Рішення від 16.12.2013 по справі 2-6023/11

Справа № 2-6023/11

2/638/2164/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.13 рокум. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді Омельченко К.О.

При секретарі: Забіякі Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення пені та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення пені та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ним 23.02.2011 року було замовлено диван моделі « С-Петербург» замовлення 2 № 1102074 на загальну суму 5040 грн в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: м. Харків, Окружне шоссе,6. Вніс аванс в сумі 2000грн, згідно замовлення строк поставки дивану один місяць з моменту внесення авансу.

26.03.2011 року, згідно замовлення ним внесено залишок суми 3040 грн. Загальна сума склала 5040 грн 00 коп.

Замовлення по поставці товару відповідачем ФОП ОСОБА_2 виконано 23.04.2011 року на адресу: АДРЕСА_1 .

Після зборки дивану працівниками ФОП ОСОБА_2 та встановлення його в кімнаті, були виявлені недоліки в даному виробі, про що він вказав працівникам ФОП ОСОБА_2 , які послались на виготовлення дивану заводом «Меблі Вашої сім`ї ».

24.04.2011 року він в телефонному режимі повідомив магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_2 , що в поставленому товарі є недоліки, які суттєво впливають на використання даної продукції в повному обсязі.

26.04.2011 року ним було надано лист під розписку ФОП ОСОБА_2 про такі недоліки: горизонтальна площина сидіння дивану опущена вперед на 15-20мм, що є порушенням Державного стандарту «Меблі побутові. Функціональні розміри меблів для сидіння та лежання» 13025-2-85 (видавництво листопад 2005 року), розділ 3; Вказаний дефект приводить до неможливості повноцінного використання даної продукції ( незручна поза при сидінні, сповзання сидячого, деформація його хребта); з 8-ми шурупів кріплення випало 4, так як шурупи були закручені на 23, у зв`язку з застосуванням невідповідних шайб;інші точки кріплення також не тримають боковини дивану. Посадочні місця шурупів розбиті і боковини підлягають заміні; конструкція чохла не допрацьована в частині покрою та кріплення, що приводить в процесі експлуатації до сповзання та необхідності систематично натягувати чохол. Цей недолік приводить до невиправданої трати зусиль та суттєво впливає на естетичний вигляд.

В листі позивач запропонував згідно ст. ст. 6-1 -2-3;7-1 -2-3-4;8-3 ; 9-1 ЗУ « Про захист прав споживачів» вищевказані недоліки усунути в п`ятиденний строк.

Посилається на те, що відповідач не усунув вказані недоліки, в листі надісланому на його адресу запропонував усунути недоліки частково.

13.05.2011, 26.06.2011 року позивачем були направлені повторні претензії на адресу відповідача.

26.06.2011 року ФОП ОСОБА_2 прийняв товар неналежної якості, і ними був підписаний акт приймання-передачі, в якому відповідач зобов`язався в семиденний строк усунути недоліки.

02.07.2011 року позивачу було повернуто товар з усуненими недоліками.

Вважає, що має місце прострочення поставки та усунення браку і йому повинна бути виплачена неустойка (пеня) в розмірі 3% вартості послуг, згідно п.5 ст.10 ЗУ « Про захист прав споживачів», що складає 14666 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь 8000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди. В цій частині свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що протягом трьох місяців за свої кошти він відчував моральні страждання, пов`язані з протиправною поведінкою відносно нього відповідача. За час розгляду справи було підготовлено та направлено 53 документи, зокрема, претензій, скарг, заяв, клопотань, відводів, апеляційних скарг та доповнень до них. Весь час позивач відчував хвилювання, втрати душевної енергії, знаходження у пригніченому психологічному стані. У зв`язку з тривалим негативним впливом він втратив сон і апетит, постійно знаходиться у роздратованому стані, погіршились стосунки з оточуючими. Значно погіршився стан здоров`я, що призвело до необхідності проходження курсу лікування, де був поставлений діагноз «розлад адаптації», що потребує тривалого лікування. Вважає, що має місце причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і наслідками погіршення стану здоров`я.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити та надав пояснення відповідно до викладених у позові.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували у повному обсязі, просили у задоволенні позову відмовити. Послались на те, що позивачем невірно розтлумачено зміст та підстави виникнення неустойки у виді пені. Вказали, що неустойка являється акцесорним (забезпечувальним) видом зобов`язання, яке завжди є додатковим до основного договору. Згідно із ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

ЦК України у ст. 548 встановлює випадки, коли можливо (а не обов`язково) укладення забезпечувального зобов`язання, а саме: забезпечення виконання може мати місце тільки тоді, коли це встановлено законом або договором.

