Постанова від 14.10.2025 по справі 460/1742/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1742/25 пров. № А/857/27078/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

за участю секретаря судових засідань Демидюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року (головуючий суддя: Зозуля Д.П., місце ухвалення - м. Рівне, повний текст судового рішення виготовлений 27.05.2025) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ», 03.02.2025, звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 1660917000701 від 05.11.2024 та № 18917000701 від 16.01.2025.

Обґрунтовує позов тим, що прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними з огляду на те, що товариство здійснює ведення бухгалтерського обліку за правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, тому дії контролюючого органу по здійсненню дисконтування зобов`язань за кредитними договорами, укладеними позивачем з банком з використанням формули, яка ґрунтується на положеннях міжнародних стандартів фінансової звітності є протиправними, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2024 у справі № 640/13251/19, від 22.08.2023 у справі № 640/6453/22, від 26.07.2023 у справі № 640/15028/19 та інших.

З приводу господарських операцій з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стверджує, що вони були реальними, такими, що безпосередньо стосувалися господарської діяльності позивача та досягали ділової мети, а доводи контролюючого органу про протилежне ґрунтуються суто на припущеннях. Наголошує, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена і відсутність деталізації не є свідченням нереальності господарських операцій.

Вважає, що висновки податкового органу в частині вимоги формування резерву сумнівних боргів по операції з безоплатної передачі майна з вимогою щодо включення до складу рядка 2.1.2, 2.1.3 різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму від списання дебіторської заборгованості в розмірі 1884720 грн, є протиправними з огляду на те, що у разі безоплатної передачі активів дебіторської заборгованості не виникає, адже відсутнє зобов`язання особи, яка отримала такі активи, щодо здійснення розрахунків.

Також, позивач вказує на протиправність вимоги контролюючого органу щодо збільшення фінансового результату на 30% вартості реалізованих товарів покупцям-нерезидентам Corn Trans Sp.z.o.o Spk (Польща) та Ample speed limited (Гонконг), оскільки з цими контрагентами позивачем було дотримано принципу «витягнутої руки», а доводи в цій частині контролюючого органу є надумані і такі, що не ґрунтуються на жодних доказах.

Стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення № 1660917000701 від 05.11.2024, то позивач вказує, що застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1770469,98 грн є неправомірним, оскільки по операціях з нерезидентами UBM GRAIN ZRT (Угорщина), Grow the world s.r.o (Чехія), Elvita sp.z.o.o (Польща) було зменшено ціну поставлених товарів, у зв`язку із засвідченням уповноваженим органом (акредитованими лабораторіями) невідповідності якості поставленого товару договірним умовам, а це відповідно до положень абзацу другого (підпункт 1) пункту 12 розділу III Інструкції Національного банку України від 02.01.2019 № 7 є підставою для зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару.

Зазначає, що всі лабораторії, які засвідчували неналежну якість поставленого товару відносяться до затверджених (акредитованих) суперінтендантів (інспекторів) Gafta, яка є Міжнародною асоціацією торгівлі зерном та кормами, основною метою якої є захист інтересів учасників зернового ринку. Вказує, що у відповідності до міжнародних торгівельних правил інспектори (суперінтенданти), які акредитовані Gafta мають повне право на засвідчення невідповідності кількісних та/або якісних характеристик сільськогосподарських товарів договірним умовам, тобто такі організації та їх працівники в розумінні розділу ІІІ Інструкції Національного банку України від 02.01.2019 № 7 є уповноваженими органами, рішення яких щодо невідповідності товару, є підставою для зміни ціни, а тому застосування контролюючим органом пені є неправомірним.

З урахуванням наведеного у позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 1660917000701 від 05.11.2024 та № 118917000701 від 16.01.2025.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224 грн, витрати пов`язані із розглядом справи, а саме витрати пов`язані з залученням перекладача у розмірі 10980 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30000 грн.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати та прийняти судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 16.01.2025 № 118917000701 не погоджується із судовим рішенням. Позивачем завищено витрати внаслідок відображення в обліку господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 , оскільки такі не підтвердженні первинними документами.

Щодо дисконтування заборгованостей по кредитним договорам, то судом першої інстанції безпідставно не враховано, що в порушення п. 10 П(С)БО 11 «Зобов`язання», підприємство обліковувало заборгованість без проведення дисконтування довгострокової заборгованості на дату балансу. Судом першої інстанції безпідставно не враховано, що з дня опублікування Наказу Міністерства фінансів України № 379 від 16.09.2019, а саме з 29 жовтня 2019 почили діяти нові правила бухгалтерського обліку довгострокової кредиторської та дебіторської заборгованості. Всі довгострокові зобов`язання (а не лише ті, на які нараховуються відсотки) відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Щодо декларування різниць, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи відповідача щодо заниження показників рядка 03 Декларацій «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України» встановлено на суму 6563811 грн, в т.ч. 2 кв. 2020 року -1884720 грн, 2 кв. 2022 року - 1682237 грн, 4 кв. 2023 року - 2996854 грн. ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» віднесено до витрат списання дебіторської заборгованості 25.06.2020, яка відображена в обліку при безоплатній передачі основних засобів АТ «Українська залізниця «Регіональна філія «Львівська залізниця» виробничого структурного підрозділу «Рівненська дистанція колії». При цьому до перевірки не представлено докази того, що вищезазначена дебіторська заборгованість відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ та позивачем для правильного віднесення її до витрат створено резерв сумнівних боргів ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» (докази створення резерву сумнівних боргів позивачем не надано, резерв не створено).

Щодо взаємовідносин з покупцями - нерезидентом Corn Trans Sp. z.o.o. Sp k (Польща), AMPLE SPEED LIMITED (Гонконг, Особливий адмiнiстративний район Китаю), ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» в порушення пп. 140.5.51., п. 140.5 ст. 140 ПКУ не включено до складу рядка 3.1.7, 3.1.7.1 додатку РІ, різниці на які збільшується фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 4679091 грн (15596968*30%), в т.ч. 2 кв. 2022 року 1682237 грн, 4кв 2023 року 2996854 грн. Відповідність операцій принципу «витягнутої руки» повинна бути підтверджена сукупністю документів або єдиним документом, який повинен містити обґрунтування методу оцінки та інформацію, яка належно підтверджує відповідність операцій принципу «витягнутої руки». Натомість, експертний висновок № В- 119 Рівненської торгово-промислової палати №В- 119 про те, що ціна, пред`явленої продукції, яка експортувалася у 2022 році відповідає принципу «витягнутої руки», у визначені пп.39.2.1.8 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України є неналежним доказом, оскільки експертизою не досліджувалися комерційні та фінансові умови аналізованих операцій та співставних операцій.

Щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 05.11.2024 № 1660917000701 відповідач не погоджується із судовим рішенням, оскільки таке прийняте з порушенням частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами та доповненнями), пункту 13 Постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно правових актів», із змінами внесеними згідно Постановою Національного банку № 78 від 21.06.2023 року. ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» не надано рішення уповноваженого органу, який засвідчує, що в процесі доставки товару від продавця до покупця змінились його кількісні або якісні характеристики, що вплинуло на зміну ціни товару.

Позивач, 19.08.2025 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити.

Представник відповідача Юхименко Т.В. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просила рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача Лавренчук Т.В. в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, натомість доводи позивача узгоджуються з приписами законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» зареєстроване як юридична особа 12.12.2016, в цей же день взяте на облік у контролюючому органі Головне управління ДПС у Рівненській області номер взяття на облік 170416237849, на дату перевірки перебувало на обліку в 1707 Головне управління ДПС у Рівненській області (Здолбунівський р-н).

Місцезнаходження суб`єкта господарювання: 35705, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Здолбунів, вул. І.Гонти, будинок 3.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області в період з 12.08.2024 по 20.09.2024 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» (код ЄДРПОУ 41022167) з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2024, за результатами якої складено акт від 27.09.2024 № 14569/17-00-07-01-17/41022167 (далі акт перевірки).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пп.140.5.51., п.140.5 ст.140 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями, п.10 П(С)БО 11 Зобов`язання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 4589889 грн, в т.ч. 4 кв. 2019 року 213513 грн, 2 кв. 2020 року 339250 грн, 3 кв. 2020 року 551506 грн, 1 кв. 2021 року 144971 грн, 4 кв. 2021 року 590949 грн, 2 кв. 2022 року 302803 грн, 4 кв. 2022 року 210528 грн, 1 кв. 2023 року 923472 грн, 2 кв. 2023 року 189000 грн, 3 кв. 2023 року 252000 грн, 4 кв. 2023 року 871899 грн.

2) частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами та доповненнями), пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями) та пункту 13 Постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно правових актів», із змінами внесеними згідно Постановою Національного банку № 78 від 21.06.2023, а саме: - ненадходження валютної виручки в сумі 33 006,00 євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту № V22/09/362 від 14.09.2022, укладеного з фірмою нерезидентом «UBM GRAIN ZRT», Угорщина - ненадходження валютної виручки в сумі 14 073,70 євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту № 02122022 від 02.12.2022, укладеного з фірмою нерезидентом «Grow the World s.r.o.», Чехія; - ненадходження валютної виручки в сумі 11 013,48 дол. США при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту № 30-08-2023-S від 30.08.2023, укладеного з фірмою нерезидентом «ELVITA SP.ZO.O.», Польща.

Не погодившись з висновками акта перевірки позивачем подано контролюючому органу заперечення від 11.10.2024 до акту № 14569/17-00-07-01-17/41022167 від 27.09.2024, за наслідками розгляду яких відповідач у відповіді на заперечення за № 7219/Ж12/17-00-07-01 від 29.10.2024 повідомив про те, що за результатами розгляду заперечень, висновки, викладені в акті перевірки, вирішено залишити без змін.

На підставі висновків акту перевірки позивачу направлено податкові повідомлення-рішення:

від 05.11.2024 № 1660017000701, яким застосовано штраф в сумі 967,51 грн за затримку на 7-10 календарних днів з граничного терміну до фактичної дати сплати грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість;

від 05.11.2024 № 1659817000701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок на суму 9653,44 грн, з якої за основним податковим зобов`язанням - 7722,75 грн, штрафна (фінансова) санкція (штраф) 1930,69 грн;

від 05.11.2024 № 1659917000701, яким застосовано штраф в сумі 716,65 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН ПН/РК;

від 05.11.2024 № 1659717000701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 5737361,00 грн з якої за основним податковим зобов`язанням 4589889 грн, штрафна (фінансова) санкція (штраф) 1147472грн;

від 05.11.2024 № 1660917000701, якою застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1770469,98 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку шляхом подання до Державної податкової служби України скарги від 18.11.2024, за наслідками розгляду якої контролюючим органом 15.01.2025 було прийнято рішення про результати розгляду скарги за № 1199/6/99-00-06-01-01-06, яким керуючись главою 4 Податкового кодексу України Державна податкова служба України скаргу задовольнила частково, а саме скасувала ППР ГУ ДПС у Рівненській області від 05.11.2024 № 1659717000701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 406668,50 грн, а в іншій частині залишено без змін; скасувала ППР ГУ ДПС у Рівненській області від 05.11.2024 № 1659817000701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1930,69 грн, а в іншій частині залишено без змін; скасувала ППР ГУ ДПС у Рівненській області від 05.11.2024 № 1659917000701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 702,08 грн, а в іншій частині залишено без змін; та залишено без змін ППР ГУ ДПС у Рівненській області від 05.11.2024 № 1660917000701 і №1660017000701.

У зв`язку із вказаним, Головним управлінням ДПС у Рівненській області було складено та направлено позивачу нові податкові повідомлення-рішення:

№ 118917000701 від 16.01.2025, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 5330692,00 грн з якої за основним податковим зобов`язанням 4589889 грн, штрафна (фінансова) санкція (штраф) 740803,75 грн;

№ 119017000701 від 16.01.2025, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок за основним податковим зобов`язанням - 7722,75грн;

№ 119117000701 від 16.01.2025, яким застосовано штраф в сумі 14,57 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН ПН/РК.

Вважаючи податкові-повідомлення рішення № 1660917000701 від 05.11.2024 та № 118917000701 від 16.01.2025 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, податковим повідомленням-рішенням № 118917000701 від 16.01.2025, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 5330692,00 грн з якої за основним податковим зобов`язанням 4589889 грн, штрафна (фінансова) санкція (штраф) 740803,75 грн, податковий орган дійшов висновку про:

1) заниження позивачем фінансового результату до оподаткування на суму 8338543грн у зв`язку із нездійсненням дисконтування грошових зобов`язань за довгостроковими кредитними договорами в іноземній валюті, укладеними з ПАТ «ПроКредит Банк»;

2) завищення позивачем витрат на суму 10597029 грн внаслідок відображення в обліку господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 ;

3) порушено пп. 134.1.1 п. 134.1., ст. 134, пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України у зв`язку із не включенням до складу рядка 2.1.2, 2.1.3 додатку РІ, різниці на які збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості на суму 1884720 грн по операції з безоплатної передачі ТМЦ АТ «Укрзалізниця»;

4) не включення до складу рядка 3.1.7, 3.1.7.1 додатку РІ, різниці на які збільшується фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 4679091 грн по операціях з нерезидентами Corn Trans Sp. z.o.o. Sp k (Польща), організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480, та AMPLE SPEED LIMITED (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю), зареєстрованого у державі (на території), включених до переліку держав (територій), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045.

Щодо нездійснення дисконтування заборгованості на дату балансу.

Податковим органом з`ясовано, що у періоді, охопленому перевіркою, позивач мав укладені з АТ «ПроКредит Банк» довгострокові кредитні договори в іноземній валюті, строком погашення 6-7 років, процентна ставка 4-5%. У ході перевірки податковий орган дійшов висновку, що на порушення пункту 10 П(С)БО 11 «Зобов`язання» ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» обліковувало заборгованість без проведення дисконтування довгострокової заборгованості станом на дату балансу. Контролюючий орган зазначив, що дисконтування є доходом у розумінні пункту 5 П(С)БО 15 «Дохід», операція з дисконтування заборгованості підлягала відображенню в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: К-т рах 733 «Інші доходи від фінансових операцій» Д-т рах. 952 «Інші фінансові витрати». Як наслідок в акті зроблено висновок, що підприємство занизило дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку у декларації з податку на прибуток, а також не віднесло до складу інших доходів та не відобразило в рядку 2240 Звіту про фінансові результати дохід від дисконтування заборгованості (з врахуванням амортизації) на загальну суму 8338543 грн.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Надаючи оцінку висновкам акта перевірки, суд апеляційної інстанції звертає увагу на приписи П(С)БО 11 «Зобов`язання», відповідно до пункту 10 якого поточні зобов`язання включають: короткострокові кредити банків; поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі; поточні забезпечення; інші поточні зобов`язання.

Згідно з пунктами 4, 5, 7, 11 П(С)БО 11 «Зобов`язання» довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями, теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. До довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення. Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Підхід відповідача в акті перевірки зводився до необхідності здійснення підприємством дисконтування кредиторської заборгованості за формулою, визначеною міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. При цьому судом апеляційної інстанції з`ясовано, й це не заперечувалось контролюючим органом, що у період, який охоплювався перевіркою, позивач при складенні фінансової звітності застосовував виключно національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Проаналізувавши наведені вище приписи законодавства у взаємозв`язку з обставинами цієї справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не затверджено методології щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також відсутні будь-які роз`яснення з боку органів, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, або практика такого дисконтування, позивач, як особа, облік якої не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, не зобов`язаний був визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції, керуючись вимогами частини п`ятої статті 242 КАС України, врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 640/13685/19; від 29.07.2020 у справі № 640/19241/18, від 10.09.2021 у справі № 160/6203/20, від 22.04.2021 у справі № 160/11301/19, від 05.08.2022 у справі № 640/8574/19, від 05.10.2022 у справі № 320/6494/19, від 06.03.2023 у справі № 640/11602/19.

Зі змісту сторінок 7, 9, 11, 12, 13 акта перевірки вбачається, що контролюючим органом здійснено дисконтування грошових зобов`язань позивача за формулою PV = FV/(1 + i)n, де: FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; і - ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ); n - строк (число періодів), при цьому джерелами інформації щодо відсоткових ставок за кредитами вказано: статистику НБУ, ресурс агрегатом bankinsider, комерційні бази даних: Tompson Reuters, Bloomberg, Royalty Range, але у розрахунку використовувалася договірна процентна ставка на дату укладення відповідного кредитного договору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що застосована відповідачем формула не визначена національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку, відповідно до яких позивач здійснює ведення свого бухгалтерського обліку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що розрахунок, застосований контролюючим органом за формулою дисконтування заборгованості позивача, є неправомірним, що вказує на недоведеність допущення підприємством порушень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України та неправомірність здійснених податковим органом нарахувань, згідно податкового повідомлення-рішення № 118917000701 від 16.01.2025, а саме за 4 кв. 2019 на суму 266891 грн (основний платіж 213513 грн, штрафна санкція 53378 грн) та за 2020-2021 роки на суму 1287425 грн.

Щодо завищення ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» витрат на суму 10597029 грн, внаслідок відображення в обліку господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

До витрат включаються в тому числі і вартість придбаних робіт (послуг), що безпосередньо пов`язані з веденням господарської діяльності платника податку.

Щодо завищення витрат внаслідок відображення в обліку господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 .

В акті перевірки зафіксовано, що ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» до складу витрат віднесено вартість послуг з номенклатурою монтажно-демонтажні роботи на суму 1 847 029 грн у 4 кв. 2023 року, згідно укладеного Договору підряду № 05-10-2023 від 05.10.2023 з ФОП ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.1. Договору підряду № 05-10-23 від 05.10.2023 підрядник (ФОП ОСОБА_2 ) зобов`язується виконувати за завданням замовника (ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ») будівельно-монтажні роботи, а замовник зобов`язується приймати виконані належним чином роботи та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 2.1. Договору «Вартість робіт (тобто компенсація всіх можливих витрат Підрядника та плата за виконану ним роботу) за цим Договором вказується в Актах здачі прийняття-робіт (надання послуг)».

Так, п. 2.2.1 Договору визначено: «Оплата проводиться шляхом перерахування Замовником 100% вартості витрат/робіт на поточний рахунок підрядника з моменту виконання робіт та надання Підрядником Акту здачі прийняття-робіт (надання послуг)».

Згідно п. 3.1 Договору: «Початок робіт на протязі 10 робочих днів з моменту підтримання Договору)».

До перевірки надано: акти надання послуг № 3 від 21.12.2023, № 7 від 30.11.2023, № 5 від 31.10.2023 на загальну суму 1 847 029 грн; службову записку від 02.10.2023 заступника директора з виробництва Небрончука О.І. на ім`я директора ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» з інформацією про необхідність здійснення робіт, пов`язаних з монтажно-демонтажними роботами залишків фундаментів, для чого запропоновано провести у 2023 відповідні роботи з залученням підрядних організацій; наказ № 85 від 02.10.2023 про здійснення додаткових робіт на об`єкті «Зерноперевантажувальний комплекс», за яким наказано провести роботи по організації замощення території об`єкту «Зерноперевантажувальний комплекс» за адресою: Рівненська область, місто Здолбунів, вулиця Івана Гонти, 3, а також здійснення монтажно-демонтажних робіт, для чого залучити необхідні підрядні організації; договір підряду № 05-10-23 від 05.10.2023; замовлення № 1, у якому вказано, які саме роботи мали бути виконані, а саме монтажно-демонтажні роботи: демонтаж залишків фундаментів на земельній ділянці 5622610100:00:012:0168, розчищення та ущільнення ґрунтів для можливості розміщення рукавів для зберігання зернових.

В бухгалтерському обліку операції з вищезазначених послуг проведено: ДТ 91рах. «Загальновиробничі витрати» Кт 631рах. «Розрахунки з постачальниками» на суму 1 847 029 грн. ДТ 631рах. «Розрахунки з постачальниками» Кт 311рах. «Рахунки в банках» на суму 1 847 029 грн.

Станом на 30.06.2024 на ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» по розрахунках з ФОП ОСОБА_2 заборгованість відсутня, що не заперечується сторонами та зазначено в акті перевірки. Отже, по цій господарській операції повністю проведено оплату за виконану роботу згідно Договору підряду № 05-10-23 від 05.10.2023.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що зміст актів надання послуг № 5 від 31.10.2023, № 7 від 30.11.2023 та № 3 від 31.12.2023 повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відображають вид виконаних робіт містять обов`язкові реквізити і підписи сторін. Відсутність максимальної деталізації виду виконаних демонтажних робіт не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням нереальності такої господарської операції.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2020 у справі № 826/2926/14 виснував, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Висновок про відсутність факту здійснення господарських операцій може ґрунтуватися лише на встановлених обставинах щодо повної відсутності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції).

Щодо твердження відповідача про те, що ФОП ОСОБА_2 не задекларовано доходи від здійснення діяльності, в тому числі по взаєморозрахунках з ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ», то суд апеляційної інстанції вважає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів, робіт, послуг, призначених для використання у його господарській діяльності.

З приводу твердження контролюючого органу про те, що у ФОП ОСОБА_2 відсутні трудові ресурси для здійснення діяльності і у податкового органу відсутні відомості про залучення ним субпідрядників, то суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідач не надав в якості доказу ні акту перевірки вказаного ФОП, ні матеріалів за результатами звірки, а відповідно твердження про відсутність трудових ресурсів та субпідрядників є лише припущенням контролюючого органу, яке не підтверджується належними і допустимими доказами.

З врахуванням вказаного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що первинними документами належним чином підтверджено реальність господарської операції позивача та ФОП ОСОБА_2 , а також пов`язаність такої операції та її результатів з господарською діяльністю ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» та як наслідок правомірність відображення у обліку цих витрат.

Суд апеляційної інстанції вважає, що аргументи апеляційної скарги не спростовують вказаного та не доводять відсутності реального виконання ФОП ОСОБА_2 монтажно-демонтажних робіт на об`єкті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Рівненська область, місто Здолбунів, вулиця Івана Гонти, 3, в той час як позивачем підтверджено наявність господарської мети в укладенні договору з вказаним ФОП та у придбанні таких робіт для розміщення в рамках складської діяльності рукавів для зберігання зернових та олійних культур, а також реальність понесених у зв`язку із цим витрат.

Отже, ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» до складу витрат правомірно віднесено вартість послуг з монтажно-демонтажних робіт на суму 1 847 029 грн у 4 кв. 2023 року, згідно укладеного Договору підряду № 05-10-2023 від 05.10.2023 з ФОП ОСОБА_2 , а тому в цій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 118917000701 від 16.01.2025 на суму 415582 грн (основний платіж 332465 грн та 83116 грн штрафні санкції) слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо завищення витрат внаслідок відображення в обліку господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 .

