Постанова

від 19.02.2007 по справі 22-а-1586/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007

року лютого місяця „19"

дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді:   Курської А.Г.

Суддів:                           Горбань В.В.

Шаповалової О.А.

При секретарі:              Іванові

O.K.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до

Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Ради Міністрів АР Крим

про визнання протиправними дій Комітету з охорони культурної спадщини Ради

Міністрів АР Крим та зобов'язання дати згоду на відвід земельної ділянки, за

апеляційною скаргою представника Республіканського комітету АР Крим з охорони

культурної спадщини Вовк В.М. на постанову Ялтинського міського суду Автономної

Республіки Крим від 04 грудня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

25 жовтня 2006

року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до . Республіканського комітету з охорони культурної спадщини

Ради Міністрів АР Крим про визнання протиправними дій Комітету з охорони

культурної спадщини Ради Міністрів АР Крим та зобов'язання дати згоду на відвід

земельної ділянки. Вимоги мотивовані тим, що висновком Комітету з охорони

культурної спадщини АР Крим від 01.06.2006

року ОСОБА_1 відмовлено в узгодженні відведення земельної ділянки площею 0,0500 га, що

розташована за адресою:АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування

індивідуального житлового будинку. Відмова мотивована тим, що земельна ділянка

розташована в охоронній зоні і відповідно до постанови Ради Міністрів АР Крим

від 16.11.1995 року № 330 на цій території

будівництво нових об'єктів не передбачено, оскільки земельна ділянка входить в

зону охоронюваного ландшафту. Зазначає, що постанова Ради міністрів АР Крим від

16.11.1995 року

правової реєстрації не має, прийнята в порушення Закону України „Про Верховну

Раду АР Крим" від 10.02.1998

року і не може бути підставою для відмови в узгодженні відведення земельної

ділянки. Просить визнати дії Комітету з охорони культурної спадщини Ради

Міністрів АР Крим протиправними, зобов'язати Комітет з охорони культурної

спадщини Ради Міністрів АР Крим надати позивачці висновок про узгодження

відведення земельної ділянки площею 0,05

га, розташованої вАДРЕСА_1

Справа № 22-а-1586/2007 р.                       Головуючий суду

першої інстанції

Слєзко Т.В.

          Доповідач       

Горбань В.В.

Постановою Ялтинського міського

суду від 04 грудня 2006 року позов

ОСОБА_1до Комітету з охорони культурної спадщини Ради Міністрів АР Крим про

визнання протиправними дій задоволено. Визнано противоправними дії Комітету з

охорони культурної спадщини Ради Міністрів АР Крим щодо відмови ОСОБА_1надати

згоду на відвід  земельної ділянки площею

0,05 га в АДРЕСА_1для

будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та

споруд. Зобов'язано Комітет з охорони культурної спадщини Ради Міністрів АР

Крим надати згоду ОСОБА_1на відвід земельної ділянки площею 0, 05 га в АДРЕСА_1для

будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та

споруд.

В апеляційній

скарзі Республіканський комітет з охорони культурної спадщини Ради Міністрів АР

Крим просить постанову суду скасувати з ухваленням нової постанови про відмову

в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і

процесуального права, на неповне з'ясування обставин, які мають суттєве

значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним

обставинам справи і вимогам закону.

В запереченнях

на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Комітету з охорони

культурної спадщини Ради Міністрів АР Крим відхилити, а постанову суду залишити

без змін, вважає її законною і обгрунтованою.

Заслухавши

суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної

скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає,

що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи

постанову про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з

обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.

Колегія суддів

погоджується з висновками суду щодо обґрунтованості позовних вимог, оскільки

вони відповідають фактичним обставинам справи. Але при цьому не може погодитися

з мотивами відмови в задоволенні позову, оскільки вони зроблені з порушенням

норм процесуального і матеріального права.

Згідно з

частиною 1 статті 2 КАС України

завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів

фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових

відносин від порушень з боку органів держаної влади, органів місцевого

самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні

ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на

виконання делегованих повноважень.

Як убачається з

матеріалів справи, рішенням Алупкінської міської ради № 34/51 від 29.10.2005 року ОСОБА_1

надано дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки орієнтованою

площею 0,05 га для

будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої за

адресою:АДРЕСА_1 (а.с. 7).

У процесі

розробки проекту відводу земельної ділянки на виконання вимог ч. 9 ст. 118 ЗК України

позивачкою отримані узгодження головного архітектора Ялтинського

міськвиконкому, начальника Ялтинського міського управління земельних ресурсів,

Ялтинської СЕС (а.с. 8-15).

З висновків

Головного архітектора Ялтинського міськвиконкому № 325/01 від 02.02.2006

року слідує, що земельна ділянка, проект землеустрою

якої розробляється ОСОБА_1,

розташована згідно з Генпланом Великої Ялти, будівель за червоною лінією не

має, не є об'єктом природно-заповідного фонду та природоохоронного призначення

(а.с. 11-14).

Республіканським

комітетом з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим 01.06.2006 року за № 5387 ОСОБА_1 видано

висновок про неможливість відведення зазначеної земельної ділянки. Цей висновок

обґрунтований постановою Уряду Автономної Республіки Крим № 330 від 16.11.1995 року „Про затвердження

історіко-архітектурного опорного плану та комплексного охоронного зонування пам'ятників

історії, культури та природи адміністративного району Великої Ялти, оскільки

земельна ділянка входить у зону охоронюваного ландшафту, режим якої не

передбачає нове житлове будівництво (а.с. 47).

Разом з тим,

пункт 3 статті 32 Закону України

„Про охорону культурної спадщини", містить не безумовну заборону на

здійснення містобудівних, .

архітектурних або ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт на охбронюваних

археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних

ареалів населених місць, занесених до списку історичних населених місць

України, а лише на здійснення робіт без дозволу органа охорони культурної

спадщини.

Статтею 1 Закону України

„Про охорону культурної спадщини" встановлено, що зона охоронюваного

ландшафту встановлюється навколо пам'ятків.

Згідно зі

статтями 2, 32 Закону

України „Про охорону культурної спадщини" зазначені зони повинні бути

визначені топографічно.

Але у матеріалах

справи відсутні докази того, що межі охоронної зони м. Алупка є винесеними в

натурі на місцевості, існує картографічний матеріал, що дозволяє встановити

розташування відповідних меж.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не надав доказів

щодо місцезнаходження охоронної зони в АДРЕСА_1, її межі та місцерозташування

спірної земельної ділянки на складання проекту відводу якої позивачці дано

дозвіл згідно з рішенням Алупкінської міської ради.

Відповідно до

вимог ст.ст. 10, 11 КАС

України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними

суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Оскільки

відповідачем не надано доказів того, що в районі . вищезазначеної земельної ділянки орієнтованою площею 0,05 га, розташованої

в м. Алупка в АДРЕСА_1, щодо якої позивачкою здійснювалися заходи по

відведенню, знаходяться будь-які пам'ятники та що спірна земельна ділянка

відноситься до категорії земель історико-культурного призначення, а саме - до зони

охоронюваного ландшафту, також відсутні документи про включення спірної

земельної ділянки до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, державних

земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землевпорядження та

іншої проектно-планувальної документації, межі охоронної зони не визначені на

місцевості в натурі, охоронне свідоцтво не видавалося, колегія суддів дійшла

висновку про те, що цей факт виключає можливість встановлення наявності зони

охоронюваного ландшафту в районі спірної земельної ділянки.

Колегія суддів

при вирішенні цієї конкретної справи також не може не врахувати наступні

правові обставини.

Відповідно до

статей 18, 47 Закону

України „Про судоустрій України" єдність системи судів загальної

юрисдикції забезпечується забезпеченням Верховним Судом України однакового

застосування законів судами загальної юрисдикції; Верховний Суд України

здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма

судами загальної юрисдикції.

За результатами

розгляду Ялтинським міським судом цивільної справи за позовом заступника

прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Кабінету

Міністрів та Верховної Ради України до Ялтинської міської ради, виконкому

Ялтинської міської ради, комунального підприємства Ялтинське бюро технічної

інвентарізації, ОСОБА_2 щодо земельного та спору про право власності в задоволенні

позову відмовлено.

Зокрема, в

позовній заяві 'прокурора зазначалось, що Постановою Ради Міністрів Автономної

Республіки Крим від 16.11.1995

року № 330 затверджені

історико-архітектурний опорний план і комплексне охоронне зонування пам'ятників

історії, культури і природи адміністративного району Великої Ялти. Спірна

територія знаходиться в охоронній зоні №

15.

За результатами

апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою прокурора колегія суддів

судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

в ухвалі від 04.04.2006 року

зазначила, що суд першої інстанції правильно вказав в рішенні на те, що

постанова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 16.11.1995 року № 330, якою затверджені

історико-архітектурний опорний план і комплексне охоронне зонування пам'ятників

історії, культури і природи адміністративного району Великої Ялти і відповідно

до якої спірна територія знаходиться в охоронній зоні № 15, не була

виконана, так як межі охоронних зон не були визначені на місцевості, охоронні

свідоцтва не видавалися.

У зв'язку з

наведеним колегія суддів визнала недоведеним, що земельна

ділянка, яка

була виділена відповідачеві, знаходиться в межах    зазначеного

пам'ятника,   так  

як   представником   позивача  

не   представлено   жодного

  облікового

документу, складною частиною або додатком якого є план-схема з

встановленням

меж на місцевості.

Верховний Суд

України ухвалою від 20.06.2006

року /справа №

6-17027 ск 06/

за касаційною скаргою прокуратури Автономної Республіки Крим відмовив у

відкритті касаційного провадження по названій цивільній справі, посилаючись на

те, що із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів вбачається, що

скарга є необгрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків

щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Таким чином,

Верховний Суд України в межах повноважень, в схожих правовідносинах с правовідносинами

у справі, що переглядається в апеляційному порядку на теперішній час, висловив

правову позицію щодо змісту матеріального та процесуального закону у спірних

правовідносинах.

Виходячи з

наведеного, колегія суддів вважає, що дії відповідача як суб'єкта владних

повноважень з видачі ОСОБА_1 висновку №

5387 від 01.06.2006 року про

неможливість відводу земельної ділянки порушують права  й охоронювані законом інтереси позивачки в

одержанні земельної ділянки орієнтованою площею 0, 05 га, розташованої за адресою:АДРЕСА_1,   для  

будівництва   і   обслуговування   житлового  

будинку   та

підлягають захисту шляхом визнання

протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання його вчинити

певні дії.

Оскільки при вирішенні справи

фактичні обставини встановлені повно, однак неправильно застосовано

матеріальний і процесуальний закон, колегія суддів вважає за необхідне в межах

своїх повноважень на підставі п. 4

ст. 202 КАС України ухвалити нову постанову про задоволення

позову ОСОБА_1 Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 195, 196, 202, 207 КАС

України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну

скаргу Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2006 року скасувати і

ухвалити нову постанову.

Позов ОСОБА_1до

Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Автономної Республіки

Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання надати згоду на відвід

земельної ділянки задовольнити.

Визнати висновок

голови Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Автономної

Республіки Крим № 5387 від 01.06.2006 року про

неможливість відводу ОСОБА_1земельної ділянки орієнтованою площею 0, 05 га, розташованої

за адресою:АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування житлового будинку

протиправним.

Зобов'язати

Республіканський комітет з охорони культурної спадщини Автономної Республіки

Крим виконати необхідні дії по узгодженню проекту відводу земельної ділянки

орієнтованою площею 0,

05 га, розташованої за адресою:АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування

житлового будинку ОСОБА_1.

Постанова

апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця з

дня набрання

нею законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.