Постанова

від 24.01.2008 по справі 2-7/5530-2007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-7/5530-2007

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 січня 2008 р.                                                                                    № 2-7/5530-2007  

             Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:Грейц К.В. –головуючого,Бакуліної С.В.,Глос О.І.,

розглянувши касаційну  скаргуТОВ "Кримжитлокомплекс"

на  постановувід 18.09.2007

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду АР Крим  № 2-7/5530-2007

за позовомТОВ "Кримжитлокомплекс"

доТОВ "Гріг"

простягнення 234209,60 грн.

за участю представників:- позивача   

Любивець М.М.

- відповідачане з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2007 у справі № 2-7/5530-2007 (суддя Дворний І.І.) позовні вимоги (з врахуванням їх уточнення) ТОВ "Кримжитлокомплекс" до ТОВ "Гріг" про визнання недійсним договору від 10.05.2006 підряду на виконання проектно-пошукових робіт та повернення сплаченої за договором суми 339290 грн. задоволені частково, визнано недійсним укладений між сторонами за справою договір підряду від 10.05.2006, зобов'язано ТОВ "Гріг" повернути ТОВ "Кримжитлокомплекс" грошові кошти у розмірі 338929,60 грн., отримані з цим договором, в частині стягнення решти суми позовні вимоги залишені без задоволення. Крім того, суд вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав ТОВ "Кримжитлокомплекс" повернути ТОВ "Гріг" отриману за договором проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Севастопольський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі головуючого судді Грошко Н.П., суддів Гоголя Ю.М., Борисової Ю.В.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргою ТОВ "Гріг", постановою від 18.09.2007 рішення у справі скасував, в позові відмовив. Додатковою постановою Севастопольського апеляційного господпрського суду від 01.10.2007  з ТОВ "Кримжитлокомплекс" на користь ТОВ "Гріг" стягнуто державне мито у сумі 1695 грн.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Кримжитлокомплекс" в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанцій від 09.07.2007, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм ст. ст. 42, 22, 36, 43, 84 ГПК України, ст. ст. 227, 230 ЦК Цкраїни.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 10.05.2006 між ТОВ "Кримжитлокомплекс" та ТОВ "Гріг" укладений договір підряду на виконання проектно-пошукових робіт, за умовами якого ТОВ "Гріг" (підрядник) бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами виконати визначені пункті 1.2 договору роботи (пункт 1.1 договору), а ТОВ "Кримжитлокомплекс" (замовник) зобов'язується прийняти роботу та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

Відповідно до пункту 1.2 об'єктом проектно-пошукових робіт є розробка проектної документації, а саме: ескізний проект “Житловий масив 9-ти поверхових будівель у мікрорайоні "Залісся" у місті Сімферополі" та виконання пошукових робіт - геодезичні зйомки, проведення геологічних досліджень, розробка генерального плану ділянки забудови.

Загальна вартість робіт розробки документації підрядником включає в себе відшкодовування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи і становить 339290 грн. (пункт 4.1 договору), замовник протягом трьох банківських днів з моменту набрання чинності договором перераховує підряднику аванс у розмірі 30%, а протягом п'яти банківських днів з моменту надання архітектурного розділу ескізу проекту замовник додатково сплачує підрядникові 20%, повна оплата виконаних робіт щодо розробки документації підрядником здійснюється замовником протягом п'яти банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акту приймання-передачі (пункти 4.2-4.4 договору).

На виконання умов укладеного договору позивач оплатив відповідачеві вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 338929,60 грн., однак, проведеною в подальшому на замовлення позивача державною експертизою по кошторису на проектні роботи встановлено, що  фактична вартість виконаних відповідачем проектних робіт становить 104720 грн., тобто, менше договірної ціни на 234209,60 грн., про що Службою "Укрінвестекспертиза" в АР Крим складено висновок № 304-07-2007 від 21.03.2007.

Таким чином, позивач, вважаючи, що при укладені спірного договору його було введено в оману щодо вартості підрядних робіт, первісно заявив вимогу про стягнення з відповідача 234209,60 грн. матеріальної шкоди на підставі норм ст. ст. 230, 891, 1166 Цивільного кодексу України.

Заявою від 02.02.2007, прийнятою до розгляду судом першої інстанції, позивач змінив свої вимоги і просив визнати договір від 10.05.2006 недійсним на підставі ст. ст. 227, 230 ЦК України з зобов'язанням відповідача повернути отримані за цим договором кошти, посилаючись на введення його в оману щодо дійсної вартості робіт і відсутності у відповідача ліцензії на виконання пошукових робіт.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо підставності і ґрунтовності позовних вимог, втім, колегія суддів вважає висновки судів суперечливими, передчасними і такими, що здійснені за неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у справі.

Так, суд першої інстанції, прийнявши до розгляду заяву позивача від 02.02.2007 про зміну предмету позову, залишив не розглянутою вимогу позивача щодо визнання недійсним договору від 10.05.2006 на підставі ст. 227 ЦК України, відповідно до якої правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним, а якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Натомість, суд апеляційної інстанції, зазначивши в постанові, що заявою від 02.07.2007 позивач змінив як підстави, так і предмет позову, фактично розглянув по суті всі ці вимоги, і, відмовляючи в позові, в т.ч. в частині визнання оспорюваного договору недійсним на підставі ст. 227 ЦК України, не встановив чи дійсно у відповідача були наявні необхідні для виконання пошукових робіт ліцензії.

Отже, розглядаючи спір в цій частині, суди повинні були встановити наявність чи відсутність підстав вважати, що спірна угода не була б укладена позивачем, якби йому була відома дійсна вартість проектно-пошукових робіт і що у відповідача відсутній дозвіл, необхідний для виконання таких робіт.

Крім того, судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно п. 2.3 договору (в редакції доповнення від 31.07.2006 до договору) підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію, акт виконаних робіт та результати пошукових робіт в обумовлений договором строк,  який згідно п. 3.3 договору становить 90 днів з дня оплати авансу, а за умовою п. 3.4 договору підрядник зобов'язується не пізніше 3-х календарних днів після настання кінцевого терміну, визначеного в п. 3.3 договору, передати замовникові результати виконаних проектних робіт (документацію) та скласти й підписати акт приймання-передачі, при цьому, замовник зобов'язаний не зволікати з прийманням результатів робіт, підписати акт протягом 3-х днів з моменту отримання від підрядника (п. 3.5 договору), а у разі, якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору (істотні недоліки), замовник має право протягом 3-х днів подати мотивовану відмову від приймання документації разом з проектом двохстороннього акту з переліком необхідних доопрацювань (п. 3.6 договору).

Втім, фактичне виконання зазначених умов договору не було предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, адже, в матеріалах справи відсутні і судами в порушення приписів ст. 38 ГПК України не витребовувались ні акт виконаних підрядником робіт, ані акт їх приймання-передачі, чим унеможливлюється висновок про фактичний обсяг виконаного відповідачем і прийнятого позивачем за договором, який визнається судом недійсним, та про законність рішення суду, зокрема, в частині застосування судом двохсторонньої реституції.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не були встановлені і визначені дійсні правовідносини сторін за спірним договором та щодо прав підрядника залучати до виконання частини проектних робіт третіх осіб на умовах субпідряду судом застосовані положення статті 893 ЦК України про зобов'язання виконавця провести науково-дослідні роботи особисто, які не підлягають застосуванню у даних правовідносинах.

Зазначені недоліки залишилися і поза увагою суду апеляційної інстанції.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин, викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Однак, в порушення зазначених приписів і вимог ст. 84 ГПК України судами не встановлена наявність чи відсутність обставин, які входять до предмету доказування, адже, залишились не встановленими дійсні правовідносини сторін за договором, обставини дотримання сторонами при укладенні спірного договору вимог чинного законодавства щодо спеціальної правоздатності (наявності у відповідача відповідного дозволу), якщо заява про зміну предмету позову в частині цієї вимоги прийнята до розгляду, підстав вважати, що спірна угода була укладена під впливом умисного введення позивача в оману щодо вартості робіт і спеціальної правоздатності відповідача, обставини фактичного виконання сторонами умов договору.

Таким чином, не встановлення судами попередніх інстанцій вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, є порушенням вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України і виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під  час  нового  розгляду  справи  необхідно  врахувати  викладене,  всебічно  і  повно  з'ясувати  і  перевірити  всі  фактичні  обставини  справи,  об'єктивно оцінити  докази, що мають значення для її розгляду та вирішення  спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване та  законне судове рішення.

            Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу  України, Вищий господарський суд України    

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 у справі господарського суду АР Крим № 2-7/5530-2007 та рішення від 09.07.2007 у цій справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Касаційну скаргу ТОВ "Кримжитлокомплекс" задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                           К.В.Грейц

Судді                                                                                  С.В.Бакуліна

                                                                                           О.І.Глос