Ніякої письмової форми, щодо забезпечення виконання зобов`язання між позивачем та ФОП не існувало ні у письмовій, ні в усній формі, тому всі посилання на існування нібито існуючого забезпечувального правочину вважають некоректними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до ст.216 ЦК недійсний(нікчемний правочин) не створює правових наслідків для сторін.

Вказали, що позивач безпідставно посилається на ЗУ «Про захист прав споживачів», так як пеня у розмірі 3% встановлена ( у разі наявності письмового договору про наявність забезпечувального зобов`язання як вказувалося вище) за порушення договорів про виконання робіт(надання послуг).

Між ФОП ОСОБА_2 та позивачем укладався договір купівлі - продажу, а не договір на виконання робіт чи надання послуг, що, на їх думку, є абсолютно різними за своєю природою види договорів.

Вказали, що регулювання відносин з купівлі-продажу здійснюється главою 54 ЦК України ( купівля-продаж), в той час, як регулювання виконання робіт відноситься до глави 61 ЦК України, а надання послуг в свою чергу відноситься до глава 63 ЦК України.

Між сторонами, було укладено договір купівлі-продажу, ціллю якого є перехід права власності від ФОП ОСОБА_2 до позивача (відчуження дивану моделі «С-Петербург»), а не споживання послуг чи отримання певного наперед визначеного результату робіт із подальшою сплатою за них.

Зазначили, що згідно зі ст. 837 ЦК України, саме за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За колом прав та обов`язків для сторін, ці договори кардинально відмінні від договору купівлі-продажу, саме через це вони закріплені в ЦК України як відокремлені один від одного інститути, що регулюють різні за суттю майнові суспільні відносини.

Права споживача, щодо усіх претензій, вимог, скарг та можливостей відшкодування завданих збитків, завданих внаслідок порушення договору купівлі-продажу визначені у ст. 7 та 8 ЗУ «Про захист прав споживачів». Тому, на їх думку, ст.10 цього закону відношення до договору купівлі-продажу ніякого не має.

Вказали, що вказівка на прострочення виконання зобов`язання є необґрунтованою ( не відповідає фактичним обставинам справи), так як згідно із ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 689 та ст. 692 ЦК України головним обов`язком покупця є оплата товару та його прийняття. Згідно із ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Згідно із ч.3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку.

У зв`язку з тим, що позивач не передавав протягом місяця визначену суму, необхідну для передання дивану, то ФОП ОСОБА_2 він і не доставлявся. Дане право передбачене ч.3 ст. 538 ЦК України.

Вказали, що позивач оплатив повну вартість товару 20.04.2011 року. Отже відповідно, обов`язок доставити товар, у зв`язку з порушенням строку оплати покупцем товару, було автоматично перенесено на момент повного виконання зобов`язання з боку контрагента.

Вказали, що згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Обов`язок ФОП ОСОБА_2 перед позивачем, щодо передання товару виконався у встановлений домовленістю та законодавством строк. Згідно із ст. 599 ЦК зобов`язання купівлі-продажу з боку ФОП ОСОБА_2 було виконано через один день після повного виконання зобов`язання позивачем - 21.04.2011 року та відповідно припинилося.

Товар було доставлено 21.04.2011 року. Вважають, що вартість товару оцінена

покупцем невірно, відповідно до розрахункових документів загальна вартість дивану марки «Санкт-Петрбург» обшивка «Лабіринт 1701» кольору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який придбався позивачем ОСОБА_3 , складає 4 800 грн. Це підтверджується товарним чеком № 1102074 від 23.02.2011 року. Також ця сума підтверджується товарним чеком № 2(замовлення) від 23.02.2011 року, за яким передавався аванс у розмірі 2000 грн., та залишалося до сплати відповідно 2 800 грн.

Вказали, що під час приймання товару у позивача не було жодних претензій та скарг, вперше вони виявилися 26.04.2011 року. Вказані дефекти, що зазначалися скаржником у п.1 та п.2 претензії, виникли внаслідок неправильної експлуатації, а не як брак виробництва. Конструкція чохла, щодо якої позивач мав претензії у п.З претензії не є дефектом. Експлуатація та догляд за меблями, а також гарантійні зобов`язання, визначалися під час покупки відповідно до паспорту, який надавався користувачеві при придбанні товару. За даним паспортом, незначні складки та зморшки на облицювальному матеріалі м`яких елементів виробів, які виникають при знятті навантажень та зникають після легкого розгладжування рукою, не являються дефектом. Дефект, брак та несправності не мали місця в дивані марки «Санкт-Петрбург» обшивка «Лабіринт 1701» кольору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що передався позивачу. Претензії та заяви були надуманими.

