Постанова

від 06.12.2006 по справі 09/5534а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09/5534а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                    Справа №  09/5534а

"06" грудня 2006 р.,  15 год.  20 хв.                                               м. Черкаси

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І.

за участю представників сторін: позивача – Ковтун Л.І. за довіреністю, Смірнова Т.І. за довіреністю, відповідача –Білоус В.Ю. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю  "Софія-К" м. Черкаси до  Державної  податкової інспекції у м. Черкаси про  визнання протиправними дій та нечинним повністю податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Подано адміністративний позов про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції щодо визначення суми податкового зобов'язання з власників  транспортних засобів в сумі 407,00 грн. за основним платежем та 203,50 грн. за штрафними фінансовими санкціями на підставі акта перевірки від 16.10.2006 року №208/31994807, та визнання  нечинним  повністю податкове повідомлення-рішення від 17.10.2006 року №0013141503/0 (далі вживається –спірне рішення) в силу не відповідності його чинному законодавству.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- згідно п.п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року  №2181-ІІІ (далі вживається скорочено –ЗУ №2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки  у показниках раніше поданої  податкової декларації, такий платник податків подає уточнюючий розрахунок;

- згідно п.13 Наказу Державної податкової адміністрації України (ДПА) від 17.09.2001 року №373 „Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх заповнення і подання до державної податкової служби” платник податку зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок лише у випадку самостійного виявлення помилок, що містяться у раніше поданому ним розрахунку;

- 04 січня  2005 року позивач подав  до ДПІ у м.Черкаси (відповідач) розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на 2005 рік в сумі 1628,00 грн. з цієї дати зобов'язання є узгодженим;

- 05 січня 2005 року платіжним дорученням №314  перерахована різниця в сумі вказаного податку 814,00 грн. (переплата податку на 01.01.2005 року становила 1073,23 грн.);

- таким чином, відсутні  передбачені ЗУ №2181 правові підстави для перерахунку суми податку та подання уточнюючого розрахунку;

- до Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів”  від 11 грудня 1991 року №1963-ХІІ, зі змінами і доповненнями (далі - ЗУ №1963) внесені зміни  Законом України від 25.03.2005 року №2505-ІУ „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів”, що набули чинності 31.03.2005 року (далі –ЗУ№2505), які не зобов'язують перераховувати на поточний рік суму зазначеного податку та подавати уточнюючий розрахунок, за винятком зняття з реєстрації транспортних засобів;

- позивач транспортні засоби з обліку не знімав, розрахунок подав в установлений строк відповідно до діючого на час його подання законодавства, сплатив податок до внесення змін в закон, отже донарахування відповідачем податку - безпідставне;

- згідно ч.1 ст.7 Закону України „Про систему оподаткування” ставки податків і зборів не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України;

- у спорі існує конфлікт інтересів, тому відповідно до п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 ЗУ №2181 відповідач мав прийняти рішення на користь платника податків.

Відповідач у письмових запереченнях позов не визнав, посилаючись на те, що у зв'язку зі збільшенням ставок податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів (далі вживається скорочено –податок з власників транспортних засобів)  відповідно до ЗУ №2505 і скасування пільг, юридичні особи –власники транспортних засобів зобов'язані зробити перерахунок суми податку з власників транспортних засобів за 2005 рік і представити  в податкові органи уточнений  розрахунок суми податку. Перерахункові підлягали суми податку, що були нараховані за другий –четвертий квартали поточного року. Перерахунки сум податку необхідно було зробити юридичним особам по термінах сплати, що не наступили, а саме: 15.07.2005 року, 15.10.2005 року, 15.01.2006 року. При цьому день вступу в силу ЗУ №2505 приходиться на останній день першого кварталу 2005 року,  тому за перший квартал 2005 року податок не перераховується.

В судовому засіданні:

- представники позивача підтримали позовні вимоги;

- представник відповідача позов не визнав, дотримуючись доводів, викладених у запереченнях  на позовну заяву, при цьому послався на листи ДПА України, якими було зобов'язано платників податку з власників транспортних засобів перерахувати податок після набрання чинності  ЗУ №2505.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.06.2006 року, за результатами якої складений акт від 16.10.2006 року №612/23-208/31948007 (далі –акт перевірки). Спірні відносини описані в розділі 2 „Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” (аркуші 20 - 21 акту перевірки).

У акті перевірки відповідач послався на те, що перевіркою правильності визначення податку з власників транспортних засобів встановлено заниження суми податку за П-ІУ квартали 2005 року в розмірі 408,00 грн., у зв'язку з тим, що позивач в порушення ЗУ №2505, яким  збільшені ставки податку, не подав перерахунок податку за ІІ-ІУ квартали, оскільки ЗУ №1963 передбачена поквартальна сплата податку.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв спірне рішення від 17.10.2006 року №0013141503/0, за яким визначив позивачу податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів  в сумі 610,50 грн. у тому числі за основним платежем - 407,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 203,50 грн., посилаючись на порушення ст.3 ЗУ №1963.

04 січня 2005 року позивач подав розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, у якій  нарахована сума податку за рік 1628,0 грн. зі строками сплати поквартально по 407 грн.: 1 квартал –15.04.2005 року; ІІ квартал –15.07.2005 року; ІІІ квартал –15.10.2005 року; ІУ квартал –05.01.2006 року.

Згідно даних картки особового рахунку станом на 01.01.2005 року у позивача обліковувалась переплата по податку з власників транспортних засобів в сумі 1073,23 грн. Платіжним дорученням №314 від 05 січня 2005 року  позивач перерахував 814,00 грн. податку з власників транспортних засобів, з врахуванням переплати сума податку за весь 2005 рік.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 п.10 ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” податок з власників транспортних засобів належить до загальнодержавних податків. Зазначений податок встановлюється спеціальним ЗУ №1963, яким визначено платників податку, об'єкти оподаткування, ставки податку, порядок його обчислення і строки сплати, а також встановлено пільги.

Позивач є платником податку з власників транспортних засобів, як юридична особа, яка має зареєстровані в Україні власні транспортні засоби (ст.1 ЗУ №1963).

Згідно ст.6 ЗУ №1963 податок з власників транспортних засобів обчислюється юридичними особами  за станом на 01 січня поточного року, виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів. У порядку визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

На виконання Закону №1963  наказом Державної податкової адміністрації України від 17 вересня 2001 року №373 затверджений „Порядок заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби” (зареєстровано в Міністерстві  юстиції України 05 жовтня 2001 року за №862/6053) (далі –Порядок).

Згідно п.3 Порядку податок, самостійно визначений платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку до органу державної податкової служби і не може бути оскаржений платником у адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.13 Порядку якщо платником податку самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданому ним Розрахунку, то такий платник зобов'язаний подати уточнений Розрахунок, що містить виправлені показники.

Таким чином, згідно законодавства уточнений Розрахунок подається лише у випадку самостійно виявленої платником податку помилки та при перереєстрації транспортного засобу.

25 березня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та інших законодавчих актів" №2505 (ЗУ № 2505), розділом 12 якого внесено зміни до ЗУ №1963, зокрема: коди і опис товарів приведено у відповідність із Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 N 2371-III, в основу якого покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД). В статті 2 слова "Гармонізованою системою опису та кодування товарів" замінено на "Українською класифікацією товарів зовнішньо-економічної діяльності"; внесено зміни до ст.3 стосовно ставок податку, також зміни щодо пільг..

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону №2505 розділ 12 цього Закону набирає чинність з дня опублікування. Отже вступ в силу змін до ЗУ №1963 приходиться на 31 березня 2005 року. З дня опублікування ЗУ №2505 збільшились ставки податку на деякі види наземних та на всі водні транспортні засоби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав Розрахунок податку з власників транспортних засобів у встановлений строк, відповідно до діючого на час його складання та подання законодавства,  помилки у розрахунку відсутні, перереєстрацію транспортних засобів не здійснював, сплату податку здійснив в повному обсязі за рік до внесення змін до ЗУ №1963.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони і нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або відміняють відповідальність особи.

ЗУ №1963 не забороняє сплату податку за весь період згідно поданого розрахунку.

Частиною 2 статті 4  Бюджетного кодексу України передбачено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 ЗУ №2181 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими.

Листи ДПА України від 31.03.2005 року №5836/7/17-2217 та від 02.11.2005 року №21971/5/17-2245 щодо перерахунку податку з власників транспортних, на які посилається відповідач, не є офіційним податковим роз'ясненням і не зобов'язують платників податку здійснити перерахунок податку при  поданні вірного розрахунку у строки встановлені законодавством та його повній сплаті раніше внесення змін  до ЗУ №1963.

Відповідно до ст. 94 Прикінцевих та перехідних положень КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі, встановленому КАС України, тобто у встановленому  КАС України розмірі  судового збору –3,40 грн.          

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Черкаси щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та визнати нечинним повністю податкове повідомлення-рішення Державної  податкової інспекції у м. Черкаси від 17.10.2006 року №0013141503/0.

Стягнути з Державного бюджету України  через відділення Державного казначейства України в місті Черкаси на користь товариства з обмеженою відповідальністю  "Софія-К" м. Черкаси, вул. Громова, 146, ідентифікаційний код 31948007  - 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з  дня складення постанови в повному обсязі.. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

          Постанова складена в повному обсязі 18 грудня 2006 року.