Постанова від 05.11.2025 по справі 640/20965/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20965/22 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Штульман І.В.,

суддів: - Кобаля М.І.,

- Оксененка О.М.,

при секретарі - Красновій О.Р.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ;

Гребінника Ю.Л., - представника відповідача,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гордійчука Юрія Володимировича на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі №640/20965/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2022 року адвокат Гордійчук Юрій Володимирович в інтересах ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва із позовною заявою до Конституційного Суду України, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії Конституційного Суду України, які полягають у нездійсненні розрахунку при припиненні трудових відносин з ОСОБА_1 ;

- стягнути з Конституційного Суду України на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій винагороді судді Конституційного Суду України у розмірі 5501775,03 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (т.1 а.с.1-7).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Конституційного Суду України, які полягають у нездійсненні розрахунку при припиненні трудових відносин з ОСОБА_1 . Стягнуто з Конституційного Суду України на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій винагороді судді Конституційного Суду України у розмірі 5501775 (п`ять мільйонів п`ятсот одна тисяча сімсот сімдесят п`ять) гривень 03 копійки та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Вказане рішення набрало законної сили 13 січня 2025 року.

13 січня 2025 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №640/20965/22 (т.1 а.с.170). Виконавчий лист отримано 13 січня 2025 року позивачем особисто, про що свідчить відповідна розписка (т.1 а.с.171).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року виправлено описку, допущену у виконавчому листі №640/20965/22, виданому 13 січня 2025 року в частині написання прізвища позивача (т.1 а.с.182).

18 лютого 2025 року Київським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з Конституційного Суду України на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій винагороді судді Конституційного Суду України у розмірі 5501775 (п`ять мільйонів п`ятсот одна тисяча сімсот сімдесят п`ять) гривень 03 копійки та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1833144 (один мільйон вісімсот тридцять три тисячі сто сорок чотири) гривень. Рішення підлягає негайному виконанню в частині присудження на користь ОСОБА_1 виплати суддівської винагороди у межах суми стягнення за один місяць, а саме 394126 (триста дев`яносто чотири тисячі сто двадцять шість) гривень (т.1 а.с.191-192).

20 лютого 2025 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо негайного виконання рішення суду в частині присудження на користь ОСОБА_1 виплати суддівської винагороди у межах суми стягнення за один місяць, а саме 394126 (триста дев`яносто чотири тисячі сто двадцять шість) гривень (т.1 а.с.195). Виконавчий лист отримано 20 лютого 2025 року позивачем особисто, про що свідчить відповідна розписка (т.1 а.с.196).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року виправлено описку в додатковому рішенні від 18 лютого 2025 року по справі №640/20965/22 (т.1 а.с.199).

17 червня 2025 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №640/20965/22 в частині стягнення з Конституційного Суду України на користь ОСОБА_1 заборгованості по невиплаченій винагороді судді Конституційного Суду України у розмірі 5501775 (п`ять мільйонів п`ятсот одна тисяча сімсот сімдесят п`ять) гривень 03 копійки та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1833144 (один мільйон вісімсот тридцять три тисячі сто сорок чотири) гривні (т.1 а.с.197). Виконавчий лист отримано 20 червня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гордійчуком Ю.В., про що свідчить відповідна розписка (т.1 а.с.198), яким 03 червня 2025 року подано до Київського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 11 грудня 2024 року (т.1 а.с.203-204).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №640/20965/22 - відмовлено (т.1 а.с.219-220). Відмова мотивована тим, що вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно під час ухвалення відповідного рішення.

25 липня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гордійчуком Ю.В. до Київського окружного адміністративного суду вдруге подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду першої інстанції від 11 грудня 2024 року (т.1 а.с.225-228).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №640/20965/22 - відмовлено (т.1 а.с.243-244).

Відмовляючи вдруге у встановленні судового контролю за виконанням рішення у справі №640/20965/22, суд першої інстанції виходив з того, що вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно під час ухвалення відповідного рішення.

Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гордійчук Ю.В. 12 вересня 2025 року подав до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року по справі №640/20965/22.

Свою позицію представник позивача обґрунтовує тим, що відповідач тривалий час не виконує рішення суду першої інстанції, у зв`язку із чим він вдруге звернувся за встановленням судового контролю. Проте, покладені в основу оскаржуваної ухвали висновки Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року не ґрунтуються на правильному правозастосуванні положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на апеляційну скаргу представник Конституційного Суду України зазначає, що в заяві представника ОСОБА_1 - адвоката Гордійчука Ю.В. про встановлення судового контролю (як і в апеляційній скарзі) не зазначені обставини, які б свідчили про недобросовісність дій Конституційного Суду України під час виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання. Виконавчий лист про стягнення коштів з відповідача на користь ОСОБА_1 перебуває на виконанні в Державній казначейській службі України. Стягнення відповідних коштів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків 2800 „Інші поточні видатки". Про перебіг виконання рішення суду періодично повідомляється Державна казначейська служба України. Представник Конституційного Суду України просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 29 серпня 2025 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 29 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року по справі №640/20965/22.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 29 серпня 2025 року, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічний висновок викладено у частинах другій та третій статті 14 КАС України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25-26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу «res judicata», що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).

Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.

Схожі правові висновки зроблені і самим Конституційним Судом України у Рішенні у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент» про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) від 14 лютого 2024 року №1-р(ІІ)/2024.

Згідно зі статтею 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як визначено частинами першою та другою статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі №640/20965/22, яке 13 січня 2025 року набрало законної сили, стягнуто з Конституційного Суду України на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій винагороді судді Конституційного Суду України у розмірі 5501775 (п`ять мільйонів п`ятсот одна тисяча сімсот сімдесят п`ять) гривень 03 копійки та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

З довідки про доставку електронного листа вбачається, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року було доставлено до електронного кабінету Конституційного Суду України 11 грудня 2024 року о 22 год 26 хв, тобто у розумінні частини шостої статті 251 КАС України - 12 грудня 2024 року.

23 травня 2025 року представником позивача на адресу Конституційного Суду України направлено адвокатський запит щодо виконання рішення по справі №640/20965/22.

Листом Конституційного Суду України від 30 травня 2025 року (вих.№004-016-18/1517) повідомлено представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гордійчука Ю.В. про вжиття заходів щодо виконання рішення суду з посиланням на листування з Міністерством фінансів України та Державною казначейською службою України, без надання будь-яких матеріалів переписки з ними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №640/20965/22 - відмовлено (т.1 а.с.219-220).

Після 25 липня 2025 року відповідач не надав будь-яких нових доказів, що підтверджують вжиття ним заходів виконання вступившого 13 січня 2025 року в законну силу рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року по справі №640/20965/22.

Отже, матеріали справи не містять доказів вчинення дієвих заходів, направлених на виконання Конституційним Судом України рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі №640/20965/22 оскільки ведення переписки відповідача з Міністерством фінансів України та Державною казначейською службою України тривалий час не забезпечує реального виконання рішення суду і не може вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.

За таких обставин, на думку колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, наявні підстави для покладення на відповідача обов`язку подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі №640/20965/22 за позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Водночас суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що під час встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вирішує спору повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на тривале невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, яке набрало законної сили (понад дев`ять місяців тому), колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що двомісячний строк для подання звіту про виконання вказаного рішення суду у справі №640/20965/22 буде достатнім для його підготовки.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням постанови про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 382-1 КАС України, ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі №640/20965/22 - скасувати.

Заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №640/20965/22 - задовольнити.

Зобов`язати Конституційний Суд України протягом двох місяців з дня отримання копії цієї постанови подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі №640/20965/22 за позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до статті 382-1 КАС України.

Головуючий-суддя І.В. Штульман

Судді М.І. Кобаль

О.М. Оксененко