Справа № 1/146 -2010 р.
В И Р О К
І м я м У к р а ї н и
04 листопада 2010 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Соколовської Т.О.
при секретарі Пруц І.Л.
з участю прокурора Нікітчина Р.О.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргороді справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з повною середньою освітою, військовозобовязаного, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, позапартійного, не депутата;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_2, з повною середньою освітою, військовозобовязаного, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, позапартійного, не депутата;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, уродженця с. Хоменки Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_3, з повною середньою освітою, не військовозобовязаного, одруженого, не працюючого, позапартійного, не депутата, судимого Шаргородський районним судом Вінницької області 11.09.2003 року за ч.3 ст.185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі з однорічним іспитовим строком, згідно ст. 104 КК України; Шаргородський районним судом Вінницької області 20.11.2003 року за ч.3 ст.185,71 КК України на три роки і два місяці позбавлення волі, звільненого постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 липня 2005 року від відбування покарання умовно достроково на один рік, пять місяців і двадцять чотири дні;
всіх у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Суд визнав доведеним, що підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом. Крім того підсудним ОСОБА_4 вказаний злочин вчинено повторно.
Злочин вчинено за наступних обставин.
В травні 2009 року підсудний ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 вчинити незаконне заволодіння автомобілем УАЗ-452 Д, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_5 та яким користувалися на підставі довіреності від 27.02.2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_3 погодився на пропозицію ОСОБА_2 і у звязку з відсутністю навиків керування автомобілем запропонував взяти участь у скоєнні незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_4, пояснивши йому при цьому, що вказаний злочин запропонував скоїти ОСОБА_2, щоб помститися ОСОБА_6, якому, як вони вважали, належить автомобіль. ОСОБА_4 дав згоду на вчинення злочину і 21.05.2009 року біля 01 год. ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, прийшли до домогосподарства гр. ОСОБА_6, яке розташоване в АДРЕСА_4, де на вулиці перед ворітьми знаходився автомобіль УАЗ-452 Д державний номерний знак НОМЕР_1, і умисно, усвідомлюючи свої дії, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом підійшли до вказаного автомобіля, відчинили пасажирські дверцята після чого, пересвідчившись у відсутності сторонніх осіб, вимкнули передачу в автомобілі та відштовхали його до сусіднього домогосподарства вниз по вулиці, де ОСОБА_3, відірвав кабелі електроживлення від замка запалення, які в подальшому ОСОБА_4, маючи відповідні навики щодо ремонту автомобілів, зєднав та завів автомобіль, сів за кермо, а ОСОБА_3, при цьому знаходився теж в кабіні автомобіля в якості пасажира. Завівши автомобіль підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поїхали в напрямку недіючої штольні на околиці с.Хоменки Шаргородського району. По приїзду до штольні ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що він спільно з ОСОБА_4 незаконно заволоділи автомобілем та пригнали його до недіючої штольні. Через 20 хвилин до штольні прийшов ОСОБА_2, сів за кермо автомобіля і загнав його в середину штольні.
Внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 6 478 грн., яку в подальшому ОСОБА_2 повністю відшкодував потерпілим.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 винуватими себе у предявленому обвинуваченні визнали повністю, не заперечували факту незаконного заволодіння транспортним засобом при вище наведених обставинах, розкаялися у скоєному, просили їх суворо не карати. Суду показали, що вчинили злочин на грунті неприязних стосунків родини ОСОБА_2 з ОСОБА_6, який, на думку підсудного ОСОБА_2, писав необґрунтовані скарги на його батька, що стало причиною звільнення батька з роботи. В травні 2009 року, в розмові з ОСОБА_3, ОСОБА_2 поскаржився на ОСОБА_6 і запропонував «провчити» останнього шляхом угону його автомобіля. На пропозицію ОСОБА_2 погодився, без відома ОСОБА_2 залучив до вчинення злочину ОСОБА_4, з яким без повідомлення ОСОБА_2 про час і місце вчинення злочину, заволоділи транспортним засобом, який, як вони вважали, належить ОСОБА_6 і відігнали його до недіючої штольні, куди, на їх виклик прийшов ОСОБА_2 і загнав автомобіль в середину штольні. Рік і три місяці автомобіль знаходився в недіючій штольні на околиці с. Хоменки Шаргородського району. В липні 2010 року ОСОБА_2 добровільно прийшов до ОСОБА_6, зізнався йому у вчиненні злочину, попросив вибачення, відшкодував потерпілому матеріальну і моральну шкоду в сумі 4000 доларів США, а ОСОБА_6, в свою чергу, дозволив ОСОБА_2 використати автомобіль на власний розсуд, після чого ОСОБА_2 розібрав автомобіль на запасні частини і перевіз їх в своє домогосподарство та в домогосподарство сусідки ОСОБА_8, за якою він доглядає.
Крім признання підсудних винуватість їх у вчиненні злочину підтверджується нижче наведеними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який суду показав, що в 2007 році він спільно зі своїм сином ОСОБА_7 придбали автомобіль УАЗ-452 Д держномерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 за 1 200 доларів США, але угоду офіційно не посвідчили через відсутність коштів на переоформлення, тому керували автомобілем по довіреності. 20.05.2009 року увечері ОСОБА_7 залишив автомобіль на вулиці біля воріт їхнього домогосподарства, а коли вранці 21.05.2009 року вони прокинулися, то автомобіля на місці не виявили. Після чого він написав заяву про угон автомобіля в міліцію, а в липні 2010 року до нього прийшов житель с. Хоменки Шаргородського району ОСОБА_2 та повідомив про те, що саме він організував викрадення його автомобіля, відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду, заплативши 4 000 доларів США, а він, в свою чергу, вибачив ОСОБА_2 і дозволив використовувати автомобіль на власний розсуд, оскільки він сплатив йому вартість автомобіля. Тоді ж від ОСОБА_2 йому стало відомо, що злочин скоїли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Претензій майнового характеру до підсудних не має, просить їх суворо не карати;
- аналогічними показаннями потерпілого ОСОБА_7, який також претензій майнового характеру до підсудних не має і просить їх суворо не карати;
- показаннями потерпілого ОСОБА_5, оглянутими в судовому засіданні, згідно з якими автомобіль УАЗ-452 Д держномерний знак НОМЕР_1, який по документам належить йому, він у 2007 році продав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за 1200 доларів США, але угода з покупцями нотаріально посвідчена не була через відсутність у них коштів на переоформлення автомобіля, тому він видав їм довіреність на право розпоряджатись і керувати автомобілем. Претензій матеріального характеру до підсудних не має, оскільки ОСОБА_7 розрахувались з ним за придбаний автомобіль і фактично вони є його власниками (а.с.65,66);
- протоколом огляду місця події, з якого вбачається, де саме перебував
автомобіль в ніч незаконного заволодіння ним (а.с.4);
- журналом реєстром МРЕВ з якого видно, що автомобіль УАЗ-452 Д державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 (а.с. 12-18);
- копією довіреності, згідно якої ОСОБА_5 вповноважив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпоряджатись та керувати належним йому автомобілем УАЗ-452 Д державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 19-21);
- висновком судово - трасологічної експертизи № 26 від 16.07.2009 року з якої вбачається, що сліди виявлені під час огляду місця події біля домогосподарства ОСОБА_6 залишені шиною моделі Я- 245, яка призначена для легких вантажних автомобілів марки УАЗ, тип малюнку універсальний (а.с. 27-32)
- протоколом огляду домогосподарства ОСОБА_2 звідки було вилучено частину запчастин з викраденого автомобіля (а.с.46);
- протоколом огляду домогосподарства ОСОБА_8 звідки було вилучено частину запчастин з викраденого автомобіля, які залишив там на зберігання ОСОБА_2(а.с.51)
- висновком авто-товарознавчої експертизи № 52 від 11.09.2010 року із якої вбачається, що ринкова вартість транспортного засобу УАЗ-452 Д держномерний знак НОМЕР_1 на момент скоєння крадіжки складала 6 478 грн. (а.с.60-62);
- зявленням зі зізнанням ОСОБА_2 (а.с.76);
- зявленням зі зізнанням ОСОБА_4( а.с.111);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події в ході якого ОСОБА_2 показав та відтворив обставини вчинення злочину (а.с.90);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події в ході якого ОСОБА_3 показав та відтворив обставини вчинення ним незаконного заволодіння транспортним засобом 21.05.2009 року (а.с.161);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події в ході якого ОСОБА_4 показав та відтворив обставини скоєння ним незаконного заволодіння транспортним засобом 21.05.2009 року (а.с.122);
- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в ході якої ОСОБА_2 підтвердив раніше дані ним покази щодо обставин незаконного заволодіння транспортним засобом ( а. с. 99-11);
- протоколом огляду речових доказів (а.с.182).
Аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів переконують суд, що дії підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб органами досудового слідства кваліфіковані вірно, винуватість їх доведена і вони повинні нести кримінальну відповідальність за ч.2 ст.289 КК України.
Дії ОСОБА_4, що виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно органами досудового слідства кваліфіковані вірно, винуватість його доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за ч.2 ст.289 КК України.
При призначенні міри покарання підсудним ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості злочину й обставини його вчинення, мотиви вчинення злочину, особи винних, поведінку до вчинення злочину і після вчинення злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаявся у скоєному, зявився в органи міліції із зізнанням, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, збитки, заподіяні злочином потерпілому відшкодував повністю. Ці обставини суд враховує як помякшуючі покарання підсудного ОСОБА_2
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 суд не вбачає.
Підсудний ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаявся у скоєному, позитивно характеризується за місцем постійного проживання. Ці обставини суд враховує як помякшуючі покарання підсудного ОСОБА_3
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 суд не вбачає.
Підсудний ОСОБА_4 щиро розкаявся у скоєному, зявився в органи міліції із зізнанням, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10 Ці обставини суд враховує як помякшуючі покарання підсудного ОСОБА_4
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 суд не вбачає.
З урахуванням цих обставин, думки потерпілих, які просили не позбавляти волі підсудних, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4 та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі - два моста від автомобіля, стартер, коробку передач з розкаткою, два колеса, мотор, демонтовану раму підлягають залишенню у власності ОСОБА_2
Підлягають стягненню з підсудних на користь СПД ОСОБА_10 кошти в сумі 580 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи, солідарно.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і засудити його за цією статтею на пять років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину.
В силу п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обовязки протягом встановленого судом двохрічного іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи у Шаргородському районі; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи в Шаргородському районі.
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і засудити його за цією статтею на пять років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину.
В силу п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обовязки протягом встановленого судом двохрічного іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи у Шаргородському районі; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи в Шаргородському районі.
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і засудити його за цією статтею на пять років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину.
В силу п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обовязки протягом встановленого судом трьохрічного іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи у Шаргородському районі; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи в Шаргородському районі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд .
Речові докази: два моста від автомобіля, стартер, коробку передач з розкаткою, два колеса, мотор, демонтовану раму залишити у власності ОСОБА_2
Стягнути з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь СПД ОСОБА_10 580 (пятсот вісімдесят) гривень за проведення автотоварознавчої експертизи, солідарно.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
СУДДЯ :
Суд | Шаргородський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2010 |
Оприлюднено | 19.12.2022 |
Номер документу | 13142320 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Шаргородський районний суд Вінницької області
Соколовська Тетяна Олексіївна
Кримінальне
Шаргородський районний суд Вінницької області
Соколовська Тетяна Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні