Постанова

від 27.11.2007 по справі 9/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "27" листопада 2007 р.                                                                   Справа № 9/189

Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович

розглядаючи справу

за позовом   Відкрите акціонерне товариство "Чернівецька меблевва фабрика"

до відповідача Чернівецька обласна державна адміністрація

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління МНСУкраїни в Чернівецькій області

про визнання протиправним рішення обласної комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій Чернівецької ОДА щодо включення ВАТ "Чернівецька меблева фабрика" до переліку потенційно небезпечних об'єктів Чернівецької області

за участю представників:

позивача:  Петренко В.О. доручення від 12.09.2007р

ФелекевчукВ.Л. доручення №166 від 26.11.2007р..

відповідача:  Марусяк В.С.; Савельєв С.П. довіреність №0712/23-1812 від 12.10.2007р.

                        Бирчак Б.С. довіреність№0712/23-2024 від 20.11.07р.

третьої особи:  Мілецький О.М. довіреність №9/1/5977 від 29.10.07.

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» звернулося із позовною заявою до Чернівецької обласної державної адміністрації в якій просить визнати протиправним рішення обласної комісії з питань технічно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій, щодо включення ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» до переліку потенційно небезпечних об'єктів.

29 жовтня 2007 року ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» звернулося із уточнюючою позовною заявою до Чернівецької обласної державної адміністрації в якій просить визнати протиправним рішення обласної комісії з питань технічно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій, щодо включення ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» до переліку потенційно небезпечних об'єктів (оформленого додатком № 2 до протоколу № 20 від 25.12.2006 року в таблиці м. Чернівці номер запису 55) та виключити ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» з переліку потенційно небезпечних об'єктів Чернівецької області.

В судовому засіданні 12 листопада 2007 року за клопотанням сторін відповідно до п. 2 ст. 150 КАС України була оголошена перерва до 27 листопада 2007 року.

В судовому засіданні 27 листопада 2007 року, представник позивача позовні вимоги підтримав та надав додаткові докази, які підтверджують факт консервації

Відповідач у запереченні на позовну заяву та його представники в судовому засіданні позовні вимоги не визнають мотивуючи законністю прийнятого рішення та обґрунтовуючи його тим, що позивач був уже в переліку потенційно небезпечних об'єктів в попередніх роках та не було підстав вилучати його з даного переліку.

Представник третьої особи надав пояснення, щодо суті позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

Протоколом  № 20 засідання Комісії з питань технічно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 25 грудня 2006 року, затверджено Перелік потенційно небезпечних об'єктів  Чернівецької області та Перелік потенційно небезпечних об'єктів   та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійними рятувальними службами, згідно вимог Постанови КМУ від 4 серпня 2000 року.

Згідно частини 2 по м. Чернівці до потенційно небезпечних об'єктів (ПНО), які підлягають паспортизації під № 34 включено ВАТ «Чернівецька меблева фабрика». Додатком № 2 до протоколу № 20 від 25 грудня 2006 року, ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» під номером 55, включено до переліку потенційно небезпечних об'єктів Чернівецької області, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійними рятувальними службами.

Статтею 1 Закону України “Про об'єкти підвищеної небезпеки” (N 2245-III від 18 січня 2001 року, із змінами і доповненнями, внесеними  Законом України  від 15 травня 2003 року N 762-IV) визначено, що “об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. Аварія на об'єкті підвищеної небезпеки (далі - аварія) - небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) і яка спричинила загибель людей чи створює загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами.”

Відповідно до  ст.9 Закону України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”  “Суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.  Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.  На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.”

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956 із змінами та доповненнями внесеними від 11 березня 2004 року N 313 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки” затверджено нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки; Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки та Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

Відповідачем не надано доказів, що ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» є об'єктом підвищеної небезпеки. Відносно включення  ВАТ «Чернівецька меблева фабрика»  до зазначених переліків потенційно небезпечних об'єктів та які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійними рятувальними службами Чернівецька облдержадміністрація посилається на лист управління наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Чернівецькій області від 24.10.07 №9/6/5916, згідно якого, виробничі та складські приміщення меблевої фабрики за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська,2, відносяться до категорії "В", яка являється пожежонебезпечною.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій  та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18 грудня 2000 року N 338  Зареєстровано в Міністерстві юстиції України  24 січня 2001 р. за N 62/5253  Із змінами і доповненнями, внесеними  наказом  від 16 серпня 2005 року N 140  затверджено “Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів”, Відповідно до зазначеного Положення “паспортизація потенційно небезпечного об'єкта - процедура підготовки і надання паспорта потенційно небезпечного об'єкта; паспорт потенційно небезпечного об'єкта - документ визначеної форми, який містить структуровані дані про окремий потенційно небезпечний об'єкт”. Паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків потенційно небезпечних об'єктів, затверджених комісіями з питань ТЕБ та НС, які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО.

Додатком 2 до пункту 13 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів  Затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23 лютого 2006 р. N 98 (Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N 286/12160 ) визначено Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам в тому числі : “Парові і водогрійні котли, в тому числі содорегенераційні та ті, що працюють з високотемпературними органічними теплоносіями. Посудини, що працюють під тиском понад 0,07 МПа.  Трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском пари понад 0,07 МПа і температурою води вище 115° C.” Пунктом 9-11 Методики визначено, що “Ідентифікацію проводять відповідальні особи об'єктів господарської діяльності.  Ідентифікацію об'єктів, які визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до пункту 2 цієї Методики, проводять призначені ними особи. Відповідальні особи об'єктів господарської діяльності, які проводять ідентифікацію, узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту. Форма Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки (далі - Повідомлення) наведена у додатку 1 до пункту 12 Положення.” Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки надається до місцевого органу державного нагляду у сфері цивільного захисту для узагальнення результатів проведення ідентифікації.”

Із аналізу зазначених норм вбачається, що паспортизації повинна передувати ідентифікація ПНО. Паспорт потенційного небезпечного об'єкта  від 16.01.2006 року форми 1НС-03 є інформацією  ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» і не може бути підставою для переліку потенційно небезпечних об'єктів, крім того він по формі не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 4 серпня 2000 р. N 1214  в деревообробній промисловості такими об'єктами є “вибухо- і пожежонебезпечні об'єкти”.

Аналізуючи викладені вище норми, суд виходить з того, що поняття “потенційно небезпечний об'єкт” та “вибухо- і пожежонебезпечний об'єкт”, не є ідентичними.

Факт наявності на території ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» законсервованої котельні не ідентифікує її як вибухо- і пожежонебезпечний об'єкт. Вказане підтверджується також листом управління наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Чернівецькій області від 24.10.07 №9/6/5916, згідно якого, виробничі та складські приміщення меблевої фабрики за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська,2, відносяться до категорії "В", яка являється пожежонебезпечною.

ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» не визнана в установленому порядку вибухо- і пожежонебезпечним об'єктом ( не проведена ідентифікація об'єкта), а тому не могла бути включена до Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійними рятувальними службами згідно вимог Постанови КМУ від 4 серпня 2000 року.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд  встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1, п.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю підтверджували розгляд комісією результатів ідентифікації ПНО. У протоколі  № 20 від 25.12.2006 року не визначено, на підставі яких документів затверджені переліки.

ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» не визнана в установленому порядку вибухо- і пожежонебезпечним об'єктом (не проведена ідентифікація об'єкта), а тому не могла бути включена до Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійними рятувальними службами згідно вимог Постанови КМУ від 4 серпня 2000 року.

Протокол № 20 засідання Комісії з питань технічно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 25 грудня 2006 року в частині, що стосується ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання нечинним номеру запису 55  додатку № 2 до протоколу № 20 від 25.12.2006 року. Позовна вимога щодо виключення ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» з переліку потенційно небезпечних об'єктів Чернівецької області які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійними рятувальними службами, задоволенню не підлягає за безпідставністю. Оскільки визнання цього пункту нечинним не потребує додаткових форм захисту порушеного права.

У процесі розгляду справи  не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинним рішення обласної комісії з питань технічно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій, в частині включення ВАТ «Чернівецька меблева фабрика» до переліку потенційно небезпечних об'єктів які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійними рятувальними службами (оформленого додатком № 2 до протоколу № 20 від 25.12.2006 року в  м. Чернівці номер запису 55).  

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Чернівецька меблева фабрика” (м. Чернівці, вул. Хотинська, 2 код 00274424 ) відшкодування судових витрат (державного мита) в сумі 3 грн. 40 коп., сплачених по квитанції від 24 вересня 2007 року.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             М.Г. Чорногуз