Рішення від 09.12.2025 по справі 18/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2025 Справа № 18/257(917/1497/25)

за позовною заявою Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м.Полтава, 36000)

до Публічного акціонерного товариства Бурова компанія Букрос (36034, м.Полтава, вул. Половка, 88/1 код ЄДРПОУ 00143136 )

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 1 114 307,59 грн

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

До Господарського суду Полтавської області в межах справи № 18/257 про визнання Публічного акціонерного товариства Бурова компанія Букрос банкрутом, надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства Бурова компанія Букрос про стягнення 1 114 307,59 грн податкового боргу з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, а саме: орендна плата з юридичних осіб у розмірі 79 639,94 грн; земельний податок з юридичних осіб у розмірі 848 027,37 грн; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особа, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості у розмірі 186 640,28 грн

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває господарська справа № 18/257 про визнання Публічного акціонерного товариства Бурова компанія Букрос банкрутом.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 року справу № 18/257 розподілено судді Киричуку О.А.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду між суддями від 31.07.2025р. справа за позовною заявою Головного управління ДПС у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства Бурова компанія Букрос про стягнення 1 114 307,59 грн передана на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою від 06.08.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 18.09.2025, запропонувати, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

27.08.25 від відповідача надійшов відзив на позов.

08.09.25 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі на спростування доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою від 18.09.2025 суд постановив відкласти підготовче засідання на 16.10.25.

15.10.25 від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надійшла заява про залучення його до розгляду даної справи як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою від 16.10.2025 суд постановив залучити до участі у справі № 18/257(917/1497/25) в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , відкласти підготовче засідання на 11.11.2025 р., запропонувати третій особі надати з урахуванням отриманих від сторін документів, документально підтверджені письмові пояснення.

04.11.25 від ГУ ДПС у Полтавській області надійшли докази направлення третій особі ОСОБА_1 підсистемою Електронний суд позовної заяви з додатками та додаткових пояснень (на спростування доводів викладених у відзиві на позовну заяву) з додатками.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 11.11.2025р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 11.11.2025р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 18/257(917/1497/25), призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 04.12.2025.

У судове засідання з розгляду справи по суті 04.12.2025 з`явилися представники учасників справи.

У судовому засіданні 04.12.2025 суд заслухав вступне слово представників позивача та відповідача стосовно вимог заявленого позову та стосовно заперечень проти позову.

У судовому засіданні 04.12.2025 суд оголосив перерву до 09.12.25 у зв`язку з технічними перебоями у роботі ВКЗ.

У судовому засіданні 09.12.2025 суд з`ясував обставини справи та дослідив докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Позивач позов підтримав.

Представник відповідача повідомив, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

У судовому засіданні 09.12.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідач як платник податків за основним місцем обліку зареєстровано в Головному управлінні ДПС у Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області, контролюючий орган, Позивач).

При цьому, у провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 18/257 про банкрутство ПАТ БК «Букрос», провадження у якій порушено ухвалою господарського суду Полтавської області (далі - ГСПО) від 18.07.2006 року, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками, передбаченими ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон).

31.08.2006 року ухвалою ГСПО введено процедуру розпорядження майном ПАТ «Бурова компанія «Букрос».

24.10.2008 року затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ БК «Букрос».

Ухвалою ГСПО від 21.11.17 у справі № 18/257 введено процедуру санації ПАТ «Бурова компанія «Букрос». На даний час провадження перебуває в процедурі санації.

Згідно ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Згідно з частиною другою статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

А тому у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати узгодженого грошового зобов`язання. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.

В обгрунтування позову позивач вказує, що за ПАТ БК «Букрос» обліковується сума податкового боргу у загальному розмірі 11969024,92 грн, з них сума боргу, яка заявляється до стягнення, у розмірі 1 114 307,59 грн, у розрізі наступних податків і зборів:

- з орендної плати з юридичних осіб (Шишацька ТГ) 79 639,94 грн (з них основний платіж 79 129,94 грн, штрафна санкція 510,00 грн);

- з земельного податку з юридичних осіб (Шишацька ТГ) 848 027,37 грн (з них основний платіж 844 967,37 грн, штрафна санкція 3060,00 грн);

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості 186 640,28 грн (основний платіж 184 600,28 грн та штафна санкція 2 040,00 грн).

За твердженням позивача, податковий борг ПАТ БК «Букрос» підтверджується наступними доказами та обґрунтуваннями:

1. Щодо орендної плати з юридичних осіб (Шишацька ТГ) заборгованість ПАТ БК «Букрос» у розмірі 79 639,94 грн складається з податкового боргу:

- за самостійно визначеними грошовими зобов`язаннями у податкових декларація з орендної плати з юридичних осіб:№ 9025605950 від 14.02.2020 у загальному розмірі 13314,00 грн;№ 12914754 від 12.03.2021 у загальному розмірі 13314,00 грн; № 10842226 від 14.02.2022 у загальному розмірі 14644,95 грн; № 5360432 від 15.02.2023 у загальному розмірі 16842,48 грн; № 10484532 від 15.02.2024 у загальному розмірі 17701,45 грн; № 9029563150 від 13.02.2025 у розмірі 3313,06 грн (по терміну сплати 03.03.2025 у розмірі 1656,53 грн та по терміну сплати 31.03.2025 у розмірі 1656,53 грн).

- ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку несвоєчасного подання податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік ПАТ БК «Букрос», за результатами якої складено акт від 20.03.2020 №33783/16-31-55-04-09/00143136.

За результатами висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 № 0024695504, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510,00 грн (вручено 28.04.2020 року).

Податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржено та не скасовано.

2. Щодо земельного податку з юридичних осіб (Шишацька ТГ) заборгованість ПАТ БК «Букрос» у розмірі 848 027,37 грн складається з податкового боргу:

- за самостійно визначеними грошовими зобов`язаннями у податкових декларація із земельного податку з юридичних осіб: № 9026380300 від 01.03.2020 у загальному розмірі 61105,21 грн; № 9092333872 від 29.04.2020 (уточнюючий звіт) у загальному розмірі 0,01 грн; № 9094427223 від 30.04.2020 (уточнюючий звіт) у загальному розмірі 0,01 грн; № 2828 від 13.05.2021 у загальному розмірі 61105,21 грн; № 10818437 від 14.02.2022 у загальному розмірі 201647,20 грн; № 5359060 від 15.02.2023 у загальному розмірі 231894,28 грн; № 10486557 від 15.02.2024 у загальному розмірі 243720,89 грн; № 9029563109 від 13.02.2025 у розмірі 45494,56 грн (по терміну сплати 03.03.2025 у розмірі 22747,28 грн та по терміну сплати 31.03.2025 у розмірі 22747,28 грн).

- ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку несвоєчасного подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок) за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік ПАТ БК «Букрос», за результатами якої складено акт від 23.03.2020 №33899/16-31-55-04-09/00143136.

За результатами висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 № 0024745504, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3060,00 грн (вручено 28.04.2020 року).

Податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржено та не скасовано.

3. Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової заборгованість ПАТ БК «Букрос» у розмірі 186 640,28 грн складається з податкового боргу:

- за самостійно визначеними грошовими зобов`язаннями у податкових декларація із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової: № 9029637156 від 19.02.2020 у загальному розмірі 55165,43 грн; № 2830 від 13.05.2021 у загальному розмірі 29757,00 грн; № 12455723 від 21.02.2022 у загальному розмірі 32236,75 грн; № 5360727 від 15.02.2023 у загальному розмірі 32228,65 грн; № 9034790814 від 20.02.2024 у загальному розмірі 35212,45 гривень.

- ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПАТ БК «Букрос», за результатами якої складено акт від 07.05.2020 № 37621/16-31-55-04-09/00143136.

За результатами висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2020 № 0032485504, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2040,00 грн (вручено 01.06.2020 року).

Податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржено та не скасовано.

Позивач вказує, що на виконання вимог ст.59 ПК України сформовано вимоги від 25.08.2010 № 1/104 та від 29.09.2010 № 2/120, які вручено Відповідачу. Ні в судовому ні в адміністративному порядку податкові вимоги Відповідачем не оскаржувались.

На підставі викладеного, за розрахунком позивача, розмір податкового боргу, що не сплачено відповідачем на дату подання позовної заяви становить 11969024,92 грн, з них сума боргу, яка заявляється до стягнення даним позовом становить 1 114 307,59 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України /надалі ПК України/.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з митної справи, а згідно п. 36.3 ст. 36 ПК України податковий обов`язок є першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначено у пункті 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, а саме, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено направлення податкової вимоги платнику, який визначив суму податкового зобов`язання в самостійно поданій податковій декларації, але у встановлені строки не сплатив суму податкового зобов`язання.

Крім того, пунктом 59.5 статті 59 ПК України, передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог ст.59 ПК України контролюючим органом сформовано вимоги від 25.08.2010 № 1/104 та від 29.09.2010 № 2/120, які вручено Відповідачу.

Крім того, відповідно до пп.191.1.22 п.19№.1 ст.19№ ПК України, контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Як визначено пп.191.1.45 п. 191.1 ст. 191 ПК України звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 41.2 статті 41 ПК України визначено, що контролюючі органи уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно зі ч.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.69.2 ст.69 ПК України, банки та інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття або закриття рахунка.

Як визначено п.69.6 ст.69 ПК України, банки та інші фінансові установи за невиконання норм цієї статті несуть відповідальність, передбачену ПК України.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Як визначено п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року № №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 27.05.2020, п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПК України викладено в новій редакції, згідно з яким у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.

Згідно з п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Пункт 102.9 статті 102 ПК України, яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинено перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України, виключено з ПК України на підставі Закону України № 3219-IX від 30.06.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023р.

Враховуючи дію зазначених вище законодавчих норм, з 18 березня 2020 року (у тому числі у період воєнного стану) по 01 серпня 2023 року зупинено перебіг строків, визначений ПК України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ (набрав чинності з 17.03.2022) статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: « 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Отже, в період з 18.03.2020 по 30.06.2023, строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17.03.2022 по 01.08.2023 - у зв`язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 13.12.2023 у справі № 240/34220/22.

З огляду на зазначене, контролюючий орган може реалізувати владні управлінські функції, враховуючи дату узгодження податкових зобов`язань, а також норми щодо зупинення строку давності, передбаченого статтею 102 ПК України.

Таким чином, з урахуванням зупинення перебігу строків з 18 березня 2020 року (у тому числі у період воєнного стану) по 01 серпня 2023 року, не досягли терміну 1095 днів, відповідно до статті 102 ПК України.

У відповідності до статті 1 Кодексу, боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Під грошовими зобов`язаннями розуміється зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Як визначено ст.14 Кодексу, з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 8 ст. 45 Кодексу, до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Відповідно до п. 5 ст. 41 Кодексу дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або з електронного гаманця боржника в емітенті електронних грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положення статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, земельного податку з юридичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особа, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача податковий борг у заявленій сумі, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно матеріалів справи, Позивачем не сплачувався судовий збір за подання 31.07.2025 року до суду вказаної вище позовної заяви.

Так, згідно п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у такому розмірі : 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.

З огляду на вказане, сума судового збору, яка б підлягала сплаті за подання згаданого вище позову становить 16714,61 грн.

Отже, беручи до уваги те, що судом повністю задоволено позов у цій справі та зважаючи на викладені норми законодавства, судовий збір в сумі 16714,61 грн підлягає стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Бурова компанія Букрос (36034, м.Полтава, вул. Половка, 88/1 код ЄДРПОУ 00143136 ) податковий борг у розмірі 1 114 307,59 грн, а саме:

- орендна плата з юридичних осіб у розмірі 79 639,94 грн, на р/р088999980334159812000016577, ГУК у Полтавській області/тг смт Шишаки/ 18010600, код отримувача 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації: 18010600;

- земельний податок з юридичних осіб у розмірі 848 027,37 грн, на р/р028999980334189811000016577, ГУК у Полтавській області/тг смт Шишаки/ 18010500, код отримувача 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації: 18010500;

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особа, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості у розмірі 186 640,28 грн, на р/р948999980314070513000016577, ГУК у Полтавській області/тг смт. Шишаки/18010400, код отримувача 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації: 18010400.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Бурова компанія Букрос (36034, м.Полтава, вул. Половка, 88/1 код ЄДРПОУ 00143136) в дохід Державного бюджету України 16714,61 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.12.25 р.

Суддя Киричук О.А.