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ», до складу витрат віднесено вартість послуг з номенклатурою поточний ремонт на суму 3 500 000 грн в т.ч. 1 кв. 2023 року на суму 1 050 000 грн, 2 кв. 2023 року на суму 1 050 000 грн, 3 кв. 2023 року на суму 1 400 000 грн згідно укладеного Договору підряду № 01-01-2022 від 01.01.2022 та Додаткової угоди до Договору підряду від 10.01.2022 з ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 1.1. Договору підряду № 01-01-22 від 01.01.2022 підрядник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується виконувати за завданням замовника (ТОВ «Традекс Агрі») будівельні роботи, а замовник зобов`язується приймати виконані належним чином роботи та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 2.1. договору «Вартість робіт (тобто компенсація всіх можливих витрат Підрядника та плата за виконану ним роботу) за цим Договором вказується в Актах здачі прийняття-робіт (надання послуг)».

Пунктом 2.2.1 договору визначено: «Оплата проводиться шляхом перерахування Замовником 100% вартості витрат/робіт на поточний рахунок підрядника з моменту виконання робіт та надання Підрядником Акту здачі прийняття-робіт (надання послуг)».

Згідно п. 3.1 договору: «Початок робіт на протязі 10 робочих днів з моменту підписання Договору)».

Згідно п. 2 Додаткової угоди: «Сторони дійшли згоди затвердити вартість робіт за Договором в розмірі 3500 грн без ПДВ за 1 год., 100 годин на календарний місяць».

До перевірки надано Акти надання послуг № 1 від 30.01.2023, № 2 від 28.02.2023, № 3 від 30.03.2023, № 4 від 30.04.2023, № 5 від 30.05.2023, № 6 від 30.06.2023, № 7 від 30.07.2023, № 8 від 30.08.2023, № 9 від 30.09.2023, № 10 від 30.10.2023) всього на суму 3500000 грн. А також, договір, наказ про здійснення додаткових робіт на об`єкті «Зерноперевантажувальний комплекс» від 03.01.2023 № 2 по ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» та службову записку директора з виробництва від 03.01.2023.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, на підтвердження факту отримання послуг від ФОП ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції встановив, що такі не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, оскільки з актів надання послуг неможливо встановити види та обсяги проведених робіт, кількість витраченого часу, ідентифікувати участь виконавця ФОП ОСОБА_1 у виконанні робіт/наданні послуг тощо.

Зокрема, номенклатура послуги поточний ремонт, сума в кожному акті зазначена 350000 грн без деталізації робіт, кількості затрачених годин на їх виконання, використання матеріалів та ін.

Згідно наданих документів не можливо встановити чиї витратні матеріали використані на здійснення поточного ремонту: надавались замовником чи придбання здійснювалось виконавцем.

Крім того, станом на 30.06.2024 на ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» обліковується кредиторська заборгованість за ФОП ОСОБА_1 на суму 2 150 000 грн, згідно вказаного договору.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що перевіркою правильно встановлено невідповідність актів виконаних послуг вимогам, встановленим до первинного документу як за суттю так і за змістом, а також відсутність проведених розрахунків з підрядником в розмірі 2150000 грн. А надані до перевірки наказ № 2 від 03.01.2023, службова записка директора з виробництва від 03.01.2023 не містять інформації, що може підтверджувати розрахунки з ФОП ОСОБА_1 . Як і замовлення на виконання робіт по Договору підряду № 01-01-2022 від 01.01.2022, яке подано до заперечення в суд першої інстанції та не є первинним документом і не спростовує висновків акту перевірки.

На вимогу суду першої інстанції позивачем, на підтвердження факту надання підряднику витратних матеріалів, надані акти списання товарів, однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що такі не містять будь якої інформації про підрядника, та обставини їх використання.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що положення пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявності документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Такі правові висновки Верховний Суд неодноразово висновував у своїх постановах від 26 квітня 2023 року № 640/38062/21, від 12 липня 2023 року у справі № 380/5557/22, від 26 квітня 2023 року.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 27 квітня 2022 року у справі № 20/13197/20, від 22 червня 2022 року у справі № 826/13633/17, від 23 березня 2023 року у справі № 580/9734/21 18 квітня 2024 року у справі № 460/16521/23, за якою наслідки, передбачені пунктом 44.6. статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; зберігання яких є законодавчим обов`язком платника податків; вимога щодо надання яких містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів які б підтверджували реальність здійснення фінансово-господарських правовідносин з ФОП ОСОБА_1 та факт виконання ним поточного ремонту.

Отже, ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» до складу витрат неправомірно віднесено вартість послуг з номенклатурою поточний ремонт на суму 3 500 000 грн в т.ч. 1 кв. 2023 року на суму 1 050 000 грн, 2 кв. 2023 року на суму 1 050 000 грн, 3 кв. 2023 року на суму 1 400 000 грн згідно укладеного Договору підряду № 01-01-2022 від 01.01.2022 та Додаткової угоди до Договору підряду від 10.01.2022 з ФОП ОСОБА_1 , а отже в частині податкового повідомлення-рішення № 118917000701 від 16.01.2025 на суму 787500 грн (основний платіж 630000 грн та штрафні санкції в розмірі 157500 грн) податковим органом винесено правомірно та не може бути скасованим.

Щодо завищення витрат внаслідок відображення в обліку господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 .

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ», до складу витрат віднесено вартість послуг з номенклатурою супровід та консультаційні послуги з митного оформлення вантажів на загальну суму 5 250 000 грн. в т.ч. в 4 кв. 2022 року на суму 1 169 600 грн, 1 кв. 2023 року на суму 4 080 400 грн згідно укладеного Договору про надання послуг № 20- 12-22/1 з ФОП ОСОБА_3 , код НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 1.1. Договору ФОП ОСОБА_3 зобов`язується за винагороду надати ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» (замовник) послугу: консультації з питань митного оформлення вантажів (квед 52.29. інша допоміжна діяльність у сфері транспорту)

Згідно п. 6.2. розмір винагороди виконавцеві визначається з розрахунку 160 (сто шістдесят) гривень 00 копійок без ПДВ за 1 тонну вантажу щодо якого були надані консультаційні послуги з питань митного оформлення. Загальна вартість цього Договору визначається як сума вартості всіх наданих послуг, відповідно до підписаних сторонами Актів надання послуг за цим Договором протягом строку його дії (п. 6.3 Договору).

До перевірки надано: Акти надання послуг № 1 від 30.12.2022, № 2 від 31.01.2023, № 3 від 28.03.2023, № 4 від 31.03.202 на загальну суму 5250000 грн. А також, звіти до Акту надання послуг: № 1 від 30.12.2022, № 2 від 31.01.2023, № 3 від 28.02.2023, № 4 від 31.03.2023.

В бухгалтерському обліку операції з вищезазначених послуг проведено: ДТ 93 рах. «Витрати на збут» Кт 631рах. «Розрахунки з постачальниками» на суму 5 250 000 грн. ДТ 631рах. «Розрахунки з постачальниками» Кт 311рах. «Рахунки в банках» на суму 6 887 095 грн.

Станом на 30.06.2024 на ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» по розрахунках з ФОП ОСОБА_3 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 1 637 095,00 грн.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, на підтвердження факту отримання послуг від ФОП ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції встановив, що такі не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, оскільки вони не містять достатньої інформації щоб ідентифікувати, саме щодо яких об`єктів здійснювались, в якому обсязі отримані, їх одиниці вимірювання та кількість, доцільність отримання вказаних послуг та їх пов`язаність з господарською діяльністю ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ».

Щодо звіту з внутрішнього аудиту щодо вимог до FGP, наявність яких передбачена згідно звітів до актів надання послуг, вказані звіти до перевірки не представлено.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що КВЕД 52.29. інша допоміжна діяльність у сфері транспорту включає: експедицію вантажів; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом; організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів (у т.ч. вивіз і доставку вантажів, а також компонування партій); видачу й одержування транспортної документації та накладних; діяльність митних брокерів; діяльність суднових брокерів і агентів з фрахтування місць для авіаційних вантажних перевезень; посередництво з фрахту вантажного місця на судні або в літаку; вантажно-розвантажувальні роботи, наприклад, тимчасове пакування задля збереження вантажу під час транзитних перевезень, перепакування, вибірковий контроль та зважування вантажу тощо.

Так, подані до перевірки акти про надання послуг на загальну суму 5250000 грн, містили найменування робіт (надання послуг) супровід та консультаційні послуги з питань митного оформлення вантажів в кількості 1 послуга по кожному акту.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що договором передбачено розмір винагороди виконавцеві, який визначається з розрахунку 160 (сто шістдесят) гривень 00 копійок без ПДВ за 1 тонну вантажу щодо якого були надані консультаційні послуги з питань митного оформлення. Будь яких змін до договору до перевірки та до суду не надано.

Таким чином документа, що підтверджує фактичне надання таких послуг, який має містити інформацію щодо суті господарської операції, яка має за змістом відповідати даним договору на надання відповідних послуг, конкретного переліку наданих послуг, зазначення, у чому виражено їх результат, критерії для визначення вартості послуг, розрахунок вартості послуг до перевірки не надано.

Судом не враховано, що до перевірки не представлено документів, які підтверджують факт виконання ФОП ОСОБА_3 послуг - супровід та консультаційні послуги з митного оформлення вантажів, оскільки згідно вищезазначених документів значиться узагальнена номенклатура послуг, переліку робіт та послуг, що саме включає надана послуга для можливості її ідентифікації (визначення) не зазначено ні в договорі, ні у наданих до перевірки актах надання послуг та звітах до них.

Щодо проведення аудиту господарств за процедурою Farm/Plantation до перевірки не надано звітів чи інших документів, що містять інформацію про проведу роботу.

На підставі вищевикладеного згідно наданих актів надання послуг та звітів до них неможливо визначити, які саме роботи виконано, їх вид, обсяг, кількість витраченого часу.

Згідно ІС «Податковий блок» ФОП - ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ), перебуває на обліку - 1704.ГУ ДПС У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ДУБЕНСЬКИЙ Р-Н), платник ЄП 3 групи, основний вид діяльності:

- 46.11-ДIЯЛЬНIСТЬ ПОСЕРЕДНИКIВ У ТОРГIВЛI СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ СИРОВИНОЮ, ЖИВИМИ ТВАРИНАМИ, ТЕКСТИЛЬНОЮ СИРОВИНОЮ ТА НАПIВФАБРИКАТАМИ, наймані працівники відсутні, стан платника 0 основний платник.

Також по ФОП ОСОБА_3 зазначені види діяльності:

46.11 (основний) ДIЯЛЬНIСТЬ ПОСЕРЕДНИКIВ У ТОРГIВЛI СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ СИРОВИНОЮ, ЖИВИМИ ТВАРИНАМИ, ТЕКСТИЛЬНОЮ СИРОВИНОЮ ТА НАПIВФАБРИКАТАМИ;

52.29 IНША ДОПОМIЖНА ДIЯЛЬНIСТЬ У СФЕРI ТРАНСПОРТУ;

63.99 НАДАННЯ IНШИХ IНФОРМАЦIЙНИХ ПОСЛУГ, Н.В.I.У.;

73.20 ДОСЛIДЖЕННЯ КОН`ЮНКТУРИ РИНКУ ТА ВИЯВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ;

74.20 ДIЯЛЬНIСТЬ У СФЕРI ФОТОГРАФIЇ.

Проте зазначені види діяльності не відповідають фактично наданим послугам для ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ».

Разом з тим у період з 01.12.2022 по 31.03.2023, ОСОБА_3 була працівником ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ», працювала на посаді менеджер (управитель).

Згідно з наданими ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» до перевірки табелями обліку робочого часу, найманий працівник ОСОБА_3 , за грудень 2022р. відпрацьовано 13 робочих днів /108 годин та 11 днів відпустка, за січень 2023р. відпрацьовано - 22 робочих днів /176 годин, лютий 2023р. відпрацьовано - 20 робочих днів /160 годин, березень 2023р. відпрацьовано - 23 робочих днів /184 години.

За наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів які б підтверджували реальність здійснення фінансово-господарських правовідносин з ФОП ОСОБА_3 та факт використання отриманих від неї послуг у власній господарській діяльності, виходячи із критерію реальності витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин, фінансового стану замовника та фахового рівня виконавця. Що в свою чергу, ставить під сумнів вказані супровід та консультаційні послуги з митного оформлення вантажів в частині наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності).

А надані до заперечення документи не спростовують викладені в акті перевірки порушення.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що положення пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявності документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Такі правові висновки Верховний Суд формував неодноразово у своїх постановах, зокрема від 26 квітня 2023 року № 640/38062/21, від 12 липня 2023 року у справі № 380/5557/22, від 26 квітня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 27 квітня 2022 року у справі № 20/13197/20, від 22 червня 2022 року у справі № 826/13633/17, від 23 березня 2023 року у справі № 580/9734/21 18 квітня 2024 року у справі № 460/16521/23, за якою наслідки, передбачені пунктом 44.6. статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; зберігання яких є законодавчим обов`язком платника податків; вимога щодо надання яких містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ», в порушення п. 44.1, п. 44.2, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) по господарських операціях з ФОП ОСОБА_3 занижено значення у р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на суму 10 597 029 грн в т.ч. 4 кв. 2022 на суму 1 169 600 грн, за 1 кв. 2023 на суму 5 130 400 грн, 2 кв. 2023 на суму 1 050 000,00 грн за 3 кв. 2023 1 400 000 грн, а отже в частині податкового повідомлення-рішення № 118917000701 від 16.01.2025 на суму 1181250 грн (основний платіж 945000 грн та штрафні санкції в розмірі 236250 грн) податковим органом винесено правомірно та не може бути скасованим.

Щодо нездійснення декларування різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України.

В акті перевірки зафіксовано, що позивачем порушено пп. 134.1.1 п. 134.1., ст. 134, пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України, у зв`язку із не включенням до складу рядка 2.1.2, 2.1.3 додатку РІ, різниці на які збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості на суму 1884720 грн по операції з безоплатної передачі майна на баланс АТ «Укрзалізниця», згідно договору № Л/П-1942П/НЮ від 24.06.2024.

Згідно акту приймання-передачі від 25.06.2020 ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» (відчужувач) передав, а АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Львівська залізниця» виробничого структурного підрозділу «Рівненська дистанція колії» (набувач) прийняв майно: під`їзна залізнична колія в т.ч. стрілочний перевід № 201, скидальний вістряк № 202 станції Здолбунів вартістю 1570600,00 грн.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» в обліку відображено господарську операцію по розрахунках з АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Львівська залізниця» виробничого структурного підрозділу «Рівненська дистанція колії»:

ДОХІД - Дт 712 Кт 791 1570600,00 грн відображено дохід від операції з безоплатної передачі;

ВИТРАТИ - Дт 943 Кт 286 1570600,00 грн відображено собівартість реалізованих необоротних активів;

ВИТРАТИ - Дт 944 рахунку «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 361 «Розрахунки з покупцями», Дт 79 «Фінансові результати» Кт 944 рахунку «Сумнівні та безнадійні борги» всього на суму 1884720,00 грн.

Контролюючим органом в акті перевірки зроблено висновок, що ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» віднесено до витрат списання дебіторської заборгованості 25.06.2020, яка відображена в обліку при безоплатній передачі основних засобів. При цьому до перевірки не представлено докази того, що вищезазначена дебіторська заборгованість відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ та позивачем для правильного віднесення її до витрат створено резерв сумнівних боргів ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» (докази створення резерву сумнівних боргів позивачем не надано, резерв не створено).

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ (Кодекс) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Різниці, які виникають при формуванні резерву сумнівних боргів визначені ст. 139 Кодексу.

