Постанова

від 18.12.2007 по справі 10/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "18" грудня 2007 р.                                                                   Справа № 10/88

м. Чернівці                                                                                            11-30 год.

За позовом Автогосподарства Управління внутрішніх справ України в Чернівецькій області  

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя       Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання –Нікуліца І.С.

За участю представників:

Від позивача –Левицький В.К., старший юрисконсульт, дов. № 150 від 24.07.2007 р.

Від відповідача –Чмола І.І., головний державний податковий інспектор, дов. № 28570/10-008 від 12.12.2006 р., Городенська М.І., старший державний податковий інспектор, дов. № 16117/10-012 від 23.07.2007 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2006 р. №№ 001077151/0, 001080151/0, від 02.02.2007 р. №№ 001077151/1, 001080151/1 та від 05.04.2007 р. №№ 001077151/2, 001080151/2 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- податкова перевірка проведена з порушенням закону, зокрема, без повідомлення керівника та без перевірки всіх обставин, які повинні бути зазначені в акті невиїзної документальної перевірки;

- рішення про застосування штрафних санкцій прийнято після закінчення встановленого законом десятиденного строку;

-  висновки акту перевірки від 26.10.2006 р. не відповідають фактичним обставинам, оскільки не взято до уваги, що суму податків, за прострочення сплати яких застосовано штрафні санкції, позивач сплачував з розстроченням, наданим згідно з ухвалою господарського суду Чернівецької області по справі № 9/79;

- при винесенні рішень не враховано строків давності, встановлених ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідач надав заперечення, в яких позов не визнав з тих підстав, що актом перевірки від 26.10.2006 р. установлено, що позивачем порушувалися граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів, застосування штрафних санкцій за ці порушення проведено податковою інспекцією у відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень немає.

Ухвалою від 24.07.2007 р. за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинено до 16.10.2007 р. для проведення сторонами звірки своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

16.10.2007 р. провадження у справі поновлено, погодженого акту звірки сторони суду не подали. Під час подальшого розгляду справи кожна сторона надала свій розрахунок штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів.

У судовому засіданні 18.12.2007 р. представник позивача просив позов задовольнити, скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, представники відповідача позов не визнали.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у позові належить частково відмовити.

Так, судовим розглядом справи встановлено наступне.

26.10.2006 р. ДПІ у м. Чернівці проведено документальну невиїзну перевірку своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів Автогосподарством УМВС України, за результатами якої складено акт № 4455 від 26.10.2006 р. (а.с. 4-8).

В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення Автогосподарством УМВС України в Чернівецькій області граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до 30 днів та більше 90 днів.

Спору щодо сум узгоджених податкових зобов'язань та реквізитів податкових розрахунків, зазначених в акті № 4455 від 26.10.2006 р., між сторонами немає, тому копії цих розрахунків судом не витребовувалися.

Податковим повідомленням-рішенням № 001080151/0 від 22.11.2006 р. за затримку сплати на 2 календарних дня податкового зобов'язання з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 3374,01 грн. до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% суми узгодженого податкового зобов'язання, що складає 337,41 грн. (а.с. 9).

Податковим повідомленням-рішенням  № 001077151/0  від 22.11.2006 р. за затримку сплати на 1249 календарних днів податкового зобов'язання з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 284458,26 грн. до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 50% суми узгодженого податкового зобов'язання, що складає 142229,21 грн. (а.с. 10).

Позивач оскаржив згадані податкові повідомлення-рішення, подавши первинну скаргу до ДПІ у м. Чернівці. Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПІ у м. Чернівці від 02.02.2007 р. у задоволенні скарги відмовлено, 02.02.2007 р. винесено податкові повідомлення-рішення № 001080151/1 про застосування штрафних санкцій на суму 337,41 грн. та № 001077151/1 про застосування штрафних санкцій на суму 142229,21 грн. (а.с. 16-19).

Повторна скарга позивача рішенням ДПА в Чернівецькій області від 05.04.2007 р. також залишена без задоволення, винесено податкові повідомлення-рішення  від 05.04.2007 р. № 001080151/2 на суму 337,41 грн. та № 001077151/2 на суму 142229,21 грн. (а.с. 20-24).

Порушення строків розгляду скарг та надіслання платнику податків умотивованого рішення, встановлених пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд не вбачає, спору з цього питання між сторонами немає.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181).

Ст. 17 Закону № 2181 визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно з п. 17.1.7 п. 7.1 ст. 7 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як установлено судом, під час проведення перевірки, оформленої актом № 4455 від 26.10.2006 р. відповідачем не прийнято до уваги той факт, що рішенням господарського суду Чернівецької області по справі № 9/79 від 24.06.2005 р. з Автогосподарства УМВС України в Чернівецькій області стягнуто до бюджету узгоджену станом на день розгляду справи заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів у сумі 171000 грн., а ухвалою господарського суду Чернівецької області по справі № 9/79 від 16.11.2005 р. виконання рішення про стягнення цього боргу розстрочено наступним чином: рівними частинами по 10000 (десять тисяч) грн. щомісячно, починаючи з листопада 2005 року по грудень 2006 року (включно) (а.с. 12-15).

З матеріалів справи видно, що вказану заборгованість в сумі 171000 грн. позивач погасив у відповідності до рішення від 24.06.2005 р. та ухвали від 16.11.2005 р. господарського суду Чернівецької області по справі № 9/79, і це не заперечує відповідач (а.с. 65-84).

Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відтак, ураховуючи, що рішенням господарського суду Чернівецької області по справі № 9/97 установлено нові граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів у сумі 171000 грн., у відповідача не було підстав для застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання згідно з податковими звітами та розрахунками позивача за період з 13.03.2000 р. по 11.03.2005 р.

Також відповідач безпідставно, всупереч рішенню господарського суду Чернівецької області по справі № 9/97 та цільовому призначенню платежів, які здійснювалися позивачем на виконання цього рішення суду, зараховував сплачені кошти в рахунок погашення податкового боргу, який не був визнаний і стягнутий цим рішенням, однак обліковувався в обліковій  картці платника податку (а.с. 120-151).

Таким чином, суд дійшов висновку що штрафні санкції до позивача мали застосовуватися за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання починаючи з 14.07.2005 р. згідно з розрахунком № 8760 від 24.02.2005 р.(а.с. 155, 168).

Оцінюючи виконаний податковою інспекцією на вимогу ухвали суду від 15.11.2007 р. розрахунок сум, сплачених позивачем в рахунок погашення податкового боргу, який виник після 25.06.2005 р., та відповідно розраховану штрафну санкцію в сумі 33336,55 грн. (у тому числі 50% суми податкового зобов'язання –32999,14 грн., 10% суми податкового зобов'язання –337,41 грн., а.с. 155-157), суд дійшов висновку, що він є необґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено правильність погашення ним податкового боргу в порядку календарної черговості з урахуванням рішення господарського суду Чернівецької області по справі № 9/79.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, суд вважає, що розрахунок  штрафних санкцій на суму 103,01 грн. (в розмірі 10% суми простроченого податкового зобов'язання за затримку сплати на строк до 30 календарних днів), на суму 3760,55 грн. (в розмірі 20% простроченого податкового зобов'язання за затримку сплати на строк від 31 до 90 календарних днів) та на суму 22974,32 грн. (50% від суми простроченого податкового зобов'язання  за затримку сплати  більш як на 90 календарних днів), зроблений позивачем у порівняльній відомості щодо сплати податку з власників транспортних засобів станом на 16.10.2006 р., виконаний з урахуванням податкових розрахунків позивача і даних щодо строків сплати і сум сплачених ним узгоджених податкових зобов'язань (згідно з відмітками банківської установи на платіжних дорученнях про дати проведення платежів), які виникли у наступні періоди після тих періодів, за які рішенням господарського суду Чернівецької області по справі № 9/79 було стягнуто податковий борг в сумі 171000 грн. (а.с. 85-96,167-169).

Відтак, податковим повідомленням-рішенням № 001080151/0 від 22.11.2006 р. та похідними від нього до позивача застосовано зайво нараховану штрафну санкцію в сумі 234,40 грн. (337,41 грн. –103,01 грн.), а податковим повідомленням-рішенням № 001077151/0  від 22.11.2006 р. та похідними від нього до позивача застосовано зайво нараховану штрафну санкцію в сумі 119254,89 грн. (142229,21-22974,32 грн.). Відповідно, в цих частинах оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними і підлягають скасуванню.

Суд не приймає посилання позивача на те, що відповідачем неправомірно не застосовано положення ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Згідно з  ч. 2 ст. 238 ГК України види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Ч. 2 ст. 241 ГК України також установлено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Як уже зазначалося вище, спеціальним законом з питань оподаткування є Закон № 2181. Цим Законом визначено підстави накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про оподаткування, їх розмір та порядок стягнення, а також строки давності та їх застосування (ст. 15 Закону № 2181), тому положення ст. 250 ГК України до спірних правовідносин не застосовуються.

Також суд констатує, що порушення порядку проведення перевірки, оформлення акту перевірки і строків направлення податкових повідомлень-рішень, на які вказує позивач у письмових поясненнях від 14.11.2007 р., не є такими, що потягли за собою прийняття незаконних податкових повідомлень-рішень  (а.с. 58-61). Однак, суд звертає увагу відповідача на необхідність суворо дотримуватися установленого порядку проведення і оформлення документальних перевірок, прийняття та надіслання податкових повідомлень-рішень.

Судові витрати належить стягнути з Державного бюджету на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 160-163, 167, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          У задоволенні позову частково відмовити.

2.          Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Чернівці від 22.11.2006 р. № 001077151/0, від  02.02.2007 р. № 001077151/1, від 05.04.2007 р. № 001077151/2 в частині застосованої до Автогосподарства УМВС України в Чернівецькій області штрафної санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобі та інших самохідних машин і механізмів у частині зайво нарахованої суми в розмірі 234,40 грн.

3.          Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Чернівці від 22.11.2006 р. № 001080151/0, від 02.02.2007 р. № 001080151/1 та від 05.04.2007 р. № 001080151/2 в частині застосованої до Автогосподарства УМВС України в Чернівецькій області штрафної санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобі та інших самохідних машин і механізмів у частині зайво нарахованої суми в розмірі 119254,89 грн.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Автогосподарства УМВС України в Чернівецькій області (м. Чернівці вул. Мізюна, 2а, код ЄДРПОУ 23313434) судовий збір в сумі 5,21 грн.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

За згодою учасників судового розгляду в судовому засіданні 18.12.2007 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Оформлена у відповідності до вимог ст. 163 КАС України постанова підписана 20 грудня 2007 року.

Суддя                                                             Т.І. Ковальчук