Постанова від 10.11.2025 по справі 910/16870/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2025 р. Справа№ 910/16870/23 (910/2662/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Пантелієнка В.О.

Доманської М.Л.

за участі секретаря Вага В.В.

та за участю представників сторін:

від позивача: Малишевський Ю.Р.

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІКЕТС.ЮЕЙ"

на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2025 (поний текст складено 30.07.2025)

у справі № 910/16870/23 (910/2662/24) (суддя Івченко А. М.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІКЕТС.ЮЕЙ"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

про зобов`язання вчинити дії

в межах справи № 910/16870/23,

за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"

про банкрутство,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/2662/24 за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України".

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІКЕТС.ЮЕЙ" (далі - позивач, Агент) в межах вказаної справи про банкрутство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - відповідач, Авіакомпанія) та просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Авіакомпанії щодо повернення Клієнтам грошових коштів за поверненні авіаквитки (Документи на Перевезення), згідно наданого Реєстру пасажирів та квитків авіаперевізника ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", що підлягають поверненню;

- зобов`язати Авіакомпанію здійснити повернення Клієнтам грошових коштів в повному обсязі за поверненні авіаквитки (Документи на Перевезення), згідно наданого Реєстру пасажирів та квитків авіаперевізника ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", що підлягають поверненню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.10.2010 між позивачем, як Агентом, та відповідачем, як Авіакомпанією, був укладений Агентський договір №0539/BSB-10, за умовами якого Авіакомпанія доручила Агенту здійснювати продаж послуг Авіакомпанії у сфері пасажирських авіаперевезень. За умовами договору та правил повітряних перевезень відповідач повинен здійснювати повернення коштів клієнтам за невикористаними перевізними документами, а у разі повернення коштів через агентство з продажу перевезень, Авіакомпанія має перерахувати грошові кошти такому агентству за його зверненням. Позивачем, після отримання зі сторони клієнтів заяв на повернення грошових коштів, були направлені запити відповідачу на повернення коштів, однак зазначені запити відповідачем на момент відкриття провадження про банкрутство не були закриті/виконані, у зв`язку із чим позивач направив лист 22.12.2023 щодо надання інформації про строки виконання зобов`язання коштів, який був залишений відповідачем без відповіді.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09 липня 2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІКЕТС.ЮЕЙ" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки посилаючись те, що право позивача порушено не було, а тому відповідно захисту судом не підлягає, судом не враховані особливості правової природи укладеного сторонами договору та правила повітряних перевезень, оскільки позивач, діючи як Агент, реалізовував авіаквитки від імені відповідача, приймав кошти від пасажирів та передавав їх відповідачу не набуваючи статусу сторони договору повітряного перевезення, але водночас залишаючись відповідальним перед клієнтами в межах агентських повноважень. Таким чином, позивач має безпосередній правовий інтерес у належному виконанні грошового зобов`язання відповідачем, оскільки невиконання останнім свого обов`язку унеможливлює виконання зобов`язань позивача перед пасажирами. Унаслідок цього саме позивач, як Агент, отримує численні звернення та претензії від пасажирів щодо невиконання обов`язку з повернення коштів. Незважаючи на належне оформлення Агентом запитів про повернення коштів, відповідач не здійснив перерахування Агенту коштів за невикористані квитки. Таким чином, невиконання Відповідачем обов`язку з повернення коштів у встановленому порядку є порушенням його зобов`язань перед позивачем, що прямо впливає на можливість позивача належним чином виконати свої обов`язки перед пасажирами. Суд помилково звів правовий інтерес позивача виключно до особистого майнового, не врахувавши, що Агент, як ланка у договірному ланцюгу, має конкретні юридичні обов`язки перед клієнтами, які неможливо виконати без участі Авіакомпанії.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційних скарг за відсутності представника відповідача.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2010 року між Приватним Акціонерним Товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" ("Авіакомпанія") та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІКЕТС.ЮЕЙ" ("Агент") було укладено Агентський Договір № 0539/В8Р- 10 (далі - Договір) з подальшими змінами та доповненнями (а.с.38-61), у відповідності до якого Авіакомпанія доручає Агенту здійснювати продаж послуг Авіакомпанії, а також просування послуг Авіакомпанії на Території та відповідно до умов, визначених у Договорі, а Агент приймає таке доручення.

Продаж послуг у сфері пасажирських авіаперевезень означає здійснення Агентом усіх дій, необхідних для того, щоб пасажир одержав чинний договір перевезення або МСО, включаючи, але не обмежуючись, оформленням та видачею документа на перевезення чи МСО і одержанням відповідної оплати від пасажира.

