Ухвала від 05.11.2025 по справі 640/4194/19

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

05 листопада 2025 рокусправа № 640/4194/19

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Тимоць М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хурромов строй груп" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю "АССЕТС ЛТД" (адреса місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12; ЄДРПОУ 41322103) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В; ЄДРПОУ: 40224921), у якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову від 29 лютого 2019 року №21/19/073-1947 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 17.02.2021 касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року скасовано.

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ассетс ЛТД» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2021 прийнято до провадження адміністративну справу №640/4194/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Статтями 1-2 Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон №2825-ІХ) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Абзацами 2, 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») визначено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, на виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.

За наслідками автоматизованого розподілу судових справ між судами визначено суд для розгляду справи №640/4194/19 Житомирський окружний адміністративний суд.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/4194/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АССЕТС ЛТД" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №21/19/073-1947 від 28.02.2019.

Ухвалою від 23.04.2025 замінено найменування та місцезнаходження позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "АССЕТС ЛТД" на - Товариство з обмеженою відповідальністю Хурромов строй груп". Адміністративну справу №640/4194/19 передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду. Ухвала набрала законної сили.

Матеріали справи №640/4194/19 було направлено до Львівського окружного адміністративного суду та зареєстровано судом 28.05.2025.

Ухвалою від 02.06.2025 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано позивачу надати до суду докази: чи дотримано ТОВ «Ассентс ЛТД» порядок ведення та форми загального журналу робіт та актів на закриття прихованих робіт, а саме: чи вказано у загальному журналі робіт, як того вимагає Таблиця А.1 додатку А ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», список інженерно-технічного персоналу, який зайнятий на будівництві; чи прошнурований та скріплений печаткою будівельної організації, загальний журнал робіт, як того вимагає пункт 11 Вказівок щодо ведення загального журналу робіт додатку А ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; чи зазначено в актах на закриття прихованих робіт номери креслень проєктної документації та дату їх складання, як того вимагає пункт 2 В1 додатку В ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» згідно з постановою Верховного Суду від 17.02.2021. Вказаних доказів суду не подано.

Ухвалою від 14.08.2025 призначено справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хурромов строй груп" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін на 17 вересня 2025 року. Запропоновано позивачу в 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали надати суду письмові пояснення щодо актуальності цього спору та процесуальної позиції по суті заявлених позовних вимог; додаткові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечення щодо обставин, які стосуються предмету даного спору та які виникли за період розгляду даної справи. Запропоновано позивачу надати до суду докази: чи дотримано ТОВ «Ассентс ЛТД» порядок ведення та форми загального журналу робіт та актів на закриття прихованих робіт, а саме: чи вказано у загальному журналі робіт, як того вимагає Таблиця А.1 додатку А ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», список інженерно-технічного персоналу, який зайнятий на будівництві; чи прошнурований та скріплений печаткою будівельної організації, загальний журнал робіт, як того вимагає пункт 11 Вказівок щодо ведення загального журналу робіт додатку А ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; чи зазначено в актах на закриття прихованих робіт номери креслень проєктної документації та дату їх складання, як того вимагає пункт 2 В1 додатку В ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» згідно з постановою Верховного Суду від 17.02.2021. Повідомлено позивача про обов`язок відповідно до статті 49 КАС України зареєструвати електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та про можливість ознайомлення з матеріалами адміністративної справи в електронному вигляді за допомогою вказаної системи.

Представник відповідача 10.09.2025 подала клопотання, у якому просила розглядати справу без її участі.

Судове засідання, призначене на 17.09.2025, було відкладене на 07.10.2025 у зв`язку з неявкою позивача та його представника у судове засідання.

Судове засідання, призначене на 07.10.2025, було відкладене на 05.11.2025 у зв`язку з неявкою позивача та його представника у судове засідання.

Копію ухвали про відкладення судового засідання було направлено представнику позивача в електронний кабінет 07.10.2025 та позивачу на його поштову адресу, проте таке повідомлення було повернуто до суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Абзацом другим частини четвертої цієї ж статті передбачено, що у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Також, частиною четвертою статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Схожу позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.11.2024 у справі №990/69/24 та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 11.12.2024 у справі №160/8832/24.

Таким чином, ухвали про відкладення судового засідання вважаються такими, що вручені позивачеві, а останній - таким, що повідомлений про дату і час призначеного судового засідання.

У судове засідання 05.11.2025 позивач та його представник не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, причин неявки не повідомили, жодних пояснень щодо позиції з приводу заявлених позовних вимог до суду не надходило.

Відповідно до вимог частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктами 1-2 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

За правилами частини п`ятої статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Про час та місце судового засідання 17.09.2025, 07.10.2025 та 05.11.2025 позивач та його представник були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та рекомендованими поштовими повідомленнями з поміткою про вручення, які наявні в матеріалах справи.

Суд також зазначає, що адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.

Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 9901/236/21.

Таким чином, ухвала від 14.08.2025 про призначення судового засідання на 17.09.2025 та про відкладення судових засідань на, 07.10.2025 та 05.11.2025, а також судові повістки про виклик вважаються належним чином врученими позивачу, а останній в силу приписів частини 10 статті 126 КАС України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи на судові засідання 17.09.2025, 07.10.2025 та 05.11.2025.

За правилами пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Частина 2 статті 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини другої статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Позивач про причини неявки, у тому числі, про їх поважність суду не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Слід зазначити, що неприбуття в підготовче/судове засідання позивача є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено про необхідність з`явлення до судового засідання та про дату, час та місце судового розгляду справи.

Поняття повторності означає вчинення дії знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. А тому повторне неприбуття, як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у підготовче/судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи.

Таким чином, позивач та його представник повторно не прибули в судове засідання і така неявка, зважаючи на предмет позову, обсяг та зміст доказів, які потребують дослідження під час судового розгляду, на що вказав Верховний Суд у постанові від 17.02.2021 у даній справі, перешкоджає розгляду справи. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 22.08.2022 по справі №9901/519/21.

Одночасно суд зазначає, що законодавче формулювання ч.5 ст. 205 КАС України якщо неявка перешкоджає розгляду справи означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19.

Суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду, позивач, у першу чергу, має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання 17.09.2025, 07.10.2025 та 05.11.2025 не з`явився до суду за відсутності на це причин, які б були визнані судом поважними, ненадходження до суду клопотань від позивача про розгляд справи за його відсутності, суд вважає, що позивач повторно не прибув в судове засідання без поважних причин, неявка позивача перешкоджає розгляду цієї адміністративної справи, а тому у суду наявні правові підстави для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хурромов строй груп" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Суд, зважаючи на значення спору для позивача, розцінює неприбуття в судові засідання позивача чи його представника, як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.

Згідно із ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись п.4 ч.1 ст.240, ст.ст. 241-246, 256, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

позовну заяву "Хурромов строй груп" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна