Постанова

від 24.01.2008 по справі 41/230-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

41/230-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 січня 2008 р.                                                                                    № 41/230-07  

              Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:Грейц К.В. –головуючого,Бакуліної С.В.,Глос О.І.,

розглянувши касаційну  скаргуТОВ "Ріно"

на  постановувід 17.10.2007

Харківського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Харківської області № 41/230-07

за позовомСТОВ "Дружба"

доТОВ "Ріно"

пророзірвання договору та стягнення 51120 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.09.2007 у справі № 41/230-07 (суддя Мінаєва О.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 (колегія суддів у складі головуючого судді Шевель О.В., суддів Бухана А.І., Демченка В.О.), позовні вимоги СТОВ "Дружба"  до ТОВ "Ріно" про розірвання договору купівлі–продажу № 6-02/06 від 06.03.2006 та стягнення 51120 грн. сплачених по договору коштів задоволені.

Рішення та постанова у справі мотивовані посиланням на факт порушення відповідачем суттєвих умов договору купівлі-продажу № 6-02/06, отже, згідно з нормами ч. 3 ст. 612, ч. 1 ст. 615 ЦК України позивач має право відмовитись від договору і прийняття виконання та відшкодувати збитки.

Відповідач –ТОВ "Ріно" з рішенням та постановою у справі не погодився, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити СТОВ "Дружба" в задоволенні позову, посилаючись на те, що надіслана йому позивачем додаткова угода від 29.05.2007 до договору про його розірвання з 18.06.2007 не може вважатися оформленою належним чином, оскільки її підписано не уповноваженою особою позивача і відсутня його печатка.

    Відповідно до розпорядження в.о. Голови судової палати Вищого господарського суду України від 24.01.2008 № 02-12.2/16, в зв'язку з тим, що суддя Глос О.І. приступила до виконання своїх обов'язків, розгляд касаційної скарги здійснюється в постійному складі колегії: головуючого судді Грейц К.В., суддів Бакуліної С.В., Глос О.І.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, 06.03.2006 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріно" укладено договір купівлі-продажу № 6-02/06, за умовами якого ТОВ "Ріно" (продавець) зобов'язується передати протягом 7 днів після оплати рахунку у власність СТОВ "Дружба" (покупця), а останній зобов'язується прийняти і оплатити на умовах 100% передоплати, протягом 2 днів з моменту виставлення рахунку продавцем, селітру аміачну у кількості 68 тон загальною вартістю 72420 грн.

На виконання умов договору позивач повністю оплатив платіжним дорученням № 8 від 07.03.2006 виставлений відповідачем 06.03.2006 рахунок №27 за селітру аміачну у кількості 68 тонн на суму 72420 грн., натомість за накладною № 22 від 21.03.2006 відповідач здійснив лише часткову поставку позивачеві 20 тон селітри аміачної на суму 21300 грн. В решті зобов‘язання щодо поставки селітри на суму 51120 грн. відповідачем не виконані, в зв'язку з чим і на підставі ч. 3 ст. 612, ч. 1 ст. 615 ЦК України позивач вимагає розірвання договору купівлі-продажу № 6-02/06 та повернення 51120 грн. сплачених по договору коштів, оскільки внаслідок суттєвого порушення відповідачем строків поставки, зазначених у договорі, позивач втратив інтерес до поставки селітри.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи достеменно встановлено і відповідачем не заперечується факт порушення ним суттєвих умов договору купівлі-продажу, що згідно з приписами глави 51 Цивільного кодексу України тягне за собою розірвання договору і відшкодування збитків.

Так, відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором чи законом, або розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

На виконання вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України позивач 29.05.2007 направив на адресу відповідача лист та два примірники додаткової угоди до договору купівлі-продажу № 6-02/06 про розірвання вказаного договору з 18.06.2007, однак, у встановлений строк відповіді на зазначений лист, а також підписаного з боку відповідача примірника додаткової угоди до договору купівлі-продажу позивач не отримав.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, що й було зроблено позивачем.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення, при цьому, посилання скаржника на недотримання позивачем вимог ст. 654 ЦК України щодо форми додаткової угоди і підписання її не уповноваженою стороною колегія суддів вважає хибними, адже, розірвання договору відбувається, в даному випадку, не за домовленістю сторін, а шляхом звернення з цього приводу до суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 665, ч. 1 ст. 670 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу  України, Вищий господарський суд України    

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 у справі господарського суду Харківської області № 41/230-07 залишити без змін.

Касаційну скаргу ТОВ "Ріно" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                          К.В.Грейц

Судді                                                                                  С.В.Бакуліна

                                                                                           О.І.Глос