17/322
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
20.12.07 Справа № 17/322
Суддя У.Ділай, розглянувши справу
За позовом: ТзОВ “ Світлана” , с.Підберезці
до відповідача: СГ ТзОВ “Агрофірма ім.Шевченка” , с.Рудники
Про повернення попередньої оплати за договором
за участю представників:
від позивача: Хом”як О.Г.- ю/к ( дов. №770 від 20.12.07р.)
від відповідача: явка не забезпечена
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст.20,22 ГПК України. Клопотань не поступало.
Суть спору:
04.08.06р. між сторонами по справі укладено договір підряду №2 , за яким ТзОВ “Світлана” зобов”язувався виконати роботи по сушінню ріпаку ,а СГ ТзОВ “Агрофірма ім.Шевченка” зобов”язалось прийняти та оплатити надані послуги. Приймання-передача виконаних робіт засвідчується підписанням акту виконаних робіт уповноваженими представниками сторін , відповідно до положень п.4.3 договору №2.
Згідно п.3.2 вказаного вище договору порядок розрахунків встановлюється сторонами згідно акту виконаних робіт, на протязі трьох банківських днів з моменту його підписання.
Позивач зобов”язався виконати весь перелік робіт до 31.10.06р. з моменту підписання договору з правом дострокового виконання ( п.4.2 договору №2).
25.09.06р. сторонами по справі підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №СВ-0000017 , відповідно до якого відповідачу надано послуги по сушінню ріпаку у кількості 138,46т. На загальну суму 25 153,50грн. 05.07.07р. Відповідач частково розрахувався з позивач перерахувавши 20400,00грн.
Таким чином на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 753,50грн.
З метою врегулювання спору в добровільному порядку позивачем направлялась претезія №205 від 03.05.07р. , яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
На підставі ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням інфляційних , що становить 5547,33грн. та 167,22грн. 3% річних.
Відповідно до п.5.2 договору за прострочення оплати виконаних робіт замовник –СГ ТЗОВ “Агрофірма ім.Шевченка” сплачує підряднику-ТзОВ “Світлана” пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день затримки виконання зобов”язань, що становить 4628,24грн.
Окрім того , відповідно до п.5.3 договору №2 від 04.08.06р. за односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх обов”язків протягом дії цього договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 10% вартості договору , що становить 2515,35грн.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив , проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву , а саме :
01.04.06р. між ТзОВ "Світлана" та нашим Товариством терміном на три календарні роки було укладено Договір про співпрацю № 1/2006, у відповідності з яким сторони зобов'язалися ""шляхом об'єднання майна, фінансових ресурсів і власних зусиль спільно діяти в сфері виробництва сільськогосподарської продукції, її подаль шої переробки та реалізації готової продукції..." (п. 1.2.). При цьому наше Товариство з моменту укладання даного Договору ставало базовим господарством ТзОВ "Світлана" “ по виробництву насіння ріпаку та іншої сільськогосподарської продукції у Микола ївському районі Львівської області (п. 1.3.) з користуванням "всіма пріоритетними правами базового господарства". Таким чином, уклавши Договір про співпрацю, сторони узгодили в ньому всі свої дії, права, обов'язки та відповідальність по виробництву та реалізації всієї сільськогос подарської продукції, в т.ч .- і насіння ріпаку, вирощуваної на орендованих нашим Товариством землях.
Що ж стосується договору, на якому базується позовна заява, то цей договір укла дено шляхом обману, що суперечить вимогам ст., ст. 203 (ч. 1 та ч. 5), 227, 230 та 234 ЦК України, і він не може бути доказовою базою щодо вимог по сплаті як заборгова ності, так і штрафних санкцій.
Вважаємо, що Договір підряду від 04.08.2006 р. № 2 є фіктивним і за своїм зміс том, і за способом його укладання.
Що ж стосується нарахованих у відповідності з цим договором штрафних санкцій, то, навіть якби цей договір було укладено законно, Позивач втратив право на стягнення санкцій в зв'язку з пропуском ним строку позовної давності на їх нарахування і стягнен ня, передбачених ч. 6 ст. 232 та ст. 250 ГК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача в судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог .
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Ст. 526 ЦК України передбачено , що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.
Твердження відповідача , що договір №2 від 04.08.06р. укладено шляхом обману судом до уваги не приймається , оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу в підтвердження цих заперечень . Окрім того, факт надання позивачем послуг на виконання договору №2 від 04.08.06р. підтверджується посиланням на зазначений вище договір в акті здачі-приймання робіт від 25.09.06р. і частковою сплатою відповідачем суми боргу в розмірі 20400грн.
Не приймається також до уваги заява відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності на стягнення неустойки ( штраф, пеня).
Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії , що свідчить про визнання нею свого боргу або іншщого обов”язку. Оплата відповідачем 05.07.07р. частково суми боргу після отримання претензії від 04.05.07р. є дією визначено ст.264 ЦК України.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доводи позивача не спростував, докази належного та повного виконання умов договору суду не подав.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та документально обгрунтованими і підтверджені наявними у справі матеріалами та не спростовані відповідачем, а тому позов підлягає до задоволення.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 4-3, 12, 33, 34, 36, 38, 43, 44, 49, 69, 75, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити .
2. Стягнути з сільськогосподарського ТзОВ “Агрофірма ім.Шевченка” (обл. Львівська, р-н Миколаївський, с.Рудники, р/р 26006301470491 в філії Відділення ПІБ у м.Миколаїв Львівської обл., МФО 325451, ЄДРПОУ 03760987) на користь ТзОВ “Світлана” (Львівська обл. , Пустомитівський р-н, с.Підберізці, п/р 26001301411457 в Львівському центральному відділенні ПІБ , МФО 325633, ЗКПО 13824955) - 5547,33грн. основного боргу з врахуванням інфляції, 167,22грн. 3% річних, 4628,24грн. пені, 2515,35грн. штрафу 128,58грн. державного мита та 118,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 18.01.08р.
Суддя
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2007 |
Оприлюднено | 05.02.2008 |
Номер документу | 1323750 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні