Ухвала від 05.11.2025 по справі 320/42808/23

УХВАЛА

05 листопада 2025 року

м. Київ

справа №320/42808/23

адміністративне провадження №Зі/990/218/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд ), розглянувши у порядку письмового провадження заяву Міністерства молоді та спорту України про відвід колегії суддів: Тацій Л. В., Коваленко Н. В., Кравчука В. М. від участі у розгляді справи № 320/42808/23 за позовом Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" до Міністерства молоді та спорту України, третя особа - Громадська організація "Всеукраїнський Союз Таеквон-До", про визнання нормативно-правового акта таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025, у задоволенні позову Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" відмовлено.

12.09.2025 Громадська організація "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду судової справи № 320/42808/23 (провадження № К/990/37807/25) визначено склад колегії суддів: Тацій Л. В. (суддя-доповідач), Кравчук В. М., Коваленко Н. В.

Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2025 касаційну скаргу Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимозі пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропоновано скаржнику усунути недолік касаційної скарги у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали шляхом подання до Суду касаційної скарги з уточненням підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

На виконання цієї ухвали Верховного Суду представниця позивача - адвокат Ковпак І.Ю. за допомогою підсистеми "Електронний суд" направила касаційну скаргу, у якій підставою касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в цій справі вказала пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 1, 40 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" від 24.12.1993 №3808-ХІІ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №320/42808/23.

31.10.2025 до Верховного Суду надійшла заява Міністерства молоді та спорту України, у якій відповідачем заявлено відвід від участі у розгляді справи № 320/42808/23 (провадження № К/990/37807/25) колегії суддів Тацій Л. В. (суддя-доповідач), Кравчук В. М., Коваленко Н. В.

В обґрунтування заявленого відводу Міністерство молоді та спорту України, посилаючись на пункти 2 та 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначає, що визначення колегії суддів Тацій Л. В. (суддя-доповідач), Кравчук В. М., Коваленко Н. В. для нового розгляду справи № 320/42808/23 (провадження К/990/37807/25) ставить під сумнів об`єктивність та безсторонність такого розгляду справи.

Відповідач вказує, що Верховний Суд у вказаному складі колегії суддів вже переглядав рішення судів попередніх інстанцій у цій справі та постановою від 10.04.2025 (адміністративні провадження №№ К/990/36822/24, К/990/38916/24) задовольнив касаційну скаргу Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 та частково на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024, скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 320/42808/23, а справу направив на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

13.08.2025 Шостим апеляційним адміністративним судом повторно розглянуто апеляційну скаргу Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" та постановою від 13.08.2025 залишено апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024- без змін.

Касаційна скарга Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України", подана на судові рішення після нового розгляду апеляційним судом, передана для розгляду тій самій колегії.

Водночас, ухвала Верховного Суду про відкриття касаційного провадження не містить жодних посилань щодо розгляду справи № 320/42808/23 тим же складом Верховного Суду, що і при ухваленні постанови Верховного Суду від 10.04.2025. На переконання заявника, участь суддів Тацій Л. В., Кравчук В. М., Коваленко Н. В. у розгляді зазначеної касаційної скарги може поставити під сумнів їх безсторонність і створити ризик порушення принципів змагальності сторін та рівності всіх учасників судового процесу.

Крім того, заявник вказує, що при відкритті касаційного провадження Судом не було враховано заперечення Міністерства проти відкриття касаційного провадження від 10.10.2025 №10916/8.3. Вважає, що підстави для відкриття провадження були відсутні через неналежність заяви про усунення недоліків касаційної скарги.

Суд зазначає, що наведені заявником аргументи вказують на те, що підстави для відводу суддів у цьому випадку обґрунтовані пунктами 4, 5 частини першої статті 36 КАС України.

За наслідками вирішення питання про обґрунтованість заявленого відводу Верховний Суд постановив ухвалу від 03.11.2025, якою визнав необґрунтованою заяву Міністерства молоді та спорту України про відвід колегії суддів: Тацій Л. В., Коваленко Н. В., Кравчука В. М. від участі в розгляді справи № 320/42808/23 та передав заяву до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду питання про відвід.

Постановляючи зазначену ухвалу, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу суддів Тацій Л. В., Коваленко Н. В., Кравчука В. М. у цій справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025, згадану заяву передано на розгляд судді Бевзенка В.М.

Згідно із частою восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

За приписами частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Суд виходить з такого.

Перш за все Суд вважає за необхідне дати оцінку доводу заявника про наявність підстави для відводу суддів, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України, а саме порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Положення частини першої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 (зі змінами та доповненнями) затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2.3.1. Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Згідно з пунктом 2.3.2 цього Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Пунктом 2.3.44 цього Положення передбачено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема, апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

Відповідно до пункту 2.3.13. Положення збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.

Відповідно до п. 1.3. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді збори суддів касаційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.

На підставі зазначених норм Положення та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 22.07.2024 №9 "Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)" із змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2024 №19 вирішено, що передача апеляційних і касаційних скарг раніше визначеному судді-доповідачу в судовій справі здійснюється щодо всіх апеляційних і касаційних скарг, поданих у межах однієї судової справи, зокрема на різні судові рішення та ті, що подано повторно.

Таким чином доводи заявника щодо можливого порушення порядку визначення колегії суддів: Тацій Л. В., Коваленко Н. В., Кравчука В. М. для розгляду цієї справи, встановленого статтею 31 КАС України є безпідставними та не знайшли свого підтвердження, оскільки передача справи №320/42808/23 (провадження №К/990/37807/25) раніше визначеному складу суду здійснена з дотриманням Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

Щодо доводів заяви про наявність підстав для відводу колегії суддів: Тацій Л. В., Коваленко Н. В., Кравчука В. М., визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відтак, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський Суд з прав людини в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Одночасно Верховний Суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Наведені Міністерством молоді та спорту України підстави для відводу колегії суддів: Тацій Л. В., Коваленко Н. В., Кравчука В. М. є безпідставними, оскільки вони не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності суддів, а матеріали заяви не містять доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів.

При цьому не слід брати до уваги твердження заявника стосовно безпідставності, на його думку, висновку колегії суддів: Тацій Л. В., Коваленко Н. В., Кравчука В. М. щодо відкриття касаційного провадження за скаргою Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №320/42808/23, викладеному в ухвалі Верховного Суду від 22.10.2025 у цій справі, позаяк відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість суддів або їх необ`єктивність під час розгляду справи відповідач у своїй заяві не вказав, а Верховний Суд під час розгляду відповідної заяви таких підстав також не встановив.

Отже, з огляду на наведені аргументи у заяві Міністерства молоді та спорту України про відвід колегії суддів: Тацій Л. В., Коваленко Н. В., Кравчука В. М. та положення статті 36 КАС України Суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 236 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Міністерства молоді та спорту України про відвід колегії суддів: Тацій Л. В., Коваленко Н. В., Кравчука В. М. від участі у розгляді справи № 320/42808/23 за позовом Громадської організації "Федерація Таеквон-до І.Т.Ф. України" до Міністерства молоді та спорту України, третя особа - Громадська організація "Всеукраїнський Союз Таеквон-До", про визнання нормативно-правового акта таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В. М. Бевзенко