Постанова

від 09.12.2010 по справі 4/72-1362

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/72-1362

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                  

09.12.10                                                                                           Справа  № 4/72-1362

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                                Кузя В.Л.

суддів                                                                                Юркевича М.В.

                                                                                Желік М.Б.

розглянув           у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Продекспорт»

на рішення Господарського суду Тернопільської області  від 07.10.2010 р.

у справі № 4/72-1362

за позовом Приватного підприємства «Поліс», м. Тернопіль

до відповідача Приватного підприємства «Продекспорт», м. Тернопіль

про стягнення 170 171,09 грн.

за участю представників:          

від позивача           –Поліщук М.Б. –директор (наказ № 24 від 01.02.2005 р.) ;

від відповідача           –не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2010р. у справі                    № 4/72-1362, (суддя Бурда Н.М.) позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства «Продекспорт»на користь Приватного підприємства «Поліс»169 476,17 грн. основного боргу, 478,55 грн. пені, 137,40 грн. втрат від інфляції, 78,97 грн. 3% річних, 1 701,71 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Продекспорт»звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2010р. у справі № 4/72-1362 скасувати та направити справу на новий розгляд.

Скаржник зазначає про те, що сума заборгованості не відповідає дійсності, оскільки ПП «Продекспорт»не отримував послуг, а акт взаємозвірки зі сторони ПП «Продекспорт»підписано не уповноваженою особою (невідомою особою), вимогу № 01/08 від 03.08.2010 р. ПП «Продекспорт»не отримувало. Крім того, скаржник зазначає про те, що ухвали суду про час та місце розгляду справи не отримувало.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

08 грудня 2010 р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання (телеграма) від відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відрядження директора та юриста ПП «Продекспорт».

Враховуючи те, що ухвалою суду від 08.11.2010 р. участь представників сторін обов'язковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання та можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2010р. у справі  № 4/72-1362 відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, за період з вересня 2008 року по жовтень 2009 року позивач передав, а представник відповідача  - Білик О.І. на підставі довіреностей прийняв товар на загальну суму 533 669,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств (а.с. 17-76). Факт передачі та отримання товару сторонами не заперечується.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 001 від 12.01.2010 р., укладеного між сторонами, позивач передав, а представник відповідача  прийняв товар на загальну суму 4 877 грн., що підтверджується видатковою накладною № 4 від 15.01.2010 р.

Відповідно до п. 7.1. договору купівлі-продажу розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця не пізніше 15 днів з дня поставки товарів.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач (генпідрядник) на підставі усної домовленості виконав роботи з монтажу телефонно-комп'ютерної мережі торгового центру за адресою м. Тернопіль, 15 квітня-братів Бойчуків на суму 104 064 грн. та роботи з монтажу вентиляції на суму 6 375,60 грн., а відповідач (замовник) прийняв ці роботи, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року (типова форма № КБ-2в) та актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року (типова форма № КБ-2в), підписаними представниками сторін 31.03.2009 р. та 30.10.2009 р. (а.с. 77-84). Зазначені акти зі сторони відповідача підписані директором товариства Рубаєм С.Б., посада якого підтверджена витягом з ЄДРПОУ від 08.12.2010 р., наданим головним управлінням статистики у Тернопільській області.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач частково сплатив вартість отриманого товару та наданих послуг на суму 479 509,97 грн., що підтверджується зведеним меморіальним ордером від 01.09.2008 р. та від 19.03.2010 р. (а.с. 90,91). Даним меморіальним ордером підтверджено авансову сплату відповідачем вартості монтажних робіт та матеріалів, що є ознакою підтвердження відповідачем даного факту.

Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 01/08 від 03.08.2010 р. (а.с. 6-8) з вимогою сплатити у повному обсязі вартість отриманого на підставі зазначених вище видаткових накладних товару, вартість отриманого товару на підставі договору № 001 від 12.01.2010 р., а також вартість наданих послуг на загальну суму 169 476,17 грн. Проте, ця вимога була залишена відповідачем без належного реагування.

Відтак, сума основного боргу відповідача перед позивачем за станом на день звернення до суду першої інстанції становить 169 476,17 грн. Доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідачем не було подано.

Крім того, відповідно до акта звірки взаємних розрахунків, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, заборгованість відповідача перед позивачем за станом на 05.02.2010 р. становить 199 476,17 грн. (а.с.11). Даний акт підписано працівником відповідача –головним бухгалтером Шатовою Н.Є. та скріплено печаткою підприємства. Доказів відсутності у даного представника повноважень на підписання акта звірки скаржник не надав.

Згідно із ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Таким чином, дії позивача та відповідача по передачі та отриманні товару породжують цивільні права та обов'язки, які випливають з  договору купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму; а дії позивача та відповідача по виконанню на свій ризик певних робіт та прийняттю цих робіт породжують цивільні права та обов'язки, які випливають з договору підряду.

Оскільки, видаткові накладні не містять умови про термін оплати, а також виконання та прийняття підрядних робіт відбувалося на підставі усної домовленості між сторонами, до даних правовідносини застосовуються положення ст. 530 ЦК України. Як зазначалося вище, вимога позивача про оплату вартості поставленого товару була надіслана на адресу позивача 04.08.2010 р. Разом з цим, відповідно до норм ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи вищенаведене, сума основного боргу, не спростована документальними доказами відповідачем, становить 169 476,17 грн., які підставно стягнуті місцевим господарським судом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання (несплата у встановлені договором строки вартість отриманого товару на суму 4 877 грн.) відповідачу на підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано 137,40 грн. втрат, завданих інфляцією за період з лютого 2010 р. по березень 2010 р., а також 78,97 грн. 3 % річних за період з 31.01.2010 р. по 16.08.2010 р., які підставно стягнуті місцевим господарським судом (а.с. 100, 101).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається із позовної заяви, позивач на підставі п. 8.1. договору купівлі-продажу від 12.01.2010 р. відповідно до вимог ст. 232 ГК України нарахував відповідачу пеню за період з 31.01.2010 р. по 31.07.2010 р. в розмірі 478,55 грн., що підставно стягнуті місцевим господарським судом (а.с. 102).

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права спростовуються матеріалами справи, а саме наявними в них повідомленнями про вручення поштового відправлення (ухвал суду) (а.с. 87,95). Посилання скаржника про те, що задоволена до стягнення сума заборгованості не відповідає дійсності є безпідставними та документально необґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2010р. у справі                    № 4/72-1362 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Судові витрати покласти на скаржника.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.          Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                           Кузь В.Л.

Суддя                                                                                                 Юркевич М.В.

Суддя                                                                                                 Желік М.Б.