Ухвала від 02.12.2025 по справі 521/1372/23

УХВАЛА

02 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 521/1372/23

провадження № 61-12932ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 21 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 березня 2025 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ» про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

1. 17 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 (далі - позивач) подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 21 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 березня 2025 року у цивільній справі № 521/1372/23.

2. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків, а саме необхідно було звернутися до Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якому навести поважні підстави пропуску такого строку та надати докази на їх підтвердження та надіслати уточнену касаційну скаргу із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі та уточненням прохальної частини касаційної скарги.

3. 23 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК).

5. Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

6. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК).

7. Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити на десять днів із дня вручення позивачу копії цієї ухвали.

І. Щодо строку на касаційне оскарження.

8. У заяві міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що позивач - учасник бойових дій, долучив до касаційної скарги наказ командувача оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01 лютого 2025 року № 32, як доказ того, що виконує бойові (спеціальні) завдання по захисту незалежності та територіальної цілісності України, що передбачає нетипові по функціоналу штатної посади бойові (службові) завдання, зокрема виїзди до військових частин на лінію бойового зіткнення з метою надання практичної допомоги в розрізі відновлення озброєння та забезпечення засобами ураження. Зазначене призвело до того, що виконання завдань не дало змоги вчасно подати повторну касаційну скаргу.

9. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК).

10. Доданий до касаційної скарги наказ командувача оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01 лютого 2025 року № 32, як доказ того, що позивач виконує бойові (спеціальні) завдання по захисту незалежності та територіальної цілісності України, може бути поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження у разі підтвердження обставин про те, що позивач протягом строку на касаційне оскарження, виконував вимоги цього наказу.

11. Проте, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить про те, що обставини викладені у заяві про поновлення строку є неповажними, оскільки до касаційної скарги не додано доказів, які б підтверджували обставини поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

ІІ. Щодо підстав касаційного оскарження.

12. Позивач зазначив, що дане формулювання мені дещо незрозуміле, адже він дійсно не має інформації про наявність постанов Верховного Суду з висновками щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що відповідало б пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК, а відповідно при відсутності таких постанов Верховного Суду автоматично виключаються підстави, які підпадали б під пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК, а саме відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду і що автоматично дає підставу звернення до Касаційного суду за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК, адже відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, при цьому суд повинен використовувати правильні норми права та за необхідності перекваліфіковувати позов незалежно від правової аргументації позивача, як зазначено в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 278/2111/23.

13. У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

14. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

15. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

16. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

17. У випадку посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК, як на підставу касаційного оскарження, відповідачу необхідно зазначити: 1) норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання відповідача є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку відповідача відповідна норма повинна застосовуватися.

18. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).

19. Проте, подана заява про усунення недоліків касаційної скарги містить посилання на пункти 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК, однак формальне посилання без наведеного обґрунтування, не може бути підставою для вирішення питання про відкриття (відмову у відкритті) касаційного провадження у цій справі.

20. Відсутність такої конкретизації у касаційній скарзі свідчить про неналежне виконання вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК.

21. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).

ІІІ. Недоліки, які необхідно усунути

22. Таким чином недоліки касаційної скарги, які мають бути усунені шляхом подання до Верховного Суду:

1) доказів, які підтверджують мотиви клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження або навести інші підстави для поновлення строку.

2) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі та уточненням прохальної частини касаційної скарги.

23. У разі подання вказаних документів через підсистему «Електронний Суд» особи, що подають касаційну скаргу, мають надати докази їх надсилання іншим учасникам справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.

24. У разі подання документів через підсистему «Електронний Суд» позивач має надати докази її надсилання іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома-дев`ята статті 43 ЦПК, до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.

25. У разі ж подання таких документів засобами поштового зв`язку, її копії мають бути надані суду відповідно до кількості учасників справи.

26. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

27. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору у повному розмірі.

Керуючись статтями 260, 389, 392, 393 ЦПК, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Продовжити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 21 вересня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 25 березня 2025 року у справі № 521/1372/23.

2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя П. І. Пархоменко