20/1368
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "28" грудня 2010 р. Справа № 20/1368
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Костриця О.О.
за участю представників сторін
від позивача: Татієнко П.І. дов. №06/09/10 від 09.09.2010р.
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий супермаркет "Малиш" (м. Житомир)
про стягнення 104 930, 92 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 104930,92 грн., з яких: 93820,00 грн. основний борг, 8570,69 грн. пеня, 1414,39 грн. 3% річних, 1125,84 грн. інфляційні нарахування.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.10.2010р. (суддя ГнисюкС.Д.) було порушено провадження у справі №20/1368, зобов'язано сторін вчинити певні дії по справі та призначено засідання суду на 16.11.2010р. о 10:00.
Розпорядженням голови господарського суду Житомирської області №234 від 10.11.2010р., у зв'язку з необхідністю та відповідно до ст. 24 перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" справу №20/1368, яка знаходилась у провадженні судді Гнисюка С.Д. передано для розгляду судді Костриці О.О.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.11.2010р. справу №20/1368 прийнято до провадження судді Костриці О.О. та призначено засідання суду на 07.12.2010р. о 11:20.
16.11.2010р. на адресу господарського суду Житомирської області від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі (а.с.34-35), відповідно до яких він повідомляє, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 93820,00 грн. виникла по Дистриб'юторській угоді №143/02/07 від 01.02.2007р. Крім того, представник позивача повідомляє, що позивач помилково вказав у позовній заяві суму повернення товару - 35616,56 грн., замість 16419,16 грн., яка була зарахована в погашення взаємної заборгованості, шляхом зарахування зустрічних вимог та виникла на підставі Договору поставки №214/04/06 від 13.04.2006р. та Договору про інформаційно - консультаційні послуги №141/02/07 від 01.02.2007р. Сума в розмірі 19500,00 грн., з яких 302,6 грн. була сплачена відповідачем на розрахунковий рахунок позивача та зарахована в погашення попередніх боргів. У зв'язку з цим, загальна сума зарахованих в погашення заборгованості коштів становить 35616,56 грн. Також, представник позивача зазначає, що станом на 12.11.2010р. сума заборгованості відповідачем позивачу не сплачена, у зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 106216,24 грн., з яких: 93820,00 грн. основний борг, 8570,69 грн. пеня, 1414,39 грн. 3% річних, 1125,84 грн. інфляційних нарахувань, 1285,32 грн. судових витрат.
Ухвалою суду від 07.12.2010р., у зв'язку з неявкою представників сторін в засідання суду, розгляд справи №20/1368 було відкладено та призначено судове засідання на 28.12.2010р. о 10:00.
20.12.2010р. на адресу господарського суду Житомирської області від позивача надійшло клопотання (а.с.83), в якому він просить суд долучити до матеріалів документи по справі.
Крім того, 20.12.2010р. до початку слухання справи по суті позивач надіслав до суду уточнення позовних вимог №1092 від 09.12.2010р. (а.с.86-89), в яких фактично змінює підставу позову, зазначаючи, що правовідносини між сторонами виникли на підставі дистриб'юторської угоди №143/02/07 від 01.02.2007р.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно абз. 2 п. 3.7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997р. № 02-5/289 зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.
Суд розглянувши уточнення позовних вимог позивача, приймає їх до розгляду.
Представник позивача в засіданні суду надав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.115), в яких фактично зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 93820,00 грн. основного боргу.
Відповідач відзиву на позов з урахуванням уточнених позовних вимог не подав, свого представника в судове засідання не направив.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається із матеріалів справи (з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.86-89,115)), 01.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" - продавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий супермаркет "Малиш" - дистриб'ютор (відповідач у справі) була укладена дистриб'юторська угода №143/02/07 ДП та додатки до неї (а.с.36-41, 117-121).
01.09.2007р., 05.01.2009р. та 01.01.2010р. між сторонами були укладені додаткові угоди до дистриб'юторської угоди №143/02/07 ДП від 01.02.2007р. (а.с.42-44)
Згідно п.1.1 дистриб'юторської угоди №143/02/07 ДП, продавець поставляє на підставі замовлень дистриб'ютора прийнятих продавцем до виконання та передає у власність дистриб'ютору товар, а дистриб'ютор приймає та здійснює оплату товару в порядку та на умовах передбачених дійсною угодою.
Товар постачається партіями в асортименті та кількості, які визначаються продавцем та дистриб'ютором у додатках до угоди, або у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даної угоди, на основі письмових заявок дистриб'ютора узгоджених з продавцем (п.2.2. дистриб'юторської угоди).
Відповідно до 7.2. вищезазначеної угоди, дистриб'ютор здійснює оплату поставленої продукції шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі, що дорівнює вартості продукції на 30 календарний день з дати, зазначеної у видаткових накладних на поставку товару.
На виконання умов дистриб'юторської угоди позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 129436,56 грн., що підтверджується видатковими накладними: №КВ - 00021281 від 23.03.2010р., №КВ-00023195 від 30.03.2010р., №КВ-00026421 від 12.04.2010р., №КВ-00028765 від 20.04.2010р., №КВ-00033941 від 11.05.2010р., №КВ-00048859 від 12.07.2010р. (а.с.14-19), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в рахунок погашення боргу перерахував позивачу лише 19500,00 грн., (з яких 302,60 грн. були зараховані в погашення попередніх боргів відповідача перед позивачем), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 60-69).
Крім того, згідно актів зарахування зустрічних вимог від 31.05.2010р., від 30.04.2010р., від 31.03.2010р., 28.02.2010р. (а.с.56-59) позивач зарахував свої вимоги до відповідача, які виникли з дистриб'юторської угоди №143/02/07 ДП від 01.02.2007р. щодо сплати 16419,16 грн., в рахунок виконання свого зобов'язання перед відповідачем за договором поставки №214/04/06 від 13.04.2006р. та договором про надання інформаційно - консультаційних послуг №141/02/07 від 01.02.2007р. (а.с.46-47).
Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 93820,00 грн., що підтверджується довідкою позивача (а.с. 116), актом звірки підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками (а.с.22) та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд приймає заяву позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог (а.с.115).
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 93820,00 грн. основного боргу.
Судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовно заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий супермаркет "Малиш", 10007, Житомирська область, м.Житомир, вул.Саєнка, 21, ідентифікаційний код 32579479 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня", 01103, м.Київ, вул. Михайла Драгомирова, 4, кв.122, ідентифікаційний код 32310083 - 93820,00 грн. основного боргу, 938,20 грн. витрат по сплаті державного мита, 211,01 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Костриця О.О.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2010 |
Оприлюднено | 04.01.2011 |
Номер документу | 13237864 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Костриця О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні