14/313-07
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2008 Справа № 14/313-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: судді Кузнецової І.Л.,
суддів: Чимбар Л.О.(доповідач), Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання: Гайдук Ю.А.,
представники сторін:
від позивача: Мартиненко С.А., дов. №7/6 від 14.01.08,
від відповідача: Алексеєв Д.Є., дов. №А11/-795 від 24.10.07,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Український науково- дослідний інститут технологій машинобудування", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 р. у справі № 14/313-07,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Запоріжжя", м. Запоріжжя, Запорізька область,
до відкритого акціонерного товариства "Український науково- дослідний інститут технологій машинобудування", м. Дніпропетровськ,
про стягнення 17400,00 грн.,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Запоріжжя", м. Запоріжжя (далі- позивач), звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технологій машинобудування", м. Дніпропетровськ (далі- відповідач) про стягнення на підставі договору № 1219/03 від 26.09.2003 року збитків в сумі 17400,00 грн., та судові витрати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 р. у справі №14/313-07 (суддя - Панна С.П.) позовні вимоги задоволено: стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технологій машинобудування" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Запоріжжя" 17400 грн. - збитків, 174 грн. - витрати на держмито, 118 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видано наказ.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю. Скаржник вказує, що неодноразово звертався до позивача, але можливість відпрацювання технології дозування на устаткування позивачем не була надана. Скаржник посилається на п.2 ст. 899 Цивільного кодексу України, згідно якої, якщо у ході виконання дослідно - конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов”язаний відшкодувати витрати виконавця. Отже відповідач не має можливості виконати свої зобов”язання у повному обсязі в зв”язку з тим, що роторна лінія виробництва морозива РЛВМ-2 для подачі сильно збитої молочної суміші позивачем демонтована і продана.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції правильним та обгрунтованим з наступних підстав.
Між позивачем та відповідачем 26.09.2007 року було укладено договір № 1219/03/751 про створення (передачу) науково-технічної продукції, згідно п. 1.1 розділу 1 якого, замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе зобов'язання виконати наступну науково-технічну продукцію: "Розробка і виготовлення дозатору на лінію РЛПМ - 2 для подачі сильно збитої суміші в формочки".
Відповідно до п. 1.3 розділу 1 договору, виконання робіт за договором здійснюється впродовж 135 календарних днів з моменту одержання грошових коштів, передоплата, на розрахунковий рахунок виконавця.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору, вартість науково-технічної продукції, що є предметом договору, складає 34800,00 грн., в т. ч. ПДВ 5800,00 грн. у відповідності з протоколом про договірну ціну, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 2.3 розділу 2 договору, замовник зобов'язаний перерахувати виконавцю аванс в розмірі 50% вартості науково-технічної продукції не пізніше 5-ти днів з дня підписання договору , тобто 17400,00 грн., в т. ч. ПДВ 2900,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, позивачем, на виконання умов договору, було перераховано 17400,00 грн. відповідачу, що підтверджується документом системи "Клієнт-Банк" (а/с 16).
23.04.2004 року були проведені на лінії по виробництву морозива РЛПМ-2 випробування дозатора, результати якого виявилися незадовільними, в зв'язку з тим, що дозатор потребував доопрацювання, були визначені об'єми та види додаткових проектних та монтажно-налагоджувальних робіт, а також строк виконання доопрацювання дозатора, в зв'язку з чим строк виконання робіт по договору був перенесений до 15.06.2004 року (протокол № 1).
В грудні 2004 року в зв'язку з зупинкою в роботі лінії РЛМП-2 на плановий ремонт, на технічній нараді було прийнято рішення про продовження строку виконання робіт по "відпрацюванню" дозатора в виробничих умовах до березня 2005 року.
26.05.2005 року комісія за участю представників відповідача та позивача провели випробування роботи дозатора, результати якого виявилися знову незадовільними, в зв'язку з поганим заповненням форми брикету, про що був складений відповідний двосторонній акт, в якому зазначено, що дозатор потребує доработки відповідачем та відпрацюванню технології дозування на обладнання позивача.
В зв'язку з тим, що строк виконання робіт по створенню науково-технічної продукції сплинув в березні 2005 року, а відповідач протягом періоду з травня 2005 року по грудень 2006 року, фактично не виконував роботи щодо доопрацювання дозатора на лінію по виробництву морозива РЛПМ-2 з метою усунення виявлених дефектів, таким чином відповідач порушував договірні зобов'язання, а також норми діючого законодавства.
Необгрунтовані посилання апеляційної скарги на те, що відповідач не мав можливості виконати свої зобов”язання у повному обсязі в зв”язку з тим, що роторна лінія виробництва морозива РЛВМ-2 для подачі сильно збитої молочної суміші позивачем демонтована і продана.
Апеляційний суд враховує, що після останнього незадовільного випробування в травні 2005 року, яке було здійснено після закінчення строку виконання договору, встановленого додатковою угодою в березні 2005 року, на протязі більш як півтора року (до грудня 2006 року) відповідач не надав жодних доказів здійснення ним робіт по виконанню договору та доказів вини замовника робіт в неможливості виконання відповідачем своїх зобов”язань у повному обсязі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими.
Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 р. у справі № 14/313-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технологій машинобудування", м. Дніпропетровськ - без задоволення.
Головуючий І.Л. Кузнєцова
Суддя Л.О. Чимбар
Суддя Т.А.Верхогляд
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2008 |
Оприлюднено | 04.02.2008 |
Номер документу | 1321676 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чимбар Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні