Рішення

від 21.01.2008 по справі 20/614/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/614/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.08                                                                                        Справа №  20/614/07

Суддя   

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АБріс”, Житомирська область, м. Малин

до відповідача: Приватного вищого навчального закладу “Академія управління та інформаційних технологій ”АРІУ”, Запорізька область, м.Бердянськ

про визнання  недійсним протоколу зборів Ради засновників ТОВ “АРІУ” №25 від 12.11.1998р.

                                                                                                         Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача  –     Теремецька О.О.  (довіреність № 02-02/07-ЮР від 02.02.2007р.),

                                (у судовому засіданні 18.01.2008р.);

Від відповідача  -  Никоненко О.О. (довіреність №406/01 від 24.12.2007р.);

    СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Заявлений позов про визнання недійсним протоколу зборів Ради засновників ТОВ “АРІУ” № 25 від 12.11.1998р.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/614/07,  судове засідання  призначено на 26.12.2007р. Ухвалою суду від 26.12.2007р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.01.2008р. У судовому засіданні 18.01.2008р. оголошено перерву до 21.01.2008р. для підготовки рішення у повному обсязі.  

У судовому засіданні 21.01.2008р. оголошено рішення у повному обсязі.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічних засобів.  

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просить на підставі ст.ст.19,124 Конституції України, п.24 Положення про державну реєстрацію суб'єктів  підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ №740 від 25.05.1998р., ст.ст.1,12,16,43-1-43-3, 53-57 Господарського процесуального кодексу України поновити ТОВ “Абріс” строк позовної давності, визнати недійсним протокол Зборів ради засновників ТОВ “АРІУ” №25 від 12.11.1998р. Позовні вимоги мотивовані наступним. ТОВ “Абріс” у свій час власними коштами заснувало і створило ТОВ “АРІУ”, правонаступником якого є відповідач. Станом на кінець грудня 1996р. згідно змін та доповнень до статуту ТОВ “АРІУ”, зареєстрованих Виконавчим комітетом Бердянської міської ради народних депутатів, частка ТОВ “Абріс” у статутному фонді становила 26%. Відповідно до протоколу №25 зборів Ради засновників ТОВ “АРІУ” від 12.11.1998р. ТОВ “Абріс” було виведено з числа засновників ТОВ “АРІУ”. Вирішено частку, що належала позивачу, придбати ТОВ “АРІУ”. Позивач вважає, що такі зміни було проведено без згоди ТОВ “Абріс”. Засновники ТОВ “Абріс” своєї згоди на вихід ТОВ “Абріс” зі складу засновників ТОВ “АРІУ” не надавали, тому виведення зі складу засновників ТОВ “АРІУ” всупереч дійсній волі учасника – власника корпоративних прав та всупереч приписам законодавства, чинного на момент здійснення цього правочину. Пунктом 24 Положення про державну реєстрацію суб'єктів  підприємницької діяльності встановлено, що у разі внесення до установчих документів змін, пов'язаних  із зміною складу засновників (учасників) суб'єкта  підприємницької діяльності, подаються оформлені згідно з вимогами законодавства документи, що засвідчують, зокрема, добровільний вихід юридичної особи із складу засновників (учасників) –подається копія рішення засновника, а фізичної особи –нотаріально засвідчена заява.  Також позивач зазначив, що одним із засновників ТОВ “Абріс” із часткою у статутному фонді у розмірі 80% був Котлярський Б.І., який є громадянином Ізраїлю і на момент проведення зборів учасників ТОВ “АРІУ”, тобто станом на 12.11.1998р. його на території України взагалі не було, що підтверджується відмітками у паспорті (зокрема, не було з 04.11.1998р. по 19.09.2003р.). Враховуючи те, що згода Котлярського Б.І., як власника частки у статутному фонді ТОВ “Абріс” у розмірі 80%, на вихід товариства із засновників ТОВ “АРІУ” була обов'язкова, він фізично не міг надати згоду на здійснення такого правочину, рішення щодо виключення ТОВ “Абріс” із складу учасників ТОВ “АРІУ” є незаконним. Факт ненадання згоди, зокрема, Котлярського Б.І. на вихід ТОВ “Абріс” зі складу ТОВ “АРІУ” підтверджується Висновком спеціаліста №181 від 24.09.2007р., яким встановлено, що підпис від імені Котлярського Б.І. у протоколі зборів учасників ТОВ “Абріс” №4 від 31.10.1998р. виконана не Котлярським Б.І., а іншою особою. Даним висновком також встановлено, що підпис Костерєва В.І. у даному протоколі виконана не Костерєвим В.І., а іншою особою. На початку 2006р. до виконавчого органу ТОВ “Абріс” звернувся один із учасників з вимогою надати звіт товариства про його діяльність і в ході перевірки діяльності виявилося, що ТОВ “Абріс” вже не є власником частки у статутному фонді ТОВ “АРІУ”. Лише у жовтні 2007р. після отримання Висновку спеціаліста №181 від 24.09.2007р. було встановлено, що підписи учасників ТОВ “Абріс” у протоколі №4 зборів учасників ТОВ “Абріс” підроблені. Позивач вважає, що причини пропуску строку позовної давності є поважними, оскільки правочин, що оскаржується, було вчинено без відома ТОВ “Абріс”. Тому просить суд на підставі ст.53 ГПК України визнати причину пропуску строку для звернення до суду за захистом своїх прав поважною та поновити цей строк. Визнати недійсним, як правочин,  протокол Зборів ради засновників ТОВ “АРІУ” №25 від 12.11.1998р.   

