Рішення

від 16.12.2010 по справі 17/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         16 грудня 2010 р.                                                                      Справа № 17/36

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12; фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд, 1

до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро", 38540, Полтавська область, Диканський район, с. Велика Рудка

про стягнення 1575551,81 грн. та розірвання договорів

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Шагін О.В.

від відповідача: Рибальченко І.І.

Представники після перерви:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Рибальченко І.І.

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 09.12.2010 року.

В судовому засіданні 16.12.2010 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 1575551,81 грн. заборгованості за договорами фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року, в т.ч. 1438025,97 грн. основного боргу, 112110,02 грн. інфляційних витрат та 25415,82 грн. 3% річних, а також про розірвання договорів фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про їх уточнення № 1524 від 04.10.2010 року (а.с. 112-113).

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує частково, та вважає, що спірні договори фінансового лізингу є розірваними с січня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (позивач) та Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро" (відповідач) 08.07.2008 року було укладено договори фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл, (а.с. 7-8, 17-18).

Згідно п. 1.1. вищевказаних договорів, лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені у специфікаціях у умовах передачі предмету лізингу (додатки № 2 до договорів), а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти його та сплачувати лізингові платежі на умовах договорів.

У відповідності до умов зазначених договорів, позивачем, згідно актів приймання-передачі (а.с. 27-29), було передано відповідачеві наступне майно:

- за договором № 01-192/08-обл від 08.07.2008 року:

- комбайн зернозбиральний LD 9570 і STS з жаткою зерновою 622R-6.7м; модель JD 9570 і STS; 2008 року випуску; заводський номер Н09570S 725528;

- рапсовий стіл ZURN, для жатки 622R; модель ZURN; 2008 року випуску; заводський номер 9476;

- транспортний візок Bruns, для жатки 622R, 6.7м; модель Burns; 2008 року випуску; заводський номер 8LB49285;

- жатка для збирання соняшнику FANTINI GO-2; модель FANTINI GO-2; 2008 року випуску; заводський номер 08618.

- за договором № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року:

- зернова механічна сівалка JD-455-7.6м; модель JD-455; 2008 року випуску; заводський номер N00455Х725390.

Таким чином, позивач взяті на себе за договорами фінансового лізингу зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі.

За змістом ст. 3 Загальних умов фінансового лізингу (а.с. 13-15, 23-25), що є додатками № 2 до договорів (далі - Загальні умови), усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Авансовий лізинговий платіж лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від лізингодавця. Лізингоодержувач вправі здійснювати авансовий лізинговий платіж тільки на підставі отриманого від лізингодавця рахунку. Здійснення авансового лізингового платежу без отримання від лізингодавця рахунку не є підставою набуття чинності договорів. В цьому випадку лізингодавець повертає отримані кошти лізингоодержувачу. Датою здійснення будь-якого платежу за договорами вважається дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або інший) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, з яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день. Якщо передача предмета лізингу відбулася до п'ятнадцятого числа місяця, чергові лізингові платежі сплачуються кожного п'ятого числа місяця, інакше, чергові лізингові платежі сплачуються кожного двадцятого числа місяця. Не пізніше дати місяця, наступного за місяцем, в якому було передано предмет лізингу, визначеної згідно пункту 3.5. Загальних умов, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити винагороду, яка визначається виходячи з вартості предмета лізингу, кількість днів за період з дня підписання акту до цієї дати, та подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період. Всі інші чергові лізингові платежі, відповідно до графіку та Загальних умов, лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати відповідно до умов п.п. 3.4. та 3.5. Загальних умов, починаючи з другого по порядку місяця, після місяця, в якому був підписаний акт. Зазначені у графіку порядкові номери місяців лізингу відповідають календарним місяцям, які в прямому порядку слідують за місяцем, в якому було підписано акт.

В порушення умов укладених договорів відповідач взяті на себе зобов'язання виконав лише частково, сплативши у передбачені графіками строки суми авансових лізингових платежів.

Під час розгляду справи з порушенням передбачених графіками строків оплати відповідачем було частково погашено заборгованість на загальну суму 170498,07 грн., а саме:

- за договором № 01-192/08-обл від 08.07.2008 року - 135000,00 грн ;

- за договором № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року - 35498,07 грн.

Вказані оплати не заперечуються позивачем та були ним враховані у поданих до суду уточненнях позовних вимог № 1524 від 04.10.2010 року.

За таких обставин позивач просить суд розірвати договори фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року та стягнути з відповідача з урахуванням коригування лізингових платежів відповідно до п. 3.9. договорів, ПДВ на суму винагороди, яка перевищує подвійну облікову ставку НБУ, відповідно до п. 3.11. договорів, та суми збільшення винагороди за отримане у лізинг майно внаслідок прострочення термінів сплати лізингових платежів відповідно до п. 3.8. договорів, заборгованість в сумі 1438025,97 грн., а саме:

- за договором № 01-192/08-обл від 08.07.2008 року - 1305623,68 грн. (за період з 20.08.2008 року по 20.10.2009 року);

- за договором № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року - 132402,29 грн. (за період з 05.10.2008 року по 05.10.2009 року).

Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним інфляційні витрати в сумі 112110,02 грн. та 3% річних в сумі 25415,82 грн.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву за № 1524 від 04.10.2010 року, в якій на підставі ст. 22 ГПК України позивач відмовився від вимог щодо вилучення у відповідача майна, що є предметом спірних договорів фінансового лізингу, зазначивши про те, що правові наслідки даної процесуальної дії йому відомі.

За змістом ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову. Господарський суд не приймає відмови від позову якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд, перевіривши відповідно до ст. 78 ГПК України наявність у представника позивача наявність повноважень на вчинення даної процесуальної дії, визнав за необхідне прийняти відмову позивача від позову в частині вимог щодо вилучення у Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро" майна, що є предметом договорів фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року, як таку що не суперечать чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги в іншій частині підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (№ 723/97-ВР від 16.12.1997 року), за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище, відповідачем на виконання умов укладених договорів у передбачені графіками строки оплати було перераховано позивачеві суми авансових лізингових платежів, а саме:

- за договором № 01-192/08-обл від 08.07.2008 року в сумі 270973,59 грн.;

- за договором № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року в сумі 50396,24 грн.

Подальші чергові лізингові платежі у строки згідно графіку та Загальних умов відповідачем позивачеві не перераховано, часткове погашення суми заборгованості відбулося з порушенням строків оплати, передбачених графіками сплати лізингових платежів, в процесі розгляду справи.

21.01.2009 року позивачем на адресу відповідача були направлені повідомлення за № 96 та  № 97 про вилучення майна (а.с. 85-86), які були отримані останнім 23.01.2009 року.

У відповідності до вказаних повідомлень позивачем у зв'язку з наявністю з боку відповідача непогашеної  заборгованості за договорами фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року було прийнято рішення про їх розірвання та вилучення переданого відповідачеві за цими договорами майна. За змістом повідомлень позивач у разі непогашення відповідачем у строк до 26.01.2009 року простроченої заборгованості вимагав від останнього 30.01.2009 року забезпечити працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" доступ до переданого у фінансовий лізинг майна, а також забезпечити присутність уповноваженого представника Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро" для належного оформлення повернення зазначеного майна.

Листом № 23-01/08 від 23.01.2009 року (а.с. 141), відповідач погодився на розірвання спірних договорів фінансового лізингу та на вилучення переданого за цими договорами майна, а також зобов'язався забезпечити працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" доступ до переданого за цими договорами майна. Даний лист був отриманим позивачем за допомогою факсимільного зв'язку 23.01.2009 року.

Отже, датою досягнення між сторонами згоди про розірвання договорів фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року є 23.01.2010 року. При цьому сторонами за взаємною згодою було визначено інший, ніж передбачено ст. 8 Загальних умов, порядок повернення переданого у лізинг майна, що не суперечить положенням п. 8.3. договорів.

Згідно ст. 8 договорів, їх розірвання здійснюється, зокрема, за згодою сторін.

За змістом п. 8.3. договорів, у випадку їх розірвання за згодою сторін договори припиняють свою дію через 10 (десять) календарних днів із дня, коли сторони дійшли про це згоди (якщо інше не обумовлено сторонами). Наслідки розірвання договорів за згодою сторін (відповідно до п. 8.1. договорів) визначаються за взаємною згодою сторін.

Таким чином, спірні договори фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року є розірваними з 03.02.2009 року, тобто після спливу десятиденного строку з дня, коли сторони дійшли згоди щодо їх розірвання.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позовну заяву було надіслано до суду 22.01.2009 року, що підтверджується відтиском поштового штемпелю на конверті (а.с. 41), провадження у справі в частині розірвання договорів фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного нарахування позивачем суми заборгованості по лізинговим платежам поза межами строків дії договорів є необгрутнованим.

Також щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості по лізингових платежах за договорами фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З аналізу наданих позивачем розрахунків позовних вимог вбачається, що до суми основної заборгованості за спірними договорами включено коригування лізингових платежів, ПДВ на суму винагороди, яка перевищує подвійну облікову ставку НБУ, а також  "додаткова винагорода", тобто сума збільшення винагороди за отримане у лізинг майно внаслідок прострочення термінів сплати лізингових платежів.

Приписами п. 3.8. Загальних умов встановлено, що у разі прострочення лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів, зазначених у графіку та в Загальних умовах, розмір винагороди збільшується на суму, яка визначається виходячи із суми, яка прострочена, кількості днів прострочки та відсоткової ставки - 20% річних. Суму такого збільшення винагороди лізингоодержувач зобов'язаний сплатити у складі наступного за простроченням чергового лізингового платежу.

Згідно п. 3.9. Загальних умов, якщо курс гривні до долара США, за яким банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується відповідною довідкою банку або завіреною копією банківської виписки, перевищує більш ніж на 0,6% курс гривні до долара США, встановлений НБУ, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення. Суму такого коригування лізингового платежу лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого повідомлення.

У відповідності до п. 3.11. Загальних умов, у разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування винагороди за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за договорами, розраховану від вартості предмета лізингу, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому розмір винагороди збільшується на суму ПДВ, нараховану на такий об'єкт оподаткування.

Позивачем в обгрунтування вимог в частині нарахування курсової різниці на суму основного боргу не надано як доказів направлення на адресу відповідача передбачених п. 3.9. Загальних умов повідомлень про коригування лізингового платежу, так і самих повідомлень, які були витребувані ухвалою суду від 25.11.2010 року (а.с. 125).

Крім того, з наданих позивачем довідок АКІБ "УкрСиббанк" (а.с. 71-84) не вбачається які суми грошових коштів були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" за кредитним договором № 11150441000 від 28.04.2007 року.

За таких обставин нарахування позивачем суми коригування лізингових платежів на суму основної заборгованості є безпідставним.

З огляду на вищевикладене, нарахування ПДВ на суму винагороди, яка перевищує подвійну облікову ставку НБУ, на суму основної заборгованості за договорами з урахуванням коригування лізингових платежів, що вбачається з наданих позивачем розрахунків, є також безпідставним.

Щодо нарахування суми збільшення винагороди за отримане у лізинг майно внаслідок прострочення термінів сплати лізингових платежів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У наданих позивачем розрахунках позовних вимог відсутні відомості про те, за який саме період та на які суми позивачем було здійснене нарахування суми збільшення винагороди, що позбавляє суд можливості перевірити правильність їх нарахування. Ухвалою від 25.11.2010 року суд зобов'язав позивача надати обгрунтований детальний розрахунок суми заборгованості, але вимоги даної ухвали суду позивачем не виконано.

Згідно п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/344 від 11.04.2005 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги ч. 1 ст. 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та       ч. 1 ст. 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі п. 5 ч. 1           ст. 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позов в частині стягнення суми збільшення винагороди за отримане у лізинг майно внаслідок прострочення термінів сплати лізингових платежів судом залишається без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням часткового погашення відповідачем суми заборгованості по лізингових платежах правомірними та такими що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення 422457,80 грн. основного боргу, а саме:

- за договором № 01-192/08-обл від 08.07.2008 року - 381132,73 грн (за період з 21.08.2008 року по 02.02.2009 року);

- за договором № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року - 41343,07 грн. (за період з 06.10.2008 року по 02.02.2009 року).

Крім того, позивачем на суму основної заборгованості нараховано інфляційні витрати в сумі 112110,02 грн. та 3% річних в сумі 25415,82 грн.:

- за договором № 01-192/08-обл від 08.07.2008 року (період з 20.08.2008 року по 29.10.2009 року): інфляційні витрати - 99444,96 грн., 3% річних - 22499,28 грн.;

- за договором № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року (період з 05.10.2008 року по 29.10.2009 року): інфляційні витрати - 12665,06 грн., 3% річних - 2916,54 грн.

Судом за допомогою ІАЦ "Ліга" та з урахуванням положень п. 3.5. Загальних умов було здійснено власний перерахунок суми інфляційних витрат та 3% річних, які склали:

- за договором № 01-192/08-обл від 08.07.2008 року (період з 21.08.2008 року по 29.10.2009 року): інфляційні витрати - 62990,46 грн., 3% річних - 13835,28 грн.;

- за договором № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року (період з 06.10.2008 року по 29.10.2009 року): інфляційні витрати - 7999,89 грн., 3% річних - 1502,15 грн.

Загальні суми інфляційних витрат та 3% річних, що підлягають до стягнення, складають 70990,35 грн. та 15337,43 грн. відповідно.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 78, п.п. 1-1, 4 ст. 80, п. 5 ст. 81,      ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро" (38540, Полтавська область, Диканський район, с. Велика Рудка, п/р 26007300000746 в ПФ АКБ "Форум", МФО 331995, код ЄДРПОУ 32413154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12; фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд, 1, п/р 26003024740201 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 30575865) - 422475,80 грн. основного боргу, 70990,35 грн. інфляційних витрат та 15337,43 грн. 3% річних, 5115,49 грн. державного мита та 76,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині розірвання договорів фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" та Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро", та в частині вилучення у Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Агро" майна, що є предметом договорів фінансового лізингу № 01-192/08-обл та № 01-193/08-обл від 08.07.2008 року, - провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення суми збільшення винагороди за отримане у лізинг майно внаслідок прострочення термірів сплати лізингових платежів - позов залишити без розгляду.

5. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя                                                                                      Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2010 року.