Постанова

від 29.01.2008 по справі 4-28/230-07-7082

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4-28/230-07-7082

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" січня 2008 р. Справа № 4-28/230-07-7082

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого М.В. Сидоренко

суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної   

при секретарі судового засідання  Скуділо О.В.

за участю представників сторін

від позивача -   Петров М.Ю.

від відповідачів:

ТОВ  „МАРКТРАНС” -  не з'явився

Українсько-норвежського СП

у вигляді ТОВ „Барвіл-Україна” -  Шевченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю  „МАРКТРАНС” та Українсько-норвежського спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю  „Барвіл-Україна”

на рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2007 р.

у справі № 4-28/230-07-7082

за  позовом Приватного підприємства Фірми „Дарьял”

до  Товариства з обмеженою відповідальністю  „МАРКТРАНС”

     Українсько-норвежського спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю  „Барвіл-Україна”

про зобов'язання до вчинення певних дій

В судовому засіданні 10.01.2008 р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 29.01.2008 р. на 11:00.

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.11.2007 р. (Головуючий суддя Літвінов С.В.) позов Приватного підприємства Фірми „Дарьял” (далі - ПП „Дарьял”) задоволений в повному обсязі: 1) зобов'язано  Товариство з обмеженою відповідальністю  „МАРКТРАНС”  (далі - ТОВ „МАРКТРАНС”) виконати певні дії щодо безумовної передачі ПП „Дарьял” оригіналу коносаменту № MSCUSR569894 на отримання вантажних контейнерів MEDU1214592, MSCU0195505, MSCU1637113, MSCU6863540, 2) припинено дії Українсько-норвежського спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю  „Барвіл-Україна” (далі - Українсько-норвежське СП у вигляді ТОВ „Барвіл-Україна”) спрямовані на отримання поза існуючими зобов'язаннями від ПП „Дарьял” грошових коштів за демередж та зберігання вантажних контейнерів з кальцієм силіцидом, які надійшли в Одеській морський торгівельний порт, так як суд дійшов висновку, що дії ТОВ „МАРКТРАНС” і Українсько-норвежського СП у вигляді ТОВ „Барвіл-Україна” порушують цивільні права та інтереси ПП „Дарьял”.

Не погоджуючись з вказаним рішенням  ТОВ „МАРКТРАНС” (далі –1-й Скаржник) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині зобов'язання скаржника виконати певні дії щодо безумовної передачі ПП „Дарьял” оригіналу коносаменту № MSCUSR569894 на отримання вантажних контейнерів MEDU1214592, MSCU0195505, MSCU1637113, MSCU6863540 та закрити провадження по справі в цій частині. При цьому 1-й Скаржник  посилається на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права та вважає, що позивач не довів наявність у ТОВ „МАРКТРАНС” оригіналу згаданого коносаменту. Відтак 1-й Скаржник зазначає, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки позивач, на його думку, не має права вимагати повернення документів, а має лише право вимагати виконання умов договору, які пов'язані з їх (документів) отриманням.

Одночасно, не погоджуючись з вказаним рішенням  Українсько-норвежське СП у вигляді ТОВ „Барвіл-Україна” (далі –2-й Скаржник) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати повністю та припинити провадження по справі. При цьому 2-й Скаржник вважає, що суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, оскільки ним правомірно нараховані 127 дол. США без врахування ПДВ зарозміщення контейнерів з небезпечними вантажами. Крім того, скаржник вважає, що висновки господарського суду щодо притримання ним вантажу є безпідставними і не відповідають дійсності, так як навпаки, він наполягав на най скорішому вивозі вантажу.

У відзиві на апеляційну скаргу  ТОВ „МАРКТРАНС” позивач вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, на його думку, підстави для скасування або зміни рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2007 р. встановлені ст. 104 ГПК України відсутні, просить оскаржуване судове рішення залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу  Українсько-норвежського СП у вигляді ТОВ „Барвіл-Україна” позивач вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки 2-й Скаржник не надав суду першої інстанції доказів своєї правомірної поведінки по відношенню до ПП „Дарьял”, просить рішення суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

03.01.2007 р. між ТОВ „Марктранс” та ПП „Дарьял” було укладено договір транспортного експедирування № 010/2007, за яким ТОВ „Марктранс” прийняло на себе зобов'язання щодо виконання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезення вантажів, що надходять на адресу ПП „Дарьял”.

Як зазначив позивач, він передав ТОВ „Марктранс” простою поштою всі документи, необхідні для належного виконання останнім власних зобов'язань за вказаним договором, у тому числі й оригінал коносаменту № MSCUSR569894 на отримання вантажних контейнерів MEDU1214592, MSCU0195505, MSCU1637113, MSCU6863540 з сировиною, яка швидко псується, що підтверджується листом  СП ТОВ „Барвіл Україна” від 18.07.2007 р. без номеру на адресу керівника SKW Stahl-Metallurgie GmbH (І том - а. с. 164).  

У судовому засіданні представник 1-го Скаржника стверджував, що оригінал коносаменту № MSCUSR569894 до ТОВ „Марктранс” не надходив, а також у позивача відсутні докази направлення цього коносаменту в зв'язку з невиконанням ним (позивачем) п. 4.8 договору транспортного експедирування щодо відправлення документів кур'єрською поштою.

Однак, з такою позицією ТОВ „Марктранс” правомірно не погодився суд першої інстанції і не погоджується апеляційна інстанція з урахуванням наявності вищевказаного листа СП ТОВ „Барвіл Україна” від 18.07.2007 р. та суперечливими посиланнями 1-го Скаржника лише на порушення позивачем п. 4.8 договору.

Відтак, судова колегія приходить до висновку, що 1-м Скаржником не спростовано обставин, викладених у зазначеному вище листі від 18.07.2007 р., який являється доказом по даній справі, та не доведено відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України належними і допустимими доказами факту відсутності у нього оригіналу коносаменту № MSCUSR569894 або правомірності його притримання.

При цьому, судова колегія приймає до уваги, що листами, починаючи з 08.02.2007 р., спочатку Українсько-норвежське СП у вигляді ТОВ „Барвіл-Україна”, яке взагалі не знаходиться в будь-яких договірних відносинах з позивачем по справі,вимагало у останнього (позивача) сплати за послуги щодо розміщення на відкритій складській ділянці, а в окремих випадках і за відвантаження контейнерів з небезпечними вантажами, та повідомило ПП „Дарьял”про притримання зазначеного вантажу до погашення цієї заборгованості. Потім, з повідомленням, вихідний № 01/2303 від 23.03.2007 р. (І том - а. с. 25), про необхідність здійснення такої сплати на користь ТОВ „Марктранс” звернувся до клієнта - ПП „Дарьял” і 1-й Скаржник, з яким позивачем, як це зазначено вище, укладений договір транспортного експедирування № 010/2007.Більш того, зазначені вище дії 1-го і 2-го Скаржників апеляційна інстанція вважає неправомірними.

Так, Українсько-норвежське СП у вигляді ТОВ „Барвіл-Україна” в договірних відносинах з позивачем не знаходиться і, з врахуванням укладеного ПП „Дарьял” з ТОВ „Марктранс”договору транспортного експедирування № 010/2007,ніяких вимог саме до позивача в даному випадку пред'являти не може.

Не довів правомірності такої вимоги і ТОВ „Марктранс”, так як зазначені в повідомленні витрати не передбачені умовами договору, а за приписами ч. 1 ст. 316 ГК України тааналогічними приписами ч. 1 ст. 929 ЦК України надання експедитором додаткових послуг можливо лише у випадку, коли такі послуги передбачені договором експедирування. Згідно ж з вимогами ст. 10 Закону України „Про транспортну-експедиторську діяльність” експедитору надано право щодо відшкодування додаткових витрат лише в погоджених з клієнтом обсягах,а відповідно до приписів ст. 12 вищезазначеного Закону у клієнта виникає обов'язок на відшкодування понесених експедитором в його інтересах лише документально підтверджених витрат.Отже, в законі законодавець зазначає лише про погоджені з клієнтом витрати експедитора, які саме останнім, як і обставина погодження повинні бути доведені.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, докази погодження і сплатиТОВ „Марктранс” дол. США без врахування ПДВ за контейнербудь-якій особіза послуги по відвантаженню (розміщенню) небезпечного вантажу позивача відсутні.

Доводи скаржника Українсько-норвежського СП у вигляді ТОВ „Барвіл-Україна” щодо необхідності оплати послуг за відвантаження небезпечного вантажу, що становить 127 дол. США без врахування ПДВ за контейнер, судовою колегією не приймаються з підстав, що вже наведені вище. При цьому, відповідно до чинного законодавства, зокрема зазначених раніше ст. 929 ЦК України і ст. 316 ГК України взагалі не вбачається обов'язок клієнта (ПП „Дарьял”) здійснювати плату за послуги (додаткові послуги) транспортного експедирування, пов'язані з перевезенням вантажу, стороні, яка взагалі не є стороною цього договору.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Одеської області відповідає вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається, а доводи скаржників є необґрунтованими.

Відтак, у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити.

З врахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2007 р. у справі № 4-28/230-07-7082 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Головуючий суддя                                                                                Сидоренко М.В.

Суддя                                                                                                      Таценко Н.Б.

Суддя                                                                                                      Мишкіна М.А.  

Постанова підписана 30.01.2008 р.