Постанова

від 13.09.2006 по справі 6/204/06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/204/06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2006 року                                                                                   Справа № 6/204/06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:               Коршуна А.О., Науменко І.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 12.09.2006р. № 4810

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:  

позивача –Самаріна Л.В., дов. № б/н від 08.07.2006р.;                           

відповідача –Кошевий П.В., дов. № 147 від 28.11.2005р.;                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу малого приватного підприємства “Фірми “Грань” м.Павлоград Дніпропетровської області          

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2006 року                                    

у справі № 6/204/06                             

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Новомосковська міжрегіональна торгова компанія”, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ                         

до малого приватного підприємства “Фірми “Грань”, м.Павлоград Дніпропетровської області                                                 

про стягнення 343 207 грн. 02 коп.

          За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                                                 

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2006р. (суддя Коваленко О.О.) по справі № 6/204/06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Новомосковська міжрегіональна торгова компанія”, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ (далі –ТОВ “Новомосковська міжрегіональна торгова компанія”) до малого приватного підприємства “Фірми “Грань”, м.Павлоград Дніпропетровської області (далі –МПП “Фірми “Грань”) про стягнення 343 207 грн. 02 коп. позов було задоволено частково та з відповідача на користь позивача було стягнено 177 192 грн. 16 коп. боргу, 9036 грн. 79 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 16 585 грн. 19 коп. пені, 2621 грн. 47 коп. –3% річних, 5000 грн. витрат на послуги адвоката, 3432 грн. 07 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості поставленої по договору продукції, ст.ст.4, 11, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 625 ЦК України, ст..232 Господарського кодексу України.   

          Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі –МПП “Фірма “Грань” м.Новомосковськ Дніпропетровської області, оскаржує рішення на предмет його невідповідності нормам матеріального та процесуального права, оскільки:

          - договір № 409 від 04.07.2006р. на надання юридичних послуг підписано неуповноваженою особою та повинен бути визнаний недійсним;

          - господарським судом порушено вимоги ч.1 ст.49 ГПК України, витрати по держмиту стягнено надмірно, тоді як належало стягнути 2054 грн. 36 коп. відповідно до розміру задоволених вимог.

          Позивач по справі –ТОВ “Новомосковська міжрегіональна торгова компанія” м.Новомосковськ Дніпропетровської області –відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст..96 ГПК України, не скористався, але в судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, матеріалам, обставинам справи.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід змінити на підставі п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

11.08.2005р. між ТОВ “Новомосковська міжрегіональна торгова компанія” м.Новомосковськ Дніпропетровської області (“постачальник” за договором, позивач по справі) та МПП “Фірмою “Грань” м.Новомосковськ Дніпропетровської області (“покупець” за договором, відповідач по справі, скаржник) було укладено договір № 08-11/1/ІІ, відповідно до якого “постачальник” зобов'язався поставити, а “покупець” оплачувати та прийняти продукцію, згідно заявки “покупця” відповідно до умов договору (а.с.14).

Пунктом 2.3 р.2 договору сторони передбачили, що “постачальник” вважається таким, що виконав свої обов'язки по постачанню з моменту передачі товару “покупцеві” (його представнику) або транспортній організації; факт передачі товару підтверджується накладною.  

Пунктами 3.2, 3.3 р.3 договору сторони визначили, що оплата товару “покупцем” здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, зазначений “постачальником”, згідно виставлених рахунків; “покупець” здійснює 100% передплату вартості товару протягом 1 банківського дня з дня виставлення рахунку.

Додатковою угодою № 2 до договору, підписаною сторонами 21.10.2005р. (а.с.15), сторони визначили, що по відношенню до поставок товарів, передбачених специфікацією № 10-21/П від 21.10.2005р. (а.с.16) –асортимент газоконденсатний –“покупець” здійснює оплату вартості товару з відстрочкою платежу строком 5 банківських днів з моменту отримання товару, яким вважається дата, зазначена в накладній.     

Також зазначеною додатковою угодою сторони передбачили, що саме до цього виду товару застосовується майнова відповідальність по відношенню до “покупця” за прострочення оплати  у виді пені  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення оплати.  

02.11.2005р. на підставі заявки відповідача (а.с.67) по накладній № РН-000194 на підставі довіреності ЯЛЖ № 381266 (а.с.10-12) відповідач отримав абсорбент в кількості 45 000 тон на суму 177 192 грн. 16 коп., що підтверджується вказаними матеріалами справи, актами звірки станом на 31.12.2005р., 25.05.2006р. (а.с.17, 21), не спростовується відповідачем будь-якими доказами відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, фактично визнано в ході розгляду справи в судах обох інстанцій (зміст апеляційної скарги, відзиву на позов).

Доводи скаржника про те, що зазначена поставка є позадоговірною спростовується змістом самої специфікації від 21.10.2005р. (а.с.16) та фактом відвантаження саме передбаченої специфікацією продукції (а.с.10), докази, підтверджуючи будь-які інші правові підстави отримання відповідачем цієї продукції відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій.

10.11.2005р. на адресу відповідача було направлено лист з вимогою про оплату відвантаженої продукції (а.с.66). Докази отримання такої вимоги –поштове повідомлення та опис вкладення в цінний лист – містяться в матеріалах справи (а.с.61-62).

Докази погашення заборгованості в сумі 177 192 грн. 16 коп. відсутні в матеріалах справи, скаржником не надавались судам обох інстанцій.

Як вбачається із матеріалів справи остаточно позовні вимоги було уточнено позивачем в заяві від 05.07.2006р. (а.с.42-43, 63-64).Зазначену заяву позивача, подану згідно зі ст..22 ГПК України, було прийнято господарським судом до розгляду. Відповідно до заяви від 05.07.2006р. позивач просив господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 177 192 грн. 16 коп. боргу, 9036 грн. 79 коп. –суми богу з урахуванням індексу інфляції, 16 585 грн. 19 коп. пені, 2621 грн. 47 коп. –річних, 5000 грн. витрат на послуги адвоката, витрати по справі. При цьому, позовні вимоги було обґрунтовано в якості норм матеріального права ст.ст. 526, 257, 624, 625 ЦК України, ст.ст.224, 225, 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст..224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст..625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Отже, господарським судом зроблено правильний висновок щодо обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення 177 192 грн. 16 коп. в якості вартості неоплаченого товару, 9036 грн. 79 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції (з листопада 2005 року по лютий 2006 року), 3% річних (з 10.11.2005р. за 180 днів) – 2621 грн. 47 коп., пені 16 585 грн. 19 коп. (з 10.11.2005р. за 180 днів прострочки) та відмовлено в задоволенні решти вимог.

Щодо стягнення з відповідача 5000 грн. на послуги адвоката, то господарський суд дійшов правильного висновку щодо їх обґрунтованості, оскільки їх підтверджено: свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю № 1545 від 29.05.2006р. (а.с.33), договором № 409 (а.с.32), актом від 04.07.2006р. (а.с.70), платіжним дорученням № 91 від 17.07.2006р. (а.с.71) про оплату позивачем 5000 грн. за надані послуги згідно зазначеного акту та договору.

Щодо додаткового стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, то ці доводи не були предметом дослідження в суді першої інстанції та не приймаються в силу ч.3 ст.101 ГПК України.

Щодо доводів скаржника про порушення господарським судом вимог ч.1 ст.49 ГПК України, то колегія суддів вважає ці доводи обґрунтованими та рішення господарського суду таким, що підлягає зміні в частині стягнення державного мита з відповідача на користь позивача.

Щодо посилань скаржника на недійсність договору № 409, то ці доводи не приймаються в силу ч.3 ст.101 ГПК України, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а докази визнання зазначеного договору недійсним в встановленому порядку відсутні, не надано скаржником.

За цих обставин рішення господарського суду підлягає зміні.

Керуючись ст. ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -                                                                           

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу малого приватного підприємства “Фірми “Грань” м.Павлоград Дніпропетровської області –задовольнити частково.

          Рішення господарського суду від 25.07.2006р. по справі № 6/204/06 –змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3432 грн. 07 коп. державного мита, стягнув з малого приватного підприємства “Фірми “Грань” м.Павлоград Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Новомосковська міжрегіональна торгова компанія”, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ 2054 грн. 35 коп. витрат по держмиту.

          В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2006р. по справі № 6/204/06 –залишити без змін.

          Видачу відповідних наказів згідно зі ст.ст.116-118 ГПК України здійснити господарському суду Дніпропетровської області.                                    

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               А.О. Коршун       

                                                                                                    І.М.Науменко