Постанова

від 29.12.2007 по справі 09/5534а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА           

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №  09/5534а

"29" грудня 2007 р.,  10 год. 

50 хв.                                              

м. Черкаси

                    Господарський суд

Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі судового засідання

Лавріненко С.І.,

за участю прокурора Мєшкової М.В.,

представників сторін: позивача -ОСОБА_1, 

за довіреністю, відповідача  -

Пилипенко Р.Б. за довіреністю, Левенець А.М, за довіреністю, Рябоконь Ю.О. за

довіреністю, Погорельський С.Ю. за довіреністю, розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом підприємця

ОСОБА_2 м. Черкаси до  Державної

податкової інспекції у місті Черкаси про 

визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Подано адміністративний позов, у

якому позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове

повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси (відповідач) від 19.10.2007 року

№0004821702/0, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на

додану вартість (ПДВ) за лютий, березень, квітень в загальній сумі 845 515,00

грн. (далі -спірне рішення), з підстав невідповідності його чинному

законодавству та фактичним обставинам вчинених господарських операцій.

Доповненням до позовної заяви від

14.12.2007 року позивач подав додаткові обґрунтування позовних вимог.

Підставою зменшення за спірним

рішенням бюджетного відшкодування ПДВ відповідач вказав порушення п.п.7.4.1

п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року

№168/97-ВР (далі скорочено -ЗУ „Про ПДВ”), з посиланням на те, що стало

неможливим відслідкувати сплату податку в бюджет підприємствами

-постачальниками, оскільки ПП „Даріс” втратив первинні документи і не може

підтвердити сплату зобов'язання з ПДВ в сумі 261 392,00 грн. у лютому 2006

року, а ТОВ „Компанія „Універсалексімторг” знаходиться в розшуку і не може

підтвердити сплату податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 191 210,00 грн. за

березень 2006 року та 392 913,00 грн. за квітень 2006 року.

Позивач вважає спірне рішення

протиправним, посилаючись на наступні обставини:

- сума від'ємного значення 261

392,00 грн., з якою відповідач пов'язує ПП „Даріс”, виникла в січні 2006 року,

була віднесена до податкового кредиту лютого 2006 року і при поданні податкової

декларації за лютий 2006 року заявлена до бюджетного відшкодування;

- згідно реєстрів отриманих

податкових накладних за січень - квітень 2006 року, в січні 2006 року від ПП

„Даріс” товар позивач не отримував, ПДВ в ціні товару ПП „Даріс” не перераховував,

податкові накладні не оформлялися і податкового кредиту по цьому підприємству

не має, тому ніякого відношення до заявленої за лютий 2006 року суми бюджетного

відшкодування ПП „Даріс” не має;

- у лютому 2006 року при

розрахунках з ПП „Даріс” отримано податкового кредиту на суму 42 963,45 грн., а

не 261 392,00 грн., проте ця сума заявлена до відшкодування у податковій

декларації за березень 2006 року, по якій відповідач не має претензій до ПП

„Даріс”;

- ТОВ „Компанія

„Універсалексімторг”, на відносини з яким вказує відповідач, у січні -квітні

2006 року не мала відносин з позивачем;

- втрата документів ПП «Даріс»та

знаходження ТОВ „Компанія „Універсалексімторг” в розшуку, ніяким чином не

впливає на право позивача щодо бюджетного відшкодування;

- згідно практики Верховного Суду

України (постанова від 11.10.2006 року у справі №21-593 В006), якщо контрагент

не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне  відповідальність та негативні наслідки саме

для цієї особи; зазначена  обставина не є

підставою для позбавлення платника податку права на бюджетне відшкодування ПДВ

у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання

такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру податкового

кредиту;

- вказані у спірному рішенні суми

бюджетного відшкодування за лютий -квітень 2006 року стягнуті з Державного

бюджету України на користь позивача постановою господарського суду Черкаської

області від 09.10.2006 року у справі №11/3946а, яка набрала законної сили, і

знаходиться на виконанні у Державному казначействі України”

- позивач веде помісячний реєстр

виданих та отриманих податкових накладних, де фіксується податковий кредит;

- відповідач здійснював перевірку

права на бюджетне відшкодування, актами виїзної позапланової перевірки

відповідача від 13.06.2006 року №1260/17-211, від 13.07.2006 року №38/17-211,

якими підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ;

- господарським судом при вирішенні

спору у справі №11/3946а щодо права на бюджетне відшкодування у вказаних

періодах, досліджені всі обставини вчинених господарських операцій, тому

відповідно до ст.72 КАС України зазначені обставини не підлягають доказуванню у

даній справі.

Відповідач у письмових запереченнях

позов не визнав повністю, мотивуючи наступним:

- відповідно до приписів  п.1.8 ст.1, п.п.7.5.1, 7.7.1, 7.7.2 ЗУ „Про

ПДВ” однією з основних умов для отримання бюджетного відшкодування є фактична

сплата позивачем у попередньому податковому періоді сум ПДВ при розрахунках за

отриманий товар;

- такий висновок виходить із самої

суті розуміння податку, його основної функції -формування доходів Державного

бюджету України, що зазначено в п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України, а також

із законодавчого розуміння  поняття -

„платник податку”;

- відповідно до п.4.5 Методичних

рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової

служби України при організації та проведенні перевірок достовірності

нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затверджених наказом ДПА України від

18.08.2005 року №350, обов'язкові зустрічні перевірки по ланцюгу постачання по

тих постачальниках платника ПДВ, у яких сума зобов'язання по ПДВ у податковому

періоді по операціях з даним платником ПДВ складає 30 і більше відсотків  від загальної суми податкових зобов'язань у цьому

періоді;

- із отриманих відповідей за

зустрічними перевірками випливає, що відслідкувати сплату податку в бюджет

підприємствами -постачальниками не має можливості, оскільки ПП „Даріс”

втратив  первинні документи і не може підтвердити

сплату зобов'язань з ПДВ в сумі 261 392,00 грн. в лютому 2006 року, ТОВ

„Компанія „Універсалексімторг” за даними у Печерському районі м.Києва

знаходиться в розшуку і не може підтвердити сплату податкового зобов'язання з

ПДВ в сумі 191 210,00 грн. за березень 2006 року та 392 913,00 грн. за квітень

2006 року, отже відсутні підстави вважати, що вказані підприємства надмірно

сплатили до бюджету, тому позивач не має права на бюджетне відшкодування ПДВ у

вказаних податкових періодах.

Відповідно до ст. 60 КАС України з

метою захисту інтересів держави у справу вступив заступник прокурора Черкаської

області.

Клопотання представників

відповідача про здійснення розгляду адміністративної справи колегією суддів

відхилено.

Згідно ст. 150 КАС України в

судовому засіданні оголошувалась перерва з 25 по 29 грудня 2007 року.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав

позовні вимоги, просив, їх задовольнити, спростовуючи доводи відповідача та

його представників, посилався на правомірність та доведеність права позивача на

бюджетне відшкодування ПДВ, яке перевірене не тільки податковий органом, але й

судом; 

- представники відповідача

дотримувались доводів, викладених у письмових запереченнях, також додатково

вказали на те, що вантажно-митні 

декларації, за якими позивач відвантажував закуплений товар, не мають

окремих реквізитів, що ставить під сумнів експортні операції, відповідно, право

позивача на нульову ставку ПДВ з цих операцій; рішення у справі у справі

№11/3946а не може прийматись до уваги, оскільки дана справа з іншим предметом

спору; суть порушення п.п.7.7.7 п.7 ст.7 ЗУ „Про ПДВ” полягає в тому, що у

позивача є право на відшкодування ПДВ, але не грошовими коштами, а в рахунок

майбутніх платежів, оскільки є порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ „Про ПДВ”, не

встановлено кінцевого виробника товару, відповідно, відсутні підстави вважати

наявність надмірної сплати ПДВ до бюджету.

- прокурор дотримувався доводів

відповідача.

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

05 квітня 2001 р. позивач був

зареєстрований Черкаською об'єднаною державною податковою інспекцією

(правопопередник відповідача) як платник ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про

реєстрацію платника ПДВ від 05.04.2001 року №НОМЕР_1.

У період з 09.10.2007 року по 11.10.2007

року відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка правомірності

нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ в податкових деклараціях за

лютий, березень, квітень 2006 року, за результатами якої складений акт від

11.10.2007 року №6722/17-2111 (далі -акт перевірки).

У висновках акту перевірки вказано

на виявлену невідповідність розміру бюджетного відшкодування сумам заявленим у

податкових деклараціях з ПДВ та відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 ЗУ „Про ПДВ”

підприємцю ОСОБА_2 (позивач) необхідно надіслати податкове повідомлення на

зменшення бюджетного відшкодування на 845 515,00 грн., а саме: за лютий 2006

року на суму ПДВ - 261 393,00 грн.; за березень 2006 року на суму ПДВ - 191

210,00 грн.; за квітень 2006 року на суму ПДВ -392 913,00 грн.

Підставою зменшення бюджетного

відшкодування стало те, що попередніми перевірками були направлені запити про

проведення зустрічних перевірок основних постачальників, проте із отриманих

відповідей випливає, що відслідкувати сплату податку в бюджет підприємствами

-постачальниками не має можливості, оскільки ПП „Даріс” втратив  первинні документи і не може підтвердити

сплату зобов'язання з ПДВ в сумі 261 392,00 грн. в лютому 2006 року та ТОВ

„Компанія „Універсалексімторг” (за даними у Печерському районі м.Києва)

знаходиться в розшуку і не може підтвердити сплату податкового зобов'язання з

ПДВ в сумі 191 210,00 грн. за березень 2006 року та 392 913,00 грн. за квітень

2006 року.

На підставі вказаного акту

перевірки згідно з підпунктами „б”, „в” підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону

України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами” та п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 ЗУ „Про ПДВ”

відповідачем прийнято спірне рішення, у якому вказано на встановлене порушення

п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ „Про ПДВ”, у зв'язку з чим зменшено суму бюджетного

відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових

зобов'язань наступних періодів) у розмірі: квітень 2006 року -393 913,00 грн.;

березень 2006 року - 191 210,00 грн.; лютий 2006 року -261 392,00 грн., а

всього: 845 515,00 грн.

Зазначені суми входять до загальної

суми 1 511 009,06 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ, по деклараціях за

грудень 2005 року -квітень 2006 року, стягнутої 

з Державного бюджету України на користь підприємця ОСОБА_2 згідно

постанови господарського суду Черкаської області від 09.10.2006 року у справі

№11/3946а, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 06.12.2006 року та ухвалою Вищого адміністративного

Суду України від 29.11.2007 року.

20 березня 2006 року позивач подав

відповідачу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2006 року, у якій позивач

заявив про обсяг експортних операцій на суму 1 451 894 грн., від'ємне значення

різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі

191 210,00 грн., суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок

позивача у банку у розмірі 261 392,00 грн. Разом з податковою декларацією з ПДВ

за лютий 2006 року позивач подав відповідачу розрахунок суми бюджетного

відшкодування і заяву на повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 261

392,00 грн.

Зазначена сума повністю віднесена у

зменшення суми бюджетного відшкодування за спірним рішенням.

20 квітня 2006 року позивач подав

відповідачу податкову декларацію з ПДВ за березень 2006 року, у якій позивач

заявив про обсяг експортних операцій на суму 2 561 408 грн., від'ємне значення

різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі

473 917,00 грн., суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок

позивача у банку, у розмірі 191 210,00 грн. Разом з податковою декларацією з

ПДВ за березень 2006 року позивач подав відповідачу розрахунок суми бюджетного

відшкодування і заяву на повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 191

210,00 грн.

Зазначена сума повністю віднесена у

зменшення суми бюджетного відшкодування за спірним рішенням.

19 травня 2006 року позивач подав

відповідачу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2006 року,  у якій позивач заявив про обсяг експортних

операцій на суму 1 327 679 грн., від'ємне значення різниці між сумою

податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 335 551 грн.,

суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку у

розмірі 473 917,00 грн. Разом з податковою декларацією з ПДВ за квітень 2006

року позивач подав відповідачу розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву

на повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 473 917,00 грн.

Із зазначеної суми, у зменшення

суми бюджетного відшкодування за спірним рішенням, віднесена сума 392 913,00

грн.

Відповідач здійснював перевірку

розміру  та права на бюджетне

відшкодування, актами виїзної позапланової перевірки відповідача від 13.06.2006

року №1260/17-211, від 13.07.2006 року №38/17-211, підтверджено право позивача

на бюджетне відшкодування ПДВ у вищевказаних періодах.

З матеріалів справи  також вбачається, що у податкових періодах, у

яких зменшена сума бюджетного відшкодування, позивач здійснював закупівлю

горіхів та насіння у ПП „Інтерторг”, м.Світловодськ.

Світловодська ОДПІ  на запит відповідача листами від 07 червня

2006 року №3952/2310, від 21 липня 2006 року №5212/2310 підтвердила

господарські відносини позивача та ПП „Інтерторг”, видачу останнім позивачу

податкових накладних, віднесення їх до книги обліку продажу товарів (робіт,

послуг) та включення до податкових зобов'язань відповідного періоду, проведення

розрахунків грошовими коштами через розрахункових рахунок. Також у листах

зазначено, що постачальником товару ПП „Інтерторг”  є ПП „Даріс”.

Згідно довідки Світловодської ОДПІ

від 20.07.2007 року № 737, виданої для пред'явлення суду,  ПП „Інтерторг” станом на 20.07.2007 року не

має податкової заборгованості.

23.05.2005 року  листом за 

13/05  ПП „Даріс” повідомив

відповідача про  надання копій

відновлених документів по взаємовідносинах з ПП „Інтерторг” в грудні 2005 року,

також вказано, що у зв'язку із втратою документів виконати вимоги податкової

інспекції по наданню інших документів не представляється можливим, на

підприємстві вживаються відповідні заходи по розшуку та відновленню документів,

про що буде повідомлено додатково.

ПП „Даріс” перевірялось

відповідачем, про що були складені Довідки від 17.07.2006 року

№105/23-408/21389769, від 27.09.2006 року №513/23-408/21389769, з яких

вбачається, що ПП „Даріс” є правоздатною та дієздатною юридичною особою,

платником ПДВ, яке мало господарські відносини з ТОВ „Інтерторг”, ТОВ

„Українське діло”, ПП „Рось-Трейд”, ТОВ „Компанія „Універсалексімторг”. При

цьому ПП „Даріс” було постачальником та покупцем кукурудзи фуражної, насіння

гарбуза, горіху грецького, пшениці фуражної, соняшнику.

Закуплену сільськогосподарську

продукцію: горіхи волоські та насіння гарбуза позивач поставляв до Молдови,

Туреччини, Італії, що підтвердив вантажно-митними деклараціями.

Зовнішньоекономічна діяльність позивача відповідачем не перевірялась.

Оцінюючи докази у справі в їх

сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на

наступне.

Підпункт 1.8 ст.1 ЗУ „Про ПДВ”

передбачає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню

платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,

визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 7.4

ЗУ „Про ПДВ”, на порушення якого вказує відповідач, як підставу зменшення суми

бюджетного відшкодування ПДВ, встановлено, що податковий кредит звітного

періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку

за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону,

протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням

товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого

використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності

платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно

від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних

операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного

податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку

оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.2 ст. 6

ЗУ „Про ПДВ” об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за

винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких

застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою

20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної

статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). При

експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить

"0" відсотків до бази оподаткування. Товари вважаються експортованими

платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною

вантажною декларацією.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ

„Про ПДВ” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або

бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового

зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого

звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми,

розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті

(перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного

податкового періоду.

При від'ємному значенні суми,

розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у

зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні

податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до

закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту

наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ „Про

ПДВ” передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована

згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає

частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично

сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді

постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення

після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту

наступного податкового періоду.

