Ухвала від 24.11.2025 по справі 367/5809/23

Унікальний номер справи 367/5809/23

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/18987/2025

Головуючий у суді першої інстанції М.П. Одарюк

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

У Х В А Л А

24 листопада 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., перевірив виконання вимог статті 356 ЦПК України щодо форми і змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Приватний нотаріус Бучанського нотаріального округу Київської області Шех Ксенія Григорівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріалтного округу Некрилов Костянтин Юрійович, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

у с т а н о в и в :

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: приватний нотаріус Бучанського нотаріального округу Київської області Шех К.Г., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов К.Ю., про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою у строк, визначений ст. 354 ЦПК України, у якій серед іншого просить звільнити їївід сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Як на підставу звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилається на те, що розмір судового збору, який підлягає оплаті перевищує 5відсотківрічного доходу апелянта за попередній календарний рік. Зазначає, що протягом останніх років не отримувала дохід, у зв`язку з народженням дитини та її доглядом до досягнення 3 - річного віку. Окрім того, заначає, що квартира щодо якої виник спір є її єдиною власністю та єдиним житлом.

На підтвердження викладеного ОСОБА_1 надано суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з січня 2024 року по вересень 2025 рік та свідоцтво про народження дитини від 31.10.2022 № 2022-08-038184.

Вирішуючи клопотання про звільнення відповідача від сплати судового збору, суд дійшов наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, право суду, а не обов`язок, у порядку, передбаченому законом, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням такої сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно з ч. 2ст. 8 Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що з урахуванням майнового стану сторони, суд вирішує питання про звільнення особи від сплати судового збору.

До того ж, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

При зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Крім того, у розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, особа має довести існування фінансових труднощів.

Водночас ОСОБА_1 не надано до суду належних та вичерпних доказів наявності обставин існування у неї фінансових труднощів, як на підставу для звільнення від сплати судового збору.

Так, подавши суду заяву про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 в обгрунтування доводів тяжкого майнововго стану посилається на ту обставину, що у зв`язку з народженням дитини та її доглядом до досягнення 3 - річного віку вона не отримує дохід. Надає витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.11.2025 за період з січня 2024 року по вересень 2025 року.

Однак, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» ОСОБА_1 мала б отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, при народженні дитини та у подальшому щомісячно протягом 36 місяців.

Окрім того, як вбачається з апеляційної скарги, ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу у розмірі 28 000, що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 01/10-20 від 20.10.2025, додатковою угодою № 1 до договору про надання правничої допомоги № 01/10-20 від 20.10.2025 та платіжною інструкцією.

При цьому за подання апеляціцної скарги на рішення суду у цій справі судовий збір підлягає оплаті у розмірі 15 754, 86 (13 129,05*150%*0,8), який для апелянта, як вона зазначає, є надміру великим.

Суд вважає, що надані апелянтомвищевказані відомості не можуть бути єдиним належним доказом існування фінансових труднощів, оскільки та обставина, що ОСОБА_1 оплатила послуги адвоката, свідчить про наявність у неї доходів.

Окрім того, особа, яка подала апеляційну скаргу не вказала відомостей щодо наявності/відсутності у неї банківських вкладів, сукупний дохід родини тощо.

Таким чином, витяг з Державнго реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.11.2025 за період з січня 2024 року по вересень 2025 року не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану відповідача і з огляду на те, що не містить відомостей про майновий стан особи, яка може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Будь - яких інших доказів щодо фінансових труднощів та тяжкого матеріального стану, скаржником до апеляційної скарги не надано.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення особи, яка подала апеляційну скаргу від сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду.

Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у наступних судових рішеннях Верховного Суду.

Так, Верховний Суд своєю ухвалою від 16.10.2019 у справі №215/5288/18 відмовив у відкритті касаційного провадження та вказав, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин. При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду, а не його обов`язком. При цьому постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору в певному судовому провадженні не створює пільг щодо його сплати на інших стадіях судового провадження чи в інших судових провадженнях.

Верховний Суд в своїй ухвалі про відмову у звільненні від сплати судового збору та поверненні касаційної скарги у справі №215/5427/18 зазначив, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас, конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком Суду, а правом за певних обставин. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставин, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами. До клопотання про звільнення від сплати судового збору заявником додано: довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 01.10.2019 р. №9112 щодо сум отриманої ним щомісячної компенсаційної виплати як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, за період з жовтня 2017 року по вересень 2019 року. Проте зазначена довідка не може бути доказом на підтвердження майнового стану особи. Інших доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік тощо) скаржник не надав. Отож доказів на підтвердження наявності встановлених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI обставин, які є підставою для звільнення від сплати судового збору за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, позивач не надав ні під час звернення з касаційною скаргою, ні на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до ч. 1ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відомості, надані ОСОБА_1 , не можуть бути беззаперечним належним доказом на підтвердження її скрутного матеріального становища, так як даний доказ не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан ОСОБА_1 станом на дату подання апеляційної скарги, оскільки остання може мати й інші джерела доходу, як то вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.

Так доньку ОСОБА_6 народила ІНФОРМАЦІЯ_1 у Канаді, батьком дитини є громадянин Німеччини ОСОБА_8 , який зобов`язаний утримувати дитину. Будь яких доказів щодо цього ОСОБА_1 суду не надала.

Крім того, статтею 136 ЦПК Українипередбачено право, а не обов`язок суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень частини 4 статті 356 ЦПК України, є процесуальним обов`язком особи, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Оскільки зазначені умови, за наявності яких ОСОБА_1 можна було б звільнити від сплати судового збору, відсутні, належних доказів, що підтверджують фінансові труднощі та відсутність інших доказів на підтвердження майнового стану, крім витягу з Державнго реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.11.2025 за період з січня 2024 року по вересень 2025 року не надано, тому суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про звільнення їївід сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

За наведених обставин суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Так, відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається, особою, яка подала апеляційну скаргу не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, до апеляційцної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З наведеного слідує, що в порушення вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України особою, яка подала апеляційну скаргу не надано документів, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Так, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону, за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При зверненні позивача до суду в 2023 році з даним позовом, з урахуванням ціни позову судовий збір підлягав оплаті в сумі 13 129,04грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає оплаті у розмірі 15 754,86грн (13 129,04 х 150%х 0,8).

Варто зазначити, що відмова у звільненні від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З урахування зазначеного, особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 2 271,00 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Особі, яка подала апеляційну скаргу слід надати Київському апеляційному суду документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.

При цьому суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).

Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, а саме суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки останньої. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а особі, яка подала апеляційну скаргу надається строк для усунення зазначених в ній недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду, а саме сплатити судовий збір у розмірі 15 754,86грн та надати суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись статтями 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2025 року залишити без руху, надавши особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду.

Роз`яснити, якщо у встановлений строк недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л. Д. Поливач