Ухвала від 04.12.2025 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" грудня 2025 р. Справа№ 920/1061/23(589/3364/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківергоремонт" на ухвалу Господарського суду сумської області від 14.11.2025

у справі № 920/1061/23 (589/3364/25) - суддя -Яковенко В.В.

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.11.2025 у справі № 920/1061/23 (589/3364/25) закрито провадження у справі № 920/1061/23(589/3364/25) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" про зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Відстрочити сплату судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. до ухвалення судового рішення по справі № 920/1061/23 (589/3364/25). Скасувати ухвалу Господарського суду сумської області від 14.11.2025 про закриття провадження у справі № 920/1061/21 (589/3364/25), справу направити до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду в межах провадження у справі № 920/1061/23 про банкрутство ТОВ "ШП "Харківенергоремонт".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025, справу № 920/1061/23 (589/3364/25) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківергоремонт" на ухвалу Господарського суду сумської області від 14.11.2025 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Остапенко О.М., Сотніков С.В.

01.12.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 920/1061/23 (589/3364/25).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

П.п.7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначає, що за подачу до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 гривень.

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 3028,00 грн.

Також, суд апеляційної інстанції враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладений в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, у якому зазначено, що у висновку про правильне застосування пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", визначено, що положення цієї норми, якою встановлено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові по справі № 911/4241/15 від 24.07.2020 підтримав правову позицію про те, що судовий збір сплачується за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом "Про судовий збір" його справляння за подання заяв, за результатами розгляду, яких виносяться відповідні ухвали.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник у даному випадку звертається із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.11.2025 у справі № 920/1061/23 (589/3364/25).

Водночас, за ч. 4 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

П. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за звернення з апеляційною скаргою в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткиське підприємство «Харківенергоремонт» оскаржує ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.11.2025 у справі № 920/1061/23 (589/3364/25), судовий збір повинен бути сплачений в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме в розмірі: 3028 грн. 00 коп.

Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про відстрочення Товариству з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» у звзяку з тим, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі та не має можливосі сплатити судовий збір у повному обсязі з поданням апеляційної скарги.

Щодо зазначеного клопотання суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент подання апеляційної скарги скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору лише позивача - фізичної особи.

При цьому, за змістом положень статті 8 Закону відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати для юридичних осіб не передбачено.

Тому відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності підстав, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату".

Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду, що було враховано судом апеляційної інстанції.

Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Північним апеляційним господарським судом рішення скаржник додав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованого дохо, однак суд апеляційної інстанції встановлено, що зазначені відомості містять інформацію 1 кварталу 2024 по 4 квартал 2024 ( січень - червень), водночас не містить інформації за попередній 2024 рік.

Крім того, скаржником відповідно до вимог ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України так і не надано будь-яких доказів того, що в нього станом на момент прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення постанови у даній справі з`являться грошові кошти для оплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, заявником належним чином не обґрунтовано подане клопотання про відстрочку від сплати судового збору, зазначені підстави для відстрочки від сплати судового збору не відповідають вимогам зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору за наведених скаржником доводів та поданих документів.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочку ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 України "Про судовий збір" відмовляє у задоволенні такого клопотання, а апеляційна скарга залишається без руху, оскільки зазначена скарга не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху, на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні (скаржнику) можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Крім того, суд апеляційної інстанції роз`яснює, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Колегія суддів звертає увагу, що в провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа № 920/1061/23 (589/3364/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.11.2025, розгляд якої призначено на 16.12.2025 о 13:15 год.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 41, 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про відстрочення сплати судоовго збору на ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.11.2025 у справі № 920/1061/23 9589/3364/25) - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.11.2025 у справі № 920/1061/23 9589/3364/25) - залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» має право усунути недоліки апеляційної скарги, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн. 00 коп. за оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 14.11.2025 у справі №911/2308/23.

4. В разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 3 строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко