Постанова

від 09.12.2010 по справі 5020-2/195

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-2/195

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 06 грудня 2010 року   Справа № 5020-2/195

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

          представник позивача, Кирильчук Наталя Дмитрівна, довіреність №  б/н   від 01.10.10,  закрите акціонерне товариство "Інкерман";

представник відповідача, Давидкін Михайло Олександрович, довіреність №  б/н   від 16.06.10,  приватне підприємство "Адажио";

представник відповідача, не з'явився,   приватне підприємство "Фірма "Олбі";

представник відповідача, не з'явився,    Приватне підприємство "Геопромекологія";

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Інкерман" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 23.11.2010 року  у справі № 5020-2/195

за позовом           Закритого  акціонерного  товариства "Інкерман" (вул. Шевченко, буд. 1-а,Севастополь,99006)

до           Приватного підприємства "Адажио" (вул. Гоголя, 26а-20,Севастополь,99011)

Приватного підприємства фірми "Олбі" (наб. Перемоги, 5, оф. 34,Дніпропетровськ,49094)

Приватного підприємства "Геопромекологія" (вул. Калинова, 87,Дніпропетровськ,49087)

про визнання договору дійсним

                                                  ВСТАНОВИВ:

Рішенням  господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 23.11.2010 року  у справі № 5020-2/195 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановленим судовим актом, закрите  акціонерне товариство "Інкерман" подало апеляційну скаргу, просило скасувати рішення суду  першої інстанції, задовольнити позовні вимоги, посилаючись на договір  про сумісну діяльність №23/08 від 01.07.2008 року укладений між приватним підприємством  "Адажио" та закритим  акціонерним  товариством  "Інкерман".

Заперечуючи проти апеляційної скарги приватне підприємство "Адажио", приватне підприємство фірма "Олбі", приватне підприємство "Геопромекологія" вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського  суду від 29 листопада 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду  на 06 грудня  2010 року  у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К.,  судді Остапова К.А., Фенько Т.П.

Розпорядженням заступника голови  Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 року суддів Остапову К.А.,  Фенько Т.П. було замінено на суддів  Ткаченко М.І., Антонову І.В.

У  судове засідання 06 грудня 2010 року  представники   приватного підприємства фірми "Олбі", приватного підприємства "Геопромекологія"  не з'явилися, про час та місце  розгляду  справи  повідомлені  належним  чином, від них надійшли клопотання про розгляд справи  у їх відсутність.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України   від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Оскільки  явка  учасників  процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують  спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У жовтні 2010 року закрите  акціонерне  товариство "Інкерман" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства "Адажио" , приватного підприємства фірми "Олбі" , просило визнати недійсним договір купівлі-продажу  від 10.04.2009 року об'єкта незавершеного будівництва -майстерень, причалу і судноверфі, розташованих за адресою: м. Севастополь. Сімферопольське шоссе, 8-А, укладений між відповідачами.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Уточнивши позові вимоги  заявою від 04.11.2010 року,  позивач  просив визнати недійсним договір купівлі-продажу  від 10.04.2009 року об'єкта незавершеного будівництва -майстерень, причалу і судноверфі, розташованих за адресою: м.Севастополь. Сімферопольське шоссе, 8-А, укладений відповідачами та витребувати вищезазначене майно у приватного підприємства "Геопромекологія" на користь позивача (а.с. 27-28, том 1).

Заявою від 23.11.2010 року позивач збільшив позовні вимоги, просив,  окрім вищеперелічених вимог,  визнати за ним право власності  на об'єкт незавершеного будівництва -майстерень, причалу і судноверфі (а.с. 65-66, том 1).

Заперечуючи проти позову, приватне  підприємство фірми "Олбі" посилалося на рішення  господарського суду міста Севастополя від 28.07.2009 року у справі № 5020-3/278, відповідно до якого визнано дійсним  договір купівлі-продажу від 10.04.2009 року  об'єкта незавершеного будівництва -майстерень, причалу і судноверфі, розташованих за адресою: м. Севастополь. Сімферопольське шоссе, 8-А, укладений відповідачами (а.с. м73-76, том 1).

У відзиві на позов  приватне підприємство "Геопромекологія" просило у позові відмовити, оскільки позивачем не було здійснено будівництво  спірного майна, тому він не має право власності на нього (а.с. 116-120, том 1).