Проте, оскільки підприємство ФОП ОСОБА_2 поважає побажання кожного з клієнтів, вирішили задовольнити побажання клієнта та замінити бокову частину та виправити горизонтальну плоскість дивану.

Враховуючи даний факт, відбулася зміна істотних обставин договору, що зумовило виникнення нових строків виконання.

Посилаються на те, що згідно зі ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Саме це і трапилося. Замінили частини дивану, що вийшли з ладу через неправильну експлуатацію та ту частину, яка не сподобалась відповідно до вподобань, тобто - змінили умови договору щодо комплектації товару.

За таких умов після того, як ФОП ОСОБА_2 забрав диван від клієнта 26.06.2011 року, зобов`язання щодо заміни комплектуючих було виконано через 7 днів 02.07.2011 року. Ніяких строків підприємством ФОП ОСОБА_2 перед позивачем порушено не було. Натомість під час доставки дивану після заміни комплектуючих, позивач два рази не прийняв товар, через його відсутність вдома, хоча він і був повідомлений належним чином. Дана обставина підтверджується пояснювальною запискою водія, що доставляв диван.

Після того, як претензії було задоволено, диван залишився у власності позивача. Жодних перешкод, щодо володіння, користування чи розпорядження річчю з боку ФОП ОСОБА_2 не встановлювалося - відповідно й порушення строків не могло мати місця з вини ФОП ОСОБА_2 . Всі затримки були наслідком прострочення оплати зі сторони клієнта; задоволення необґрунтованих вимог, які були задоволені по добрій волі, а не виходячи з обов`язків передбачених законом, через що відбулася істотна зміна договору, внаслідок чого строк виконання зобов`язання змінився; неприйняття товару, через відсутність позивача під час доставки.

Також на підставі викладеного просили відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, посилаючись на те, що вини відповідача в цьому немає, належних доказів заподіяння моральної шкоди позивачем не надано, а кількість написаних ним скарг, претензій та інших документів не утворює наслідком відшкодування моральної шкоди.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та представлені докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Права споживача, щодо усіх претензій, вимог, скарг та можливостей відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення договору купівлі-продажу визначені у ст. 7 та 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) закріплені в ст.10 ЗУ « Про захист прав споживачів», згідно якої, споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

У разі, якщо виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Аналіз правовідносин, що склалися між сторонами, свідчить про те, що ці правовідносини повинні регулюватися вимогами закону щодо договорів купівлі-продажу, а не договором про виконання робіт, послуг, на порушення якого вказує позивач у позовній заяві і, як наслідок, на виникнення права щодо відшкодування пені за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1.пропорційного зменшення ціни;

2.безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3.відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1. відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2. вимагати заміну товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ст.. 679 ЦК України).

Судом встановлено, що з часу передання відповідачем дивану позивачу до першої претензії пройшло три дні (23.04.11 року доставка дивану; 26.04.11 року претензія з переліком недоліків). Посилання представника відповідача на те, що брак в продукції є наслідком порушення умов експлуатації виробу позивачем, суд вважає непереконливими з оглядом на досить нетривалий час експлуатації дивану позивачем (три дні), а також на ті недоліки та дефекти, які були позивачем виявлені, а згодом усунені відповідачем.

З часу направлення першої претензії позивачем на ім`я відповідача до остаточного усунення недоліків придбаного дивану (з 26.04.11 року по 02.07.11 року) пройшло понад два місяці. Суд приходить до висновку про те, що розумність строків безоплатного усунення недоліків товару була відповідачем порушена.

Ані відповідна глава ЦК України, що регулює правовідносини за договором купівлі-продажу, ані відповідні статті Закону України «Про захист прав споживачів», що також регулюють правовідносини за договором купівлі-продажу, не містять фінансових санкцій за недодержання розумності строків безоплатного усунення недоліків товару.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», що діяв на день виникнення правовідносин між сторонами, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мали право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, тільки в разі заподіяння такої шкоди небезпечною для здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Законом України від 19.05.11 року «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» внесені зміни до вищевказаного пункту Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких виключені обмеження і види дефекту в продукції щодо виникнення права на відшкодування майнової та моральної шкоди.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), оскільки між сторонами щодо придбаного дивану склалися тривалі правовідносини, остаточне усунення недоліків товару мало місце вже після прийняття Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції».

При цьому суд, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди виходить з доведеності вини відповідача за недоліки в продукції, тривалості часу їх усунення, також виходить з того, що позивач є літньою людиною, інвалідом другої групи, понад два місяці не міг належним чином використовувати придбану продукцію, внаслідок виявлених недоліків. Все це призвело до моральних страждань та порушень звичайного укладу його життя. Але, враховуючи принципи розумності і справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 2 000 грн.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 655-716 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 57 грн. 35 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10-ти днів з дня проголошення.

Суддя: