9/267-07-7806
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л Апро зупинення
"29" січня 2008 р. Справа № 9/267-07-7806
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Таценко Н.Б.
суддів Сидоренко М.В., Мишкіна М.А.
секретар судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін
від позивача: Король О.І. –довіреність б/н від 25.09.2007р.
від відповідачів:
1) Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” –Безверхий А.М. –довіреність № 90 від 20.12.2005р.
2) Товариство з обмеженою відповідальністю „Ім. Суворова” –не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”
на рішення господарського суду Одеської області
від 26.11.2007р.
по справі № 9/267-07-7806
за позовом: Приватного підприємства „Ранчо”
до відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Ім. Суворова”
про визнання недійсним кредитного договору
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.11.2007р. по справі № 9/267-07-7806 (суддя Бакланова Н.В.) позовні вимоги Приватного підприємства „Ранчо” (далі ПП „Ранчо”) задоволено, визнано недійсним кредитний договір №010/11-48/261 від 11.05.2006р., укладений між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" (далі ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ім. Суворова” (далі ТОВ „Ім. Суворова”) по ст. ст. 203, 230, 216, 236 ЦК України, ст. 49 Закону України „Про банки та банківську діяльність" з посиланням на надання позичальником банку для отримання кредиту документів (довідка № 59 від 09.03.2006р. щодо відсутності судових процесів в господарських та інших судах України, довідка № 57 від 09.03.2006р. стосовно наявності права власності на предмет застави, протоколи загальних зборів учасників ТОВ „ім. Суворова" № 9 від 12.12.2005р. та від 12.02.2006р.), що не відповідають дійсності згідно постанови Комінтернівського суду Одеської області від 13.08.2007р. у справі № 1 - 183/07 по обвинуваченню директора ТОВ „ім. Суворова" Рембача Олександра Володимировича у скоєні злочинів, передбачених ч.1 ст. 222 (шахрайство з фінансовими ресурсами) та ч.1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України, котра є обов'язковою по ст. 35 ГПК України, і на підставі яких працівниками банківської установи робились висновки та розрахунки для прийняття рішення про кредитування та істотні умови кредитних операцій.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 5-1-1/15-6063 від 17.12.2007р., в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2007р. скасувати, прийняти нове рішення, відмовити в задоволенні позову ПП „Ранчо”, т. я. судом не наведено жодного положення ЦК України або іншого нормативного документа якому суперечить кредитний договір, нормативні документи Національного Банку України, на котрі посилався позивач та суд першої інстанції, не містять жодних обмежень щодо кредитування або встановлення відсоткових ставок за кредитами в залежності від фінансового положення клієнта, викладені в позові обставини не могли перешкодити вчиненню спірного правочину, а лише за певних умов могли вплинути на розмір резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, останній жодним чином не стосується взаємовідносин між контрагентами по кредитному договору, згідно п. 7.16 Статуту ТОВ „Ім. Суворова” директор товариства має право без довіреності від імені товариства розпоряджатися майном (у т. ч. передати у заставу) і коштами товариства, виступати розпорядником кредитів та укладати договори, сплата позичальником на користь Банку відсотків за користування кредитними коштами є свідченням того, що відповідна угода схвалена товариством.
В відзиві на апеляційну скаргу вих. № 09/08 від 11.01.2008р. ПП „Ранчо” просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції без задоволення, т. я. позовні вимоги заявлені з підстави укладення кредитного договору саме під впливом обману по ст. 230 ЦК України, згідно ст. 1055 ЦК України, ст. 346 ГК України, ст. 49 Закону України „Про банки та банківську діяльність" істотне значення має кредитоспроможність клієнта –наявність у нього передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним в повному обсязі та в обумовлені договором строки, яка характеризується поточним фінансовим становищем клієнта.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заслухавши представників сторін, колегія суддів, –
В с т а н о в и л а:
11.05.2006р. Акціонерний поштово-пенсійний банк „Аваль” (далі АППБ „Аваль”) (кредитор) в особі начальника Комінтернівського відділення ООФ АППБ „Аваль” Горбань В.І., правонаступником якого являється ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, і ТОВ „Ім. Суворова” (позичальник) в особі директора Рембача О.В. в смт. Комінтернівське уклали кредитний договір № 010/11-48/261, предметом якого по п.1 являється відкриття кредитором позичальнику невідновлювальної кредитної лінії в сумі 200 000 грн. для придбання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, мінеральних засобів захисту рослин, насіння та сплати страхової премії згідно представлених договорів, рахунків та інших документів строком до 11.07.2007р. із сплатою 17 % річних. Згідно п. 3.4 названого договору у відповідності з діючим законодавством України забезпеченням цього договору (ст. 345 ГК України) є застава належного позичальнику основного стада ВРХ, сільгоспобладнання, автотранспорту. Відповідно до п. 6.9 даного договору під час дії цього договору позичальник зобов'язується на вимогу кредитора надавати інше додаткове забезпечення кредиту в разі, якщо укладені договори застави (поруки) не в повному обсязі забезпечують повернення кредиту або предмет застави за договорами застави, що забезпечують повернення кредиту, втратив ліквідність. В пп. в) п. 4.1 вказано, що при отриманні кредиту позичальник гарантує, що не існує ніякого відомого позичальнику розслідування з боку суду, господарського суду, державних чи інших органів, яке може суттєво негативно вплинути на фінансові можливості або діяльність позичальника та про які кредитор не був попереджений до укладання цього договору. Відповідно до пп. г) даного пункту позичальник гарантує, що його фінансові звіти (включаючи баланс та звіт про фінансові результати та їх використання), які датовані на дату подання їх кредитору, були подані останньому в завершеному та правильному стані і вірно відображають фінансове становище і результат діяльності позичальника на цю дату і на періоди, що закінчились на той час, знаходяться у відповідності з чинними нормативами бухгалтерської звітності, за час після дати складання фінансових звітів не відбулось несприятливих матеріальних змін у фінансовому стані чи в результатах діяльності позичальника (у випадку суттєвих несприятливих змін у фінансовому стані позичальник повинен повідомити про це кредитора письмово). По п. 9.1 вказаного договору останній набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій та інших витрат пов'язаних з виконанням зобов'язань по кредиту).
В подальшому 11.09.2006р. АППБ „Аваль” в особі начальника Комінтернівського відділення ООФ АППБ „Аваль” Горбань В.І. (кредитор), ПП „Ранчо” в особі директора Смолярчука Д.Г. (поручитель), ТОВ „Ім. Суворова” (боржник) в особі директора Рембача О.В. уклали трьохсторонній договір поруки, згідно п. 1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням названого боржника, що виникають з умов кредитного договору № 010/11-48/261 від 11.05.2006р. в повному обсязі цих зобов'язань. Причому останнє речення п. 1.2 містить положення, згідно котрому поручитель свідчить, що з умовами кредитного договору ознайомлений та згоден. В п. 2.1 договору поруки сторони встановили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.
Відповідно до п. 1.1 Статуту СТОВ „Ім. Суворова”, затвердженого загальними зборами засновників протоколом № 1 від 02.03.2000р., зареєстрованого в Комінтернівській райдержадміністрації Одеської області за реєстраційним № 04057155Ю0010169 від 07.03.2000р., СТОВ „Ім. Суворова” засноване на базі колективного сільськогосподарського підприємства „Ім. Суворова”, що реорганізується, і утворене на засадах угоди громадян шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку. По пп. з) п. 7.2 вказаного статуту до компетенції зборів учасників товариства належить затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 10 тис. грн. Згідно п. 7.12 цього статуту виконавчим органом товариства є директор, який призначається зборами учасників та вирішує усі питання діяльності товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників, котрі можуть винести рішення про передачу частини належних їм повноважень до компетенції директора (п. 7.13), директор має право без довіреності виконувати дії, які не є прерогативою учасників товариства, від імені товариства (п. 7.15). По п. 7.16 даного статуту директор товариства діє без довіреності від імені товариства в межах своєї компетенції, зокрема, розпоряджається майном (купує, дає в оренду, під заставу, продає та ін.) і коштами товариства, виступає розпорядником кредитів, укладає в Україні та за її межами договори.
25.09.2007р. ПП „Ранчо” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою № 40/7 про визнання недійсним кредитного договору № 010/11-48/261 від 11.05.2006р., укладеного між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції та ТОВ „Ім. Суворова” по ст. 92, ч. 3 ст. 215, ч. 1 ст. 230 ЦК України, обґрунтовуючи вчинення кредитного договору під впливом обману положеннями абз. 4 п. 13 Роз'яснень ВАС України № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, оскільки факт надання позичальником документів, у яких містилась неправдива інформація, встановлений постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.08.2007 р. у справі № 1 - 183/07 по обвинуваченню директора ТОВ „ім. Суворова" Рембача Олександра Володимировича у скоєні злочинів, передбачених ч.1 ст. 222 (шахрайство з фінансовими ресурсами) та ч.1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України, котра є обов'язковою по ст. 35 ГПК України, т. я. вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, вказані обставини мають істотне значення.
Рішенням господарського суду Одеської області позовні вимоги задоволені з мотивів, наведених в описовій частині постанови. При цьому з змісту апеляційної скарги випливає, що банківська установа в останній одночасно посилається на ненаведення жодного положення ЦК України або іншого нормативного документа якому суперечить кредитний договір, викладені в позові обставини не могли перешкодити вчиненню спірного правочину, а лише за певних умов могли вплинути на розмір резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, останній жодним чином не стосується взаємовідносин між контрагентами по кредитному договору, наявність у директора товариства права на підписання договору кредиту по п. 7.16 Статуту ТОВ „Ім. Суворова”, наступне схвалення товариством укладеної директором угоди шляхом сплати відсотків за користування кредитом. Однак в даному випадку позовні вимоги заявлені з підстави укладення кредитного договору саме під впливом обману по ст. 230 ЦК України шляхом надання позичальником в підтвердження поточного фінансового стану банківській установі документів, що не відповідали дійсності, тоді як згідно ст. 1055 ЦК України, ст. 346 ГК України, ст. 49 Закону України „Про банки та банківську діяльність" істотне значення для одержання кредиту має кредитоспроможність клієнта. З врахуванням викладеного і предмету доказування по цьому спору посилання скаржника на ненаведення в судовому рішенні жодного положення ЦК України або іншого нормативного документа якому суперечить кредитний договір, наступне схвалення товариством укладеної директором угоди шляхом сплати відсотків за користування кредитом правовому аналізу і оцінці по ст. 43 ГПК України не підлягають, т. я. кожне з них за умови звернення з відповідним позовом являється окремою підставою для визнання кредитного договору недійсним.
Наразі в судовому засіданні 29.01.2008р. представником банку апеляційній інстанції надано договір поруки від 03.07.2006р., укладений АППБ „Аваль” в особі начальника Комінтернівського відділення ООФ АППБ „Аваль” Горбань В.І. (кредитор), ПП „Ранчо” в особі директора Смолярчука Д.Г. (поручитель), ТОВ „Ім. Суворова” (боржник) в особі директора Рембача О.В., за умови існування в матеріалах справи договору поруки між вищезазначеними сторонами, датованого 11.09.2006р. Однак з наданої банком на вимогу апеляційної інстанції кредитної справи позичальника вбачається, що згідно складеного в присутності призначеного загальними зборами ТОВ „Ім. Суворова” директора Смолярчука Д.Г. акту перевірки стану та наявності застави від 13.09.2006р. рішенням загальних зборів засновників Рембача О.В. усунено від керівництва 04.07.2006р. В службовій записці начальника Комінтернівського відділення Горбаня В.І. від 23.08.2006р. також містяться відомості про зміну у позичальника керівництва, зокрема продаж 4 засновниками товариства із 5 своїх часток Смолярчуку Д.Г. (власник ПП „Ранчо”), залишення директора, який оформляв кредит, без печатки і практично усунення останнього від управління господарством, невнесення змін до засновницьких документів. Вищевикладене свідчить про одночасне існування двох ідентичних договорів поруки з різними датами між сторонами, підписаних від боржника директором ТОВ „Ім. Суворова” Рембачом О.В., в т. ч. станом на 11.09.2006р. за умови наявності у банківської установи відомостей про усунення останнього від керівництва боржника 04.07.2006р. за рішенням загальних зборів, зміну складу засновників і керівництва, продаж 4 учасниками товариства своїх часток Смолярчуку Д.Г. без внесення змін до статутних документів, а, отже, і без здійснення державної реєстрації (в кредитній справі позичальника міститься тільки Статут СТОВ „Ім. Суворова”, затверджений загальними зборами засновників протоколом № 1 від 02.03.2000р., і зареєстрований в Комінтернівській райдержадміністрації Одеської області за реєстраційним № 04057155Ю0010169 від 07.03.2000р., про створення товариства на базі колективного сільськогосподарського підприємства „Ім. Суворова”).
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне направити копії матеріалів даної справи до прокуратури Одеської області для проведення перевірки і встановлення факту наявності чи відсутності в діях посадових осіб позичальника і поручителя (Смолярчука Д.Г. і Рембача О.В.), а також банківської установи ознак конкретного злочину і прийняття відповідної постанови згідно норм КПК України з одночасним зупиненням провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України, відповідно до якої господарський суд зупиняє провадження у справі в разі надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.
Керуючись ст. ст. 79, 86 ГПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
1. Апеляційне провадження по справі № 9/267-07-7806 зупинити до одержання відповідної постанови уповноваженого слідчого органу.
2. Копії матеріалів справи № 9/267-07-7806 направити до слідчого органу –прокуратури Одеської області для організації проведення перевірки і прийняття відповідної постанови за її результатами.
Головуючий суддя Таценко Н.Б.
Суддя Сидоренко М.В.
Суддя Мишкіна М.А.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2008 |
Оприлюднено | 04.02.2008 |
Номер документу | 1321771 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Таценко Н.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні