Постанова від 04.11.2025 по справі 640/26340/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26340/21Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Кучма Костянтин Сергійович

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2025 рокум. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ТАБАКО" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2021 №00176890704, прийняте Головним управлінням ДПС у м.Києві.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Маршалл Табако» (код ЄДРПОУ 43678364) зареєстровано 24.06.2020, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру №10701020000087949. Позивач перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м.Києві. Основним видом економічної діяльності товариства є 46.35 оптова торгівля тютюновими виробами (основний).

Судом також встановлено, що у період з 18.01.2021 по 05.02.2021 на підставі направлень №472/26-15-07-04-01, №474/26-15-07-04-01 від 18.01.2021 відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПК) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Маршалл Табако» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість від 18.01.2021 №9002111034 від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої був складений акт від 11.02.2021 №11481/26-15-07-04-01/43678364 за висновками якого були виявлені наступні порушення, а саме:

- п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК, оскільки ним завищено від?ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 3 849 619 грн. за листопад 2020 року;

- п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 16 852 608 грн., в тому числі ПДВ 2 808 768 грн.

На підставі висновків згаданого вище акту перевірки від 11.02.2021 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2021 №00176890704 форми «В4», за яким зменшено розмір від`ємного значення на суму 3 849 619 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленню пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Маршалл Табако» придбано у ТОВ «Юнайтед Табако» сигарети у кількості 2 072 500 шт. (414 500 пачок) на загальну суму 16 580 000 грн в т.ч. ПДВ 2 763 333,34 грн.

Придбання підтверджується первинними документами: договір поставки №8П-2020 від 02.11.2020, видаткова накладна №128 від 18.11.2020 (38 500 пачок); видаткова накладна №129 від 18.11.2020 (72 000 пачок); видаткова накладна №130 від 18.11.2020 (72 000 пачок); видаткова накладна №132 від 30.11.2020 (60 000 пачок); видаткова накладна №133 від 30.11.2020 (60 000 пачок); видаткова накладна №134 від 30.11.2020 (60 000 пачок); видаткова накладна №135 від 30.11.2020 (52 000 пачок), рахунки та товаро-транспортні накладні, податкові накладні №15, №16, №17, №19, №20, №21 та №22. Кількість придбаних сигарет відповідає кількості зареєстрованій в ЄРПН та кількості згідно із картки рахунків 281 «Товари». Розбіжностей в даному випадку немає.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач вказував про те, що ТОВ «Маршалл Табако» придбано сигарети Pull de luxe Indiana, згідно із ЄРПН 2072500 шт., згідно із рахунку 281 «Товари на складі» - 2 072 500 шт., згідно із звіту 1-ОТ (звіт про обсяги придбання та реалізації ТВ у оптовій мережі) - 3 912 500 шт. Отже, станом на 30.11.2020 невідповідність залишків сигарет Pull de luxe Indiana, згідно із інформації форми 1-OТ та рахунку 281 «Товари на складі», складає 1 840 000 шт. (368 000 пач.) на суму 12 265 440 грн., крім того ПДВ 2 453 088 грн.

Під час перевірки було порівняно показники звітності ТОВ «Маршалл Табако» (форма 1-ОТ від 09.12.2020 №9326931025) та відповідно постачальника (виробника) ТОВ «Юнайтед Табако» (форми 1-ОТ від 09.12.2020 № 9326137108 та форми 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів» від 09.12.2020 №9326137803) та встановлено, що показники в частині придбання тютюнових виробів ТОВ «Маршалл Табако» у ТОВ «Юнайтед Табако» відповідають обсягам реалізації, відображеним постачальником ТОВ «Юнайтед Табако» у звітах 1-ОТ, 3-РС в адресу ТОВ «Маршалл Табако».

Тобто, ТОВ «Маршалл Табако» не в повному обсязі відображено в бухгалтерському обліку оприбуткування товарів, придбаних у ТОВ «Юнайтед Табако» в листопаді 2020 року, та відповідно при їх реалізації не відображено податкове зобов`язання з ПДВ та не оформлено (не виписано) податкові накладні за зазначеними операціями.

Також як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Юнайтед Табако» (постачальник) та ТОВ «Маршалл Табако» (покупець) 02.11.2020 укладено договір поставки №5П-2020, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю тютюнові вироби, а саме: сигарети з фільтром, а покупець зобов`язується його прийняти і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах цього договору.

Згідно із рахунком на оплату від 16.11.2020 №110 ТОВ «Юнайтед Табако» повідомлено ТОВ «Маршалл Табако» про товари (УКТ ЗЕД 2402 20 90 20), які доступні для оплати на суму 6 245 107, 20 грн., у т.ч. ПДВ 1 040 851,20 грн.

ТОВ «Юнайтед Табако» на підтвердження передачі ТОВ «Маршалл Табако» товару УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 складено видаткову накладну від 16.11.2020 №124 на суму 6 245 107, 20 грн, у т.ч. ПДВ 1 040 851,20 грн.

ТОВ «Юнайтед Табако» за правилом першої події склало та подало на реєстрацію в ЄРПН відповідну податкову накладну, яка була зареєстровані контролюючим органом, а саме: № 11 від 16.11.2020 на суму 8 379 187,20 грн у т.ч. ПДВ 1 396 531,20 грн.

У подальшому, було складено та зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 16.11.2020 до податкової накладної № 11 від 16.11.2020. У розрахунку коригування вказано про коригування:

- сигарети UT Classic Blue ERN PTL (2402209020) коригування кількості - 47 000, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість - 1 160 900 грн., сума податку на додану вартість - 232 180 грн.;

- сигарети UT Classic Red ERN PTL (2402209020) коригування кількості - 25 000, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 617 500 грн., сума податку на додану вартість 123 500 грн.

Контролюючий приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення вказав, що ТОВ «Маршалл Табако» придбано сигарети UT Classic Blue, згідно із ЄРПН - 5111280 шт., згідно із рахунку 281 «Товари на складі» - 4 171 280 шт. (розбіжність 940 000 шт. (47 000 пач.), придбано сигарет UT Classic Red, згідно із ЄРПН - 4 740 660 шт., згідно із рахунку 281 «Товари на складі» - 4 240 660 шт. (розбіжність 500 000 шт. (25 000 пач.). Отже, станом на 30.11.2020 невідповідність залишків рахунку 281 «Товари на складі» та звіту форми 1-ОТ за товарами з кодом 75 (сигарети) складає 1 440 000 шт. (72 000 пач.) на суму 1 778 440 грн., крім того ПДВ 355 680 грн.

Відтак, підставою для зменшення позивачу від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 2 808 768 грн слугував висновок відповідача про те, що позивачем у листопаді 2020 року було фактично придбано та здійснено реалізацію сигарет у більших кількостях, ніж це було відображено у податковому обліку. Такі висновки відповідачем зроблені за результатами співставлення звітів форми №1-ОТ та № 3-РС, які подавались ТОВ «Маршалл Табако» та ТОВ «Юнайтед Табако».

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що у цій частині встановлених податковою перевіркою порушень належить з`ясувати чи можуть бути нараховані платнику податків податкові зобов`язання з ПДВ на підставі порівняння даних звітів форми №1-ОТ та № 3-РС, які подаються ним та його контрагентами.

Згідно частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, варто звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону №996-XIV). У відповідності до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Відтак, допустимим доказом на підтвердження даних податкового обліку є відповідні первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

За змістом частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Відповідно до пункту Порядку заповнення форми звіту № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Згідно пункту 1 Порядку заповнення форми звіту № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49, звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які виробляють тютюнові вироби, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що звіти виробників, покупців та продавців тютюнових виробів форми №1-ОТ та № 3-РС є звітними, а не первинними документами, а тому не є підставою для податкового обліку, а за даними таких звітів у платника податків не виникає податкових обов`язків, у тому числі з нарахування та сплати податкових зобов`язань з ПДВ.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки відповідача щодо зменшення позивачу від`ємного значення з ПДВ на суму 2 808 768 грн, у зв`язку із чим, податкове повідомлення-рішення у цій частині є неправомірним.

Водночас, суд першої інстанції скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення повністю не врахував, що позивач не навів заперечень та доводів в частині, що стосується зменшення йому від`ємного значення з ПДВ на суму 1 040 851 грн.

Так, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення у цій частині відповідач вказував, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено її завищення на 1 040 851 грн, що призвело до завищення на зазначену суму показника рядка 19 Декларації». Оскільки було завищено на 1 040 851 грн. показник урядку 10.1 (колонка Б) Декларації (листопад 2020 року). Цьому передувало врахування на 1 040 851 грн, всупереч п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Кодексу у показниках рядків 10.1 і 17 (колонка Б) податкової накладної від 16.11.2020 № 16, що в свою чергу призвело до завищення показників рядка 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на 1 040 851 грн. та 21 «Cума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на 1 040 851 гривень.

Згідно частин першої, другої статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Оскільки позивач не заперечив правомірності звернення зменшення йому від`ємного значення з ПДВ на суму 1 040 851 грн згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то колегія суддів не вбачає підстав для його скасування у цій частині.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Згідно частин першої, шостої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції задовольняє позов частково, то на корить позивача належить стягнути 16 562,43 грн з 22 700 грн сплаченого за подання позову судового збору, тобто пропорційно обсягу задоволених позовних вимог (0,73 2 808 768 грн з 3 849 619 грн).

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ТАБАКО" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 04.03.2021 №00176890704 в частині зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 808 768 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (вул.Шолуденка, буд.33/16, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маршалл Табако» (вул.Ділова, буд.5Б, пр.307, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 43678364) судові витрати по справі у розмірі 16 562 (шістнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 43 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідачЄ.О. Сорочко

СуддяА.Ю. Коротких

СуддяЄ.В. Чаку

Повний текст постанови складений 04.11.2025.