Приватне підприємство "Адажио" у запереченнях на позов посилалося на те, що саме в нього є всі оригінальні  матеріали  з дозвільної  документації на будівництво спірного майна (а.с.1-7, том 2).

Оскаржене рішення мотивоване посиланням на те, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту свого права.  

Вивчивши матеріали справи,  вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої  інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого  рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 квітня 2009 року  приватним підприємством "Адажио"  та приватним підприємством фірмою "Олбі" укладений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва -майстерень, причалу і судноверфі, розташованих за адресою: м.Севастополь. Сімферопольське шоссе, 8-А.

Приватним підприємством фірмою "Олбі” та  приватним підприємством "Геопромекологія" 21.08.2009 року  укладений договір міни, за яким об'єкт незавершеного будівництва -майстерні, причал і судноверф, розташовані за адресою: М.Севастополь. Сімферопольське шоссе, 8-А, перейшли у власність приватного підприємства "Геопромекологія".

Відповідно до пункту 1 договору купівлі-продажу від 10.04.2009 року приватне підприємство "Адажио" зобов'язується передати  у власність приватного підприємства фірми "Олбі" об'єкт незавершеного будівництва -майстерень, причалу і судноверфі, розташованих за адресою: м.Севастополь. Сімферопольське шоссе, 8-А.

Пунктом 2 вищезазначеного договору передбачено, що майно належить  продавцю на підставі  договору оренди земельної ділянки  від 09.06.2005 року № 05/05-3, робочого проекту, дозволу інспекції ДАБК на виконання  підготовчих робіт № 043 від 13.10.2005 року, дозволу інспекції ДАБК на виконання  будівельних робіт № 004 від 18.01.2008 року, документів технічної документації БТІ від 14.01.2009 року.

          Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання  правочинів недійсними" правочин  може  бути  визнаний  недійсним  лише з підстав, визначених законом,  та із  застосуванням  наслідків  недійсності, передбачених законом.

          Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на вищезазначені статті  вимагати визнання недійсним правочину  може лише сторона цього правочину.

Однак, закрите  акціонерне  товариство  "Інкерман"  не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу  від 10.04.2009 року, а тому права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону, адже результатом задоволення заявленого позову стало б застосування судом наслідків недійсності угоди, які стосуються лише до сторін цієї угоди і не поширюються на права третьої особи із самостійними вимогами, яка вважає себе власником спірного майна, не будучи стороною угоди. Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного або негаторного позову за наявності встановлених відповідними нормами закону підстав. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2008 №3-4804к08 та постановах Вищого господарського суду України від 03.02.2009 №26/406-07 та від 15.01.2008 №4/100.

Доводи заявника апеляційної скарги про визнання за ним права власності на об'єкт незавершеного будівництва також не знайшли свого підтвердження.

Закрите  акціонерне  товариство  "Інкерман"  посилається на те, що відповідно до договору про сумісну діяльність від 01.07.2008 року, укладений між ним та приватним підприємством  "Адажио", він є власником об'єкту  незавершеного будівництва, оскільки на підставі статті 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Однак, судова колегія зазначає, що рішенням господарського суду міста Севастополя від   16.02.2009 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 08.04.2009 року, та постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2009 року, договір суборенди земельної ділянки, що розташована за адресою: місто Севастополь, Сімферопольське шосе, 8-А (район "Кримвторкольормет"), площею 6,2602 га від 01.07.2008, який укладено між приватним підприємством "Адажио" та закритим акціонерним товариством "Інкерман" визнано недійсним з моменту його укладення.

Крім того, матеріали справи  свідчать, що   09.06.2005 р. між Інкерманською міською радою депутатів та приватним підприємством  "Адажио" був укладений договір оренди земельної ділянки № 05/05 –С, згідно якому Орендодавець (Інкерманська міська рада) передав, а Орендар (ПП “Адажіо”) прийняв у термінове платне користування земельну ділянку площею 6, 2602 га, розташовану в м. Інкерман  для будівництва і обслуговування майстерень, причалу і судноверфі

У 2005 р. проектувальною організацією - ПКФ “Проектгидрострой”для забудовника приватного підприємства  "Адажио" був розроблений Робочий проект “Утворення території”, для впровадження на орендованій приватним підприємством  "Адажио" земельній ділянці. Згідно вказаного Робочого проекту одним з етапів будівництва є утворення території, що полягає, зокрема, у виконанні   таких робіт, як очищення території, зрізка  існуючих навалювань грунту, засипка існуючих ерозійних утворень (яри, протоки), пристрій залізобетонної огорожі, металевих воріт, охоронного павільйону та інші

З метою початку 1-го етапу будівництва (утворення території) приватним підприємством  "Адажио" були отримані відповідні узгодження.

Так,  18.01.08 року приватне підприємство  "Адажио" отримало Дозвіл інспекції ДАСК в м. Севастополі на виконання будівельних робіт № 004 терміном дії до 31.12.08 р. Будівельні роботи на земельній ділянці проводилися ПП “Експострой”(м. Севастополь, вул. Сафронова, 4 кв. 7) відповідно до договорів підряду.

У грудні 2005 року  після проведення певних підготовчих робіт, приватне підприємство  "Адажио" звернулося в Комунальне підприємство “БТІ і ДРОНІ м. Севастополя” для проведення первинної технічної інвентаризації, в матеріалах якої і відтворені здійснені підготовчі і будівельні роботи - пристрій огорожі, планування майданчика, КПП. Матеріали первинної технічної інвентаризації датовані 23 грудня 2005 року і містяться в інвентарній справі КП “БТІ і ДРОНІ м. Севастополя”.

В 2008 році приватне підприємство  "Адажио" продовжило будівельні роботи на земельній ділянці.

Доводи апеляційної скарги позивача  не можуть  бути  прийняті до уваги, оскільки  дозвіл Інспекції ДАБК в м. Севастополі № 004 від 18.12.2008 року, виданий на ім'я закритого акціонерного товариства “Інкерман”,   є   перереєстрованим   Дозволом на виконання будівельних робіт № 004 від 18.01.2008 року терміном дії до 31.12.08 року,   виданим   приватному   підприємству   “Адажио”.      Підставою для перереєстрації дозволу був договір суборенди земельної ділянки №24/08 від 01.07.08 р., укладений між закритим акціонерним товариством  “Інкерман”  і приватним   підприємством   “Адажио”.

Проте, рішенням господарського суду м. Севастополя від 16.02.2009 р. у справі №5020-3/328 договір суборенди земельної ділянки від 01.07.08 р., укладений між приватним підприємством “Адажио” і закритим акціонерним товариством  “Інкерман” визнаний недійсним з моменту його укладення, що послужило підставою для відміни Дозволу на виконання будівельних робіт № 004 від 18.12.2008 року, виданого на ім'я закритого акціонерного товариства “Інкерман”.

Крім того, дозвіл на виконання будівельних робіт № 004 було видано закритому акціонерному товариству  “Інкерман” лише 18.12.08 р., а вже 14.01.09 р.  закрите акціонерне товариство “Інкерман” звертається до  КП   “БТІ   і   ГРОНІ   м.   Севастополя” з замовленням проведення  поточної технічної інвентаризації об'єктів на земельній ділянці, надаючи   відомості про те,  що  об'єкти, розташовані на земельній ділянці, є новозбудовані.

Технічний звіт від 16.02.09 р. № 144 про відповідність будівельних робіт на земельній  ділянці  за  адресою  м.   Севастополь,  Сімферопольське  шосе, 8-А проектній    документації,    вимогам    державних    норм    і   іншим нормативним документам не є підтвердженням того факту, що саме закрите акціонерне товариство   “Інкерман”  здійснило   будівництво   вказаних   об'єктів.

Таким чином, судова колегія  погоджується  з висновком суду  першої інстанції, що позивачем не надано належних у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України  доказів про будівництво позивачем спірного об'єкта, тому  правові  підстави як для  визнання за закритим акціонерним товариством   “Інкерман” права власності, так і для  витребування  майна  відсутні.

З врахуванням  вищенаведеного  оскаржене рішення  відповідає  вимогам  закону і матеріалам справи, а доводи  апеляційної скарги  висновків  суду  першої інстанції  не спростовують.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Інкерман" залишити без задовлення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 23.11.2010 року  у справі № 5020-2/195 залишити без змін.  

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                І.В. Антонова

                                                                                М.І. Ткаченко