Постанова

від 24.01.2008 по справі 3/399-36/165

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/399-36/165

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 січня 2008 р.                                                                                    № 3/399-36/165  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Дерепи В.І. –головуючого,Грека Б.М.,

Стратієнко Л.В.,

за участю повноважних представників:

позивачаАмірової Ю.В.,

відповідача

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу ЗАТ "Агротранс-Холдінг"

на постановувід 17 жовтня 2007 рокуКиївського апеляційного господарського суду

у справі№3/399-36/165

за позовомЗАТ "Агротранс-Холдінг"

дотретя особаТзОВ “Компанія "Спарекс”ТзОВ "Галиччина-Євробуд"

провизнання акту приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 07.03.2006 року не чинним та стягнення 289 999, 80 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду м.Києва від 20 червня 2007 року (суддя Трофименко Т.Ю.) позов задоволений; з відповідача на користь позивача стягнено попередню оплату за договором купівлі-продажу від 07.03.2006 року в сумі 289 999, 80 грн., судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2007 року рішення господарського суду скасоване. В позові відмовлено.

Справа розглядалась судами неодноразово.

У касаційній скарзі ЗАТ "Агротранс-Холдінг" просить вказану постанову суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 7 березня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПАРЕКС" (продавець) та закритим акціонерним товариством "Агротранс-Холдінг" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару (будівельних матеріалів).

Згідно з п.43 Специфікації до Договору (додаток до договору № 1), позивачем було придбано "утеплювач "Юніпор" в кількості 1611,11 м. куб., вартістю 289999, 80 грн.

Згідно п.2.3 укладеного договору, передача товару покупцю здійснюється на підставі акта прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Крім того, 07.03.2006 року між закритим акціонерним товариством "Агротранс-Холдінг", товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПАРЕКС" та товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЧИНА ЄВРОБУД" було підписано договір про заміну сторони у зобов'язані.

Також, 07.03.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПАРЕКС" та закритим акціонерним товариством "Агротранс-Холдінг" у місті Вишневому був підписаний акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу від 07.03.2006 року, в якому зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПАРЕКС" передає, а закрите акціонерне товариство "Агротранс-Холдінг" приймає "утеплитель Юніпор" в кількості 1611,11 м. куб. вартістю   289999,80 грн., а у графі "місцезнаходження" товару вказано - Львівська обл., смт. Розділ, вул. Січових Стрільців, 15.

2 лютого 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЧИНА ЄВРОБУД" (зберігач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПАРЕКС" (поклажодавець) було укладено договір зберігання №1.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПАРЕКС" передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання компонентну базу пінного утеплювача "Юніпор" на 1700 м. куб.

Згідно з пунктом 1 Угоди про заміну сторони в зобов'язанні від 07.03.2006 року, поклажодавця (товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПАРЕКС") було замінено на закрите акціонерне товариство "Агротранс-Холдінг". На зберіганні у зберігача - товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЧИНА ЄВРОБУД" знаходиться компонентна база пінного утеплювача "Юніпор" кількістю 1700 м. куб. вартістю 247500,00 грн.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу товару від 07.03.2006 року, (п.43 Специфікації) позивач купує не компонентну базу (вода, піноутворювач, каталізатор затвердження, карбамідна смола), яка необхідна для виробництва утеплювача "Юніпор", а готовий товар - утеплювач "Юніпор".

Згідно п.1.1 договору, продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність покупцю - позивачеві товар (будівельні матеріали), згідно Специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його ціну в порядку та на умовах, визначених даним договором.

У відповідності до пункту 43 Специфікації до договору купівлі-продажу, продавець зобов'язується передати у власність покупця  утеплювач "Юніпор" кількістю 1611,11 м. куб., вартістю 289999, 80 грн.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), на підставі ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, умовами укладеного договору купівлі-продажу передбачено, що позивач придбає у відповідача «утеплювач «Юніпор»в кількості 1611,11 м.куб., загальною вартістю 289999, 80 грн., тоді як в Угоді про заміну сторони в зобов'язанні від 07.03.2006 року зазначено, що у зберігача знаходиться компонентна база пінного утеплювача "Юніпор" кількістю 1700 м. куб та вартістю 247500 грн.

Згідно з пунктом 2 Угоди про заміну сторони в зобов'язанні, вказана угода укладалась відповідно до договору купівлі-продажу і є його невід'ємною частиною.

Таким чином, укладаючи Угоду від 07.03.2006 року, сторони погодили всі її істотні умови, змінивши при цьому вартість товару з 289999,80 грн. до 247500,00 грн., його кількість (обсяг) з 1611,11 м. куб. до 1700 м. куб. та вказавши, що товаром є саме компонентна база пінного утеплювача «Юніпор». Тобто, підписавши Угоду від 07.03.2006 року, позивач підтвердив, що утеплювач «Юніпор»і компонентна база для пінного утеплювача «Юніпор»є одним і тим самим товаром або рівноцінним за технічними показниками товаром.

У відповідності до ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

На підставі ч.1 ст.188 Цивільного кодексу України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд правильно вважав безпідставним висновок місцевого суду про те, що товар за договором купівлі-продажу, враховуючи Угоду від 07.03.2006 року про заміну сторони в зобов'язанні, не передавався товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЧИНА ЄВРОБУД" на зберігання і, відповідно, не міг бути отриманий позивачем.

Згідно ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Згідно зі статтею  942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний вживати всіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

У відповідності до статті 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах, відповідно до ч.1 ст.950 Цивільного кодексу України.

Таким чином, підписавши Угоду про заміну сторони у зобов'язанні, відповідач передав позивачеві всі права та обов'язки поклажодавця за договором зберігання №1 від 02.02.2006 року, в тому числі і право вимагати повернення речі, переданої на зберігання - компонентної бази утеплювача «Юніпор».

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що апеляційна інстанція, відповідно до вимог закону,  вірно дійшла висновку про визнання необгрунтованими вимог позивача щодо стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 289 999, 80 грн. за договором купівлі-продажу від 07.03.2006 року та відмовила в задоволенні позову, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині.

При прийнятті постанови апеляційної інстанції суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам і постановив законну і обгрунтовану постанову, яку необхідно залишити без змін.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами і не відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2007 року залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "Агротранс-Холдінг" –без задоволення.

Головуючий                                                                                Дерепа В.І.

С у д д і:                                                                                       Грек Б.М.

                                                                                                     Стратієнко Л.В.