Підпункти 7.7.3, 7.7.4, 7.7.5,

7.7.6 п. 7.7 ст. 7 ЗУ „Про ПДВ”, на які посилається відповідач та його

представники   у запереченнях, містять

такі приписи :

„Платник податку може прийняти

самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного

відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних

податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у

податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому

виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з

нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не

враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових

періодів. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування

та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає

відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення

такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій

декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання

декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України

копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення

реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються

розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів

(податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних

аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності

експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми

бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним

податковим органом. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової

декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку

(камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що

розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм

податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку

провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення

достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган

зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу

державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню

з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу

орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму

бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на

поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом

п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу”.

Відповідно до пп.7.7.11 п. 7.7 ст.

7 ЗУ „Про ПДВ” не мають права на отримання бюджетного відшкодування

а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього

податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого

подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних

операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного

відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або

спорудження (будівництва) основних фондів;

не провадила діяльність протягом

останніх дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є платником єдиного

податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що

передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим

Законом, або звільнення від такої сплати.

З огляду на викладені вище норми ЗУ

„Про ПДВ”, право на відшкодування ПДВ виникає у платника податку лише при

фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість і при фактичному

надходженні цього податку до Державного бюджету України від продавця, а не

з самого факту здійснення відповідної операції з придбання товарів (робіт,

послуг) та сплати покупцем податку в ціні товару (робіт, послуг).

При цьому законодавство України не

покладає на платників ПДВ сплачувати до бюджету цей податок при придбанні

товарів (робіт, послуг) чи контролювати надходження до бюджету сум ПДВ,

сплачених ними продавцям товарів (робіт, послуг) у ціні останніх.

Органом, на який Законом України

„Про державну податкову службу України” покладено обов'язок щодо контролю за

повнотою і своєчасністю сплати платниками податків до бюджету податків і зборів

(обов'язкових платежів), є податкові органи, тобто відповідач.

Зі змісту п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7

ЗУ „Про ПДВ”, на підставі якого прийнято спірне рішення вбачається, що якщо

податковий орган за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або

позапланової виїзної перевірки (документальної) виявляє невідповідність суми

бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий

податковий орган:

а) у разі заниження заявленої

платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної

податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку

податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави

для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно

відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та

враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових

зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої

платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною

податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган

надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума

такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок

проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на

отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове

повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного

відшкодування.

Факти, на які посилається

відповідач в акті перевірки, як на підставу зменшення суми бюджетного

відшкодування, не є такими, що позбавляють позивача права на бюджетне

відшкодування ПДВ. Надані до суду матеріали зустрічних перевірок не містять

відомостей про не надходження до бюджету, сплачених позивачем продавцям сум ПДВ

у ціні товару.

З наведених вище обставин та норм

ЗУ „Про ПДВ” вбачається, що відповідач після проведення перевірок позивача з

питань правильності нарахування ним сум бюджетного відшкодування з ПДВ у

відповідному податковому періоді, зобов'язаний був у п'ятиденний термін надати

органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає

відшкодуванню із бюджету, а у разі виявлення заниження, завищення позивачем

суми бюджетного відшкодування або відсутності у нього права на отримання такого

бюджетного відшкодування -надіслати позивачу відповідні податкові повідомлення.

При цьому законодавство України не пов'язує здійснення платником ПДВ права на

отримання бюджетного відшкодування після проведення органом державної

податкової служби позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування

бюджетного відшкодування з необхідністю отримання таким органом державної

податкової служби  відповідей на запити

про проведення зустрічних перевірок постачальників товарів для платника ПДВ.

Відповідач всупереч приписам ЗУ

„Про ПДВ” висновків на відшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування з

ПДВ до органів державного казначейства не надав і податкових повідомлень про

збільшення, зменшення суми бюджетного відшкодування чи про відсутність права на

його отримання позивачу не надіслав, тому останній звернувся до суду з позовом

про стягнення бюджетного відшкодування.

Постановою господарського суду

Черкаської області від 09.10.2006 року у справі №11/3946а за позовом підприємця

ОСОБА_2 до ДПІ у місті Черкаси та відділення Державного казначейства України у

місті Черкаси про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 1 511 009,06

грн., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 06.12.2006 року та ухвалою Вищого адміністративного

Суду України від 29.11.2007 року, позовні вимоги підприємця ОСОБА_2.

задоволено, стягнуто на його користь з Державного бюджету України бюджетну

заборгованість з ПДВ по деклараціях за грудень 2005 року -квітень 2006 року в

сумі 1 511 009,06 грн. Згідно зазначеного рішення суду суми, на які зменшено

бюджетне відшкодування за спірним рішенням, входять до стягнутої загальної суми

бюджетної заборгованості ПДВ.

Відповідно до ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна

довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім

випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.72 КАС України

підставою для звільнення від доказування є, зокрема, обставини, встановлені

судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що

набрало законної сили, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої

встановлено ці обставини.

Таким чином, відповідно до ст.72

КАС України не підлягають доказуванню у даній справі обставини вчинених

підприємцем ОСОБА_2. господарських операцій з придбання товарів, факт сплати

позивачем продавцям суми ПДВ у ціні товару та право на бюджетне відшкодування

ПДВ.

Частиною 2 ст. 19 Конституції

України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України суд при

вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи

державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі

Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.67 Конституції

України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,

встановлених законом.

Отже, відповідач не може позбавляти

позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування ПДВ, при несплаті

податку продавцем товару, оскільки ЗУ „Про ПДВ” покладає на продавця обов'язок

сплатити ПДВ до бюджету, одержаного в ціні товару (робіт, послуг). 

Відповідно до ст.9 Конституції

України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана

Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.  Законом України Про ратифікацію Конвенції про

захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та

протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР із

змінами і доповненнями  ратифікована

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписана

від імені України 9 листопада 1995 року, Перший Протокол, протоколи №4 і №7 до

Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року та Протоколи №2 і

№11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у  м. Страсбурзі із застереженнями.

Згідно ст.17 Закону України «Про

виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав

людини»  від 23 лютого 2006 року №3477-IV

суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело

права.

Відповідно до ст. 8 КАС

України  суд застосовує принцип

верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав

людини.

При розгляді даної справи та

прийнятті рішення у справі суд вважає необхідним врахувати судову практику

Європейського суду з прав людини, а саме: Рішення Європейського суду з прав

людини від 09 січня 2007 року, заява №803/02, справа "Інтерсплав"

проти України". Європейський суд з прав людини зауважив, що в цій справі

спір стосується не конкретної суми відшкодування податку на додану вартість або

компенсації за затримку у його виплаті, а загального права заявника на

відшкодування податку на додану вартість та компенсацію відповідно до

законодавства. Суд зазначив, що ознайомившись з критеріями та вимогами,

встановленими національним законодавством, заявник мав достатньо підстав

сподіватись на відшкодування ПДВ, яке він сплачував під час здійснення своєї

діяльності, так само як і на компенсацію за затримку його виплати. («Урядовий

кур'єр», №104, 14 червня 2007 року).

Позивач в установленому ЗУ «Про

ПДВ»порядку довів, документально підтвердив своє право на бюджетне

відшкодування ПДВ, задеклароване у лютому, березні, квітні 2006 року. Доводи

позивача суд вважає обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним

обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи відповідача не ґрунтуються

на законі. Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів

державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок

достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість,

затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350, на які посилається

відповідач, не є нормативно-правовим актом, тому вони не застосовуються

господарським судом при вирішенні цього спору.

Спірне рішення  суд вважає необґрунтованим, прийнятим без

врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, таким, що

ґрунтується на неправильному тлумаченні та застосуванні податкового

законодавства, та таким, що порушує право позивача на бюджетне відшкодування

ПДВ, отже є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94, Прикінцевих

та перехідних положень КАС України з Державного бюджету України на користь

позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі, встановленому КАС

України, тобто 3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС

України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити

повністю.

Визнати протиправним та скасувати

податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 19.10.2007 року

№0004821702/0.

Стягнути з Державного бюджету

України через Головне управління Державного казначейства України у Черкаській

області на користь підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2

-3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає

поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський

суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному

обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

          Постанова складена в повному обсязі

04 січня 2008 року.