При виконанні Договору, Агент діє за дорученням від імені, в інтересах та під контролем Авіакомпанії, і не має права перевищувати повноваження, надані йому Авіакомпанією за Договором.

При виконанні Агентського Договору, Авіакомпанія діє самостійно або через свого представника, яким є ІАТА Україна, що діє в інтересах та від імені Авіакомпанії або в інтересах Авіакомпанії і від свого імені на основі договору 010-ВSР/РS від 31.03.2006р.

Згідно п. 2.4 Договору, Сторони виконують свої зобов`язання за Договором відповідно до положень Договору. Окремі умови Договору, зокрема умови, які перелічені в ст. 2.5, регулюються нормами Посібника.

Пунктом 2.5 Договору передбачено умови, що регулюються Посібником:

- Порядок оформлення, повернення та анулювання Квитків в ВSР;

- Порядок проведення розрахунків між Агентом та Авіакомпанією через ВSР за посередництвом ІАТА, в тому числі порядок проведення розрахунків у випадку неточностей або помилок в системі ВSР.

У відповідності до п.1.1 Резолюції 824r Посібника "Повернення Коштів" (а.с.65-83) передбачено, що Агенти зобов`язані повернути кошти тільки за Перевізні Документи, видані Агентом у межах однієї й тієї ж країни ВSР, та повинні дотримуватись початкової видачі Перевізних Документів для встановлення умов повернення коштів. В принципі, повернення коштів за Перевізні Документи здійснюється через орган видачі квитків тієї ж Авіакомпанії ВSР, у тій самій валюті та тій же формі оплати, в якій вони були спершу видані.

Пунктом 1-4 даної Резолюції передбачено, що повернення, санкціоновані та виплачені Авіакомпанією ВSР Агенту, повинні перебувати у довірчому управлінні Агента для або від імені відповідного пасажира чи покупця Перевізного Документа та Агент несе відповідальність за кредитування пасажира чи покупця Перевізного Документа.

Розділом 2 даної Резолюції передбачено, що Авіакомпаніям ВSР рекомендується дозволити використання додатків Глобальної Дистрибутивної Системи (GDS) для повернення коштів за повністю невикористані Перевізні Документи. У всіх випадках Авіакомпанія ВSР повинна спрощувати повернення коштів за невикористані перевізні документи відповідно до наступних правил забезпечення, щоб законні повернення коштів за повністю невикористаними перевізними документами були здійснені або дозволені не пізніше наступного графіка грошових повернень після отримання Авіакомпанією ВSР заявки на повернення коштів від Агента.

Пунктом 5.1.3 Договору передбачено, що Авіакомпанія доручає ІАТА в особі ІАТА Україна отримувати від Агента кошти від продажу послуг від імені Авіакомпанії та будь-які інші кошти, які Агент повинен сплатити відповідно до умов Договору (включаючи штрафні санкції та компенсаційні платежі) та переказувати їх Авіакомпанії, якщо інше не встановлено Авіакомпанією.

Відповідно до п. 7.1 Договору, оскільки Агент при продажу послуг Авіакомпанії діє від імені та в інтересах Авіакомпанії, усі кошти, отримані Агентом в результаті такого продажу, є власністю Авіакомпанії і повинні знаходитися у володінні Агента, відповідно до чинного законодавства України, доти, поки не будуть належним чином передані Авіакомпанії відповідно до порядку, встановленого у п. 7.3 Договору та Посібнику.

Згідно п. 7.3 Договору, Агент здійснює всі розрахунки з Авіакомпанією в валюті України відповідно до строків та у порядку, що передбачені у Посібнику та/або в додатках до нього, на поточний рахунок ІАТА Україна, отримувачем коштів є Представництво "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн".

Згідно п. 8.1 Договору, Агент здійснює повернення коштів клієнтам за цілком чи частково невикористаними Документами на Перевезення відповідно до встановлених Авіакомпанією правил, тарифів, інструкцій, а також з оформленням розписки, чи іншого відповідного документу про одержання грошей. Агент може здійснювати відшкодування вартості тільки по тих Документах на Перевезення, що були виписані ним самим.

У відповідності до п. 19.1.8 Правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (МАУ) Повернення коштів здійснюється у день розірвання договору повітряного перевезення (пред`явлення квитків до каси за місцем їх оформлення, отримання Авіакомпанією звернення пасажира про повернення коштів за невикористане перевезення, яке оформлене електронним квитком).

У разі неможливості повернути кошти у день розірвання договору повітряного перевезення повернення коштів здійснюється не пізніше ніж протягом семи робочих днів.

Строк повернення коштів розраховується з дня, наступного за днем отримання Авіакомпанією документів, необхідних для здійснення операції повернення коштів.

У разі повернення коштів через агентство з продажу перевезень, Авіакомпанія перераховує грошові кошти такому агентству за його зверненням та з моменту здійснення такого перерахування є такою, що виконала свої зобов`язання з повернення коштів.

Позивач вказує, що після отримання зі сторони Клієнтів заяв на повернення грошових коштів у зв`язку з поверненням авіаквитків (Документів на Перевезення), були створені запити в Авіакомпанію на повернення грошових коштів. Однак, зазначені запити Клієнтів на момент відкриття провадження про банкрутство відповідача, не були закриті/виконані зі сторони відповідача та відповідно не було здійснено заходів щодо повернення грошових коштів за поверненні авіаквитки (Документи на Перевезення) Клієнтам, які придбали зазначені авіаквитки (Документи на Перевезення) в Авіакомпанії.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 121/2023-ТЮ від 22.12.2023р (а.с.62), в якому просив надати інформацію коли будуть виконанні зобов`язання зі сторони Авіакомпанії щодо повернення Клієнтам грошових коштів за поверненні авіаквитки (Документи на Перевезення), згідно доданого Реєстру пасажирів та квитків авіаперевізника ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", що підлягають поверненню, та за можливості вжити заходів щодо виконання зазначених зобов`язань на користь пасажирів. До листа позивачем був доданий відповідний Реєстр пасажирів та авіаквитків (а.с.6-37).

Лист отриманий відповідачем 27.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.64), однак залишений без відповіді та виконання.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд визнати протиправною бездіяльність Авіакомпанії щодо повернення Клієнтам грошових коштів за поверненні авіаквитки та зобов`язати Авіакомпанію здійснити повернення Клієнтам грошових коштів в повному обсязі за поверненні авіаквитки (Документи на Перевезення), згідно наданого Реєстру пасажирів та квитків авіаперевізника ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", що підлягають поверненню.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що положеннями Договору не передбачено обов`язку Авіакомпанії здійснювати повернення коштів, сплачених пасажирами за квитки, які не були використані, безпосередньо Агенту, а не Клієнтам, отже відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки право позивача порушено не було, а тому відповідно захисту судом не підлягає.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі Агентського договору №0539/BSB-10 від 24.10.2010, який за своєю правовою природою є договором комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання.

Предметом розгляду у даній справі є вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його виконати зобов`язання за вказаним договором.

Статтею 305 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Частинами 1, 2 статті 295 ГК України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб`єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Відповідно до статті 296 ГК України агентські відносини виникають у разі:

- надання суб`єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;

- схвалення суб`єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб`єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

За приписами статті 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Агентський договір №0539/BSB-10 від 24.10.2010 укладений позивачем та відповідачем належним чином, матеріали справи не містять доказів визнання його недійсним чи розірвання у встановленому порядку, отже, він є обов`язковим для сторін.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, згідно п. 8.1 Договору, Агент здійснює повернення коштів клієнтам за цілком чи частково невикористаними Документами на Перевезення відповідно до встановлених Авіакомпанією правил, тарифів, інструкцій, а також з оформленням розписки, чи іншого відповідного документу про одержання грошей. Агент може здійснювати відшкодування вартості тільки по тих Документах на Перевезення, що були виписані ним самим.

У відповідності до п. 19.1.8 Правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (МАУ) Повернення коштів здійснюється у день розірвання договору повітряного перевезення (пред`явлення квитків до каси за місцем їх оформлення, отримання Авіакомпанією звернення пасажира про повернення коштів за невикористане перевезення, яке оформлене електронним квитком).

У разі неможливості повернути кошти у день розірвання договору повітряного перевезення повернення коштів здійснюється не пізніше ніж протягом семи робочих днів.

Строк повернення коштів розраховується з дня, наступного за днем отримання Авіакомпанією документів, необхідних для здійснення операції повернення коштів.

У разі повернення коштів через агентство з продажу перевезень, Авіакомпанія перераховує грошові кошти такому агентству за його зверненням та з моменту здійснення такого перерахування є такою, що виконала свої зобов`язання з повернення коштів.

У відповідності до п.1.4 Резолюції 824r Посібника "Повернення Коштів" повернення, санкціоновані та виплачені Авіакомпанією ВSР Агенту, повинні перебувати у довірчому управлінні Агента для або від імені відповідного пасажира чи покупця Перевізного Документа, та Агент несе відповідальність за кредитування пасажира чи покупця Перевізного Документа.

Отже, є обґрунтованими доводи позивача про те, що позивач має довірчі обов`язки перед пасажирами та несе відповідальність за належне управління їхніми коштами, у цей же час, Авіакомпанія зобов`язана перерахувати кошти Агенту за його зверненням для здійснення відповідного повернення коштів Клієнтам, у свою чергу Агент повинен здійснити повернення коштів Клієнтам за невикористані документи на Перевезення, виписані (оформлені) ним.

Таким чином, можливість виконання Агентом своїх зобов`язань перед Клієнтами, безпосередньо залежить від виконання Авіакомпанією свої зобов`язань перед Агентом.

При цьому, зобов`язання Авіакомпанії перед пасажиром (Клієнтом) вважається виконаним не з моменту фактичного отримання коштів Клієнтом, а з моменту їх перерахування Агенту, а надалі саме Агент несе зобов`язання з повернення коштів Клієнту відповідно до умов договору та в межах наданих йому повноважень.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Приватноправовий інструментарій (як в договірних, так і в позадоговірних відносинах) має використовуватись особами добросовісно, не зловживаючи правом. Зокрема, такий інструментарій не може використовуватись особою на шкоду іншим учасникам правовідносин.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій/бездіяльності, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, у тому числі всупереч меті такого права.

Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що позивачем, після отримання звернень клієнтів, направлялись запити в Авіакомпанію на повернення грошових коштів, однак вказані запити були залишені без відповіді та виконання, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача та порушення ним зобов`язань за Договором та Правил повітряних перевезень.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 20 ГК України, який був чинний на час звернення з позовом до суду, унормовано, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, у тому числі, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; тощо.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

В обґрунтування наявності порушеного права позивач вказує на те, що він зобов`язаний повертати кошти пасажирам, однак джерелом повернення цих коштів має бути відповідач, який як кінцевий надавач послуг перевезення отримував їх від позивача. Якщо останній не виконує свого обов`язку, позивач змушений або не виконати власний обов`язок перед пасажирами, або понести збитки, здійснюючи виплати з власних коштів. При цьому, у разі подання позовів пасажирами безпосередньо до позивача, останній, за відсутності повернення коштів зі сторони відповідача, нестиме відповідальність, маючи при цьому лише право регресної вимоги до відповідача. Внаслідок зазначеної бездіяльності зі сторони відповідача, позивач зазнає репутаційних втрат, оскільки нездатність забезпечити повернення коштів - незалежно від причин - прямо впливає на його ділову репутацію, що, згідно зі статтею 201 ЦК України, охороняється як немайнове благо, а у сфері авіаційних перевезень репутація Агента має критичне значення для подальшої його діяльності і неспроможність повернути кошти пасажирам з вини Авіакомпанії може призвести до втрати довіри клієнтів, зменшення обсягів продажів та, як наслідок, до прямих майнових збитків.

Апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача про те, що внаслідок бездіяльності відповідача порушені права позивача, які підлягають судовому захисту.

Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів..

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується факт порушення відповідачем зобов`язань за договором, чим порушені права позивача на отримання грошових коштів для повернення клієнтам, і позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, отже позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 09 липня 2025 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень частини 1 статті 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Отже, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Оскільки апеляційним господарським судом була задоволена апеляційна скарга позивача та задоволені позовні вимоги повністю, витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІКЕТС.ЮЕЙ" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09 липня 2025 року.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати протиправною бездіяльність Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" щодо повернення Клієнтам грошових коштів за поверненні авіаквитки (Документи на Перевезення), згідно наданого Реєстру пасажирів та квитків авіаперевізника ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", що підлягають поверненню.

3. Зобов`язати Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" здійснити повернення Клієнтам грошових коштів в повному обсязі за поверненні авіаквитки (Документи на Перевезення), згідно наданого Реєстру пасажирів та квитків авіаперевізника ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", що підлягають поверненню.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (код ЄДРПОУ 14348681, 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІКЕТС.ЮЕЙ" (код ЄДРПОУ 36027535, 79019, м. Львів, вул. Хімічна, 4-Е, офіс 501) - 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 4545,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повна постанова складена 02.12.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді В.О. Пантелієнко

М.Л. Доманська