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пояснивши наступне.1) На час подання позову і зараз  підприємство називається “Приватний вищій навчальний заклад “Академія управління та інформаційних технологій “АРІУ”, а не товариство з обмеженою відповідальністю, як вказав позивач.2) Визнання недійсним протоколу №25 від 12.11.1998р. не тягне жодних юридичних наслідків. На час складання спірного протоколу діяли Закони України “Про підприємства”, “Про власність”, діяв і діє на цей час Закон України “Про господарські товариства”. Цими законами передбачено право учасника вийти з складу засновників ТОВ, яке не обмежується жодною нормою законодавства.  Це рішення юридичної особи ( а не протокол загальних зборів засновників господарського товариства, де є частка юридичної особи) тягне певні юридичні наслідки: обов'язок  господарського товариства протягом п'ятиденного  терміну зареєструвати зміни до статутних документів; у встановлений законодавством термін виплатити учаснику, який вийшов, його частку в статутному капіталі. Юридичні наслідки тягне не рішення загальних зборів ТОВ “АРІУ”, викладене в протоколі №25 від 12.11.1998р., а рішення загальних зборів ТОВ “Абріс”, викладене в протоколі №4 від 31.10.1998р..3) Позивач не наводить жодних нормативних обгрунтувань, чому цей протокол №25 від 12.11.1998р. слід вважати недійсним.4). Немає факту пропуску позивачем процесуальних строків, пропущені строки позовної давності, про що відповідач надав письмову заяву (а.с.80). Якщо права позивача і були порушені, то дізнався він про це в листопаді 1998р., коли директор позивача Фаттахов брав участь у зборах учасників ТОВ “АРІУ”, про що зазначено в протоколі №25; коли в листопаді 1998р. позивач отримав кошти на розрахунковий рахунок з призначенням платежу “Повернення долі в статутному фонді зг. Протоколу №25 зборів учасників ТОВ АРІУ від 12.11.1998р. Жодних претензій з цього приводу протягом 1998-2007р.р. від позивача не надходило. 5) Протокол №4 загальних зборів учасників ТОВ “Абріс” від 31.10.1998 р., доданий до позовної заяви, не відповідає редакції того ж протоколу, який був наданий відповідачу “Абрісом” в 1998р.  При розгляді справи №4/473/06-АП між тими ж сторонами оцінювався протокол №4 від 31.10.1998р. в редакції, яка є у відповідача. Жодних заперечень зі сторони позивача щодо змісту редакції протоколу №4, що є відповідача, не поступило. 6) Відповідач вважає, що висновок №181 від 24.09.2007р., на який посилається позивач, не може слугувати доказом, оскільки він отриманий з численними порушеннями законодавчих актів, які регламентують проведення подібних досліджень.7) Відсутність волевиявлення учасників ТОВ “Абріс” на вихід з числа засновників ТОВ “АРІУ” не може бути підтверджена протоколом №4 від 31.10.1998 р. в редакції, наданій позивачем і не може бути підтверджено висновком спеціаліста №181 від 24.09.2007р. Навпаки, наявність волевиявлення, пропуск строків позовної давності підтверджується протоколом №4 від 31.10.1998р. в редакції, наданій відповідачем, яка неодноразово оглядалася судами різних інстанцій при розгляді справ, платіжним дорученням про перерахування коштів, як повернення долі в статутному капіталі товариства, протоколом зборів засновників ТОВ “АРІУ”, на яких був присутній директор позивача.   Просить відмовити в позові.

Позивачем заявлялось клопотання про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно  відповідача; заборони Державному реєстратору Виконавчого комітету Бердянської міської Ради Запорізької області вчиняти дії щодо реєстрації змін в установчих документах ТОВ “Вищий заклад освіти “Академія управління і інформаційних технологій “АРІУ” стосовно складу засновників товариства та перерозподілу статутного фонду товариства; заборони органам реєстрації прав власності на нерухоме майно –БТІ м.Бердянська –вчиняти будь-які дії з реєстрації, перереєстрації та видачі витягів з реєстру прав власності стосовно нерухомого майна відповідача; заборони посадовим особам ТОВ “Вищий заклад освіти “Академія управління і інформаційних технологій “АРІУ” або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження майна товариства.

Ухвалою суду від 27.11.2007р. клопотання відхилено як необгрунтоване. При цьому суд, зокрема, брав до уваги, що предметом спору є позов немайнового характеру, тоді як змістом заходів забезпечення позову, що пропонувалися позивачем, фактично були заходи, пов'язані   із забороною відчуження майна товариства.

У судовому засіданні 18.01.2008р. позивач надав письмові пояснення, згідно з якими, зокрема, зазначив, що оригінал протоколу №4 від 31.10.1998р. (в редакції, яка долучена до матеріалів справи ТОВ “Абріс”) знаходиться в матеріалах у Бердянського МВ УМВС України в Запорізькій області, який проводить дослідчу перевірку. Крім того, існує дві редакції заяви, підписані директором ТОВ “Абріс” (вих.№91 від 10.11.1998р.) про надання згоди на уступку належної ТОВ “Абріс” частки у статутному фонді відповідача. У зв'язку з цим позивач заявив письмові клопотання про витребування у відповідача оригіналів протоколу №4 від 31.10.1998р. та заяви (вих.№91 від 10.11.1998р. про уступку ТОВ “Абріс” частки у статутному фонді ТОВ “АРІУ”. На зазначене клопотання відповідач надав пояснення, що оригінали досліджувалися судом під час розгляду  справи № 4 /473/06-АП, на цей час оригінали втрачені. У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання. Крім того, позивач заявив письмове клопотання про витребування у Бердянського МВ УМВС України в Запорізькій області оригіналу протоколу зборів засновників ТОВ “Абріс” №4 від 31.10.1998р. та пояснення щодо того, чи відносно цієї редакції було проведено дослідження. Також заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи ідентифікації виконавців підписів на протоколі зборів засновників ТОВ “Абріс” №4 від 31.10.1998р. (редакція, що надана відповідачем). На розгляд експерта поставити питання: 1) Чи виконано підпис поряд з прізвищем Котлярського Б.І. Котлярським Борисом Ісаковичем, або даний підпис виконано іншою невстановленою особою ? 2) Чи виконано підпис поряд з прізвищем Костерєв В.І. Костерєвим Віктором Івановичем, або даний підпис виконано  іншою невстановленою особою?”. Клопотання мотивоване тим, що одним із ключових питань даної судової справи є дійсність підписів на протоколі №4, і, як наслідок, правомірність виведення ТОВ “Абріс” зі складу учасників ТОВ “АРІУ”.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                             ВСТАНОВИВ:

12.11.1998р. у м.Бердянськ відбулися збори Ради засновників ТОВ “АРІУ”, правонаступником якого є відповідач, оформлені протоколом №25. Як слідує із протоколу №25, збори заслухали інформацію директора ТОВ “Абріс” Фаттахова О.М. про вихід ТОВ “Абріс” із складу Товариства з обмеженою відповідальністю “АРІУ”. Фаттахов О.М. заявив про добровільний вихід ТОВ “Абріс” із складу ТОВ “АРІУ”, у підтвердження чого представив протокол зборів учасників ТОВ “Абріс” №4 від 31.10.1998р., а також про передачу частки ТОВ “Абріс” по договірній ціні учасникам ТОВ “АРІУ”. Збори  постановили: 1) Вивести із числа засновників ТОВ “АРІУ” Товариство з обмеженою відповідальністю “Абріс” згідно рішення засновників вказаного Товариства, підтвердженого протоколом зборів №4 від 31 жовтня 1998р. 2) Частку, що належить ТОВ “Абріс”, придбати Товариством з обмеженою відповідальністю “АРІУ”.3) Статутний фонд ТОВ “АРІУ” залишити без змін. 4) Внести відповідні зміни до засновницьких документів ТОВ “АРІУ”. Голосували по всім пунктам прийнятого рішення одноголосно. Протокол підписано головою Ради засновників та секретарем зборів.

Відповідно до протоколу №4 від 31.10.1998р. зборів учасників ТОВ “Абріс” (примірник позивача) прийнято рішення: 1) Вийти із складу учасників ТОВ “АРІУ”; 2) Уступку належної ТОВ “Абріс” долі в статутному фонді ТОВ “АРІУ” (26%) провести, зі згоди інших учасників товариства, по договірній вартості, але не нижче,  чим 100 000 грн., між всіма учасниками ТОВ “АРІУ” пропорційно їх долях в статутному фонді; 3) Для погодження договірної вартості належної ТОВ “Абріс” долі, підписати з учасниками, що дали згоду на придбання долі (або її частки), договори купівлі-продажу (уступки); 4) При незгоді учасників ТОВ “АРІУ” на придбання долі в статутному фонді, по договірній вартості, її уступку провести третій особі; 5) доручити директору ТОВ “Абріс” Фаттахову Олегу Нурлимамовичу направити зборам учасників ТОВ “АРІУ” заяву про вихід із складу учасників з урахуванням всіх вимог, викладених в протоколі цих зборів.   

Згідно з протоколом №4 від 31.10.1998р. зборів учасників ТОВ “Абріс” (примірник відповідача) прийнято рішення: 1) Вийти із складу учасників ТОВ “АРІУ”; 2) Уступку належної ТОВ “Абріс” долі в статутному фонді ТОВ “АРІУ” (26%) у сумі 46800грн. провести зі згоди інших учасників товариства, між всіма учасниками ТОВ “АРІУ”, пропорційно їх долям в статутному фонді; 3) Доручити директору  ТОВ “Абірс” Фаттахову Олегу Нурлимамовичу направити зборам учасників ТОВ “АРІУ” заяву про вихід із складу учасників з урахуванням всіх вимог, викладених в протоколі цих зборів.

Відповідно до довідки №12-01-132 (з ЄДРПОУ)  ТОВ “Абріс” (позивач) зареєстроване в Житомирській області, м.Малин.

18.11.1998р.згідно з платіжним дорученням №624 ТОВ “АРІУ” перерахувало  ТОВ “Абріс” суму 26 900грн. з призначенням платежу: “Повернення долі у статутному фонді зг.протоколу 25 зборів засновників ТОВ “АРІУ” від 12.11.98 без ПДВ”.

20.11.1998р. платіжним дорученням №628 ТОВ “АРІУ” сплачено ТОВ “Абріс” суму 19 900грн  з аналогічним призначенням платежу.

Згідно з висновком спеціаліста №181 від 24.09.2007р. НДЕКЦ при УМВС України в Запорізькій області підписи від імені Котлярського Б.І. в представленому на дослідження документі, виконана не Котлярським Б.І., а іншою особою. Підпис від імені Костерєва В.І. в представленому на дослідження документі, виконана не Костерєвим В.І., а іншою особою. При цьому в описовій частині висновку вказано, що на дослідження представлено:1. Протокол №4 зборів учасників ТОВ “Абріс” від 31.10.1998р.; 2) Експериментальні зразки підпису Котлярського Б.І. у кількості 114 шт. і почерку, виконані на 2-х листах формату А-4; 3) Експериментальні зразки підпису Костерєва В.І. у кількості 140 шт. і почерку, виконані на 2-х листах формату А-4.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.05.2007р. у справі №10/206/07 за участі тих же сторін, встановлено, що правонаступником ТОВ “АРІУ” є Приватний вищий навчальний заклад “Академія управління та інформаційних технологій “АРІУ”.

22 листопада 2007р. ТОВ “Абріс” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним протоколу Зборів ради засновників ТОВ “АРІУ” №25 від 12.11.1998р., як правочину.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на наступних підставах.            

             Статтями 15,16 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у спосіб, встановлений договором або законом.

          Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України   підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта  підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду  згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересу, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

     Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст.4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов –це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально –правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально –правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.22 ГПК України, зміна предмету або підстав позову –це право позивача.

            Позивач способом захисту прав обрав визнання недійсним протоколу №25 від 12.11.1998р. зборів Ради засновників ТОВ “АРІУ” , як правочину.

            Дійсність чи недійсність правочину визначається відповідно до законодавства, яке було чинне на момент його укладення.

            Визначення поняття правочину (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) вперше міститься у ст.202 Цивільного кодексу України, який чинний з 01.01.2004р., та було відсутнє в законодавстві УРСР станом на 12.11.1998р.

           Цивільний кодекс УРСР мав визначення угоди у статті 41, відповідно до якої угодами визначаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть буди односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

            Із аналізу наведеного законодавства слідує, що  протокол зборів товариства не є угодою, а є технічним документом, який фіксує у даному випадку факт прийняття рішення загальними зборами.

Частиною 5 статті 98 ЦК України, який чинний на цей час,  передбачено, що рішення загальних зборів  може бути оскаржено учасником товариства до суду. Таким чином, у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол. І це рішення  за своєю правовою природою є актом, так як це рішення породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і має обов'язковий  характер для суб'єктів  цих відносин.

Оскільки позивачем неправильно визначено правову природу спірного протоколу як правочину, відповідно, в силу приписів ст.33 ГПК України ним не доказано підстав для визнання його недійсним.

У зв'язку з викладеним вище, враховуючи предмет та підставу позову, суд відхилив клопотання позивача про витребування у Бердянського РВ УМВС України в Запорізькій області оригіналу протоколу зборів засновників ТОВ “Абріс” №4 від 31.10.1998р. та пояснення щодо того, чи відносно цієї редакції було проведено дослідження, а також відхилив клопотання про призначення судової    почеркознавчої експертизи підписів у протоколі №4 від 31.10.1998р. При цьому суд взяв до уваги, що предметом спору є визнання недійсним протоколу №25 від 12.11.1998р., а не рішення зборів учасників ТОВ “Абріс” №4 від 31.10.1998р. Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, які за своєю правовою природою - акти, є дійсними, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Тобто, існує презумпція легітимності рішень відповідних органів управління. Відповідно до ст.16 ГПК України  спір про визнання недійсним рішення зборів ТОВ “Абріс”  №4 від 31.10.1998р. може розглядатися за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, і відповідачем у такому спорі повинно бути саме товариство, тобто  позивач.   

На цих же підставах суд не бере до уваги посилання позивача на висновок спеціаліста, заяви про вихід із товариства, копію паспорта Котлярського Б.І. та інші письмові документи та норми права. У зв'язку  з викладеним, суд також не вбачає підстав для розгляду заяви відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки у позові відмовляється з інших підстав.

   Згідно з ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

     За таких обставин, суд вважає позовні вимоги з підстав, які заявлені, необґрунтованими,  не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

    Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються  на позивача.

             У судовому засіданні відповідачем надано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №220637 та довідку №1449 (з ЄДРПОУ), відповідно до яких на цей час правильною назвою відповідача є Приватний вищий навчальний заклад “Академія управління та інформаційних технологій “АРІУ” (код ЄДРПОУ 20485985). У зв'язку  з цим суд вважає за необхідне у всіх процесуальних документах вважати правильною назвою відповідача. Приватний вищий навчальний заклад “Академія управління та інформаційних технологій “АРІУ”.

           Керуючись ст. ст. 35, 49,  82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            В И Р І Ш И В:

У задоволенні  позову відмовити повністю.

                              Суддя                                                           Л.П.Гандюкова

           Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі  21.01.2008р.