Ухвала від 27.11.2025 по справі 911/675/20

Справа №911/675/20

Провадження №2-ві/752/41/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Київгума», Правобережної товарної біржі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма WELCOME», Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 про визнання результатів аукціону та укладеного за його результатами договору недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

24.11.2025 до суду надійшла заява третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни у вищезазначеній справі.

Відвід обґрунтований тим, що 09.09.2025 позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву про зміну предмету позову (про витребування майна з чужого незаконного володіння), натомість, у встановлений процесуальним законом та позицією Верховного Суду строк суддя Кордюкова Ж.І. не розглянула подану позивачем заяву.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.11.2025 заяву ОСОБА_2 від 09.09.2025 про зміну предмета позову у справі №911/675/20 повернуто без розгляду.

При цьому єдина норма, що містить підстави для залишення позовних вимог без розгляду, викладена у ст. 257 ЦПК України.

Як вбачається з тексту ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 12.11.2025, в ній не міститься жодної з визначених чинним цивільним процесуальним законом норми, яка б давала суду першої інстанції право чи підстави повернути позивачу без розгляду заяву про зміну предмета позову, якою визначаються позовні вимоги у справі.

Тому, повертаючи заяву про зміну предмета позову без розгляду, суддя Кордюкова Ж.І. прямо порушила норми ст. 257 ЦПК України.

Крім того, ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.11.2025 відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Як вбачається із зазначеної ухвали, суддя Кордюкова Ж.І. відмовила позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову виключно через те, що, всупереч клопотання позивача, вимог процесуального закону та позиції Верховного Суду, у встановлені строки та порядку сам суд не розглянув подану ще 09.09.2025 заяву про зміну предмета позову.

Крім того, свідомо ігноруючи норми процесуального закону, суд першої інстанції на власний розсуд визначає, коли він буде чи не буде вирішувати питання, дозволяти чи не дозволяти позивачу користуватися його законним правом на зміну предмета позову, яке прямо передбачено ЦПК України.

З огляду наведеного, викладена в зазначених ухвалах позиція судді Кордюкової Ж.І. дає підстави вважати, що порушуючи норми чинного цивільного процесуального закону, зокрема, статей 49, 51, 149, 175, 184-188 ЦПК України, суд першої інстанції також штучно створює обмеження позивачу у доступі до правосуддя.

На думку заявника, наведені обставини викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Позовна заява та заява про зміну предмета позову стосується протиправно проданого на аукціоні, який відбувся 21.10.2014 о 12.00 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу нібито майна банкрута ЗАТ «Київгума» лотів №№ 1-10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляком Є.В. під виглядом «бувших у використанні будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання корпусів» в об`єкті реконструкції за адресою: Столичне шосе, 149, у Голосіївському районі міста Києва.

Проте, права на виставлене на аукціон майно не належали банкруту ЗАТ «Київгума», не обраховувалися на його ліквідаційному балансі та не входили до ліквідаційної маси. Права на корпуси в об`єкті реконструкції за адресою: Столичне шосе, 149 у Голосіївському районі міста Києва належали третім особам, зокрема, права на житловий корпус № 16 належали позивачці ОСОБА_2 .

Потерпілі інвестори неодноразово заявляли, що безпосереднє відношення до протиправної оборудки з майном за адресою: Столичне шосе, 149 у Голосіївському районі міста Києва мав високопосадовець органів прокуратури ОСОБА_5 , який наразі обіймає посаду заступника начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю - начальника Управління процесуального керівництва досудовими розслідуваннями та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора.

Серед іншого, за родиною прокурора ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_6 були зареєстровані дачні будинки АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

Пов`язаність прокурора ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , а також зазначеними об`єктами витребування можна встановити, зокрема, на підставі публічної інформації, у тому числі доступних декларацій ОСОБА_5 .

Разом з тим, згідно таких самих публічних даних суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І. є дружиною ОСОБА_7 - заступника начальника департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора.

Окрім того, що чоловік судді ОСОБА_8 працює разом з чоловіком відповідачки ОСОБА_6 в одному і тому самому підрозділі Офісу Генерального прокурора, обидва зазначені подружжя також є земляками - з Луганської області, а чоловіки тривалий час працювали разом в органах прокуратури Луганської області та у місті Києві.

Існують підстави вважати, що суддя ОСОБА_8 опосередковано через її чоловіка ОСОБА_7 може бути пов`язаною з прокурором ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_6 , які, на думку заявника, мають безпосереднє відношення до об`єкту реконструкції та спірного об`єкту в справі № 911/675/20.

Наведені обставини є достатніми для подання заяви про відвід судді Кордюкової Ж.І. від розгляду справи на підставі п.3 ч.1 ст.36 ЦПК України, оскільки суддя може бути прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи.

Заявник дізнався про обставини пов`язаності судді Кордюкової Ж.І. та її чоловіка ОСОБА_7 з прокурором Андрєєвим А.В. та його дружиною випадково лише 24.11.2025 з мережі інтернет.

При розгляді цієї справи суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І. може мати заздалегідь сформовану, упереджену позицію, що призведе до ухвалення чергового необґрунтованого чи незаконного рішення, що є неприпустимим при здійснені судочинства.

Просив прийняти відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни від розгляду справи.

Дослідивши заяву, суд встановив наступне.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01.09.2025 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Київгума», Правобережної товарної біржі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма WELCOME», Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 про визнання результатів аукціону та укладеного за його результатами договору недійсними, та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд зазначеної цивільної справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

12.11.2025 постановлено ухвалу про повернення без розгляду заяви ОСОБА_2 про зміну предмету позову від 09.09.2025.

24.10.2025 та 10.11.2025 постановлені ухвали про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Частиною 1 ст.36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 ст. 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частинами 1-3, 11 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п.1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, як суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Аналізуючи доводи заявника, суд відзначає, що доводи заяви про відвід судді у цій справі зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями та діями останньої.

Заявник стверджує, що суд першої інстанції на власний розсуд визначає, коли він буде чи не буде вирішувати питання, і вважає, що ця обставина може бути підставою для відводу.

Частинами 1-2 ст. 214 ЦПК України встановлено, що при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.

При колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи.

Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Суд зауважує, що помилкове трактування заявником вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку розгляду таких заяв та власне баченням заявника щодо того, як повинен, на його думку, відбуватись хід справи, не є підставою для відводу і не свідчить про упередженість судді.

Доводи заявника зводяться до незгоди з послідовністю процесуальних дій головуючого судді, які на думку останнього, мала вчинити суддя. При цьому саме головуючий суддя керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій.

Незгода ОСОБА_1 з порядком розгляду справи і наявність власного бачення порядку та послідовності вчинення чи невчинення головуючим суддею процесуальних дій, свідчить про необґрунтованість в цій частині доводів заяви про відвід.

Суд повторно наголошує, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Суд вважає, що заявник ОСОБА_1 не навів і не довів існування жодних підстав, визначених ст. 36 ЦПК України, які б дійсно могли слугувати підставою для відводу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. При цьому ОСОБА_1 вдався до безпідставних звинувачень головуючого судді у вчиненні, на його думку, неправомірних дій, а саме опосередкованого інтересу у розгляді даної справи.

Дійсно, мій чоловік ОСОБА_7 та прокурор Андрєєв А.В. одночасно працювали деякий час в Офісі Генерального прокурора. Проте заявником не надано жодних доказів про існування опосередкованої пов`язаності мене з подружжям ОСОБА_5 .

Заявником не надано жодних доказів, що я, як суддя, опосередковано через свого чоловіка можу бути пов`язаною з прокурором ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_6 , яка взагалі не є учасником цієї цивільної справи.

Зазначені доводи заявника є нічим не підтвердженими припущеннями, а заява про відвід має на меті усунення судді від розгляду справи.

При цьому необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.

За таких обставин вважаю заяву про відвід судді у цій справі необґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати необґрунтованою заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни.

Цивільну справу передати до канцелярії Голосіївського районного суду міста Києва для вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена 27.11.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова