Рішення від 05.11.2025 по справі 369/18113/24

Справа № 369/18113/24

Провадження № 2/369/4146/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05.11.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_4 . Однак, ОСОБА_4 , який є спадкоємцем першої черги, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка, є донькою померлого ОСОБА_4 , тобто спадкоємцем першої черги та онукою померлої ОСОБА_3 , тобто спадкоємцем за правом представлення. На момент смерті ОСОБА_3 позивачка проживала разом із спадкодавицею, таким чином вважала себе такою, що прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у розпорядження спадщиною. Проте після смерті ОСОБА_3 позивачка виїхала на постійне місце проживання до Іспанії та не встигла оформити свої спадкові права. На разі позивачка має намір оформити свої спадкові права на належне ОСОБА_3 майно, однак нею було з`ясовано, що згідно із Спадкового реєстру Вишневою міською державною нотаріальною конторою 17.09.2014 було заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_3 . При цьому, позивачці було роз`яснено, що вона в даному випадку вважається такою, що пропустила строки на прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду із заявою про надання додаткового строку на прийняття спадщини.

Позивачка вважає, що вона пропустила строк з поважних причин, оскільки фактично проживала із спадкодавцем на час її смерті та вважала себе такою, що прийняла спадщину, після прийняття спадщини вона виїхала проживати до іншої країни та не була повідомлена відкриття спадкової справи за заявою інших спадкоємців за заповітом та вважала себе єдиною спадкоємицею, а тому просила суд визначити їйдодатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючим суддю Янченка А.В.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.11.2024 відкрито загальне позовне провадження у цій справі призначено підготовче судове засідання на 17.02.2025, а також витребувано з Вишневої державної нотаріальної контори спадкову справу №157/2014 до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.01.2025 до суду від Вишневої державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №157/2014 до майна померлої ОСОБА_3 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.05.2025 залучено до участі у справі у якості відповідача ОСОБА_2 .

Від відповідачів відзиву на позовну заяву не надходило.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 23.10.2025.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від представника позивача адвоката Скляренко О.П. до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивачки, просила позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про дату, час та місце розгляду справи повідомлений. В судове засідання не з`явився, направив до суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника, з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав.

Оскільки, згідно п. 1 ч. 3ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до частини 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За частиною 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст.ст. 12 ЦПК України).

Згідност. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області серії НОМЕР_1 від 06.08.2014, актовий запис №10.

Померла ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 18.06.1956, серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , який є спадкоємцем першої черги до майна померлої ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконкомом Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 15.10.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції у Київській області, серії НОМЕР_3 .

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкування за правом представлення (ст. 1266 ЦК України) - це спадкування за законом, яке передбачає появу у певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем. Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.

До числа спадкоємців за правом представлення зокрема належать внуки спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тобто синові, дочці спадкодавця.

Позивачка є спадкоємцем першої черги за правом представлення за законом до майна померлої ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1266 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не приймати її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

На момент смерті ОСОБА_3 позивачка проживала разом із спадкодавицею, що підтверджується довідкою Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 01.02.2017 року за №67. Проте до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини чи за видачею свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з прийняттям спадщини шляхом вступу у фактичне користування, позивачка не зверталась.

Однак, 17.09.2014 року Вишневою міською державною нотаріальною конторою Київської області за заявою ОСОБА_2 було заведено спадкову справу №157/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1920 року народження. І до заяви про прийняття спадщини було додано докази того, що померла ОСОБА_3 була зареєстрована по АДРЕСА_1 . А тому, в даному випадку позивачка вважається такою, що пропустила строки на прийняття спадщини та не може реалізувати своє право на подання заяви про прийняття спадщини як спадкоємець за правом представлення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268, ч. 2 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому, за ч.1, ч.2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Конституцією України кожному гарантується право на звернення до суду для захисту свої порушених, оспорюваних чи невизнаних прав чи законних інтересів.

Статтями 4 ЦК України визначено право звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами статті 5 ЦК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи те, що позивачка з поважних причин пропустила строк на звернення до нотаріальної контори, а саме: фактичне проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, але без реєстрації спадкодавця, тривалий виїзд на проживання за межі України, відсутність у неї інформації про відкриття спадкової справи іншим спадкоємцем, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.4,5,12,13,141,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 05.11.2025 року.

СуддяА.В. Янченко