Ухвала від 01.12.2025 по справі 380/1192/20

УХВАЛА

01 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 380/1192/20

адміністративне провадження № К/990/40621/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №380/1192/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2018 №0020771401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1000000,00грн.

Справа судами розглядалася неодноразово.

За результатом останнього перегляду, Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.09.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025, провадження з нового розгляду в суді першої інстанції справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення закрив.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 06.10.2025 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №380/1192/20, ухвалити в цій справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» відмовити в повному обсязі.

У зв`язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам статей 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд ухвалою від 17.10.2025 подану контролюючим органом касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Залишаючи подану скаржником касаційну скаргу без руху, Верховний Суд установив, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повне судове рішення складено 14.02.2025.

Таким чином, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 06.03.2025, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду скаржником подано 06.10.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Натомість, питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не порушено; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №380/1192/20 скаржником до суду касаційної інстанції також не надано.

А тому, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику необхідно надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025, ухваленої за результатом апеляційного перегляду ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №380/1192/20 із зазначенням підстав та долученням належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.

У даному випадку, як вказав суд, належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №380/1192/20 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.

У зв`язку з наявністю у Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 17.10.2025 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду від 17.10.2025) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 17.10.2025 о 18:30год.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 27.10.2025 до Верховного Суду подано заяву про усунення недоліків, зміст якої містить обґрунтування необхідності поновлення процесуального строку на касаційне оскарження спірних ухвали та постанови, прийнятих у цій справі.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку скарги, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України посилається на наступні обставини: своєчасність подання касаційної скарги у цій справі при первинному зверненні до суду; постановлення Верховним Судом ухвали про повернення раніше поданої відповідачем касаційної скарги з наданням права повторного звернення до суду з касаційною скаргою.

Скаржник стверджує, що зазначені ним обставини є безпосереднім чинником необхідності поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі. На його переконання, така необхідність обумовлена тим, що первинна касаційна скарга була подана у встановлений процесуальний строк, а надалі скаржником здійснювалося виконання вимог ухвали суду щодо надання документ про сплату судового збору з подальшим повторним зверненням до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Тобто, приведення касаційної скарги у відповідність до положень статті 330 КАС України та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду, як на переконання скаржника, є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої касаційної скарги.

Далі, за змістом клопотання, скаржник, посилаючись на низку рішень Верховного Суду щодо поновлення строків касаційного оскарження, наголошує на належній реалізації ним права на звернення до суду. Він також зазначає на відсутність зловживання процесуальними правами з боку контролюючого органу, що підтверджується врахуванням зауважень, викладених у попередній ухвалі Верховного Суду про повернення касаційної скарги, та оперативним повторним зверненням до суду у найкоротші строки після її повернення.

Цитуючи правові позиції Європейського Суду з прав людини, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та керуючись положеннями КАС України, скаржник вказує про необхідність урахування зазначених ним у клопотанні обставин як поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Оцінивши доводи наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, надісланому на виконання вимог ухвали від 17.10.2025 про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд ухвалою від 11.11.2025 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану контролюючим органом касаційну скаргу повторно залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Тобто, залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки, на переконання суду, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтування та доводи не є такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень.

У зв`язку з наявністю у Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 11.11.2025 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду від 11.11.2025) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 12.11.2025 о 13:44год.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 24.11.2025 до Верховного Суду подано заяву, зміст якої зведено до обґрунтування необхідності поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження спірних у справі №380/1192/20 - ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025.

Разом з тим, оцінивши доводи, наведені контролюючим органом у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, надісланій на виконання вимог ухвали від 11.11.2025 про повторне залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд установив, що, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначив причини пропуску процесуального строку, аналогічні тим, що були наведені ним у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, надісланому на виконання вимог ухвали від 17.10.2025 про залишення касаційної скарги без руху, та які судом було визнано неповажними. Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, не вказало; належних, достовірних та достатніх доказів також не долучило.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.

Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

За змістом частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З аналізу вищенаведених положень убачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Верховним Судом установлено та підтверджено матеріалами касаційного провадження, що касаційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №380/1192/20 Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до Верховного Суду було подано до суду 06.10.2025, у той час, коли останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 06.03.2025. На думку Верховного Суду, така процесуальна поведінка не свідчить про намір добросовісної реалізації особою свого права на касаційне оскарження судових рішень, а також про дотримання вимог процесуального закону, зокрема, щодо строку подання касаційної скарги, унормованого статтею 329 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що процесуальний строк на касаційне оскарження рішення суду обчислюється з моменту виготовлення повного тексту судового рішення апеляційної інстанції або з моменту його вручення особі, яка подає касаційну скаргу. У зв`язку з цим обставини, на які посилається відповідач у заяві поданій на виконання вимог ухвали від 11.11.2025 про повторне залишення касаційної скарги без руху, не можуть свідчити про наявність у нього безумовного права реалізовувати своє право на касаційне оскарження у будь-який час після спливу відповідного строку.

Жодних доказів, які б підтверджували момент вручення скаржнику копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №380/1192/20, а також доказів на підтвердження того, що пропуск строку стався з причин, незалежних від волі скаржника, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не надало ані на виконання вимог ухвал Верховного Суду від 17.10.2025 та 11.11.2025, ані на момент постановлення цієї ухвали.

Оцінивши посилання скаржника на обставину запровадження з 24.02.2022 на всій території України правового режиму воєнного стану, Верховний Суд зазначає, що дійсно Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №?2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан, дія якого триває й дотепер.

Запровадження воєнного стану, згідно з частиною першою статті 121 КАС України, є обставиною, яка підлягає врахуванню при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, якщо буде встановлено наявність прямого причинного зв`язку між цією обставиною та фактом пропуску відповідного строку.

При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною/черговою скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про воєнний стан» в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Надаючи оцінку доводам відповідача, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується виключно запровадження воєнного стану на території України та не містить положень щодо зміни строків розгляду справ чи інших процесуальних строків. Зазначеним указом, а також законодавчими актами, якими він затверджений, не було внесено змін до КАС України щодо регулювання процесуальних строків.

Органи державної влади після запровадження воєнного стану продовжують здійснювати свої повноваження у встановленому законом порядку. Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, затверджені рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 №23, мають виключно рекомендаційний характер та можуть враховуватися судом лише у сукупності з іншими обставинами та доказами, що підтверджують наявність підстав, зокрема, для поновлення процесуального строку.

Отже, сам по собі факт запровадження воєнного стану не може розглядатися як достатня та безумовна підстава для визнання причин пропуску процесуального строку поважними. Для цього необхідно надати належні обґрунтування та докази того, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на діяльність конкретного державного органу.

У свою чергу, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та посилаючись на складний режим функціонування державних органів, зокрема, Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України в умовах дії на всій території України правового режиму воєнного стану, скаржник не наводить конкретних доводів і не надає суду належних доказів, які б підтверджували, яким саме чином вказані обставини вплинули на його обов`язок дотриматися установленого КАС України строку касаційного оскарження судових рішень у справі №380/1192/20 - ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025.

Ураховуючи зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що у даному випадку пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з причин суб`єктивного характеру, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України. Дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України є процесуальним обов`язком особи, яка звертається з касаційною скаргою, а тому звернення скаржника з касаційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових меж, визначених статтею 329 КАС України свідчить виключно про намагання скаржника домогтися поновлення строку на касаційне оскарження без належних правових підстав. Такі дії фактично спрямовані на уникнення процесуальних обмежень та нівелювання принципу правової визначеності, що суперечить засадам адміністративного судочинства та допустимості касаційного перегляду.

Таким чином, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не визнаються Верховним Судом поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Сукупність обставин, на які посилається скаржник у поданому ним клопотанні, є суб`єктивними й пов`язані виключно з неналежною організацією роботи Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та свідчать про те, що контролюючий орган допустив необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №380/1192/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №380/1192/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

М.М. Гімон

І.А. Васильєва