Постанова від 11.11.2025 по справі 460/1742/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1742/25 пров. № А/857/27078/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

за участю секретаря судових засідань Демидюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року (головуючий суддя: Зозуля Д.П., місце ухвалення - м. Рівне, повний текст судового рішення виготовлений 27.05.2025) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі № 460/1742/25 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 1660917000701 від 05.11.2024. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 118917000701 від 16.01.2025 на суму 3 361 942 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні), витрати пов`язані із розглядом справи, а саме витрати пов`язані з залученням перекладача у розмірі 10980 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30000 грн.

Представником позивача, 17.10.2025 подано клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 34325,68 грн.

Відповідач, 24.10.2025 подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави для ухвалення додаткового судового рішення викладені в заяві, вважає, що така підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати (ч. ч. 1, 2, ст. 135 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у додатковій постанові від 18 січня 2024 у справі № 9901/459/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «…стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, Велика Палата Верховного Суду визнає виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні. Велика Палата Верховного Суду погоджується із доводами представниці позивачки, що, обов`язок адвоката щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді передбачає не лише відповідальність за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а зобов`язує адвоката вчинити комплекс дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявлені до відшкодування витрати в розмірі 34 325,68 грн складається з гонорару 30000,00 грн за надання безпосередньої правничої допомоги та відшкодування витрат в сумі 4 325,68 грн на доїзд адвоката до Восьмого апеляційного адміністративного суду, проживання у м. Львові, витрати на повернення з м. Львів до м. Рівне, добові.

Щодо відшкодування витрат в сумі 4 325,68 грн, то суд апеляційної інстанції зазначає, що в рамках надання правової допомоги було понесено додаткові витрати на загальну суму 4 325,68 грн, які детально описані у звіті (а. с. 89-90 том 7) до складу яких входять витрати на проїзд для участі у судових засіданнях в апеляційній інстанції, витрати на проживання, добові.

Крім цього, в підтвердження цих витрат до матеріалів справи долучено накази про відрядження адвоката Лавренчук Т.В. до м. Львова (а. с. 91, 100 том. 7), квитки на доїзд до м. Львова та у зворотньому напрямку (а. с. 96, 97, 98, 99, 101, 102, 103 том 7), рахунок та квитанція про оплату на проживання в готелі (а. с. 92 том 7).

Отже, заявлений представницею позивача розмір витрат на правничу допомогу в сумі 4 325,68 грн є реальним та підтвердженим належними доказами, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Щодо відшкодування витрат в сумі 30000,00 грн, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу, які понесені позивачем під час розгляду справи у апеляційної інстанції, подано наступні документи: договір про надання правової допомоги від 23.01.2025 року; свідоцтво про право на здійснення адвокатської діяльності; рахунок № INV-003584 від 16.10.2025; звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг станом на 16.10.2025.

Так, згідно звіту про надану правову допомогу у справі № 460/1742/25 позивачу надано наступні послуги:

- подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про приєднання та надання доступу до справи в електронному кабінеті суду представнику позивача (15 хв);

-аналіз апеляційної скарги та підготовка відзиву на таку скаргу (20 год);

-підготовка до судового засідання (1 год);

-участь у судовому засіданні 16.09.2025 (1 год 15 хв);

-підготовка додаткових пояснень (2 год);

-підготовка до судового засідання (1 год);

-участь у судовому засіданні 14.10.2025 (20 хв);

Всього 25 год 50 хв.

Сума коштів, яку просить стягнути позивач становить 30 000 грн.

Проаналізувавши надані послуги позивачу адвокатом Лавренчук Т.В., на предмет їх обсягу, складності, якості, співмірності зі складністю цієї справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вартість послуг є завищеною, зокрема, аналіз апеляційної скарги та підготовка відзиву на таку скаргу (20 год).

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що необхідний і достатній час до надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції становить 13 год 80 хв, а з огляду на середній розмір години роботи адвоката виходячи зі звіту про надання правової допомоги, сума за надані послуги адвоката, яка підлягає стягненню становить 9960 грн.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що апеляційна скарга відповідача задоволена частково, з огляду на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 14285,68 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 143, 243, 252, 310, 315, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд-

постановив:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 460/1742/25 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ - 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАДЕКС АГРІ» (код ЄДРПОУ - 41022167) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14 285,68 грн (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят п`ять гривень шістдесят вісім копійок).

У задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха З. М. Матковська

Повне судове рішення складено 18.11.2025.