Рішення від 14.11.2025 по справі 363/3527/20

14.11.2025 Справа № 363/3527/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Дрозд В.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , Релігійної організації «Спасо Преображенський Києво Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви» до ОСОБА_2 , Релігійної організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво Житомирської Дієцезії Римсько Католицької Церкви», ОСОБА_3 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, визнання укладеним договору про забудову земельної ділянки (суперфіцію), визнання права власності на самочинне будівництво та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та керівникРелігійної організації«Спасо Преображенський Києво Межигірськийчоловічий монастирКиївської єпархіїУкраїнської ПравославноїЦеркви» РусинВ.В.звернулися доВишгородського районногосуду Київськоїобласті ізпозовом до ОСОБА_2 ,Релігійної організації«Дієцезіальна місійнасемінарія «Редемпторісматер» Києво ЖитомирськоїДієцезії Римсько КатолицькоїЦеркви», ОСОБА_3 ,Державної інспекціїархітектури тамістобудування України,Петрівської сільськоїради Вишгородськогорайону Київськоїобласті проскасування реєстраціїповідомлення пропочаток будівельнихробіт,скасування державноїреєстрації прававласності наоб`єкт незавершеногобудівництва,визнання укладенимдоговору прозабудову земельноїділянки (суперфіцію),визнання прававласності насамочинне будівництвота витребуваннямайна зчужого незаконноговолодіння Вобґрунтування позовнихвимог зазначили,що 14.06.2011року відбулосязасідання СвященногоСиноду Українськоїправославної церквипід головуваннямБлаженнішого Володимира,Митрополита Київськогоі всієїУкраїни,за результатипроведення якогоухвалили благословитивідкриття Спасо-ПреображенськогоКиєво-Межигірськогочоловічого монастиряв с.Нові Петрівці,Вишгородського районуКиївської області.Намісником монастирязатвердили архімандритаНикона ( ОСОБА_4 ).У зв`язкуіз чимбула створенаРелігійна організація«Спасо-ПреображенськийКиєво-Межигірськийчоловічий монастирКиївської єпархіїУкраїнської ПравославноїЦеркви»,керівником якоїє ОСОБА_4 .Крім того,створена Благодійнаорганізація «Фондвідродження Спасо-Преображенськогомонастиря»,одним іззасновників якоїта натой часкерівником був ОСОБА_3 .В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснювали необхіднізаходи,спрямовані набудівництво Спасо-Преображенськогомонастиря,зокрема звернулисьдо Новопетрівськоїсільської радищодо виділенняземельної ділянкидля побудовикомплексу Спасо-Преображенськогомонастиря.На підставірішення Новопетрівськоїсільської ради№ 223від 07.12.2011року буливидані державніакти направо власностіна земельніділянки ОСОБА_3 площею 2,000га (кадастровийномер -3221886001:03:221:0001)та ОСОБА_4 площею 0,7852га (кадастровийномер -3221886001:03:221:0002),загальною площею2,7852га,цільове призначенняземельних ділянок-для веденняособистого селянськогогосподарства.Враховуючи те,що метоюзвернення завиділенням вказанихземельних ділянокбуло будівництвокомплексу Спасо-Преображенськогомонастиря, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були вжитізаходи щодозміни їхцільового призначення.Рішеннями Новопетрівськоїсільської ради№ 332.1-14-6від 27.06.2012року та№ 332.1-14-6від 27.06.2012року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано дозвілна складанняпроекту землеустроющодо відведенихїм земельнихділянок площею2,000га та0,7852відповідно,цільове призначенняякої змінюєтьсяз веденняособистого селянськогогосподарства набудівництво комплексуСпасо-Преображенськогомонастиря зарахунок земель,що перебуваютьу власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .16.08.2012року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись доТОВ «Центрсприяння земельнійреформі» іззаявою пророзроблення проектуіз землеустроющодо зміницільового призначенняземельних ділянокз «дляведення особистогоселянського господарства»на «длябудівництво комплексуСпасо-Преображенськогомонастиря,загальною площею2,7852га,розташованих вс.Нові Петрівці,Вишгородського районуКиївської області.Рішенням Новопетрівськоїсільської ради№ 382.5-17-6від 19.10.2012року затвердженопроект землеустроющодо відведенняземельної ділянкизагальною площею2.7852га,цільове призначенняякої зміненоз земельдля веденняособистого селянськогогосподарства набудівництво комплексуСпасо-Преображенськогомонастиря вселі НовіПетрівці,на територіїНовопетрівської сільськоїради Вишгородськогорайону,Київської області.Вказаним рішеннямсільської радитакож наданодозвіл напереоформлення державногоакту направо власностіна земельнуділянку длябудівництва комплексуСпасо-Преображенськогомонастиря.У зв`язкуіз чим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були виданідержавні актина правовласності наземельну ділянкуіз зміненимцільовим призначенням.Планувалось,що обидвавласника будутьвикористовувати землюдля будівництвамонастиря,що власнеі єцільовим призначеннямземельних ділянокта зазначенов державнихактах.В подальшому,наказом Міністерствомкультури України№ 270від 28.03.2012року зареєстрованоСтатут релігійноїорганізації «Спасо-ПреображенськийКиєво-Межигірськийчоловічий монастирКиївської єпархіїУкраїнської ПравославноїЦеркви». ОСОБА_5 призначивнамісника монастиря.Для будівництвапершого храмуСпасо-Преображенськогомонастиря буларозроблена будівельнапроектна документація.20.07.2012року булаздійснена закладкахраму начесть преподобногоЛьва Оптинського.З 20.07.2012року долютого 2014року булозведено фундаментта цегляністіни допокрівельних робіт.Також наділянці розпочатозведення дерев`яногохраму.Окрім того,проведено роботиіз благоустроютериторії земельнихділянок,встановлення огорожі,облаштування дороги.Позивачі зазначили,що будівництво храмуна честьЛьва Оптинськогоздійснювалось саме ОСОБА_1 за рахуноквласних коштів тасаме вінвиступав замовникомробіт позведенню храмута надававдля такихцілей відповіднізакуплені нимбудівельні матеріли,оплачував проведеннябудівельних робіт.В лютому2014року будівництвохраму призупинилосьу зв`язкуз погіршеннямфінансування,а вквітні сталовідомо,про відчуженняв 2015році ОСОБА_3 земельної ділянкина якійвже частковобув збудованийхрам начесть ЛьваОптинського,будівництво якогоздійснювалося накошти ОСОБА_1 ,третім особам,у зв`язкуіз чимзвернувся звідповідною заявоюдо правоохороннихорганів.Згідно інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнона підставідоговорів даруванняземельної ділянки(кадастровийномер -3221886001:03:221:6001),земельної ділянки(кадастровийномер -3221886001:03:221:6002),незавершеного будівництва:Церкви готовністю47%-літ.«А»,споруди 1-2,реєстраційний номероб`єкт нерухомогомайна 1706945632218,вказані об`єктинерухомості набутіу власністьРелігійною організацією«Дієцезіальна місійнасемінарія «Редемпторісматер» Києво-ЖитомирськоїДієцезії Римсько-КатолицькоїЦеркви».Таким чином,одним ізнових власниківземельної ділянкибуло такожзареєстровано правовласності наоб`єкт незавершеногобудівництва.Шляхом зверненняз адвокатськимзапитом доДепартаменту сталовідомо,що у2018році натой часвласник земельноїділянки 3221886001:03:221:6001 ОСОБА_2 ,подав доДепартаменту поповідомлення пропочаток будівельнихробіт,яке булозареєстровано останнім24.09.2018року.В подальшому ОСОБА_2 було зареєстрованоправо власностіна вказанийоб`єкт незавершеногобудівництва вНовопетрівській сільськійраді Вишгородськогорайону напідставі,зокрема,поданого повідомленняпро початокбудівельних робітта згодомподаровано Релігійнійорганізації «Дієцезіальнамісійна семінарія«Редемпторіс матер»Києво-ЖитомирськоїДієцезії Римсько-КатолицькоїЦеркви». Позивачі вважаютьщо ОСОБА_2 було поданодо ДепартаментуДАБІ уКиївській областіповідомлення пропочаток будівельнихробіт занаявності вжечастково збудованоїцеркви наземельній ділянці.Фактично,він подавтаке повідомленняпро початокбудівельних робітбез наміруздійснення будівництва,та неповідомив ДепартаментДАБІ уКиївській областіпро знаходженняна земельнійділянці об`єктунезавершеного будівництва.Тому,враховуючи поданнянедостовірної інформаціїв повідомленніпро початокбудівельних робіт,та поданнятакого документуза наявностівже збудованогооб`єкту,вважають пронаявність підставдля скасуванняреєстрації такогоповідомлення пропочаток будівельнихробіт серіїКС 061182671903,що булозареєстровано ДепартаментомДержавної архітектурно-будівельноїінспекції уКиївській області24.09.2018року. В тойчас,відсутність підставдля реєстраціїповідомлення пропочаток будівельнихробіт поданого ОСОБА_2 свідчить іпро відсутністьпідстав длядержавної реєстраціїправа власностіостаннього натакий об`єктнезавершеного будівництва. Також вказали,що фактичнепередання земельноїділянки вкористування таздійснення будівництвана такійземельній ділянціє підставоювважати укладенимдоговору проправо забудовиземельної ділянки(суперфіцій)між ОСОБА_3 ,як власникомземельної ділянкита Релігійноюорганізацію Спасо-ПреображенськийКиєво-Межигірськийчоловічий монастирКиївської єпархіїУкраїнської ПравославноїЦеркви»,як користувачемтакої земельноїділянки. Незавершене будівництво, яке було здійснено протягом 2012-2014 років, було зведенням ОСОБА_1 храму на честь Льва Оптинського для комплексу монастиря на особисті кошти, будівництво чого не заперечувалось ОСОБА_3 , як власником, на той момент, земельної ділянки, на якій здійснювалось таке будівництво, що свідчить про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на такий об`єкт нерухомості, а також витребування на його користь у Релігійної організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви» майна з чужого незаконного володіння, а саме самочинного будівництва храму на честь Льва Оптинського в селі Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області. На підставі викладеного звернулися до суду та просили скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт серії КС 061182671903, зареєстрованого 24.09.2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області; скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва Церква готовністю 47 % - літ. «А», споруди 1-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1706945632218, земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 3221886001:03:221:6002, державна реєстрація права власності проведена Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області; визнати укладеним договір про забудову земельної ділянки (суперфіцій) між ОСОБА_3 та Релігійною організацію «Спасо-Преображенський Києво-Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви» (код за ЄДРПОУ - 38085740) щодо земельної ділянки площею 2, 000 га (кадастровий номер - 3221886001:03:221:0001), що знаходиться в селі Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області; визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво церкви, що знаходиться земельній ділянці кадастровий номер 3221886001:03:221:6002 в селі Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області; витребувати у Релігійної організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви» (код за ЄДРПОУ 34291639) на користь ОСОБА_1 самочинне будівництво церкви, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3221886001:03:221:6002 в селі Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10.09.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 22.12.2020року посправі відкритопровадження,в порядкузагального позовногопровадження тапризначено підготовчесудове засідання.Також, вказаним судовим рішення, за клопотання позивача, у порядку статті 84 ЦПК України, витребувано

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28.04.2021 року за клопотанням представника позивачів адвоката Войнової Т.М. залучено до участі у справі правонаступника Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області - Петрівську сільську раду Вишгородського району Київської області.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.03.2023 року за клопотання представника позивача замінено первісного відповідача Департамент Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області на належного відповідача Державну інспекціюархітектури тамістобудування.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.08.2023 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

03.02.2021 року від представника відповідача Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до суду надійшов відзив на позовну, в якому, окрім наведення норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначено, що під час реєстрації оскаржуваного повідомлення Департамент діяв лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а відтак просив відмовити у задоволенні позову в частині скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

11.02.2021року досуду надійшоввідзив відпредставника відповідачаРелігійної організації«Дієцезіальна місійнасемінарія «Редемпторісматер» Києво ЖитомирськоїДієцезії Римсько КатолицькоїЦеркви» вякій щодовимоги проскасування реєстраціїповідомлення пропочаток будівельнихробіт,зазначив,що ДепартаментДержавної архітектурно-будівельноїінспекції уКиївській областізареєстрував повідомленняпро початоквиконання будівельнихробіт №КС 061182671903від 24.09.2018року,яке небуло скасованета ранішеніким неоспорювалося,що свідчитьпро відсутністьбудь-якихпорушень тапідтверджує повнотуі достовірністьданих зазначениху поданому ОСОБА_2 повідомленні пропочаток виконаннябудівельних робіт.На моментреєстрації повідомленняпро початоквиконання будівельнихробіт наземельній ділянці3221886001:03:221:6002могли знаходитисяпевні матеріаличи обладнання,які неє врозумінні законуоб`єктами самочинногобудівництва чивласне нерухомиммайном,а томуу Департаменту буливідсутні підставидля скасуваннязазначеного повідомлення.Аргументи позивачів,про те,що відомостіпро монастирбули відображені вЗМІ,а такожщо в2015-2018роках об`єктнезавершеного будівництва(Церква)уже нібитознаходився наземельній ділянціз кадастровимномером 3221886001:03:221:6002вважає доситьсумнівними,адже внаданих роздруківкахз газетта картвідсутні фотоцеркви,не вказаночіткої адресимісця абовказівки накарті нібиторозташування церквисаме навказаній земельнійділянці.Тому найого думкувимога проскасування реєстраціїповідомлення непідлягає задоволеннюз підставїї необґрунтованостіта відсутностіналежних ідостатніх доказівна підтвердженнядійсності обставин,зазначених позивачемв обґрунтуванняданої вимоги. Окрімтого,зазначив,що спірпро скасуванняреєстрації повідомленняє публічно-правовим тапідлягає розглядув порядкуадміністративного судочинствавідповідно донорм КАСУкраїни.Враховуючи,що уДепартаменту буливідсутні підставидля скасуванняповідомлення,то відповідновідсутні підставидля скасуванняправа власностіна об`єктнезавершеного будівництва (церкву).Щодо вимогипро визнанняукладеним договорупро забудовуземельної ділянки(суперфіцію),при фактичномуукладенні тавиконанні якогоза твердженнямпозивачів булидотримані всівимоги законуне погоджується,оскільки власникна власнийрозсуд маєправо розпоряджатисьсвоєю земельноюділянкою,у томучислі змінюватиїї цільовепризначення,що неозначає автоматичноїї наміруна укладеннядоговору забудовиз будь-якоюособою,яка теоретичнобажала будуватимонастир.Можливо,сам ОСОБА_3 бажав власнимисилами побудуватина своїйземельній ділянцівідповідний об`єкт.Представник Релігійноїорганізації «Спасо ПреображенськийКиєво Межигірський чоловічиймонастир Київськоїєпархії УкраїнськоїПравославної Церкви»жодних намірівчи пропозицій ОСОБА_3 щодо будівництвамонастиря наналежній йомуземельній ділянцідо судуне надав,а отжейого твердженняне підтвердженіжодними належнимита допустимимидоказами.Твердження позивачів,що ОСОБА_3 та Релігійнаорганізація «Спасо ПреображенськийКиєво Межигірський чоловічиймонастир Київськоїєпархії УкраїнськоїПравославної Церкви»мали натой моментнеобхідний обсягцивільної правоздатностіта малицивільні правата обов`язкидля укладеннявідповідного договоруне можутьсвідчити профактичне укладенняміж нимидоговору забудовиземельної ділянки,оскільки попринаявність правоздатностіособа маєздійснити власневолевиявлення навчинення певногоправочину,однак знаданих позивачамидоказів вбачаєтьсявідсутність належнихта достатніхдоказів напідтвердження того,що ОСОБА_3 бажав фактичногоукладення тавиконання договорусуперфіцію.Зокрема,відсутні жоднідокази наявностіпропозицій чинамірів Релігійноїорганізації «Спасо ПреображенськийКиєво Межигірський чоловічиймонастир Київськоїєпархії УкраїнськоїПравославної Церкви»на укладеннявідповідного договору,а такожотримання тареагування натакі пропозиції(якщовони малимісце)зі сторони ОСОБА_3 .Вважає,що твердженняпозивачів проте,що ОСОБА_3 виявив вільневолевиявлення щодоукладення договорузабудови земельноїділянки,не вчиняючижодних дій,які бсвідчили пройого заперечення,а такожпро отриманняним нагородза допомогуз веденніСпасо-Преображенськогомонастиря невідповідають дійсності,оскільки жоднихдоказів проте,що ОСОБА_3 отримував убудь-якійформі уявнувинагороду позивачідо суду не надали,як іне далидоказів провираження власноговолевиявлення ОСОБА_3 на забудовуналежної йомуземельної ділянки.Крім того,просив судзвернути увагу,що позивачіфактично засвідчилифакт самовільногозайняття нимиземельної ділянки ОСОБА_3 та здійсненнясамовільного будівництвана ній.Релігійна організація«Спасо Преображенський Києво Межигірськийчоловічий монастирКиївської єпархіїУкраїнської ПравославноїЦеркви» немогла правомірноздійснювати забудовуна земельнійділянці ОСОБА_3 в силувідсутності унього дозвільноїдокументації (якзабудовника)та дозволу(договору)з ОСОБА_3 на забудову.Відтак,вважає,що відсутніжодні правовіпідстави дляздійснення забудовиРелігійною організацією«Спасо Преображенський Києво Межигірськийчоловічий монастирКиївської єпархіїУкраїнської ПравославноїЦеркви» наземельній ділянці ОСОБА_3 та фінансуваннятакої забудови ОСОБА_1 ,а вимогапро визнаннядоговору суперфіціюфактично укладенимє безпідставноюта задоволеннюне підлягає.Також,вимогу провизнання за ОСОБА_1 права власностіна самочиннебудівництво церкви,що знаходитьсяна земельнійділянці кадастровийномер 3221886001:03:221:6002в селіНові Петрівці,Вишгородського району,Київської областівважає абсолютнобезпідставною татакою,що непідлягає задоволеннюв силутого,що заявленацерква єне самочиннимбудівництвом,а єоб`єктом незавершеногобудівництва,право власностіна якебуло зареєстрованеза ОСОБА_2 ,а пізніше заРелігійною організацією«Дієцезіальна місійнасемінарія «Редемпторісматер» Києво ЖитомирськоїДієцезії Римсько КатолицькоїЦеркви» упередбаченому чиннимзаконодавством порядку.Окрім того,якщо об`єктбудівництва (тобтоцерква)не введенийв експлуатаціюв установленомупорядку,то вінвважається незавершенимі визнанняправа власностіна ньогоза рішеннямсуду єнеможливим.Право власностіне можевиникнути ізпорушення закону,а всилу наведениху позовіобставин вбачається,що позивачістверджують профактичне самовільнезайняття нимиземельної ділянкиз кадастровимномером 3221886001:03:221:6002та майнана нійв селіНові Петрівці,Вишгородського району,Київської областіі прицьому просятьсуд визнатиправо власностіна об`єктнезавершеного будівництва(церкви),що належитьнаразі направі власностіРелігійній організації«Дієцезіальна місійнасемінарія «Редемпторісматер» Києво ЖитомирськоїДієцезії Римсько КатолицькоїЦеркви»,приписуючи йомустатус самочинногобудівництва.Позивачі незверталися довідповідної Інспекціїдержавного архітектурно-будівельногоконтролю длянабуття прававласності тавведення об`єкту(церкви)до експлуатаціїу встановленомузаконом порядку,а одразузвернулися досуду зпозовом провизнання прававласності,при цьомубез наявностіна тедостатніх правовихпідстав тадоказів напідтвердження своїхвимог. Щодо вимоги про витребування у Релігійної організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редепторіс матер» Києво-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви» на користь ОСОБА_1 самочинне будівництво церкви зазначив, що самочинне будівництво церкви (за твердженням позивачів), що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3221886001:03:221:6002 в селі Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області, не може бути витребуване у Релігійної організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редепторіс матер» Києво-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви» в силу закону, оскільки: позивачі не можуть бути власниками церкви як самочинного будівництва в силу закону (ч. 2 ст. 376 ЦК України); Релігійна організація «Дієцезіальна місійна семінарія «Редепторіс матер» Києво Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви» є добросовісним набувачем незавершеного будівництва церкви на підставі договору дарування, отже, право власності належить їй на правовій підставі, тому у позивачів відсутні правові підстави на витребування даного майна, у тому числі на підставі ч. 1 ст. 387 ЦК України. Посилаючись на викладене просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Окрім того, просив стягнути з позивачів понесені судові витрати на правову допомогу.

