Ухвала від 10.11.2025 по справі 620/5499/23

УХВАЛА

10 листопада 2025 року

м. Київ

справа №620/5499/23

касаційне провадження № К/990/407/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ТРЕЙД» про ухвалення додаткового рішення у справі № 620/5499/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Державна податкова служба України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ТРЕЙД» (далі - ТОВ «ЛПГ ТРЕЙД»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 листопада 2021 року № 7738/25010700, від 17 листопада 2021 року № 7739/25010700, від 17 листопада 2021 року № 7740/25010700.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 15 серпня 2023 року позов задовольнив повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 грудня 2023 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд постановою від 17 квітня 2025 року касаційну скаргу платника задовольнив частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року скасував. Справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ТОВ «ЛПГ ТРЕЙД» звернулося до Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції, в загальному розмірі 65920,46 грн, у тому числі: 44920,46 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги та 21000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач подав до Суду клопотання, в якому просить відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на оплату правничої допомоги.

Вирішуючи заяву платника про ухвалення додаткового рішення у цій справі, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вирішує питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, про що зазначає в його резолютивній частині (частина перша статті 143, частина п`ята статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини п`ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Стаття 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Означені в частині першій статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України питання не можуть вирішуватися по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених процесуальною нормою підстав для ухвалення додаткового судового рішення (наприклад, питання чи вимога, щодо якої подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, фактично вирішено судом в основному рішенні).

У розглядуваній ситуації суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції від 05 грудня 2023 року та направив справу на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У підпунктах «б» - «в» пункту 4 частини першої статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова суду касаційної інстанції складається з:

- нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення;

- розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.

Суд звертає увагу на те, що судове рішення про направлення справи на новий розгляд не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для нового розгляду по суті.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках передачі справи на новий розгляд або для продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, при ухваленні судового рішення про направлення справи на новий розгляд розподіл судових витрат не здійснюється.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19 при вирішенні питання щодо формування єдиної правозастосовчої практики в частині можливості здійснення при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, у випадку направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду, дійшла висновку, що судові витрати, пов`язані з розглядом відповідної касаційної скарги, підлягають розподілу за результатами нового розгляду спору та ухвалення остаточного рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Отже, у разі, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи, що суд касаційної інстанції не прийняв у справі, що розглядається, рішення по суті, а направив її до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, у колегії суддів Верховного Суду при ухваленні цього рішення були відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат, що, відповідно, обумовлює й відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «ЛПГ ТРЕЙД» про ухвалення додаткового рішення у справі № 620/5499/23.

Керуючись статтями 134, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ТРЕЙД» про ухвалення додаткового рішення у справі № 620/5499/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Державна податкова служба України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова