Постанова

від 29.01.2008 по справі 14-22-11/416-06-11397

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14-22-11/416-06-11397

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" січня 2008 р. Справа № 14-22-11/416-06-11397

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Жукової  А.М.   

Суддів:  Бойко  Л.І.;  Величко Т.А.;

при секретарі судового засідання:Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Дребот М.М., Михайлова А.Д.

від відповідача: Безверський Р.В.

розглянувши апеляційні скарги ТОВ "АБІ Україна" м. Київ представник за довіреністю ПК "Космос" м. Одеса; ПП "Одеський корпоративний комп'ютерний коледж" м. Одеса   

на рішення господарського суду Одеської області від "13" грудня 2007 р.

зі справи 14-22-11/416-06-11397

за позовом  ТОВ "АБІ Україна"  м. Київ  в особі ПК "Космос"        

до  ПП "Одеський корпоративний комп'ютерний коледж"         

про стягнення компенсації за порушення авторських прав в розмірі 61180 грн.

встановив:

          Рішенням господарського суду Одеської області від 13.12.2007р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено частково, стягнуто на користь позивача 20898 грн. боргу та 327 грн. судових витрат, в решті позову відмовлено. Рішення вмотивоване матеріалами справи, нормами матеріального права, зокрема, ЗУ  "Про авторське право і суміжні права" (ст.7,8,32,52),  ст. 421, 433, 443 ЦКУ та  зазначено, що для визнання суми компенсації судом досліджено розмір шкоди, завданої неправомірним  використанням об'єкта авторського права і в даному випадку - суму можливої винагороди за використання - комп'ютерної програми на умовах ліцензійного договору. Щодо компенсації  визначеної позивачем у сумі 61180 грн., то позивачем не надано обґрунтування цієї суми.

          ТОВ "АБІ Україна" в особі ПК "Космос" не погодившись з висновками місцевого суду звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду змінити та стягнути на його користь з відповідача 61180 грн. компенсації за порушення авторських прав, що складе 133 мінімальні заробітні плати. На обґрунтування своїх доводів скаржник послався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального  права щодо визначення  суми компенсації. Зокрема, судом не враховано вимоги Постанови ВГСУ щодо дослідження об'єктивних критеріїв для визначення орієнтованого розміру шкоди та з'ясування суми можливої винагороди за аналогічне використання спірного твору на умовах ліцензійного  договору, яка встановлювалася суб'єктом авторських прав за попередніми угодами або відповідає усталеній практиці в даній сфері; обсяг порушення (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів) тощо, наміри відповідача. Судом не враховано, що комп'ютерна програма АВВY FINE READER 7.0 Professional  неправомірно використовувалась відповідачем при здійснені ним статутної діяльності  - навчання студентів.

          Також, не погодився з висновками місцевого суду ПП "Одеський корпоративний комп'ютерний коледж", звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати як таке, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення; невідповідності висновку суду фактичним  обставинам справи, що призвело до порушення матеріального права. На підтвердження своїх доводів скаржник послався на положення ЗУ "Про акторське право та суміжні права" і зазначив, що судом не прийнято до уваги, що  на час проведення перевірки державним інспектором з питань інтелектуальної власності  ПП "Одеський корпоративний комп'ютерний коледж" у позивача було відсутнє виключне право на дозвіл або заборону використання програмного забезпечення АВВY FINE READER, а на час набуття такого права - Коледж не використовував та не встановлював спірну комп'ютерну програму, тобто відсутній  факт порушення прав ТОВ "АВІ Київ". Судом не враховано, що 8.02.2006р. між ПП "Одеський корпоративний комп'ютерний коледж" і ДП "Інком - Одеса" був укладений договір про співпрацю - закупівлю необхідного програмного забезпечення, зокрема, придбано ліцензійне програмне забезпечення корпорації "COREL" на комп'ютерну програму "Сorel Drow" та ліцензійне програмне забезпечення компанії "Мicrosoft".

          Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи судовою колегією встановлено наступне.

          Перевіркою, здійсненою державним інспектором з питань інтелектуальної власності за участю представників ПП "Одеський корпоративний комп'ютерний коледж" та ПП "Космос" виявлено, що на 30 персональних комп'ютерах відповідача встановлено неліцензійне програмне забезпечення  АВВY FINE READER 7.0 Professional, про що складено акт №03/06 від 8.02.06р. (а.с.9). Зазначене програмне забезпечення виробництва ТОВ "АБІ СОФТВЕР" РФ розповсюджується ТОВ "АБІ Україна" на підставі Ліцензійної угоди №01.04.ні.06 від 1.04.2006р. (а.с.53). За цією угодою ліцензіар - ТОВ "АБІ СОФТВЕР" передав ліцензіату - ТОВ "АБІ Україна" виключні права на  ПЗ в межах України. Додатковою угодою від 1.11.2006р. до ліцензійної угоди від 1.04.06р. ліцензіату ТОВ  "АБІ Україна" надано право дозволяти або заборонити використання ПЗ іншим особам на території України.

          Вважаючи, що ПП "ОККК" порушено ст.15 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" ТОВ "АБІ Україна" в особі ПП "Космос" 24.10.06р. звернулось з позовом про  компенсацію, обґрунтувавши позовні вимоги положеннями ст.50, 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" та ст.424, 432 ЦКУ, визначивши  до стягнення 50 тис. грн. Рішенням господарського суду від 27.03.07р. позов задоволено. Постановою Одеського апеляційного суду від 5.06.07р. рішення місцевого  суду залишено без змін. Постановою ВГСУ від 9.10.2007р. рішення попередніх судів скасовано, а справа направлена на новий розгляд. Постанова касаційної інстанції вмотивована неповним з'ясуванням  попередніми судами обставин, які мають значення для вирішення спору, що призвело до неправильного застосування норм процесуального та матеріального права.

          Заявою про уточнення позовних вимог  від 19.11.07р. позивач просить стягнути з відповідача  компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 61180 грн., що становить  133 мінімальні заробітні плати (а.с.54 т.2).                                         Відповідачем у відзиві на позов  заперечуються доводи позивача з тих підстав, що ТОВ "АБІ Україна" станом на 8.02.06р. не володів такими виключними правами на програмне забезпечення АВВY FINE READER, як правом дозволяти або забороняти використання програмного забезпечення іншим особам. Згідно свідоцтва про внесення суб'єкта підприємницької діяльності до Реєстру виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення (№00503 від 13.12.2005р.) ТОВ "АБІ Україна" є розповсюджувачем програмного забезпечення яке виробляється ТОВ "АБІ Софтвер" Російської Федерації до 31.12.2006р. За ліцензійною угодою №03.01.н5.05 від 3.01.2005р. та №01.04.н1.06 від 1.04.2006р. (п.2.4) (а.с.53, 99 т.2) ліцензіар ТОВ "АБІ Софтвер" не передав ліцензіату ТОВ "АБІ Україна" виключні авторські права на ПЗ, а лише право використання в межах умов угоди, при цьому, на території України права на ПЗ  є виключними (п.2.2 угоди). Лише  додатковою угодою №3 від 1.11.2006р. до ліцензійної угоди №01.04.н1.06 позивачеві були надані виключні права щодо дозволу або заборони використання ПЗ іншими особами на території України. На момент укладення додаткової угоди відповідачем не вчинено порушень авторських прав позивача.

          Місцевий суд задовольняючи позовні вимоги частково, послався на ст.421, 427, 433, 443 ЦКУ та ст.8, 21-25, 31,32 ЗУ "Про авторське права і суміжні права" дійшовши висновку, що збитки в сумі 20898 грн., які складаються із вартості  примірника комп'ютерної програми - 696,60 грн., яка була встановлена на 30 комп'ютерах ПП "ОККК" (696,60х30)  є розміром можливої винагороди за використання спірного твору на умовах ліцензійного договору, а обсяг компенсації в сумі 61180 грн. позивачем не обґрунтовано, оскільки використання комп'ютерної програми  АВВY FINE READER 7.0 Professional в навчальному процесі спростовується робочими навчальними планами курсового професійного навчання ПП "ОККК".

          Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ "АБІ України" та  погоджується з доводами апеляційної скарги ПП "Одеський корпоративний комп'ютерний коледж"  виходячи з наступного.

          Відповідно до ст.418 ЦКУ - право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Одним із об'єктів права інтелектуальної власності є комп'ютерні програми, які відповідно до ст.18 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.

          Як вбачається із матеріалів справи, суб'єктом авторського права на комп'ютерну програму є її розробник ТОВ "АБІ Софтвер" м. Москва, яким  по ліцензійним угодам №03.01.н.5.05 від 3.01.2005р. та №01.04.н1.06 від 1.04.06р. передано виключні майнові права на програмне забезпечення АВВY FINE READER 7.0 Professional на території України ТОВ "АБІ Україна".

          Відповідно до ст. 424 ЦКУ - майновими права інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності в т.ч. забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності встановлені законом. Але "ліцензіар" та "ліцензіат" погодили виключні права на користування авторськими правами на ПЗ, зокрема, це право на відтворення ПЗ; право на розповсюдження ПЗ шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом іншої передачі до першого продажу екземпляру ПЗ; право на рекламу ПЗ; право на імпорт екземплярів ПЗ; право на експорт екземплярів ПЗ. Тобто, виключні майнові права  інтелектуальної власності передані виробником позивачеві частково, що відповідає приписам ст.427 ЦКУ. Майнові права, які в ліцензійній угоді не вказані, вважаються такими, що не передаються. Саме умови договору є визначальними для використання ліцензіатом майнових прав інтелектуальної власності.

          Підставою для звернення з позовом позивач вважає порушення відповідачем його майнових прав відповідно до акту перевірки від 8.02.2006р. №03/06. Слід зазначити, що ніякі докази не мають для господарського  суду заздалегідь встановленої сили. Відповідно до "Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної  власності" затв. Постановою КМУ №674 від 17.05.2002р. ( в редакції постанови КМУ від 24.03.2004р. №369) державний інспектор проводить планові та позапланові перевірки суб'єктів господарювання у процесі використання об'єктів права інтелектуальної власності, наявності дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності на будь - якій стадії їх виробництва, розповсюдження, прокату чи провадження іншої діяльності пов'язаної з їх використанням. До акту перевірки додаються копії  всіх документів та матеріалів перевірки, приписи державного інспектора про усунення виявлених порушень, а у разі складання протоколу - копія протоколу про адміністративне  правопорушення. Незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності комп'ютерної програми є порушенням ст.51-2 КАП і тягне накладення штрафу від 10 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян із конфіскацією об'єкта права інтелектуальної власності. Із акту перевірки не вбачається дотримання перевіряючим приписів п.24 Положення, а лише засвідчено наявність програми  АВВY FINE READER 7.0 Professional на 30 комп'ютерах.

          Відповідно до ст.432 ЦКУ кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до ст.16 ЦКУ, при цьому обов'язок доказування і подання доказів на підтвердження позовних вимог покладається на позивача. Суд у випадках та у порядку встановленому законом при вирішенні спору має встановити обсяг порушення або наміри відповідача, вину та інші обставини щодо порушених прав інтелектуальної власності та визначення суми компенсації. ЗУ "Про авторське право і суміжні права" (ст.52 п.г) передбачено розмір компенсації від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат замість  відшкодування збитків або стягнення доходу.

          Факт встановлення програми АВВY FINE REACLER 7.0 Professional на комп'ютерах в навчальних класах відповідач не заперечує.

          Встановлення ПЗ без дозволу власника об'єкта інтелектуальної власності є порушенням майнових прав власника. На час перевірки правом надавати дозвіл або заборону належало виключно ТОВ "АБІ СОФТВЕР" м. Москва, а не позивачеві - ТОВ "АБІ Україна".

          Після укладення додаткової угоди від 1.11.06р. до ліцензійної угоди №01.04.н1.06 від 1.04.06р. якою передбачено виключне право позивача надавати дозвіл або заборону використання ПЗ іншим особам на території України, позивач не здійснював перевірки на предмет користування відповідачем ПЗ АВВY FINE READER 7.0 Professional  у своїй господарській

діяльності. Позивач лише  припускає таку діяльність позивача, а припущення не може прийматися судом в якості доведеного факту.

          За недоведеними фактами, що мають значення для вирішення справи ТОВ  "АБІ Україна" не довело правомірність визначеної до стягнення компенсації у розмірі 133 мінімальних заробітних плат - 61180 грн.

          Судова колегія не погоджується з висновками місцевого суду щодо стягнення з відповідача 20898 грн. в якості  компенсації, оскільки ця сума, за визначенням позивача є упущеною вигодою, яку б він міг отримати при аналогічному ліцензійному використанні цієї комп'ютерної програми. На стягнення цієї суми позивач позов не заявляв, отже, місцевий суд вийшов за межі позовних вимог в порушення ст.83 п.2 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК України,

суд постановив:

          1. Апеляційну скаргу ТОВ "АБІ Україна" залишити без задоволення.

          2. Апеляційну скаргу ПП "Одеський корпоративний комп'ютерний коледж"  задоволити.

          Рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2007р. по справі №14-22-11/416-06-11397 - скасувати, у позові  - відмовити.

          Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до ВГСУ протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                                А.М. Жукова

Судді                                                                                                              Т.А. Величко

                                                                                                              Л.І. Бойко