Ухвала

від 21.01.2008 по справі 3/469

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/469

ГОСПОДАРСЬКИЙ  С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

"21" січня 2008 р.                                                                                № 3/469

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгаррозглянув у засіданні справу № 3/469

за позовом: Олександрійської  районної спілки споживчих товариств;  

до відповідача: Районного відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області;     

про  виключення  з опису та арешту майно, скасування арешту та заборони  відчуження майна.

Представники:

позивача - Поташенко А.В., довіреність № 11 від 18.01.08;

відповідача - державний виконавець Манаков С.М., довіреність б/н від 10.01.08.

Олександрійська районна спілка споживчих товариств (далі по тексту - Олександрійська райспоживспілка) звернулася до господарського суду з позовною заявою, у якій просить виключити з акту опису та арешту майно, внесене державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області (далі по тексту - РВ ДВС Олександрійського МРУЮ) до акту опису та арешту серії АА № 276527 від 30.11.07 - магазин № 4, розташований по вул. Макаренка, 1 а у с. Петрозагір'я, Олександрійського району Кіровоградської області, що належить  Олександрійській РСТ;

скасувати арешт та заборону відчуження зазначеного майна, накладені постановою РВ ДВС Олександрійського МРУЮ серії АА № 485196 від 03.12.07;

стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

У позовній заяві третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача зазначене Олександрівське споживче товариство. Однак, Олександрійська райспоживспілка не звертала до господарського суду згідно із частиною першою ст. 27 Господарського процесуального кодексу України із клопотанням про залучення Олександрівського споживчого товариства до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору із зазначення того, на яких підставах її належить залучити та доведеністю обставин на підтвердження того, що рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки Олександрівського споживчого товариства щодо однієї з сторін.

Господарським судом не вирішувалося питання про залучення Олександрівського споживчого товариства до участі у справі і не виносилася ухвала відповідно до частини другої ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач вимоги заявника не визнав, посилаючись у відзиві на позов на те, що керівництво РСТ було попереджено у телефонній розмові про виконавчі дії та надання технічної документації на магазин № 4, належний Олександрівському споживчому товариству, але представники не з'явилися, документи на підтвердження право власності Олександрійської райспоживспілки не надали, тому 30.11.07 складений акт опису й арешту майна АА № 276527 та 03.12.07 винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 899614.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі за п. 1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Виконавчі дії, за результатами яких державним виконавцем РВ ДВС Олександрійського МРУЮ складені акт опису й арешту майна від 30.11.07  АА № 276527 та 03.12.07 винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА № 899614, здійснювалися на виконання виконавчого листа виданого 17.09.07 міськрайсудом м. Олександрії про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 6 040 грн. 03 коп. з Олександрівського ССТ на користь фізичної особи - Рубана  Анатолія Миколайовича.

Згідно з ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Тобто, до вимог про звільнення майна з-під арешту, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, має обґрунтувати та викласти вимоги у позові про визнання її права на майно.

Така норма закону позивачем не врахована.

Виходячи із змісту п. 4 постанови Верховного суду України від 27.08.1976 № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису", п. 16 постанови Верховного суду України від 26.12.03 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння; вимоги осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту; в такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Тобто, у спорах про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, відповідачами є боржник і стягувач, а не орган державної виконавчої служби чи державний виконавець.

Стягувачем - особою в інтересах якої накладено арешт у конкретному випадку є фізична особа, яка не може в силу ст. 21 Господарського процесуального кодексу України бути стороною - відповідачем у справі, яка розглядається господарським судом.

Звертаючись до господарського суду з позовом про скасування арешту та заборону відчуження спірного майна, накладені постановою державного виконавця РВ ДВС Олександрійського МРУЮ, Олександрійське райспоживтовариство фактично оскаржує виконавчі дії, яки проводилися на виконання виконавчого листа, який видавався міськрайсудом м. Олександрія.

Господарському суду не підвідомчі справи про оскарження дій державних виконавців вчинених при виконанні рішення суду загальної юрисдикції.

Позивач не позбавлений права захистити свої права і інтереси, подавши відповідні вимоги для розгляду суду за встановленою підвідомчістю, за нормами інших, ніж Господарський процесуальний кодекс, кодексами.

Господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Державне мито повертається позивачеві із державного бюджету.

Керуючись ст. 8 Декрету кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст. 47, п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                              У Х В А Л И В :

1. Припинити провадження у справі.

2. Видати Олександрійській районній спілці споживчих товариств (адреса: 28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42; і. к. 01755545) довідку для повернення із державного бюджету 102 грн. державного мита разом із платіжним дорученням № 476 від 25.12.07, яке підтверджує сплату такої суми державного мита.

         Суддя                                                                                         Н. В. Болгар