Ухвала від 09.12.2025 по справі 18/257

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

09 грудня 2025 року м. Харків Справа № 18/257

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.,

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вх.№2588П/2)

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №18/257 (повна ухвала складена 25.11.2025, суддя Киричук О.А.)

у справі № 18/257

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, м.Полтава,

до Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос", м.Полтава,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача ПАТ БК "Букрос" - відмовлено. В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача ПАТ БК "Букрос" - відмовлено. В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у справі №18/257 про банкрутство ПАТ БК "Букрос" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як уповноважених осіб акціонерів відмовлено. Затверджено план санації, розробленого інвестором ПАТ БК "Букрос" Кулієм В.М. по справі № 18/257 (вх. № 11296 від 02.09.25). В задоволенні клопотання керуючого санацією Тищенко О.І. про затвердження плану санації ПАТ БК "Букрос" в редакції арбітражного керуючого Тищенко О. І. від 21.10.25 (вх. № 14380 від 10.11.25) відмовлено. В задоволенні клопотань керуючого санацією Тищенко О.І. про визнання банкрутом ПАТ БК "Букрос" та відкриття ліквідаційної процедури відмовлено. Припинено повноваження керуючого санацією ПАТ "Бурова компанія "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко О.І. та призначено керуючим санацією ПАТ "Бурова компанія "Букрос" керівника ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Спєвакова Дмитра Леонідовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Зобов`язано арбітражного керуючого Тищенко О.І. у 15-ти денний строк з дати прийняття ухвали передати керуючому санацією ПАТ "Бурова компанія "Букрос" керівнику ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Спєвакову Д.Л. матеріальні та інші цінності банкрута, печатки і штампи, бухгалтерську та іншу документацію банкрута.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не погодилося з рішенням Господарського суду Полтавської області та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі № 18/257 в частині затвердження плану санації та призначення керуючим санацією ПАТ "Бурова компанія "Букрос" керівника ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Спєвакова Дмитра Леонідовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); прийняти нове рішення, яким відмовити в частині затвердження плану санації та призначення керуючим санацією ПАТ "Бурова компанія "Букрос" керівника ПАТ "Бурова компанія "Букрос" Спєвакова Дмитра Леонідоваича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.12.2025 для розгляду справи №18/257 визначено колегію суддів у складі: Лакіза В.В. (головуючий суддя-доповідач), суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на дату звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №18/257 апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028х0,8), з урахуванням подачі документів у системі ЄСІТС .

Доказів сплати судового збору за її подання до апеляційної скарги апелянтом не додано.

При цьому, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до перегляду справи в апеляційному порядку.

Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволенню з огляду на таке.

Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Зазначеною нормою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) соба, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

За змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що суд може, зокрема, за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк визначене коло осіб.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд звертає увагу скаржника, що ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається, зокрема, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 922/624/20, від 28.12.2020 у справі № 922/4277/19).

Клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не обґрунтовано. Крім того, посилання на саму неможливість сплати судового збору, не може вважатися підставою для відстрочення судом сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Таким чином, за відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору.

Зазначені обставини відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 174 ГПК України, а саме, залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.

Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 ГПК України протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору .

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору.

2.Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 у справі №18/257 залишити без руху.

3.Встановити апелянту 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме, надання до Східного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн.

4.Роз`яснити апелянту, якщо він не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Лакіза