Ухвала від 28.11.2025 по справі 358/666/25

Справа № 358/666/25 Провадження № 1-кс/358/338/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року м. Богуслав

Слідчий суддя Богуславського районного суд Київської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянув у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111230000803 від 23.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 26.11.2025 звернулася до слідчого судді Богуславського районного суду Київської області з вказаним клопотанням, яке мотивує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 квітня 2025 року, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, у ОСОБА_4 , який перебував за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семигори, виник злочинний умисел на самовільне зайняття частини земельної ділянки в охоронній зоні в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3220685300:01:002:0003 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, яка знаходиться в адміністративних межах Вільховецького старостинського округу Богуславської міської територіальної громади Обухівського району Київської області, власником якої є держава в особі Київської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00022533, та яка надана в постійне користування Державному територіально - галузевому об`єднанню «Південно - Західна залізниця» правонаступником якого являється AT «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

23.04.2025 у період часу з 11:30 до 12:30 ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч вимог ст. 14 Конституції України, статей 81, 116, 125, 126 ЗК України, які регламентують порядок набуття і реалізації права на землю, усвідомлюючи відсутність у нього правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також в порушення ст.ст. 68, 112 ЗК України та ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт», якими встановлено обмеження у використанні земельних ділянок залізничного транспорту та охоронних зон, здійснив з використанням трактора марки МТЗ 80 реєстраційний номер НОМЕР_1 , з навісним обладнанням у вигляді культиватора марки «Промінь - ІСМ», самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, площею 0,214 га, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3220685300:01:002:0003 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, яка знаходиться в адміністративних межах Вільховецького старостинського округу Богуславської міської територіальної громади Обухівського району Київської області, власником якої є держава в особі Київської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00022533, та яка надана в постійне користування Державному територіально - галузевому об`єднанню «Південно - Західна залізниця» правонаступником якого являється AT «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815.

Вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту представника потерпілого, відповідно до якого останній вказав, що земельна ділянка з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, з кадастровим номером 3220685300:01:002:0003 належить державі в особі Київської обласної державної адміністрації ЄДРПОУ 00022533 та яка надана в постійне користування Державному територіально - галузевому об`єднанню «Південно - Західна залізниця» правонаступником якого являється AT «Українська залізниця»; протоколом огляду місяця події, в результаті якого було виявлено трактор МТЗ-80 з реєстраційний номер НОМЕР_1 з навісним обладнанням у вигляді культиватора марки «Промінь - ІСМ», вказані предмети перебували на місці події, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3220685300:01:002:0003, які в подальшому було вилучено; ухвалою про арешт майна накладеного протоколом огляду місяця події, в результаті якого було встановлено трактор МТЗ-80 з реєстраційний номер НОМЕР_1 з навісним обладнанням у вигляді культиватора марки «Промінь - ІСМ» шляхом накладення заборони відчуження; протоколом огляду місця події, під час якого був залучений судовий експерт, який шляхом вимірювання спеціальним пристроєм встановив межі обробленої земельної ділянки; висновком експерта, згідно якого площа розорюваний земельних ділянок складає 0,214 га, сума збитків які були завдала державі в особі Київської обласної державної адміністрації, становить 711 400 грн; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , яка була присутня під час проведення слідчих дій, як невідома особа здійснює розорення земельної ділянки поряд із залізничною колією; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , який був присутній під час проведення слідчих дій, як невідома особа здійснює розорення земельної ділянки поряд із залізничною колією; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який 23.04.2025 прибув на місце події та помітив, як особа здійснюють розорювання земельної ділянки поряд із залізничними коліями; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 який 23.04.2025 прибув на місце події та помітив, як особа здійснюють розорювання земельної ділянки поряд із залізничними коліями; відповіддю Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, згідно якого загальна площа земельної ділянки становить 22.6402 га, з цільовим призначенням з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, також надані копії повного витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та поземельна книга; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - земельні ділянки з кадастровими номерами 3222989103:03:003:0008 площею 0,83 га, що знаходиться в Обухівському районі Київської області, 3523886000:02:000:0144 площею 4,324 га, що знаходиться в межах Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області на праві власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також згідно відомостей Реєстру прав власності на нерухоме ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1957 року побудови, реєстраційний номер майна: 36276596.

Крім того, відповідно до інформації Територіального сервісного центру № 3244 РСЦ ГЦС МВС в Київській та Чернігівській областях за ОСОБА_4 на праві власності зареєстрований автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі GOLF, номерний знак НОМЕР_2 , 2002 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_3 .

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

З огляду на викладене чинним КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення в тому числі відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кримінальному провадженні № 12025111230000803 від 23.04.2025 прокурором, в порядку ст. 128 КПК України, пред`явлено цивільний позов в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 711 400 грн.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З огляду на викладене, підставою для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність доказів, що підтверджують вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, зокрема наявність збитків відповідно до висновку судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, згідно якої сума збитків становить 711 400 (сімсот одинадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Метою накладення арешту на майно ОСОБА_4 є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

На підставі вище викладеного з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, що належить підозрюваному ОСОБА_4 , враховуючи сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно може бути стягнуто для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), існують обґрунтовані підстави для накладення арешту на майно, належне підозрюваному ОСОБА_4 , а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222989103:03:003:0008 площею 0,83 га, що знаходиться в Обухівському районі Київської області, 3523886000:02:000:0144 площею 4,324 га, що знаходиться в межах Петроострівської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1957 року побудови, реєстраційний номер майна: 36276596 та автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі GOLF, номерний знак НОМЕР_2 , 2002 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_3 .

Враховуючи мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи викладене, у кримінальному провадженні, з метою забезпечення арешту майна, є необхідність розглядати клопотання про арешт майна без виклику особи, у володінні якої воно знаходиться, у зв`язку з можливістю ОСОБА_4 відчужити шляхом купівлі-продажу, дарування, міни або іншим способом до до розгляду вказаного клопотання по суті.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримала, з підстав у ньому зазначених, та просила задовольнити.

На підставі положень ч. 2ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийняв рішення здійснювати розгляд поданого клопотання без виклику підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки це може призвести до вчинення дій, пов`язаних із відчуженням вказаного майна, що унеможливить забезпечення виконання рішення суду про арешт майна з метою забезпечення подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПКУкраїни арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями131та132 КПК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

Стаття 170 КПК Українивстановлює, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У випадку накладення арешту з метою відшкодування шкоди, відповідно до ч. 6ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

За змістом ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених нормКПК України, при вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя має встановити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного та чи наявна обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення;

2) чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою;

3) чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із відповідним клопотанням;

4) чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування.

З урахуванням вказаного, дослідив клопотання та додані до нього матеріали, заслухав прокурора, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.

Як зазначено вище, підставою застосування арешту майна з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, 13.10.2025 письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_4 , про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.

Отже, у відповідності до вимогст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо його майна може вирішуватися питання про застосування заходів забезпечення, зокрема арешту.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя виходить з того, що кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим, керуючись приписами ч. 5ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з вказаної практики вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкриміноване йому кримінальне правопорушення. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України.

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, встановлено, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, яка, відповідно до кадастрової карти України, відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення та призначена для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту та перебуває у постійному користуванні АТ «Українська залізниця».

Так, за версією слідства, 23.04.2025 у період часу з 11:30 до 12:30 ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч вимог ст. 14 Конституції України, статей 81, 116, 125, 126 ЗК України, які регламентують порядок набуття і реалізації права на землю, усвідомлюючи відсутність у нього правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також в порушення ст.ст. 68, 112 ЗК України та ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт», якими встановлено обмеження у використанні земельних ділянок залізничного транспорту та охоронних зон, здійснив з використанням трактора марки МТЗ 80 реєстраційний номер НОМЕР_1 , з навісним обладнанням у вигляді культиватора марки «Промінь - ІСМ», самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, площею 0,214 га, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3220685300:01:002:0003 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, яка знаходиться в адміністративних межах Вільховецького старостинського округу Богуславської міської територіальної громади Обухівського району Київської області, власником якої є держава в особі Київської обласної державної адміністрації, та яка надана в постійне користування AT «Українська залізниця». Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав державі в особі Київської обласної державної адміністрації, майнову шкоду на суму 711 400 грн, що підтверджується висновком експерта від 30.06.2025 № С2130/06-2025.

Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що могло мати місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України, та таке кримінальне правопорушення міг вчинити ОСОБА_4 .

Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковується зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення, настали у вигляді завдання державі майнової шкоди. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі досліджених копій матеріалів кримінального провадження, зокрема: протоколом допиту представника потерпілого; протоколом огляду місяця події, в результаті якого було виявлено трактор МТЗ-80 з реєстраційний номер НОМЕР_1 з навісним обладнанням у вигляді культиватора марки «Промінь - ІСМ»; ухвалою про арешт майна; протоколом огляду місця події, під час якого був залучений судовий експерт, який шляхом вимірювання спеціальним пристроєм встановив межі обробленої земельної ділянки; висновком експерта, згідно якого площа розорюваний земельних ділянок складає 0,214 га, сума збитків які були завдала державі в особі Київської обласної державної адміністрації, становить 711 400 грн; протоколом допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; відповіддю Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області щодо цільового призначення земельної ділянки; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - земельні ділянки з кадастровими номерами 3222989103:03:003:0008 площею 0,83 га, що знаходиться в Обухівському районі Київської області, 3523886000:02:000:0144 площею 4,324 га, що знаходиться в межах Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області на праві власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також згідно відомостей Реєстру прав власності на нерухоме ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1957 року побудови, реєстраційний номер майна: 36276596.

Крім того, відповідно до інформації Територіального сервісного центру № 3244 РСЦ ГЦС МВС в Київській та Чернігівській областях за ОСОБА_4 на праві власності зареєстрований автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі GOLF, номерний знак НОМЕР_2 , 2002 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_3 .

Оцінив вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та поясненнями прокурора, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК Україниза викладених у клопотанні обставин.

Частина 10статті 170 КПК Українивстановлює, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належать на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_4 , а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 3222989103:03:003:0008 площею 0,83 га; земельну ділянку з кадастровим номером 3523886000:02:000:0114 площею 4,324 га; житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1957 року побудови; автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі GOLF, номерний знак НОМЕР_2 , 2002 року випуску.

Дослідив долучені до клопотання матеріали, слідчим суддею встановлено, що вказане майно, зокрема земельні ділянки, будинок та транспортний засіб на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостями ТСЦ МВС.

Враховуючи, що обмежень чи заборон щодо накладення арешту на вказане майно не було встановлено, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо можливості накладення арешту на таке майно.

Щодо можливості накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільного позову), слідчий суддя зазначає наступне.

Як зазначено вище, відповідно до ч. 6ст. 170 КПК Українизастосування арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення може бути за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

При цьому, згідно з ч. 8 вказаної статті вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

Як встановлено слідчим суддею, на день розгляду клопотання про арешт майна цивільний позов наявний в матеріалах кримінального провадження.

Так, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України. Стороною обвинувачення встановлений розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням 711400 грн.

Отже, у випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення, інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України, на нього може бути покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, за рахунок майна, яке йому належить.

При вирішенні питання щодо достатності підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні рухоме та нерухоме майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги такі обставини:

- у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини завдання державі збитків в сумі 711400 грн;

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України;

- перелічене у клопотанні майно належить ОСОБА_4 на праві власності;

- вартість майна на яке просить накласти арешт прокурор є співімрною із розміром шкоди, завданої від імовірного вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання Витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, інформацією щодо вартості транспортного засобу з сайту AUTO.RIA.

Так, відповідно до НГО земельних ділянок їх вартість складає: 3222989103:03:003:0008 - 33562,18 грн; 3523886000:02:000:0114 198648,30 грн.

Крім того, стороною обвинувачення надано слідчому судді інформацію з сайту AUTO.RIA щодо вартості зареєстрованого за ОСОБА_4 рухомого майна. Так, автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі GOLF, 2002 року випуску, ціна від 121068 грн. до 208152 грн.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що встановлено достатньо підстав для висновку, що у випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення на нього може бути покладеного обов`язок з відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, за рахунок майна, яке йому належить.

Отже, враховуючи, що існують об`єктивні підстави вважати, що незастосування арешту в цьому випадку зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення цивільного позову, слідчий суддя вважає, що арешт майна на цьому етапі є цілком законним і необхідним заходом для забезпечення дієвості кримінального провадження.

При цьому, прокурор наголошує, що підставою накладення арешту на вказане майно є існування реального ризику його відчуження до постановлення кінцевого рішення у справі, що призведе до неможливості забезпечення наявності достатньої кількості майна для відшкодування завданої шкоди, а тому, накладення арешту на всі перелічені об`єкти є розумним та співрозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до положеньст. 173 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У цьому кримінальному провадженні необхідність арешту майна обумовлена сукупністю підстав вважати, що за рахунок такого майна може бути забезпечено відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником чи довіреними йому особами.

Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах даного кримінального провадження та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України, в результаті вчинення якого державі, завдано збитків у розмірі 711400 гривень та враховуючи, що на підозрюваного за вироком суду може бути покладено обов`язок з її відшкодування, зокрема, за рахунок майна, яке йому належить, слідчий суддя приходить до висновку, що можливість відчуження ним вказаного майна є обґрунтованою.

З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже, у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

За таких умов, заявлені прокурорм підстави арешту є виправданими, а переслідувані цілі можуть бути досягнуті через застосування до майна підозрюваного саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Щодо розумності та співрозмірності арешту, слід зазначити наступне.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку, наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні особи, яка є власником такого майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт накладається без заборони користування відповідним майном, а тому не вбачає негативних наслідків від його застосування як для самого підозрюваного, так і для інших осіб. Водночас, заборона відчуження та розпорядження відповідним майном є обґрунтованою та виправданою з огляду на встановлений ризик передачі зазначеного майна на користь інших осіб, що унеможливить досягнення заявленої мети арешту.

Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуюється у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.

Також слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнає підозрюваний на цьому етапі виправдовують такий ступінь втручання у його право власності.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,131,170-173,372,376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , а саме на:

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222989103:03:003:0008 площею 0,83 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2439661232000;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3523886000:02:000:0114 площею 4,324 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 852456835238.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , а саме на: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1957 року побудови, реєстраційний номер майна: 36276596.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , а саме на: автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі GOLF, номерний знак НОМЕР_2 , 2002 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 14.09.2021.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити прокурору.

Роз`яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений та оголошений 01.12.2025 о 15:00.

Слідчий суддя ОСОБА_1