19.02.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_3 , згідно якого позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Твердження позивачів про те, що договір суперфіція був укладений між ним та Релігійною організацією «Спасо Преображенський Києво Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви» вважає безпідставними, оскільки договір має бути укладеним письмово, а отже порушено форму укладання договору; сторони мають досягти всіх істотних умов договору для того щоб договір набув статусу укладеного; речове право та обтяження на нерухоме майно, зокрема право забудови земельної ділянки (суперфіцій) підлягає державній реєстрації, проте проведення державної реєстрації такого права не відбулось. Позивачами не надано доказів ані щодо досягнення згоди щодо всіх істотних умов, ані щодо направлення пропозиції про укладення договору, так і його беззаперечної згоди на укладення такого договору. Безумовно стверджує, що не досягав жодної домовленості щодо укладення договору суперфіцію з позивачами. Також вказав, що відсутність будь-яких звернень ним, як власником земельної ділянки за дозвільними документами на проведення підготовчих та будівельних робіт, підтверджує той факт, що жодних домовленостей щодо укладення договору суперфіція між ним та позивачем досягнуто не було. Відтак, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а також враховуючи, що позивачі були обізнані щодо відчуження ним земельної ділянки в 2015 році застосувати строк позовної давності.

09.03.2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Журавель Т.С. надійшла відповідь на відзив, в якому заперечуючи проти доводів викладених у відзиві представником відповідача Релігійною організацією «Дієцезіальна місійна семінарія «Редепторіс матер» Києво-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви» зазначила, позивачем було обґрунтовано з посиланням на відповідні докази, які були надані суду, що будівництво спірного майна велось ще до моменту подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке було зареєстровано 24.09.2018 року. Релігійна організація «Дієцезіальна місійна семінарія «Редепторіс матер» Києво-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви» обмежуючись лише власними думками та власними тлумаченнями законодавства не надає суду жодних доказів, які б спростовували здійснення будівництва храму протягом 2012-2014 років. Щодо доводів представника відповідача Релігійна організація «Дієцезіальна місійна семінарія «Редепторіс матер» Києво-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви» про те, що питання про скасування реєстрації повідомлення повинно розглядатися в порядку адміністративного судочинства, зазначив, що заявлений спір пов`язаний із захистом права власності ОСОБА_1 та не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства. Відсутність підстав для реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт поданого ОСОБА_2 , що обґрунтовано та підтверджено належними доказами свідчить і про відсутність підстав для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на такий об`єкт. Заявлені позивачами вимоги стосуються майнових прав та є обґрунтованими, а відповідні обставини підтверджені належними доказами, які у встановленому законом порядку надані суду. Просив звернути увагу, що позивачем надано обґрунтування з посиланням на відповідні докази фактичного укладання такого договору та безпосереднього надання ОСОБА_3 дозволу на будівництво храму та активного сприяння останнім у такому. Про наявність вільного волевиявлення ОСОБА_3 щодо укладання договору забудови земельної ділянки може свідчити й фактичне передання такої земельної ділянки для здійснення будівництва комплексу Спасо-Преображенського монастиря. ОСОБА_3 при здійсненні продажу земельної ділянки, а ОСОБА_2 при поданні повідомлення про початок виконання будівельних робіт достеменно знали про знаходження на земельній ділянці недобудованого храму на честь Льва Оптинського. Жодних доказів на підтвердження будівництва храму ОСОБА_2 відповідачами суду не надано, в той час як долучені разом із позовною заявою документи обґрунтовано підтверджують той факт, що будівництво храму здійснювалося саме протягом 2012-2014 років. У своєму відзиві Релігійною організацією «Дієцезіальна місійна семінарія «Редепторіс матер» Києво-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви» надаються лише суб`єктивні думки та власне тлумачення законодавства, не підкріплене жодними доказами, що вказує на необґрунтованість та безпідставність неведених у відзиві на позовну заяву доводів. Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Окрім того, 15.07.2021 року до суду від керівника Релігійної організації «Спасо Преображенський Києво Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви» Русина В.В. надійшли письмові пояснення, в яких викладено заперечення на доводи викладені у відзиві на позовну заяву поданому ОСОБА_3 , які за змістом є аналогічними викладеним у відповіді на відзив поданій представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Журавель Т.С., окрім наведення спростувань щодо заяви про застосування строків позовної давності. Так, заначив, що ОСОБА_3 помилково зазначається про обізнаність позивача про відчуження земельної ділянки в 2015 році, оскільки в позовні заяві зазначено, саме про факт продажу земельної ділянки третім особам, перше відчуження яке відбулося в 2015 році. Позивачу стало відомо тільки в квітні 2020 року, у зв`язку із чим і були подані відповідні заяви до правоохоронних органів та розпочата підготовка до подання позовної заяви, про що чітко зазначено в позові. А відтак відповідні доводи відповідача вважає цілком необґрунтованими та безпідставними та просить відмовити у застосуванні строку позовної давності.

Також, користуючись своїм правом після заміни на підставі ухвали суду первісного відповідача Департамент Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області на належного відповідача Державну інспекціюархітектури тамістобудування, представник останньої 02.05.2023 року подала до суду відзив на позовну заяву, в якому повідомила, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в архівній частині Реєстру будівельної діяльності, наявна інформація щодо повідомлення про початок будівельних робіт серії КС061182671903, зареєстрованого 24.09.2018 року Департаментом Державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області, де замовником є ОСОБА_2 . Іншої інформації та документів в ДІАМ, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання станом на дату подання відзиву не виявлено. Під час реєстрації зазначеного повідомлення про початок виконання будівельних робіт, Департамент діяв лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Також посилалася на правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/998/21. Зазначила, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Тому, просила відмовити в задоволенні позовних вимог у частині скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КС061182671903.

Представник позивачів адвокат Фалес В.В. 23.05.2023 року подав відповідь на вказаний відзив, в якому окрім вже наведених раніше доводів, просив звернути увагу, що в архівній частині Реєстру за доводами представника Державної інспекції архітектури та містобудування наявна лише інформація щодо повідомлення про початок будівельних робіт. Іншої інформації та документів, зокрема що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не виявлено. Таким чином, жодні інші документи, зокрема декларації про готовність об`єкта до експлуатації відсутні. Доводи представника щодо вичерпання повідомлення про початок будівельних робіт своєї дії стосуються випадку наявності відповідного документу щодо готовності об`єкту до експлуатації. Позивачами обґрунтовано з посиланням на належні та допустимі докази факти подання такого повідомлення за наявності вже збудованого об`єкту та відповідно наявності відповідних підстав для задоволення такої позовної вимоги.

09.06.2023 року представником Державної інспекції архітектури та містобудування подано до суду заперечення, які за змістом зводяться до доводів викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Фалес В.В. у судове засідання не з`явилися, представник будучи присутнім у судових засіданнях позовні вимоги підтримував та просив про їх задоволення у повному обсязі.

Представник Релігійної організації «Спасо Преображенський Києво Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви» у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Представник Релігійної організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво Житомирської Дієцезії Римсько Католицької Церкви» адвокат Бахуринська В.С., у судове засідання не з`явилася, будучи присутньою у судових засіданнях щодо задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі та просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Окрім того, в судовому засіданні 07.11.2025 року до закінчення судових дебатів представником відповідача Бахуринською В.С. повідомлено про те, що докази про розмір судових витрат, які відповідач понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, будуть долучені протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі. Також, подала до суду письмову промову в судових дебатах, в якій наведено аналогічні доводи викладеним у відзиві.

Представники Державної інспекції архітектури та містобудування України, Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області в судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області раніше до суду надходила заява про розгляд справи за відсутності їх представника за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Судом з виписки з журналу № 31 засідання Священного Синоду Української православної церкви встановлено, що 14.06.2011 року відбулося засідання Священного Синоду Української православної церкви під головуванням Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, за результати проведення якого ухвалили благословити відкриття Спасо-Преображенського Києво-Межигірського чоловічого монастиря в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області. Намісником монастиря затвердили архімандрита Никона (Русина).

У зв`язку із чим була створена та 24.05.2012 року зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Релігійна організація «Спасо-Преображенський Києво-Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви», керівником якої є Русин В.В.

Відповідно донаказу Міністерствакультури Українивід 28.03.2012року №270зареєстровано Статутрелігійної організації«Спасо-ПреображенськийКиєво-Межигірськийчоловічий монастирКиївської єпархіїУкраїнської православноїцеркви»,який затвердженийМитрополитом Київськимі всієїУкраїни Володимиром, 20.02.2012 року.

Рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 223-X-VI від 07.12.2011 року передано ОСОБА_3 за його заявою у власність земельну ділянку площею 2,000 га на території села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області в межах населеного пункту для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаного рішення 05.04.2012 року ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯМ № 302556 на земельну ділянку площею 2, 000 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221886001:03:221:0001.

Рішеннями Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 332.1-14-6 від 27.06.2012 року та № 332.1-14-6 від 27.06.2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведених їм земельних ділянок площею 2,000 га серія ЯМ № 302556 кадастровий номер 3221886001:03:221:0001 та 0,7852 серії ЯМ № 302557 кадастровий номер 3221886001:03:221:0001 відповідно, цільове призначення яких змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво комплексу Спасо-Преображенського монастиря за рахунок земель, що перебувають у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Рішенням Новопетрівськоїсільської радиВишгородського районуКиївської області №382.5-17-6від 19.10.2012року затверджено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проект землеустроющодо відведенняземельної ділянкизагальною площею2,7852га цільовепризначення якоїзмінюється зземель дляведення особистогоселянського господарствана будівництвокомплексу Спасо-Преображенськогомонастиря в селі Нові Петрівці, на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Надано дозвіл на переоформлення державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва комплексу Спасо-Преображенського монастиря.

На підставірішення Новопетрівськоїсільської радиВишгородського районуКиївської області№ 382.5-17-6від 19.10.2012 ОСОБА_3 видано державнийакт серіїЯЙ №327382на земельнуділянку площею2,000га,цільове призначеннядля будівництва комплексуСпасо-Преображенськогомонастиря вселі НовіПетрівці Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221886001:03:221:0001.

10.02.2015року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ,в інтересахякої діяв ОСОБА_7 був укладенийдоговір купівлі-продажуземельної ділянки,за яким ОСОБА_3 відчужив ОСОБА_6 належну йомуземельну ділянкуплощею 2,000га, кадастровий номер 3221886001:03:221:0001, розташованої в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, цільове призначення для будівництва комплексу Спасо-Преображенського монастиря.

Як встановлено з матеріалів справи, в подальшому власником земельної ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер 3221886001:03:221:0001, розташованої в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, цільове призначення для будівництва комплексу Спасо-Преображенського монастиря став ОСОБА_2 , за заявою якого проведено поділ вказаної земельної ділянки на окремі об`єкти: земельні ділянки площею 1,6460 га та 0,3540 га.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 117117034 від 15.03.2018 року встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,354 га, кадастровий номер 3221886001:03:221:6002, розташованої в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

18.09.2018 року (вх. № 10/10-К-1809/8) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_2 звернувся з повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а саме: будівництво церкви в селі Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, на земельній ділянці кадастровий номер 3221886001:03:221:6002 розташованої в селі Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, вид будівництва нове будівництво.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 147317055 від 29.11.2018 року вбачається, що на підставі повідомлення про початок будівельних робіт серії та номер КС061182671903 виданого 24.09.2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та технічного паспорту серії та номер б/н, виданого 20.11.2018 року СГ ТОВ «Компанія Агробудсервіс» за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на незавершене будівництво Церкви готовністю 47% - літ. «А», споруди 1-2, розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, на земельній ділянці з кадастровим номером 3221886001:03:221:6002, реєстраційний номер: 1506783932218.

27.02.2020 року між ОСОБА_2 та Релігійною організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво Житомирської Дієцезії Римсько Католицької Церкви» був укладений договір дарування незавершеного будівництва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горіною І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 328, за яким ОСОБА_2 передав безоплатно, а Релігійна організація «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво Житомирської Дієцезії Римсько Католицької Церкви» прийняла в дар в приватну власність незавершене будівництво: незавершене будівництво Церкви готовністю 47 % - літ «А», споруди 1-2, розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці. Вказане майно розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 3221886001:03:221:6002, площею 0,3540 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1506783932218.

Окрім того,того ждня,між ОСОБА_2 та Релігійноюорганізації «Дієцезіальнамісійна семінарія«Редемпторіс матер»Києво Житомирської ДієцезіїРимсько Католицької Церкви»був укладенийдоговір даруванняземельної ділянки,посвідчений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ГоріноюІ.В.та зареєстрованогов реєстріза №332,за яким ОСОБА_2 передав безоплатно,а Релігійнаорганізація «Дієцезіальнамісійна семінарія«Редемпторіс матер»Києво Житомирської ДієцезіїРимсько Католицької Церкви»прийняла вдар вприватну власністьземельну ділянкукадастровий номер3221886001:03:221:6002,площею 0,3540га,цільове призначення длябудівництва таобслуговування будівельгромадських тарелігійних організацій,категорія земель земліжитлової тагромадської забудови,склад угідь земліпід соціально-культурнимиоб`єктами,розташована заадресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці.

З інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 221055495 від 20.08.2020 року встановлено, що незавершене будівництво Церкви готовністю 47 % - літ «А», споруди 1-2, адреса: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, земельна ділянка місця розташування, кадастровий номер 3221886001:03:221:6002, площею 0,3540 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1506783932218 на підставі вказаного договору дарування на праві власності належить Релігійній організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво Житомирської Дієцезії Римсько Католицької Церкви».

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Встановлено, що рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 382.5-17-6 від 19.10.2012 ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЙ № 327382 на земельну ділянку площею 2, 000 га, цільове призначення для будівництва комплексу Спасо-Преображенського монастиря в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221886001:03:221:0001.

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), змовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 10 статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.

За приписами ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частина друга статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема статтею 39-1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Відповідно до п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 466 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) (далі -повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1,2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Так, згідно п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 466 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, право скасування повідомлення про початок виконання підготовчих будівельних робіт виникає при наявності таких умов: виявлення недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні такі недостовірні дані є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 147317055 від 29.11.2018 року вбачається, що на підставі повідомлення про початок будівельних робіт серії та номер КС061182671903 виданого 24.09.2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та технічного паспорту серії та номер б/н, виданого 20.11.2018 року СГ ТОВ «Компанія Агробудсервіс» за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на незавершене будівництво Церкви готовністю 47% - літ. «А», споруди 1-2, розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, на земельній ділянці з кадастровим номером 3221886001:03:221:6002, реєстраційний номер: 1506783932218.

Тобто, на підставі вказаного повідомлення про початок будівельних робіт серії та номер КС061182671903 виданого 24.09.2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_2 набув права власності на незавершене будівництво Церкви готовністю 47% - літ. «А», споруди 1-2, розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, на земельній ділянці з кадастровим номером 3221886001:03:221:6002, реєстраційний номер: 1506783932218.

В той же час, з наданих суду документів встановлено, що 14.06.2011 року відбулося засідання Священного Синоду Української православної церкви під головуванням Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, за результати проведення якого ухвалили благословити відкриття Спасо-Преображенського Києво-Межигірського чоловічого монастиря в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області. Намісником монастиря затвердили архімандрита Никона ( ОСОБА_4 ). У зв`язку із чим була створена та 24.05.2012 року зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Релігійна організація «Спасо-Преображенський Києво-Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви», керівником якої згідно виписки є ОСОБА_4 . Крім того, була створена Благодійна організація «Фонд відродження Спасо-Преображенського монастиря», одним із засновників якої та на той час керівником був громадянин ОСОБА_3 .

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 звернулись до Новопетрівської сільської ради щодо виділення їм земельної ділянки для побудови комплексу Спасо-Преображенського монастиря, та яким спочатку були виділені земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а згодом після зміни цільового призначення земельних ділянок у встановленому законом порядку для будівництва комплексу Спасо-Преображенського монастиря.

Зокрема, рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 382.5-17-6 від 19.10.2012 ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЙ № 327382 на земельну ділянку площею 2, 000 га, цільове призначення для будівництва комплексу Спасо-Преображенського монастиря в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221886001:03:221:0001.

20.07.2012 року була здійснена закладка храму на честь преподобного Льва Оптинського, зведення якого здійснювалося при підтримці ОСОБА_9 , що підтверджуються інформацією висвітленою ОСОБА_10 в засобах масової інформації, а саме газети «Сегодня» від 23.07.2012 року.

З наданих суду договорів № 12/1 від 25.07.2012 року та № 12/2 від 20.10.2012 року, а також складених до них актів прийму-передачі товару вбачається, що замовником об`єкту будівництва храму преподобного Льва Оптинського був ОСОБА_1 , яким було оплачено за відповідні роботи щодо будівництва храму.

Окрім того, як вбачається з наданих суду супутникових знімків Google-Earth за період з 2011 року по 2019 рік будівництво храму розпочалося саме в 2012 році. Також, будівництво храму, з відповідними фотознімками були висвітлені в статтях в засобах масової інформації, зокрема, в статті журналіста Рафал Анастасії в газеті «Вести» видання від 18.07.2013 року.

В 2014 році Релігійна організація «Спасо-Преображенський Києво-Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви" звернулась до проектної організації ТОВ «ПАН ПРОЕКТ» з метою проектування території монастиря, інших храмів, будівель комплексу. У відповідних затверджених проектах 2014 року, розроблених ТОВ «ПАН ПРОЕКТ» наявні фотознімки недобудованого храму на честь Льва Оптинського, що в сукупності з іншими дослідженими судом документами, свідчить про початок будівництва храму на честь преподобного Льва Оптинського у 2012 році.

Вказані обставинитакож підтвердивдопитаний усудовому засіданнів якостісвідка,керівник Спасо-Преображенськогочоловічого монастиря ОСОБА_4 ,який зазначив,що припідтримці ОСОБА_1 та прихожанхраму вониз ОСОБА_3 були ініціаторамивідродження духовно-культурноїпам`ятки Спасо-ПреображенськогоКиєво-Межигірськогочоловічого монастиря,будівництво якогорозпочалося у2012році тасаме зцією метою ОСОБА_3 і булавиділена земельнаділянка,на якійвін будівництвовказаного монастиря не заперечував. За отримання дозвільної документації на будівництво Спасо-Преображенського Києво-Межигірського чоловічого монастиря до відповідних органів не зверталися, оскільки не мали такої фінансової можливості.

Тобто, фактично на момент подання ОСОБА_2 до Департаменту ДАБІ у Київській області повідомлення про початок будівельних робіт храм на честь Льва Оптинського, що знаходиться на земельній ділянці площею 2, 000 га, кадастровий номер - 3221886001:03:221:0001, вже був частково збудований за кошти надані ОСОБА_1 та прихожан храму. Таким чином, замовником - ОСОБА_2 було подано до Департаменту ДАБІ у Київській області повідомлення про початок будівельних робіт за наявності вже частково збудованого храму на вказаній земельній ділянці.

Згідно наявного в матеріалах справи копії генерального плану, а саме експлікації, земельні ділянки, виділені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визначені як території житлової та громадської забудови на яких розміщені (в плані для розміщення) будинки та споруди релігійної організації (пункт 3), культова споруда (пункт 59) та монастир (пункт 60). В свою чергу, згідно плану зонування територій, наявного в матеріалах справи такі визначені, як зона розміщення культурно-освітніх закладів (пункт Г-4-2). За таких обставин, відповідні земельні ділянки виділялись ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виключно для будівництва монастиря Української православної церкви та, на що, було дано благословення Священного Синоду, що було прямо затверджено в генеральному плані села Нові Петрівці, та що, територіальна громада визнала, як цільове призначення земельних ділянок.

В той же час, дослідити інші документи, які були підставою для виділення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельних ділянок для будівництва монастиря не представилося можливим, оскільки після затребування їх судом у Петрівської сільської ради, було встановлено, згідно їх відповіді, що такі документи, а також інші документи передані сільською радою на архівне зберігання до ТОВ «Юридична Агенція «ЮР Аспект» були викрадені.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже, враховуючи подання недостовірної інформації в повідомленні про початок будівельних робіт, та подання такого документу за наявності вже збудованого об`єкту, вказане є підставою для скасування реєстрації такого повідомлення про початок будівельних робіт серії КС 061182671903, що було зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 24.09.2018 року.

Суд відхиляєдоводи представникавідповідача Релігійноїорганізації «Дієцезіальнамісійна семінарія«Редемпторіс матер»Києво Житомирської ДієцезіїРимсько Католицької Церкви»про те,що позивачамисуду ненадано доказівпро те,що намомент реєстраціїоспорюваного повідомленняна земельнійділянці 3221886001:03:221:6002 вже був частково збудований храм, оскільки доказів того, що зареєстрований за ОСОБА_2 об`єкт незавершеного будівництва Церкви у 2018 році був збудований ним, як і доказів того, що такий об`єкт взагалі не існував суду також не надано.

При цьому щодо доводів представника відповідача Релігійної організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво Житомирської Дієцезії Римсько Католицької Церкви» про те, що спір про скасування реєстрації повідомлення є публічно- правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до норм КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно статті 2 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду, справою адміністративної юрисдикції визнавав переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України у зазначеній редакції, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої зазначеної статті).

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Основним мотивом на обґрунтування скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт серії КС № 061182671903, зареєстрованого 24.09.2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області є подання замовником недостовірної інформації в повідомленні про початок будівельних робіт, та подання такого документу за наявності вже збудованого об`єкту.

З установлених судом обставин справи вбачається, що на підставі вказаного повідомлення ОСОБА_2 набув права власності на незавершене будівництво Церкви готовністю 47% - літ. «А», споруди 1-2, розташованої за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, на земельній ділянці з кадастровим номером 3221886001:03:221:6002, реєстраційний номер: 1506783932218.

Таким чином, у результаті та на підставі оскаржуваного повідомлення, в якому як установлено судом замовником - ОСОБА_2 подано недостовірну інформацію, у останнього виникло право на незавершене будівництво Церкви, тому цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Стосовно скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва Церкви готовністю 47 % - літ. «А», споруди 1-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1706945632218, земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 3221886001:03:221:6002, державна реєстрація права власності проведена Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Так, у зв`язку з реєстрацією Департаментом ДАБІ у Київській області поданого ОСОБА_2 повідомлення про початок будівельних робіт, Новопетрівського сільською радою Вишгородського району Київської області, була проведена державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва Церкви готовністю 47 % - літ. «А», споруди 1-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1706945632218.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на об`єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 27-1 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку); документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Однією з підстав прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва Церкви є повідомлення про початок будівельних робіт серії КС 061182671903, що було зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 24.09.2018 року.

До спірного повідомлення, як встановлено судом замовником внесені недостовірні відомості, а саме щодо наявності вже збудованого об`єкту, у зв`язку із чим таке повідомлення, підлягає обов`язковому скасуванню у судовому порядку, саме тому воно не може слугувати підставою прийняття рішення про державну реєстрацію щодо об`єкта незавершеного будівництва.

В той час, відсутність підстав для реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт поданого ОСОБА_2 свідчить і про відсутність підстав для державної реєстрації права власності за ним на такий об`єкт незавершеного будівництва.

Отже, із зазначених фактів та обставин вбачається, що рішення державного реєстратора Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області Ходаківської С.В. підлягає скасуванню у судовому порядку як таке, що порушує права позивачів, та як таке, що прийняте із порушенням законодавства.

Згідно із ст. 376 ЦПК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У п. 4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, із всього наведеного можна дійти до висновку, що спірна споруда є самочинно збудованою.

За таких обставин, враховуючи, що суд прийшов до переконання про скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, вказане є підставою для скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проведеної, зокрема, на підставі такого документа.

Щодо інших вимог позивачів про визнання укладеним договору про забудову земельної ділянки (суперфіцій) між ОСОБА_3 та Релігійною організацію «Спасо-Преображенський Києво-Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви» щодо земельної ділянки площею 2, 000 га (кадастровий номер - 3221886001:03:221:0001), що знаходиться в селі Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області; визнання за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво церкви, що знаходиться земельній ділянці кадастровий номер 3221886001:03:221:6002 в селі Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області; витребування у Релігійної організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви» на користь ОСОБА_1 самочинне будівництво церкви, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3221886001:03:221:6002 в селі Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, слід зазначити наступне.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) регулюється главою 16-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), главою 34 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно ст. 413 ЦК України, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Згідно ст. 414 ЦК України, власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею. Власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.

Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди). Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом. Землекористувач зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення (ст. 415 ЦК України).

З аналізу правових норм, що регулюють право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) вбачається, що суперфіцій є одним з різновидів користування чужою земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 1021 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Чинним законодавством не передбачено окремої форми договору про встановлення суперфіцію, але враховуючи ту обставину, що такий договір не може бути виконано сторонами в момент його вчинення, він має бути лише письмовим.

Враховуючи,що між ОСОБА_3 та Релігійноюорганізацію «Спасо-ПреображенськийКиєво-Межигірськийчоловічий монастирКиївської єпархіїУкраїнської ПравославноїЦеркви» договір забудови земельної ділянки (суперфіцій) у письмову вигляді, як то встановлено норми Цивільного кодексу України, щодо укладення таких договір, який би містив всі істотні умови для таких договір, укладений не був, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо вимогпро визнанняза ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво церкви, слід заначити, що у зв`язку із відкриттям Спасо-Преображенського Києво-Межигірського чоловічого монастиря в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області була створена Релігійна організація «Спасо-Преображенський Києво-Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви», якій мав би і належати такий об`єкт, мета створення та діяльність, якої і була пов`язана саме із Спасо-Преображенським Києво-Межигірським чоловічим монастирем, а враховуючи, що таких вимог останньою заявлено не було, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог і в цій частині, а також і у витребуванні на користь ОСОБА_1 самочинне будівництво церкви, враховуючи те, що вона є похідною від вимоги про визнання права власності.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності, з підстав обізнаності позивача про відчуження земельної ділянки з 2015 року, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, з даним позовом до суду позивачі звернулися 10 вересня 2020 року, а оспорюване повідомлення та державна реєстрація були зареєстровані у 2018 році, що свідчить про звернення до суду в межах встановленого трирічного строку. При цьому є слушними доводи представника позивача, про те що в позовній заяві зазначено, саме про факт продажу земельної ділянки третім особам, вперше відчуження якої відбулося в 2015 році, а про оспорювані обставини стало відомо тільки в квітні 2020 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76-83, 88, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , Релігійної організації «Спасо Преображенський Києво Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви» до ОСОБА_2 , Релігійної організації «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво Житомирської Дієцезії Римсько Католицької Церкви», ОСОБА_3 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, визнання укладеним договору про забудову земельної ділянки (суперфіцію), визнання права власності на самочинне будівництво та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт серії КС № 061182671903, зареєстрованого 24.09.2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Скасувати державнуреєстрацію прававласності наоб`єкт незавершеногобудівництва Церквиготовністю 47%-літ.«А»,споруди 1-2,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:1706945632218,земельна ділянкамісця розташування:кадастровий номер3221886001:03:221:6002,державна реєстраціяправа власностіпроведена державнимреєстратором Новопетрівськоїсільської радиВишгородського районуКиївської області Ходаківською Сніжаною В`ячеславівною.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Повний текст рішення суду складений 20 листопада 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачі: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, 10.11.2010 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), Релігійна організація «Спасо Преображенський Києво Межигірський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви» (код ЄДРПОУ: 38085740, адреса: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Спаська, 1)

Відповідачі: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,паспорт серії НОМЕР_3 виданий ЄвпаторійськимМВГУ МВСУкраїни вКриму,25.08.1998року,адреса: АДРЕСА_2 ); Релігійна організація «Дієцезіальна місійна семінарія «Редемпторіс матер» Києво Житомирської Дієцезії Римсько Католицької Церкви» (код ЄДРПОУ: 34291639, адреса: м. Київ, бул. Перова, 1-Б); ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 23.01.1996 року, зареєстрована адресою: АДРЕСА_3 ); Державна інспекція архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ: 44245840, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26), Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ: 04359620, адреса: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, 171).

Суддя І.Ю. Котлярова