Відповідно до пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується:

-на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

-на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

Аналіз підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України зумовив висновок суду апеляційної інстанції, що до спірних правовідносин положення цього підпункту не застосовуються, оскільки фінансовий результат до оподаткування збільшують не витрати від списання дебіторської заборгованості, а витрати на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237.

Згідно з п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Фінансовий актив - грошові кошти та їх еквіваленти; контракт, що надає право отримати грошові кошти чи інший фінансовий актив від іншого підприємства; контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; інструмент власного капіталу іншого підприємства (п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти»).

У разі якщо дебіторська заборгованість є товарною, то згідно з правилами бухгалтерського обліку резерв сумнівних боргів для неї не розраховується.

Суд апеляційної інстанції врахував, що позивач резерв сумнівних боргів та очікуваних кредитних збитків не створював, оскільки резерв сумнівних боргів створюють лише для тієї поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (окрім придбаної заборгованості й заборгованості, призначеної для продажу). І таке правило чітко передбачено П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». А це означає, що резерв сумнівних боргів можна сформувати лише для грошової дебіторської заборгованості. У спірних правовідносинах відбулась безоплатна передача активу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 480/7472/21.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним покликання апелянта на положення статей 256 та 264 ЦК України, які регламентують позовну давність та її перебіг, адже ці положення не стосуються обставин операції з безоплатної передачі майна позивачем АТ «Укрзалізниця».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність висновку контролюючого органу щодо необхідності формування резерву сумнівних боргів по операції з безоплатної передачі майна на баланс АТ «Укрзалізниці» за Договором № Л/П-1942П/НЮ від 24.06.2020 та вимоги щодо включення до складу рядка 2.1.2, 2.1.3 додатку РІ, різниці на які збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості на суму 1884720 грн. Як наслідок, неправомірність здійснених податковим органом нарахувань у частині оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на суму 339250 грн.

Щодо взаємовідносин з покупцями - нерезидентом Corn Trans Sp. z.o.o. Sp k (Польща), AMPLE SPEED LIMITED (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю).

В акті перевірки зафіксовано, що ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» за період з 01.01.2018 по 30.06.2024 мало взаємовідносини:

- з покупцем контрагентом-нерезидентом Corn Trans Sp. z.o.o. Sp k (Польща), організаційно-правова форма контрагента-нерезидента включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України затвердженого Постановою від 04.07.2017 року № 480, відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України).

ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» надано для перевірки: Контракт № S03-Р від 05.05.2022 з нерезидентом Corn Trans Sp. z.o.o. Sp k (Польща), ВМД, оборотно-сальдову відомість по 362 рах., банківські виписки, інші документи, що стосуються взаєморозрахунків Corn Trans Sp. z.o.o. Sp k (Польща) по реалізації кукурудзи згідно ВМД UA204020/2022/011002 від 18.05.2022, № UA204020/2022/012443 від 27.05.2022, на загальну суму 5607455,77 грн;

- з покупцем контрагентом-нерезидентом AMPLE SPEED LIMITED (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю), зареєстрованим у державі (на території), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України Постановою від 27.12.2017 року № 1045, відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України).

ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» надано для перевірки: Контракт № 041SB-P від 02.10.2023 з нерезидентом AMPLE SPEED LIMITED (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю), ВМД, оборотно-сальдову відомість по 362 рах., банківські виписки, інші документи, що стосуються взаєморозрахунків AMPLE SPEED LIMITED по реалізації cої українського походження, врожаю 2023 року згідно ВМД № 45 від 27.10.2023 на загальну суму 9989512,36 грн.

Контролюючим органом в акті перевірки зроблено висновок, що ТОВ «ТРАДЕКС АГРІ» в порушення пп. 140.5.5-1., п. 140.5 ст. 140 ПКУ не включено до складу рядка 3.1.7, 3.1.7.1 додатку РІ, різниці на які збільшується фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 4679091 грн (15596968*30%). в т.ч. 2 кв. 2022 року 1682237 грн, 4 кв. 2023 року 2996854 грн.

Відповідно до вимог пп. 140.5.5-1. п. 140.5 ст. 140 ПКУ, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

- на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

-нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

-нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Абзац п`ятий підпункту 140.5.5-1, п. 140.5, ст. 140 ПК України встановлює, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", та вартістю реалізації.

За змістом пп. 39.3.2.1 пп. 39.3.2 п. 39.1 ст. 39 ПК України відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли цим Кодексом визначені вимоги щодо обов`язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" для контрольованих операцій певного виду.

Підпунктом 39.1.4 пункту 39.1 статті 39 ПК України передбачено, що встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 39.3.3.1 пункту 39.1 статті 39 ПК України метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті.

Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що за загальним правилом приписи підпунктів 140.5.4 та 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 Податкового Кодексу України зобов`язують платника податку здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг придбаних (реалізованих) в операціях, які не є контрольованими, проте здійснені з нерезидентами, які зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі, податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

При цьому, вимоги щодо коригування на підставах та у розмірі, визначених підпунктами 140.5.4 та п.п.140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 ПК України, не застосовуються до платника податків, який здійснює підтвердження суми витрат (доходів) за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, але без подання звіту.

Для цілей обґрунтування суми витрат (доходів) за операціями, передбаченими підпунктами 140.5.4, п.п.140.5.5-1 п.140.5 ст. 140 розд. ПК України, платник податків має задокументувати як сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, інформацію, визначену у п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПК України, в обсязі, необхідному для оцінки платником податку та контролюючим органом відповідності рівня ціни або показника рентабельності відповідної операції (операцій) принципу «витягнутої руки».

При цьому обсяг інформації, зазначеної в такій документації, можна вважати достатнім для цілей застосування підпунктів 140.5.4, п.п.140.5.51 п. 140.5 ст. 140 ПК України, якщо платник податків належно обґрунтував рівень ціни або показник рентабельності відповідної операції (операцій) за найбільш доцільним методом, визначеним п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами, що організаційно-правова форма Corn Trans Sp. z.o.o. Spk (Польща) та AMPLE SPEED LIMITED (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю) вказана у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Спірні операції з продажу товарів позивачем вказаним суб`єктам господарювання нерезидентам є неконтрольованими.

Щодо господарських операцій позивача із Corn Trans Sp. z.o.o. Sp k (Польща) по Контракту № S03-P від 05.05.2022 щодо реалізації кукурудзи згідно ВМД UA204020/2022/011002 від 18.05.2022 та UA204020/2022/012443 від 27.05.2022 на загальну суму 5607455,77грн, то на підтвердження дотримання ТОВ «Традекс Агрі» принципу "витягнутої руки", під час перевірки було надано податковому органу експертний висновок В-119 від 04.07.2023, складений сертифікованим оцінювачем Рівненської торгово-промислової палати Покровцем І.С. та провідним експертом Рівненської торгово-промислової палати Годованюк В.Ф.

З цього висновку слідує, що за результатами визначення ринкового діапазону цін у відповідності до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 381, згідно з яким ціна кукурудзи 3-го класу врожаю 2021 року по інвойсу від 18.05.2022 та по інвойсу від 27.05.2022 за 1 тону в розмірі 244,50 доларів США перебуває у визначеному діапазоні цін 109,63-270,61 доларів США за тону та на підставі аналізу пред`явлених замовником документів, проведених розрахунків та отриманої статистичної інформації, довідкової інформації мережі Інтернет, ціна пред`явленої продукції, яка експортувалася в 2022 році, відповідає принципу «витягнутої руки», визначені у п пп.39.2.1.8 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України.

Щодо господарської операції ТОВ «Традекс Агрі» з AMPLE SPEED LIMITED (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю) за Контрактом № 041SВ-P від 02.10.2023 по реалізації сої українського походження, врожаю 2023 року згідно ВМД №45 від 27.10.2023 на загальну суму 9989512,36грн, то в матеріалах справи наявне документально обґрунтоване дослідження із застосуванням методу порівняльної неконтрольованої ціни, з використанням зовнішніх джерел інформації про ринкові ціни.

Зокрема, опублікованої в інформаційно-аналітичному продукті «Огляд цін українського та світового товарного ринків», що є одним з ключових періодичних досліджень ДП «Держзовнішінформ», та методу чистого прибутку для підтвердження відповідності принципу «витягнутої руки», а також відомостей з інформаційної бази даних RUSLANA, тощо. У вказаному дослідженні доведено, що ціна соєвих бобів проданих AMPLE SPEED LIMITED за 1 тону становила 363,00 долара США, що перебуває у межах визначеного діапазону цін 350,00-365,00 доларів США за тону.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що ні в ході розгляду справи у суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідач не надав доказу, який би спростував вищевказаний експертний висновок, як і не надав власного розрахунку чи дослідження, яке б довело, що застосовані ціни не відповідають принципу "витягнутої руки", що свідчить про те, що доводи контролюючого органу в цій частині апеляційної скарги ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях.

Зважаючи, що контролюючим органом вказаного спростовано не було, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків акта перевірки в частині необхідності декларування Підприємством різниць, які виникають відповідно до ПК України. Як наслідок, неправомірність здійснених податковим органом нарахувань у частині оскаржуваного податкового повідомлення-рішення: щодо взаємовідносин Corn Trans Sp. z.o.o. Spk (Польща) за 2 кв. 2022 року на суму 378503 грн (основний платіж 302803 грн та штрафна санкція 75701 грн) та AMPLE SPEED LIMITED (Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю) за 4 кв. 2023 року на суму 674292 грн (основний платіж 539434 грн та штрафна санкція 134858 грн).

Щодо податкового повідомлення-рішення № 1660917000701 від 05.11.2024.

Цим рішенням до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1770469,98 грн. Головним управлінням ДПС у Рівненській області зроблено висновки про недотримання позивачем встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з нерезидентами UBM GRAIN ZRT (Угорщина), Grow the world s.r.o (Чехія), Elvita sp.z.o.o (Польща).

Перевіркою встановлено ненадходження валютної виручки в сумі 33 006,00 євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту № V22/09/362 від 14.09.2022, укладеного з фірмою нерезидентом «UBM GRAIN ZRT», Угорщина; в сумі 14 073,70 євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту № 02122022 від 02.12.2022, укладеного з фірмою нерезидентом «Grow the World s.r.o.», Чехія; в сумі 11 013,48 дол.США при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту №30-08-2023-S від 30.08.2023, укладеного з фірмою нерезидентом «ELVITA SP.ZO.O.», Польща.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства. Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Приписами статті 4 Закону № 2473-VIII визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно з частиною 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 12 розділу III з Постанови Національного банку № 7 від 02.01.2019, із змінами внесеними згідно Постановою Національного банку № 104 від 06.08.2019, зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором, зокрема:

1) відбувається перегляд ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Таким чином, резидент, що здійснює імпортні операції зобов`язаний забезпечити надходження валютних коштів на відповідні рахунки у встановлені законом строку, а у випадку порушення таких строків до таких резидентів застосовуються заходи відповідальності у вигляді стягнення пені у встановленому розмірі.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам. Розрахункове та кредитне обслуговування суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на території України банком для зовнішньоекономічної діяльності України та уповноваженими комерційними банківськими та кредитними установами, а також іноземними та міжнародними банками, зареєстрованими у встановленому порядку на території України.

Так, положення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містять заборони щодо зміни сторонами умов договору, у тому числі щодо порядку здійснення розрахунків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було укладено ряд зовнішньоекономічних договорів:

- № V22/09/362 від 14.09.2022, з фірмою нерезидентом «UBM GRAIN ZRT», Угорщина, на поставку шроту соєвих бобів українського походження без ГМО, врожаю 2021. Відповідно до контракту ціна товару становить 610 євро за одну метричну тону. Контрактом також передбачено, що усі відбори та аналізи повинні виконуватися відповідно до правил Gafta nr.200. Якість/стан остаточні та обов`язкові під час і в місці вивантаження відповідно до акредитованого Gafta nr.200 суперінтенданта за вибором і за рахунок покупця.

- № 02122022 від 02.12.2022, з фірмою нерезидентом «Grow the World s.r.o.», Чехія, на поставку кукурудзи урожаю 2022 року за ціною 174 євро за тону. Угодою визначено, що перша перевірка якості покупцем виявить ознаки невідповідності зазначеним параметрам, необхідно погодити лабораторний аналіз в лабораторії акредитованій GAFTA.

- № 30-08-2023-S від 30.08.2023, укладений з фірмою нерезидентом «ELVITA SP.ZO.O.», Польща, на поставку соєвих бобів, загальною фактурною вартістю 387847,20 доларів США / 14082880,46 грн. Угодою визначено, що якість кожної партії товару буде визначатися незалежною інспекційною компанією, членом Gafta, за вибором покупця.

Також, судом встановлено, що в процесі доставки товару від Продавця до Покупця змінились його кількісні/якісні характеристики, що вплинуло на зміну ціни Товару по зовнішньоекономічних експортних контрактах, у зв`язку з чим між позивачем та вищезазначеними нерезидентами були укладені додаткові угоди:

- 21.10.2022 із UBM GRAIN ZRT, Угорщина, укладено додаткову угоду № 1 V22/09/362, відповідно до якої сторони погодили доповнити розділ Контракту V22/09/362 «Особливі умови», умови якої передбачають, що у випадку якщо при перевірці якості поставленого товару акредитованою лабораторією Gafta nr.200 буде виявлено вміст ГМО покупець здійснює прийняття такого товару в наступному порядку: якщо вміст ГМО буде становити від 0,0% до 0,9% товар буде вважатися як без ГМО, і буде прийнятий за ціною 610 євро за тону; якщо вміст ГМО буде становити більше 0,9% товар буде вважатися з вмістом ГМО і буде прийнято за ціною 510 євро за 1 тону. Однак, з наявних у справі сертифікатів № A8520/22, № A8519/22, № A8519/22, № A8518/22, № A8517/22, № A8516/22, № A8557/22, №A 8556/22, № A8555/22, № A8558/22, № A8019/22, виданих лабораторією Mertcontrol, яка згідно даних вказаних у таких сертифікатах та відповідно до відомостей сайту Gafta, яка є Міжнародною торговою асоціацією, правила якої відповідно до змісту Контракту застосовують сторони, вбачається, що за результатами аналізу товару було виявлено та засвідчено наявність в товарі ГМО, в той час як відповідно до умов поставки товар мав бути без ГМО. Сторонами контракту для додаткової перевірки показників було залучено SGS (Laboratory of SGS Bulgaria LTD), яка також є акредитованим Gafta суперінтендантом та за результатами аналізу наданих зразків надало звіт про результати тестування № VAR23-0002528-0001/1A/01.03.2023 та засвідчено наявність у поставленому товарі ГМО, також залучено акредитований орган Cotecna Inspection S.A., який 19.12.2022 склав звіт про аналізи, яким підтвердив наявність ГМО у поставленій продукції. Відповідач не заперечує надходження за експортований товар на валютний рахунок позивача валютної виручки від цієї зовнішньоекономічної угоди на загальну суму 262234,00 євро / 10048324,91 грн без порушення строків розрахунків, однак вважає неможливим зменшення ціни товару на суму 33006,00 євро / 1430965,23грн, у зв`язку із чим на цю суму контролюючим органом нараховано пеню.

- 30.12.2022 із Grow the world s.r.o (Чехія) укладено Додаткову угоду № 1 до Специфікації № 1 Контракту № 02122022 від 02.12.2022, якою сторони погодилися внести зміни до п.1 Специфікації, та визначили, що ціна однієї тони кукурудзи урожаю 2022 року становить 166,40 євро, а загальна вартість товару за цією специфікацією становить 154752,00 євро. Відповідач у акті перевірки підтвердив поставку позивачем кукурудзи, врожаю 2022 року загальною фактурною вартістю 162141,90 євро / 6242234,06 грн. Однак, у ході перевірки якості товару у лабораторії ENVIRAL A.S., яка акредитована та уповноважена в системі SGS, що підтверджується сертифікатом SK19/3215.00 та яке має статус акредитованого суперінтенданта Gafta, було засвідчено виявлення у поставленій позивачем кукурудзі перевищення показника ДОН (DON), що оформлено протоколом аналізу мікотоксинів, який складений та підписаний відділом контролю якості ENVIRAL A.S. Сторони за цим контрактом, у зв`язку із невідповідністю поставленого товару дійшли згоди про зменшення ціни товару на суму 7082,06 євро. Із банківської виписки слідує, що по рахунку позивача у АТ «ПроКредит Банк» від Grow the world s.r.o, Чехія, на рахунок позивача, надійшла валютна виручка в сумі 148068,20 євро (09.12.2022 в сумі 117450 євро та 30.01.2023 в сумі 30618,20 євро), що підтверджує відповідач у акті перевірки.

- 03.01.2024 з Elvita sp.z.o.o (Польща) укладено Додаткову угоду № 2, в якій зазначили, що у зв`язку із невідповідністю поставленого товару визначеним договором характеристикам, сторони дійшли згоди про зменшення ціни товару на суму 11013,48 доларів США та погодили, що загальна вартість поставленого товару по інвойсах № 197 від 15.11.2023, № 208 від 16.11.2023, № 213 від 20.11.2023, № 229 від 29.11.2023 становить 387847,20 доларів США. Із матеріалів справи слідує, що зменшення ціни поставленого товару обумовлене результатами аналізу поставленого товару, які оформлені Денним звітом по вибірці F800901_200001007_010 та Заключними звітами F800901_200001188_002, F800901_200001007_008, F800901_200001434_001, які були проведені незалежною інспекційною компанією SGS, яка є членом Gafta та має міжнародний статус органу уповноваженого посвідчувати якість товару, що вбачається з відомостей сайту Gafta,та зі змісту яких вбачається невідповідність поставленого товару, заявленим у договорі якісним характеристикам.

Оцінюючи вказані докази, суд апеляційної інстанції зауважує, що засвідчення акредитованою уповноваженою, відповідно до умов договору, лабораторією неналежної якості поставленого товару є достатньою підставою для застосування позивачем положень абзацу другого пункту 12 розділу III Інструкції № 7, щодо перегляду ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

Відповідачем не спростовано встановленої акредитованою лабораторією SGS невідповідності якісних характеристик товару умовам договору, а відповідно податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення в частині нарахування позивачу пені на суму на яку було зменшено вартість поставленого товару по вищезазначеним зовнішньоекономічним договорам, у зв`язку із недоліками його якості.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги покликання відповідача на те, що позивачем до перевірки не надано документи щодо проведення претензійно-позовної роботи (позовні заяви, ухвали, рішення судових органів), висновки Міністерства економіки України по вищевказаних контрактах, довідки уповноважених організацій (органів) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, яка підтверджує виникнення та закінчення дії форм-мажорних обставин (за наявності), оскільки такі не можуть вважатися доказом неможливості зменшення ціни поставленого товару у зв`язку із виявленням та засвідченням уповноваженим органом його неналежної якості.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна ціни товару по зовнішньоекономічним операціям позивача з нерезидентами UBM GRAIN ZRT (Угорщина), Grow the world s.r.o (Чехія), Elvita sp.z.o.o (Польща) відбулася правомірно і за наявності для того підстав, порушення строку розрахунків в цьому випадку немає, що виключає правову підставу для застосування до позивача пені відповідно до ст. 13 Закону № 2473-VIII. Отже, оскаржене податкове повідомлення-рішення № 1660917000701 від 05.11.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат, позивачем подано: договір про надання правової допомоги від 23.01.2025, ордер, рахунок № INV-002751 від 23.01.2025, платіжну інструкцію № 36213 від 25.02.2025; рахунок № 19-25 від 04.04.2025 на оплату послуг письмового перекладу та відшкодування витрат на нотаріальне посвідчення, проміжний звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг станом на 04.04.2025.

Відповідно до проміжного звіту про надану правничу допомогу Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» позивачу станом на 04.04.2025 по справі № 460/1742/25 складено опис правової допомоги, а саме: аналіз матеріалів податкової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» на предмет можливості оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1660917000701 від 05.11.2024 та № 118917000701 від 16.01.2025, підготовка позовної заяви та узгодження правової позиції та проекту позову з клієнтом, оформлення остаточної редакції позовної заяви та підготовка пакету документів (додатків) до позовної заяви, подання позову до суду через підсистему «Електронний суд» - 9 год; підготовлено заяву про виклик свідка - подано через підсистему «Електронний суд» - 0 год. 30хв; аналіз відзиву відповідача та долучених до нього додатків і підготовка відповіді на відзив - подано через підсистему «Електронний суд» - 4 год; підготовлено клопотання про долучення до матеріалів справи перекладів доказів / подано через підсистему «Електронний суд» 0 год 30хв; підготовка до судового засідання 0 год. 30хв; участь у судовому засіданні 24.03.2025 0 год 30хв. Всього 15 год.

Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» 23.01.2025 виставлено позивачу рахунок № INV-002751 на суму 48000,00 грн на оплату гонорару у цій справі.

Платіжною інструкцією № 36213 від 25.02.2025 позивачем сплачено 48000, 00 грн з призначенням платежу: гонорар згідно з рахунком № INV-002751 від 23.01.2025, без ПДВ.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг та розрахунком таких витрат.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (48000 грн), не відповідає критеріям співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заяву про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно задовольнити частково та стягнути на користь позивача 30000 грн витрат на правничу допомогу.

Щодо витрат на підготовку нотаріально завіреного перекладу на українську мову іншомовних документів, поданих разом з позовом, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 КАС України, розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Частиною 7 ст. 137 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 137 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем здійснено переклад документів з англійської мови та словацької мов, які долучені до матеріалів справи, у зв`язку із чим позивачем понесені витрати на залучення перекладача у загальному розмірі 10980 грн, що підтверджується рахунком № 19-25 від 04.04.2025 на оплату послуг письмового перекладу з англійської / словацької мов на українську мову (переклад у справі № 460/1742/25) та нотаріальне посвідчення 10980 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки витрати пов`язані із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин подані належні докази та переклад документів безпосередньо пов`язаний з розглядом цієї справи, а тому понесені витрат на залучення перекладача та засвідчення в нотаріальному порядку його підпису, свідчить про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 10980 грн.

Крім цього, необхідно звернути увагу, що при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 24224 грн (платіжний документ № 35599 від 28.01.2025).

Отже, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Держмитслужби, на користь позивача в сумі 24224 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі № 460/1742/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 1660917000701 від 05.11.2024.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 118917000701 від 16.01.2025 на суму 3 361 942 грн (три мільйони триста шістдесят одну тисячу дев`ятсот сорок дві гривні).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» (ЄДРПОУ - 41022167) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ - 44070166) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні), витрати пов`язані із розглядом справи, а саме витрати пов`язані з залученням перекладача у розмірі 10980 грн (десять тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень) та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30000 грн (тридцять тисяч гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха З. М. Матковська У зв`язку з перебуванням судді Заверухи О.Б. у відрядженні з 15.10.2025 по 17.10.2025 та участю 24.10.205-25.10.2025 у міжнародній конференції, повний текст судового рішення складено та підписано 27.10.2025.