Постанова від 12.11.2025 по справі 531/2964/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/2964/23 Номер провадження 22-ц/814/3569/25Головуючий у 1-й інстанції Герцов О.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду цивільну справу за апеляційними скаргамипредставника ОСОБА_1 адвоката Янчук Максима Олександровича та представника ОСОБА_2 адвоката Буряка Дмитра Миколайовича на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 30 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Карлівської міської ради про встановлення способу участі батька у вихованні дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки і піклування Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, через свого представника, звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визначити такі способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : - до досягнення дитиною п`ять років: кожна перша та третя середа місяця з 17.00 год. до 20.00 год. без присутності матері, кожна перша та третя субота місяця з 09.00 год. до 19.00 год. без присутності матері; - після досягнення дитиною п`яти років: кожна перша та третя середа місяця з 17.00 год. до 20.00 год., без присутності матері, кожна перша субота місяця з 09.00. год. до 19.00 год. без присутності матері, кожні треті вихідні місяця (з 18.00 год. п`ятниці до 18.00 год. неділі) без присутності матері; - в період шкільних канікул: перший та другий день (понеділок - п`ятниця), на протязі осінніх канікул за місцем реєстрації батька, без присутності матері, кожного року, перший та другий день (понеділок - п`ятниця) на протязі весняних канікул за місцем реєстрації батька, без присутності матері, кожного року, 7 днів (починаючи з першого понеділка канікул) на протязі зимових канікул за місцем проживання батька, без присутності матері, 30 днів (починаючи з 01 серпня по 30 серпня) на протязі літніх канікул за місцем проживання батька, без присутності матері.

У позові посилається на те, що в період з 17.05.2019 року по 10.07.2023 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони вже довгий час не проживають разом. Дитина фактично проживає з матір`ю. Сторони не можуть дійти згоди щодо участі батька у вихованні /побаченні з дитиною, у зв`язку з чим виникла потреба вирішити даний спір у правовому полі.

08.02.2024 року відповідачем ОСОБА_2 подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, який 11.03.2024 року прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов відповідачем обґрунтований тим, що сторони з 17.05.2019 року по 10.07.2023 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постійні сварки ініційовані позивачем призвели до того, що вересня 2022 року сторони разом не проживають. Малолітній ОСОБА_3 з вказаного часу проживає з нею та перебуває на повному її утриманні. Позивач з вказаного часу усунувся від участі у вихованні та утримання сина, що є підставою для позбавлення його батьківських прав..

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 30 червня 2025 року позов адвоката Янчука Максима Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Карлівської міської ради про встановлення способу участі батька у вихованні дитини було задоволено частково.

Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступний спосіб у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : -кожна перша та третя середа місяця з 17:00 год. до 20:00 год., в присутності матері, за місцем реєстрації дитини; -кожна перша субота місяця з 09:00 год. до 19:00 год., в присутності матері, за місцем реєстрації дитини; -кожні треті вихідні місяця (з 09:00 год. суботи до 18:00 год. суботи та з 09:00 год. неділі до 18:00 год. неділі) в присутності матері, за місцем реєстрації дитини.

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки і піклування Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав було відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 адвокат Янчук М.О. та подав апеляційну скаргу, в якій прохає змінити рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 30.06.2025 року в справі №531/2964/23 в частині відмовити у визначенні інших способів участі батька у вихованні дитини та ухвалити в цій рішення в цій частині, яким його вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

Зокрема вказує, що вважає дане рішення, в частині визначення способу участі батька у вихованні дитини, незаконним, безпідставним, необґрунтованим, та таким, що прийняте з грубим порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права України.

Крім того, зазначає, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом ( стаття 153 СК ).

Акцентує увагу суду, що побачення з батьком потрібні дитині, зокрема, для нормального фізичного та психологічного розвитку, розширення світогляду та культурного розвитку, і цілком відповідає інтересам дитини.

Крім того представником ОСОБА_2 адвокатом Буряк Д.М. було подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій останній прохає скасувати рішення Карлівського районного суду від 30 червня 2025 року та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом, в первісному позові відмовити в повному обсязі.

Відзиви на адресу Полтавського апеляційного суду не надходили.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні позивач та представники сторін, інші особи, які брали участь в розгляді справи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

У відповідності з ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимогст. 367 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1ст.374ЦПК України,суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючі частково первісний позов та відмовляючи у зустрічному позові, суд першої інстанції виходив з того, що надання батькові можливості зберегти контакт з сином, з урахуванням встановлених обставин, не позначиться негативно на правах дитини, а особисті конфліктні відносини між батьками не можуть шкодити правам дитини на гармонійний розвиток та належне виховання і забезпечення її найкращих інтересів з боку біологічних батьків.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України. За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно статей 12,13,81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надання відповідачу за зустрічним позовом можливості підтримувати контакт із сином є доцільним і не вплине негативно на права дитини. Також судом першої інстанції вірно було враховано, що відповідач проживає окремо і його участь у вихованні обмежена через неприязні стосунки з позивачем, проте бажання підтримувати зв`язок із дитиною підтверджується його зверненням до суду з клопотанням про встановлення способу участі у вихованні та графіку побачень. При цьому суд першої інстанції правомірно наголосив, що особисті конфлікти між батьками не повинні шкодити правам дитини на гармонійний розвиток, належне виховання та забезпечення її найкращих інтересів з боку обох біологічних батьків.

Колегія суддів зазначає, що доводи, які викладені в апеляційних скаргах, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, відповідає принципам змагальності та об`єктивності, не порушує прав і законних інтересів учасників справи, а отже є законними і обґрунтованими.

Керуючись ст. ст.367,374,375,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Янчук Максима Олександровича та представника ОСОБА_2 адвоката Буряка Дмитра Миколайовича - залишити без задоволення.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 30 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 14 листопада 2025 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

С.Б. Бутенко

---

О.І. Обідіна