Постанова

від 29.01.2008 по справі 21/361-06-11052

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/361-06-11052

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" січня 2008 р. Справа № 21/361-06-11052

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Шевченко В.В.

                                      Мирошниченко М.А.,

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: Клочкова І.С.

Від відповідача: Шувалова Г.І.

Від третьої особи: Виборнова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”

на рішення господарського суду Одеської області

від 03 грудня 2007 року                    

у справі № 21/361-06-11052                                                                                                                                                                                                                                                                          

за позовом: Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Портовик”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”

про стягнення 24068 грн. 76 коп.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” (далі - Порт) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Портовик” (далі –Портовик) про стягнення основного боргу в розмірі 24 068,76 грн. В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на те, що в період з 2004 року по 2005 рік Портом були оплачені рахунки підприємства „Інфоксводоканал” на суму 25059,40 грн. за водоспоживання житлового будинку по вул. Педагогічній,18 в м. Одесі, який знаходиться у повному віданні відповідача, однак його заборгованість перед Портом залишається несплаченою до теперішнього часу.

Портовик позов не визнав посилаючись на відсутність договірних відносин як з Портом, так і з „Інфоксводоканалом” щодо водопостачання житлового будинку по вул. Педагогічній,18 в м. Одесі, котрий знаходиться на балансі Порту, а з виставлених „Інфоксводоканалом” Порту рахунків за період з серпня 2002р. по травень 2005р., оплачених останнім, не вбачається, що споживачем послуг з водопостачання та водовідведення був саме цей житловий будинок.  

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.12.2007 року у справі (суддя –Зеленов Г.М.) у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог.

          В апеляційній скарзі Порт посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права просить зазначене рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Портовик відзив на апеляційну скаргу не надіслав, а його представник в усних поясненнях в засіданні суду заперечував проти її задоволення і просив оскаржуване рішення залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.          

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 24.11.1999 року між Портом (підрядник) та Портовиком (замовник) було укладено договір за № КД –1165, відповідно до якого Порт зобов'язався надавати Портовику послуги з водопостачання та водовідведення житлового будинку по вул. Педагогічній,18 в м. Одесі, а останній –оплачувати надані послуги протягом 10 банківських днів з моменту отримання виставленого підрядником рахунку.

Умовами п. 5.1 визначено, що цей договір вступає в силу з дати його підписання і буде діяти протягом року та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору чи його перегляду.

01.11.2000 року між Комунальним підприємством „Одесводоканал”, правонаступником якого є ТОВ „Інфокс”, та Портом (абонент) було укладено договір № 928/3, відповідно до якого Одесводоканал зобов'язалося надавати Порту послуги з водопостачання та водовідведення на об'єкти абонента згідно з їх дислокацією, а Порт –своєчасно оплачувати надані послуги щомісячно до 20 числа місяця, слідуючого за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Одесводоканалу на підставі виставлених останнім рахунків.  

Листом № 30-6-225 від 07.06.2001 року Порт повідомив Портовика про припинення з 01.06.2001 року дії договору № КД –1165 від 24.11.1999 року та звернувся до „Одесводозбуту” з листом № 30-6-386 від 13.08.2002 р. про виключення із дислокації об'єктів Порту житлового будинку, що знаходиться в м. Одесі, вул. Педагогічна,18, у зв'язку з оформленням договору на водопостачання безпосередньо зі споживачем –Портовиком.  

08.08.2002 р. Портовик звернувся до КП „Одесводоканал” з пропозицією про укладення договору на водопостачання житлового будинку по вул. Педагогічній,18 в м. Одесі, але позитивної відповіді не отримав.

Таким чином, договір № КД –1165 від 24.11.1999 року припинився і на новий строк, тобто на 2002 рік, сторонами не продовжувався.  

01.09.2004 року між ТОВ „Інфокс” в особі служби „Водосбут” філії „Інфоксводоканал” (водоканал) та Портом (абонент) було укладено новий договір на послуги водопостачання та водовідведення № 257/3, відповідно до якого водоканал зобов'язався надавати Порту послуги з водопостачання та водовідведення на об'єкти абонента згідно з дислокацією цих об'єктів (Додаток № 1), а Порт зобов'язався щомісячно, до 15 числа місяця, слідуючого за звітним оплачувати виставлені водоканалом рахунки за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок останнього.

          З наявного у справі Додатку № 1 до даного договору вбачається, що у дислокації об'єктів Порту, що користуються послугами з водопостачання та водовідведення, житловий будинок по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі відсутній.

          Предметом спору у справі є вимоги Порту про стягнення з Портовика основного боргу в розмірі 24068 грн. 76 коп., що виник у зв'язку з оплатою Портом протягом 2004 - 2005 р.р. виставлених йому філією „Інфоксводоканал” рахунків за водопостачання житлового будинку по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі, а саме: № 120-12/124436 від 09.08.2002 р. на суму 6 506 грн. 04 коп.; № 118-177/240060 від 29.12.2003 р. на суму 1 701 грн. 31 коп.; за № 118-177/273500 від 17.05.2004 р. на суму 5 374 грн. 35 коп.; за № 118-177/300691 від 08.09.2004 р. на суму 5 741 грн. 92 коп.; за № 120-140/335446 від 11.02.2005 р. на суму 1 611 грн. 63 коп.; за № 120-140/337016 від 24.02.2005 р. на суму 2 466 грн. 55 коп.; № 120-140/17192 від 25.05.2005 р. на суму 1 657 грн. 60 коп.

Правовими підставами свого позову Порт вказав ст. 20, ч. 1 ст. 196, ст. ст. 224, 225, 226, 228 ГК України та ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України.

Проте, з такою позицією погодитися не можна, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Господарським судом першої інстанції на підставі ретельної правової оцінки наданих сторонами в обґрунтування своїх вимог  і заперечень доказів та з урахуванням висновку № 3738/3739 судово – економічної експертизи від 29.09.2007 року з достовірністю встановлено, а позивачем не спростовано, що балансоутримувачем житлового будинку по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі як у період з 2002 року по 2005 рік, так і на момент вирішення даного спору є Порт.

Належних доказів, які б підтверджували те, що споживачем послуг з водопостачання та водовідведення по вказаним у позовній заяві рахункам є саме житловий будинок по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі, Портом до суду не подано і таких доказів у матеріалах справи не міститься.

У вказаних рахунках, окрім рахунку № 120-140/17192 від 25.05.2005 р., не зазначені правові (договірні) підстави нарахування філією „Інфоксводоканал” оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення, відсутнє найменування безпосереднього споживача цих послуг, зокрема, житлового будинку по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі.

У дислокації об'єктів Порту, що користуються послугами з водопостачання та водовідведення, яка є Додатком № 1 до договору № 257/3 від 01.09.2004 р., житловий будинок по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі відсутній.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово –комунальному господарству від 01.07.1994 р. № 65, абонентами, що користуються послугами Водоканалу, можуть бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи, а також окремі громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах. Отже, абонентом філії „Інфоксводоканал” у спірний період щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення міг бути тільки балансоутримувач житлового будинку по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі, котрим є Порт.

У договірних відносинах щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення житловому будинку по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі у період з 2002 року по 2005 рік Портовик ні з Портом, ані з ТОВ „Інфокс” не знаходився.

В матеріалах справи відсутні регістри бухгалтерського обліку та первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували витрати ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” та Порту по обліку розрахунків за водопостачання та водовідведення з Портовиком, внаслідок чого документально обґрунтувати стан заборгованості між вказаними підприємствами та Портовиком за період з 2002 року по 2005 рік неможливо.

Наданими відповідачем платіжними дорученнями за 2004-2005 р.р.  підтверджується перерахування філії „Інфоксводоканал” грошових коштів за водопостачання та водовідведення.

Порт ці обставини не спростував.

Статтями 224, 225, 226 ГК України, на які посилається Порт, як на підставу пред'явлених вимог, врегульовані загальні умови і порядок відшкодування збитків у сфері господарювання учасником господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, особі, права або інтереси якої порушено, а також склад та розмір відшкодування. Але, за умови встановленого судом факту відсутності договірних відносин між сторонами у справі у спірний період вказані правові норми застосуванню не підлягають.

Окрім того, позивачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування ні наявності збитків у своїй майновій сфері, ані протиправності дій відповідача, його вини та причинного зв'язку між такими протиправними діями та збитками.

          Також, безпідставним є посилання Порту на ст. 228 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу, оскільки судом встановлено, що позивач не відшкодовував ТОВ „Інфокс” збитки, а добровільно оплатив виставлені філією „Інфоксводоканал” рахунки за надані послуги з водопостачання та водовідведення згідно з укладеним договором.

          Безпідставним також є і посилання Порту на ч. 1 ст. 196 ГК України, якою врегульовано виконання господарського зобов'язання, у якому беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, оскільки трьохстороннього договору щодо  надання послуг з водопостачання та водовідведення житловому будинку по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі між ТОВ „Інфокс”, Портом та Портовиком ніколи  не укладалося.

          Не заслуговують на увагу також безпредметні посилання Порту в обґрунтування пред'явлених вимог на ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, які регулюють поняття зобов'язання та підстави його виникнення,  загальні умови виконання зобов'язання та недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання, оскільки у даному випадку Порт не є виконавцем надання послуг з водопостачання та водовідведення житловому будинку по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі, а Портовик не є замовником таких послуг. У позовній заяві позивач не вказав, його представник не зміг пояснити в засіданні суду апеляційної інстанції, а з матеріалів справи не вбачається, з яких саме підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, у відповідача виникло зобов'язання сплатити Порту суму основного боргу в розмірі 24 068 грн. 76 коп.

          Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що позовні вимоги Порту є необґрунтованими та недоведеними і місцевий господарський суд правильно відмовив в їх задоволенні.    

          Викладене в апеляційній скарзі твердження скаржника, що відповідач надавав до „Інфоксводоканалу” звіти за водоспоживання, де зазначав абонентом Порт, об'єктивно нічим не підтверджено та спростовується наявним у справі листом філії від 28.11.2007 р. про те, що копії звітів, на підставі яких службою „Водозбут” були виставлені Порту рахунки (що зазначені ним у позовній заяві) в службі „Водозбут” не збереглися.

          Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” як письмово, так і усно підтверджувало факт оплати Портом протягом 2004 - 2005 р. р. послуг з водопостачання та водовідведення по особовим рахункам, відкритим на житловий будинок по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Належних доказів у розумінні зазначених процесуальних норм, які б підтверджували, що споживачем послуг по вказаним у позовній заяві рахункам був саме житловий будинок по вул. Педагогічній, 18 в м. Одесі у справі не міститься.

          Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив, що таких доказів не існує.

          Посилання скаржника на те, що господарський суд не зобов'язав сторони зробити звірку взаємних розрахунків для з'ясування факту існування чи відсутності подвійної оплати рахунків, виставлених Порту, не приймаються до уваги колегії суддів, оскільки з'ясування цієї обставини не входить до предмета доказування у справі, а зобов'язання сторін до проведення звірки взаєморозрахунків не є процесуальним обов'язком суду з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 33 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

          Твердження скаржника, що при винесенні рішення судом зроблений висновок, який взагалі суперечить матеріалам  справи, не заслуговує на увагу, оскільки посилання у мотивувальній частині оскаржуваного рішення на відсутність доказів підтверджуючих заборгованість ДП „Одеський морський торговельний порт” перед ОСББ „Портовик” в сумі 24068 грн. 76 коп. є опискою, яка спростовується загальним змістом рішення і підлягає виправленню згідно з ч. 1 ст. 89 ГПК України.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі з безпредметним посиланням на норми Закону України „Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, який не регулює виниклі між сторонами правовідносини, що є предметом спору у справі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, всебічно, повно і об'єктивно встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви позивача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2007 року у справі № 21/361-06-11052 - залишити без змін, виправивши допущену на аркуші п'ятому в абзаці четвертому його мотивувальної частини описку та поміняти найменування сторін місцями, а саме: ... підтверджуючих заборгованість ОСББ „Портовик” перед ДП „Одеський морський торговельний порт” у сумі...

        Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.          

 Судді:                                                                      Мирошниченко М.А.

                                                                                               Шевченко В. В.