Постанова від 19.11.2025 по справі 640/32207/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/32207/21 Суддя (судді) першої інстанції: Неклеса Олена Миколаївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Приватне акціонерне товариство «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 28.09.2021р. №22861/07-16, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 3259711,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 172576,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 28.09.2021р. №22862/07-16, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 151286,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 15129,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/32207/21.

На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду передано адміністративну справу № 640/32207/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року прийнято справу №640/32207/21 до провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі, у зв`язку з недоплатою судового збору на суму 19884,43 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року про залишення позову без руху.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 640/32207/21 про залишення позовної заяви без розгляду та повернути справу для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що жодним чином не мав наміру зловживати своїми процесуальними правами чи обов`язками та у разі отримання апелянтом ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27.03.2025 її вимоги одразу було б виконано.

Позивач зазначає, що як можна прослідкувати з кабінету електронного суду, сторонам у справі спочатку надійшла повістка про виклик на судове засідання призначене на 24.04.2025 об 11:00, що дало представнику апелянта право вважати, що вирішення всіх процесуальних питань відбудеться на наступному судовому засіданні.

Крім цього, представник апелянта з 28.03.2025 по 11.04.2025 перебувала у відпустці, з обмеженим доступом до кабінету електронного суду.

Також 27.03.2025 на електронну пошту a.grushovets@gmail.com було отримано лише лист про призначення судового засідання на 24.04.2025 (знімок екрану електронної пошти).

Апелянт також посилається на те, що спірну ухвалу не було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень - і апелянт не мав можливості ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

01 липня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Київській області, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Кранобудівна фірма «Стріла» в повному обсязі. Вказує, що позивач зареєстрований в Електронному кабінеті, ухвала суду від 27.03.2025 року була направлена та доставлена до електронного кабінету позивача 27.03.2025 року 21:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Таким чином, з урахуванням часу доставлення електронного листа - ухвали суду від 27.03.2025 року та вихідних днів, граничним строком на усунення недоліків позовної заяви є 14 квітня 2025 року (включно). Також судом першої інстанції вірно зазначено, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень, де позивач мав можливість ознайомитись з її змістом. Таким чином, судом першої інстанції було здійснено всі можливі заходи для повідомлення представника позивача про залишення позову без руху після відкриття провадження у цій справі.

Оскільки ані позивач, ані його представник не усунули недоліки позовної заяви, з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви до суду не зверталися, жодних пояснень щодо усунення недоліків позовної заяви до суду не направляли, позовна заява правомірно підлягала залишенню без розгляду.

Разом з тим, просить звернути увагу, що посилання представника позивача про перебування її у відпустці (відсутня довідка, наказ на відпустку) та мала обмежений доступ до електронного кабінету (технічна поломка техніки, відсутній інтернет - зв`язок і.т. подібне) жодним чином документально не підтверджується та носить суб`єктивно - інформативний характер.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року після надходження матеріалів справи до суду, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 01 жовтня 2025 року.

01 жовтня 2025 року судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Бєлової Л.В. у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 12 листопада 2025 року.

12 листопада 2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19 листопада 2025 року.

Представник позивача (апелянта) - Грушовець Аліна Сергіївна підтримала доводи апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, представник позивача повідомила, що у разі отримання апелянтом ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27.03.2025 її вимоги одразу було б виконано.

Представник відповідача - Гордієнко Євгенія Володимирівна у судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. У своїх поясненнях представник відповідача зазначила, що ухвала суду від 27.03.2025 позивачу вручена за допомогою електронного кабінету 27.03.2025 21:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, вимоги якої позивач не виконав, тому суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов без розгляду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2021 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/32207/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що сума судового збору у розмірі 22700,00 грн сплачена позивачем на реквізити відмінні від тих, що діють в Окружному адміністративному суді м. Києва. Запропоновано позивачу надати суду докази сплати судового збору на суму 2815,57 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/32207/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825 -IX Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/32207/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року прийнято справу № 640/32207/21 до провадження. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №640/32207/21. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27 лютого 2025 року о 14:00.

У підготовчому засіданні, призначеному на 27.02.2025, судом поставлено питання щодо сплати судового збору не у повному обсязі відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", оскільки позивачем заявлені до суду вимоги майнового характеру за оскарження податкових повідомлень-рішень від 28.09.2021 №22861/07-16 та від 28.09.2021р. №22862/07-16 в повному обсязі на загальну суму разом зі штрафними санкціями - 3598702, 00 грн. При цьому у матеріалах поданої позовної заяви мітиться квитанція про сплату судового збору №129 від 29.11.2021 на суму 2815 грн. 57 коп.

У зв`язку з необхідністю з`ясування питання щодо сплати судового збору у підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.03.2025 на 13:30 год.

У підготовчому засіданні 27.03.2025 судом, зокрема, вдруге поставлено питання щодо сплати судового збору не в повному обсязі відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" та головуючим суддею зазначено, що після додаткової перевірки суми сплаченого позивачем судового збору, у разі необхідності у порядку письмового провадження буде постановлена ухвала про залишення позову без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.03.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі.

Позивачу встановлено п`ятнадцятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: документ про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 19884,43 грн. на рахунок Дніпропетровського окружного адміністративного суду за визначеними реквізитами.

Роз`яснено позивачу, що відповідно до п. 7 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160,161,172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

У подальшому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що ухвала суду від 27.03.2025 про залишення позову без руху направлена та доставлена до електронного кабінету позивача - Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» 27.03.2025 21:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, також остання була направлена та доставлена до електронного кабінету представника позивача - адвоката Грушовець Аліни Сергіївни 27.03.2025 21:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, з урахуванням часу доставлення електронного листа - ухвали суду від 27.03.2025 та вихідних днів, граничним строком на усунення недоліків позовної заяви було 14 квітня 2025 року (включно).

Також суд зазначив, що ухвала про залишення позовної заяви без руху направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень, де позивач мав можливість ознайомитись з її змістом.

Тож, судом здійснено всі можливі заходи для повідомлення представника позивача про залишення позову без руху після відкриття провадження у цій справі.

Станом на 23.04.2025 вимоги ухвали суду від 27.03.2025 ані позивачем, ані його представником не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті. З клопотанням про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви ані позивач, ані його представник до суду не зверталися, жодних пояснень щодо усунення недоліків позовної заяви до суду не направляли.

В ухвалі від 27.03.2025 суд роз`яснив наслідки невиконання її вимог - відповідно до п. 7 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160,161,172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Оскільки ані позивач, ані його представник не усунули недоліки позовної заяви, з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви до суду не зверталися, жодних пояснень щодо усунення недоліків позовної заяви до суду не направляли, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 13-15 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/32207/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

У подальшому, з огляду на ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва справу було передано та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято справу № 640/32207/21 до провадження, розпочато спочатку розгляд адміністративної справи.

Так, предметом оскарження у справі № 640/32207/21 є податкові повідомлення-рішення від 28.09.2021 № 22861/07-16 (збільшено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 3259711,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 172576,00 грн) та №22862/07-16 (збільшено податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 151286,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 15129,00 грн).

Отже, предметом оскарження є майнові вимоги на суму всього 3 598 702,00 грн.

За змістом приписів ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на дату звернення позивача до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тож, за подання до суду цієї позовної заяви у 2021 році позивач мав сплатити судовий збір у загальному розмірі 22 700,00 грн (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач на підтвердження сплати судового збору разом із позовною заявою надав платіжне доручення № 93 від 02 листопада 2021 року на суму 22 700,00 грн. Разом з тим, судовий збір за вказаною квитанцією було сплачено на реквізити Київського окружного адміністративного суду, а не Окружного адміністративного суду міста Києва, у зв`язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі.

При цьому, залишаючи позов без руху з підстав фактично несплати судового збору (сплати на помилковий рахунок), Окружним адміністративним судом міста Києва розраховано суму судового збору виходячи з однієї вимоги майнового характеру (про скасування податкового повідомлення-рішення №22861/07-16 від 28.09.2021р. згідно якого застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 172576,00 грн. та про скасування податкового повідомлення-рішення №22862/07-16 від 28.09.2021р. згідно якого застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 15129,00грн.) сума судового збору за звернення з якою в даному випадку становить ((172576,00 грн.+ 15129,00грн.)*1,5%) = 2 815,57 грн.

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року від 19.11.2021 року Приватним акціонерним товариством «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» надано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву від 01 грудня 2021 грудня, разом із якою надано квитанцію про сплату судового збору № 129 від 29.11.2021 року на суму 2815 грн 57 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/32207/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, в подальшому, після передачі справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняття справи до провадження ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025, суд встановив, що сума сплаченого Приватним акціонерним товариством «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» судового збору у цій справі № 640/32207/21 становить 2815 грн 57 коп. згідно з квитанцією про сплату судового збору №129 від 29.11.2021.

Однак, як вже зазначалось, позивачем заявлені до суду вимоги майнового характеру за оскарження податкових повідомлень-рішень від 28.09.2021р. №22861/07-16 та від 28.09.2021р. №22862/07-16 в повному обсязі на загальну суму 3 598 702,00 грн, відтак, за подання до суду цієї позовної заяви Приватне акціонерне товариство «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» повинно було сплатити судовий збір у загальному розмірі 22700,00 грн.

Отже, несплачена сума судового збору становить (22700,00 грн. - 2815,57 грн.) = 19 884,43 грн.

У зв`язку з чим, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.03.2025 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було залишено без руху після відкриття провадження у справі.

Позивачу встановлено п`ятнадцятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: документ про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 19 884,43 грн на рахунок Дніпропетровського окружного адміністративного суду за визначеними реквізитами.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.03.2025 про залишення позову без руху після відкриття провадження у справі було отримано всіма учасниками справи: позивачем Приватним акціонерним товариством «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА», представником позивача Грушовець Аліною Сергіївною та Головним управлінням ДПС у Київській області.

Так, зокрема, відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 171 ч. 13 Ухвала про без руху після відкриття» від 27.03.2025 по справі № 640/32207/21 була надіслана одержувачу Приватному акціонерному товариству «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА», Грушовець Аліні Сергіївні в електронний кабінет (т. 2 а.с. 134, 136). Документ доставлено до електронного кабінету 27.03.2025 о 21:30.

Частиною одинадцятою статі 251 КАС України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Наведене кореспондує вимогам статті 18 КАС України, відповідно до якої у судах функціонує ЄСІТС. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (частини перша, шоста статті 18 КАС України).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).

Отже, з урахуванням часу доставлення електронного листа - ухвали суду від 27.03.2025 (фактично ухвала вважається отриманою 28.03.2025) та вихідних днів, граничним строком на усунення недоліків позовної заяви було 14 квітня 2025 року включно.

У зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 27.03.2025, ухвалою від 23.04.2025 позов залишено без розгляду.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що останній жодним чином не мав наміру зловживати своїми процесуальними правами чи обов`язками та в разі отримання апелянтом ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27.03.2025 її вимоги одразу було б виконано.

Позивач зазначає, що як можна прослідкувати з кабінету електронного суду, сторонам у справі спочатку надійшла повістка про виклик на судове засідання призначене на 24.04.2025 об 11:00, що дало представнику апелянта право вважати, що вирішення всіх процесуальних питань відбудеться на наступному судовому засіданні.

Крім цього, представник апелянта зазначає, що з 28.03.2025 по 11.04.2025 перебувала у відпустці, з обмеженим доступом до кабінету електронного суду.

Також 27.03.2025 на електронну пошту a.grushovets@gmail.com було отримано лише листа про призначення судового засідання на 24.04.2025 (знімок екрану електронної пошти).

З приводу викладеного, колегія суддів наголошує на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з цим позовом до суду у листопаді 2021 року. При цьому, самостійно визначив правильну суму судового збору (22700,00 грн), однак сплатив судовий збір на неналежний рахунок суду.

У подальшому, суд першої інстанції визначив суму судового збору у розмірі 2815,57 грн, яка була сплачена позивачем.

З викладено вбачається, що позивач добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконував процесуальні обов`язки.

Згодом, з огляду на ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, справу у січні 2025 році передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та її розгляд розпочато спочатку за правилами загального провадження. При цьому, на стадії підготовчого провадження постало питання щодо сплати судового збору.

Отже, з початку звернення позивача до суду з цим позовом минуло більше трьох років та розв`язання спору з метою ефективного засобу юридичного захисту у цей період не відбувалось.

Колегія суддів зазначає, що Держава своїм Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» надала юридичної сили цьому міжнародному акту і таким чином узяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (стаття 1 розділу І).

За пунктом 1 статті 6 розділу І Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Одним з елементів закріпленого в цій статті права на справедливий суд є належне відправлення правосуддя.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

У рішенні від 18 липня 2024 року у справі «Буглов та інші проти України» (Case of Buglov and others v. Ukraine) (заява № 28467/18 та 6 інших заяв) ЄСПЛ установив, що у цій справі (№ 826/85/15) тривалість провадження була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку», а також що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту у зв`язку із цими скаргами. Європейський суд вирішив, що такого роду дії є свідченням порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

Також колегія суддів наголошує, що статтею 4 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IХ), який набрав чинність з 15 грудня 2023 року, визначено, що одним із принципів адміністративної процедури є верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності.

При цьому принцип юридичної (правової) визначеності за позицією Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ), висловленою у статті 6 Рекомендацій CM/Rec (2007)7 державам-членам щодо належного адміністрування (Recommendation CM/Rec(2007)7 of the Committee of Ministers to member states on good administration), полягає в тому, що суб`єкти владних повноважень не можуть вживати жодних ретроактивних заходів (зворотної дії), за винятком випадків, передбачених законом, та допускати втручатися у набуті права і остаточні правові рішення, за винятком випадків, коли це є абсолютно необхідним у суспільних інтересах.

Щодо юридичної визначеності також неодноразово висловлювався Конституційний Суд України. Велика Палата Конституційного Суду України в абзаці другому підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2018 року № 7-р/2018 зазначила, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

У абзаці другому-четвертому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 № 3-р(І)/2019 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд у цьому випадку, залишаючи позов без руху з підстав недоплати позивачем судового збору, не врахував легітимні очікування позивача на розгляд справи по суті. При цьому суд не позбавлений можливості стягнути недоплачений судовий збір у своєму рішення за наслідками розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на судовий захист є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності підстав для залишення позову без розгляду, тому, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною і обґрунтованою.

На підставі викладеного, враховуючи, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала про залишення позову без розгляду, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «КРАНОБУДІВНА ФІРМА «СТРІЛА» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та не може бути оскаржена.

Повне судове рішення складено 24 листопада 2025 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма