Рішення від 21.11.2025 по справі 362/7920/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7920/23

Провадження № 2/362/259/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадженняу відкритому судовому засіданнів місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Інтер-Авто»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_2 про зняття (скасування) арешту з нерухомого майна та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто», третя особа: ОСОБА_1 , про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Шумило Н.М., звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, в якому просить суд зняти (скасувати) арешти з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 3409551; зареєстровано 04.07.2006 року; реєстратор: Васильківська міська державна нотаріальна контора; підстава: ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2006 року б/н та реєстраційний номер обтяження: 3489277; зареєстровано 20.07.2006 року; реєстратор: Васильківська міська державна нотаріальна контора; підстава: постанова 657/8 від 18.07.2006 року, відділу ДВС у м. Василькові та Васильківському районі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування. Нещодавно позивачу стало відомо, що належна їй на праві власності частина житлового будинку перебуває під обтяженнями: реєстраційний номер обтяження: 3409551, зареєстровано 04.07.2006 року, реєстратор: Васильківська міська державна нотаріальна контора, підстава: ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2006 року, власник ОСОБА_3 ; арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3489277, зареєстровано 20.07.2020 року, реєстратор: Васильківська міська державна нотаріальна контора, підстава: постанова 657/8 від 18.07.2006 року ВДВС у м. Василькові та Васильківському районі, власник ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що 1/3 частини будинку, на яку накладено арешт належить на праві приватної власності позивачу, а не ОСОБА_3 Васильківським міськрайонним судом Київської області помилково винесено ухвалу від 04.07.2006 року та вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту на частину спірного будинку, який перебував у власності іншої особи, а не ОСОБА_3 . На підставі вказаної ухвали суду, ВДВС було накладено похідне обтяження від 18.07.2006 року. Як стало відомо позивачу, у 2021 році ОСОБА_3 звертався до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, проте у задоволенні вимог заяви було відмовлено. У вказаному рішенні судом роз`яснено право на звернення власника майна з позовом до суду про визнання права власності та зняття арешту на майно. Наявність арешту на спірний будинок перешкоджає позивачу вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним їй майном.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження (т. 1 а.с. 22).

Відповідач подав відзив на позвну заяву, у задоволенні позову просить відмовити з підстав необгрунтованості, безпідставності, недоведеності позовних вимог. Зазначає, що позивачу ще у 2021 році було відомо про наявність обмеження, проте з того часу жодних заходів для врегулювання спору остання не вживала. Постановою Київського апеляційного суду від 16.06.2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову з підстав необгрунтованості та безпідставності позовних вимог, невиконання рішення суду, в рамках якого вжито заходи забезпечення позову. Жодних дій з відшкодування нанесених збитків, погашення заборгованості з 2006 року не вчинено. Боржник ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності, подарував своє майно позивачу. Позовні вимоги суперечать рішенню суду про скасування заходів забезпечення позову та діючому законодавству (т. 1 а.с. 31-32).

06.03.2024 року сторона позивача подала до суду відповідь на відзив. Зазначає, що позивач є власником 1/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 20.03.2006 року. На вказану частину майна судом накладено арешт 04.07.2006 року, що належав на праві приватної власності позивачу, а не боржнику, а тому вважає, що Васильківським міськрайонним судом Київської області помилково винесено ухвалу від 04.07.2006 року та вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту на частину спірного будинку. Позивач не завдавала жодної шкоди відповідачу, не є боржником у справі чи поручителем боржника, а тому у неї відсутній обов`язок відшкодовувати будь-яку шкоду відповідачу. Позивач звернулась до суду із заявою про скасування (зняття) арешту з спірного будинку, оскільки він перешкоджає позивачу вільно та безперешкодно володіти та розпоряджатись ним. При цьому, позивач не просить визнати за нею право власності на спірну частину будинку, оскільки позивач є власником 1/3 частини будинку, яке ніким не оспорюється та не заперечується (т. 1 а.с. 38-39).

Ухвалою Васильківськогоміськрайонного судуКиївської областівід 19.03.2024року задоволеноклопотання представника ОСОБА_1 адвокатаШумило Н.М.про витребуваннядоказів.Витребувано зархіву Васильківськогоміськрайонного судуКиївської областіцивільнусправу №2-685/06за позовомТОВ «Інтеграл-Авто»до ОСОБА_3 про відшкодуванняшкоди,завданої внаслідокДТП (т. 1 а.с. 45-46).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2024 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Загороднього В.С. про залучення третьої особи, задоволено. Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інтер-Авто», про зняття (скасування) арешту з нерухомого майнав якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 (т. 1 а.с.96-97).

11.09.2024 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Загороднього В.С. до суду надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якому просить залучити ОСОБА_2 третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та зняти арешт накладений постановою відділу ДВС у м. Василькові та Васильківському районі від 18.07.2006 №657/8 про накладення арешту на 1/3 частини всього нерухомого майна, належного ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 114-120).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2024 року клопотання представника ОСОБА_2 - Загороднього В.С. про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, повернуто без розгляду (т. 1 а.с. 122-123).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - Загороднього В.С. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т. 1 а.с. 138).

13.11.2024 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Загороднього В.С. до суду надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якому просить залучити ОСОБА_2 третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та зняти арешт накладений постановою відділу ДВС у м. Василькові та Васильківському районі від 18.07.2006 №657/8 про накладення арешту на 1/3 частини всього нерухомого майна, належного ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2024 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Загороднього В.С. про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків (т. 1 а.с.157-159).

В установлений строк вимоги, зазначені в ухвалі суду від 13.11.2024 були усунуті (т. 1 а.с. 167-168).

26.11.2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Загородній В.С. подав до суду позовну заяву про зняття арешту з майна, накладеного постановою ВДВС у м. Василькові та Васильківському районі від 18.07.2006 №657/8 про накладення арешту на 1/3 частини всього нерухомого майна, належного ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 169-172).

Вимоги позовної заяви обгрунтовані тим, що ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 27/100 частин житлового будинку, земельну ділянку кадастровий номер 3210700000:04:041:0038 площею 0,0319 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: АДРЕСА_1 . Після прийняття спадщини ОСОБА_2 оформив право власності на вказане майно. Проте, 20.11.2023 року ОСОБА_2 стало відомо, що на підставі постанови від 18.07.2006 року №657/8 ВДВС у м. Василькові та Васильківському районі наклав арешт на все домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_3 . Вказана постанова була прийнята на підставі ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2006 року, відповідно до якої накладено арешт на 1/3 частину всього нерухомого майна, належного ОСОБА_3 . Вказаний арешт майна є незаконним та не відповідає вимогам законодавства, оскільки ОСОБА_3 на момент накладення арешту, не був власником вказаного майна. ДВС листом від 27.11.2023 року повідомив, що згідно моніторингу АСВП, ЄДРВП встановити факт перебування виконавчого провадження відносно ОСОБА_3 є неможливим (т. 1 а.с. 140-146).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - Загороднього В.С. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т. 1 а.с. 231).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.02.2025 року залучено до справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 . Прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інтер-Авто», третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про зняття (скасування) арешту з нерухомого майна, позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета ОСОБА_2 до ТОВ «Інтер-Авто», третя особа ОСОБА_1 , про зняття (скасування) арешту з нерухомого майна (т. 1 а.с. 240-243).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т. 2 а.с. 6-7).

Представник ОСОБА_1 -адвокат Шумило Н.М. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, направляли заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Загородній В.С. судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує (т .1 а.с. 19-20).

Представник ТОВ «Інтер-Авто» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду подано заяву про розгляд справи без участі відповідача, позовні вимоги не підтримують (т. 1 а.с. 58).

За змістом вимог ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи відзив на позовну заяву відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідност. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 20.03.2006 року, на праві спільної часткової власності належить 1/3 частини будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчено державним нотаріусом Васильківської міської державної нотаріальної контори Київської області, зареєстровано в реєстрі за №2-561 (т. 1 а.с.6).

Право власності за позивачем на вказану частину майна також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.03.2006 року (т. 1 а.с. 7).

Відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2006 року у справі №2-685\06 накладено арешт на 1/3 частину всього нерухомого майна, належного ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 10).

Вказаною ухвалою суду від 04.07.2006року усправі №2-685\06встановлено, що в провадженні суду перебуває справа за позовом ТОВ «Інтер-Авто» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої ДТП.

18.07.2006 року ВДВС у м. Василькові та Васильківському районі винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 та заборону здійснювати його відчуження (т. 1 а.с. 199).

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.11.2023 року, 24.09.2023 року на 1/3 частину всього нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 3409551, зареєстровано 04.07.2006 року, реєстратор: Васильківська міська державна нотаріальна контора, підстава: ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2006 року, власник ОСОБА_3 .

Також надомоволодіння заадресою:АДРЕСА_1 накладено арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3489277, зареєстровано 20.07.2020 року, реєстратор: Васильківська міська державна нотаріальна контора, підстава: постанова 657/8 від 18.07.2006 року ВДВС у м. Василькові та Васильківському районі, власник ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 8-9, 174-179).

15.11.2021 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 на 27/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 27/100 часток житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, кадстровий номер 3210700000:04:041:0038 площею 0,0319 га та в цілому складається з житлового будинку, позначений на плані літерою А, загальною площею 160,6 кв.м., житловою площею 95,9 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: погріб Б, сарай В, сарай Г, сарай, К, гараж Ж, гараж Д, сарай З, огорожа №1-4 (т. 1 а.с. 180).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.11.2021 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (т. 1 а.с. 186).

17.11.2021 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , що складається із земельної ділянки кадастровий номер 3210700000:04:041:0038 площею 0,0319 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 181).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.11.2021 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3210700000:04:041:0038 площею 0,0319 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 188).

Постановою Київського апеляційного суду від 16.06.2022 року у справі №2-685/06 залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2021 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову, вказану ухвалу суду від 09.11.2021 року залишено без змін (т. 1 а.с. 13-16).

Відповідно до листа Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області від 27.11.2023 року №65010, згідно моніторингу АСВП, ЄДРВП встановити факт перебування виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 у Васильківському міськрайонному ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (в ліквідованому ВДВС у м. Васильків та Васильківському районі) не є можливим, оскільки параметри пошукової інформації є неповними та не відображаються в Автоматизованій системі виконавчого провадження та в Єдиному Державному реєстрі виконавчого провадження (т. 1 а.с. 217-219).

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. ст.15,16 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення (скасування) майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені вст. 41 Конституції Україниза змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

Заст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Таким чином, наявність арешту, накладеного на майно, порушує право власності позивача, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в тому числі, щодо розпорядження належним їм майном.

Згідно із ч. 2ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 року в справі № 661/624/16-ц (провадження № 14-618цс18) зроблено висновки про те, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. ст.15,16 ЦПК Українирозглядають у порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 належить 1/3 частка, а ОСОБА_2 27/100 часток будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 набула право спільної часткової власності на спірний будинок на підставі договору дарування частини житлового будинку від 20.03.2006 року.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України).

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 719 ЦК України).

Відповідно доч.3ст.3Закону України«Про державнуреєстрацію правна нерухомемайно таїх обтяжень»речові правана нерухомемайно таїх обтяження,що виниклидо 1січня 2013року,визнаються дійснимиза наявностіоднієї зтаких умов: 1)реєстрація такихправ булапроведена відповіднодо законодавства,що діялона моментїх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Таким чином, до спірних правовідносин, які виникли щодо придбаного до 01 січня 2013 року нерухомого майна, підлягають застосуванню саме нормиЦК України(чинні на момент виникнення правовідносин).

Отже, до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором дарування виникало за правилами ч. 4 ст. 334 ЦК України- з моменту державної реєстрації такого договору як правочину.

Відтак, особа, яка до 01 січня 2013 року набула у власність нерухоме майно за договором дарування, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору, незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17.

Спірні правовідносини у справі виникли 20.03.2006 року (дата укладення позивачем договору дарування).

Таким чином, право власності у позивача ОСОБА_1 як набувача нерухомого майна за договором дарування, виникло з моменту державної реєстрації такого договору як правочину. На момент укладення договору дарування від 20.03.2006 року відчужуване майно належало дарувальнику ОСОБА_3 .

З переходом права власності до позивача ОСОБА_1 на 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , припинилося право власності попереднього власника ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.1ст.346 ЦК Україниу зв`язку з відчуженням власником свого майна.

Тобто, станом на момент накладення арешту ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2006 року та винесення постанови ВДВС у м. Василькові та Васильківському районі від 18.07.2006 року, ОСОБА_3 не був та не є власником майна, на яке накладено арешт.

ОСОБА_2 набув право спільної часткової власності на спірний будинок по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно положеньстатті 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Нормою частини 5статті 1268 ЦК Українипередбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 392 ЦК Українирегламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ч.1ст.316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 ЦК Українивизначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та, оскільки позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не можуть, суд приходить до висновку про необхідність захисту їхніх прав шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ч. 1, 3ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених законом, для задоволення позову та скасування арешту з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку позовна заява позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями15,16,316,319,321,328,391 ЦК України, статтями 4, 12, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позови ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Інтер-Авто»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_2 про зняття (скасування) арешту з нерухомого майна та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто», третя особа: ОСОБА_1 , про зняття арешту з майна- задовольнити.

Зняти (скасувати) арешти з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 3409551; зареєстровано 04.07.2006 року; реєстратор: Васильківська міська державна нотаріальна контора; підстава: ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2006 року б/н та реєстраційний номер обтяження: 3489277; зареєстровано 20.07.2006 року; реєстратор: Васильківська міська державна нотаріальна контора; підстава: постанова 657/8 від 18.07.2006 року, відділу ДВС у м. Василькові та Васильківському районі.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто», код ЄДРПОУ 32722101, адреса: 08601, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 28.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Текст рішення складено 21.11.2025 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко