Постанова від 09.12.2025 по справі 210/7438/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9777/25 Справа № 210/7438/24 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ГалачТетяна Анатоліївна,на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 17 липня 2025 року, ухвалене суддею Літвіненко Н.А. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 25 липня 2025 року,

ВСТАНОВИВ

У грудні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галач Т.А., звернулася досуду з позовом до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, третя особа ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради 12 квітня 2024 року, про що складено відповідний актовий запис № 946.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , заробітну плату (остаточний розрахунок при звільненні) в розмірі 28 783.46 грн, страхові виплати у розмірі 50 000 грн відповідно до електронного полісу добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби (індивідуальна частина) № KRLCHI-211BOUK від 11.02.2021р.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений 11 листопада 2023 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лосінцем С.М. за реєстровим № 1124, на належну йому квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 за заповітом на нерухоме майно та за законом на грошові кошти.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти нотаріусом постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 жовтня 2024 року відмовлено, у зв`язку з тим, що «…із поданих/отриманих документів, що надано ОСОБА_1 неможливо встановити факт шлюбних відносин між спадкодавцем та заявником та чергу спадкування, а саме, що ОСОБА_3 є її чоловіком, з яким вони проживали однією сім`єю. Актовий запис про шлюб спадкодавця з заявником в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян - відсутній.

Крім того, за витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00047594900 вбачається, що у померлого ОСОБА_3 є рідний син - ОСОБА_2 , який згідно матеріалів спадкової справи № 117/2024 заяву про прийняття спадщини не подав та не був зареєстрований на момент смерті разом зі спадкодавцем, але є спадкоємцем першої черги спадкування.

Згідно довідки №34105 від 21 жовтня 2024 року, сформованою шляхом безпосереднього доступу в Реєстрі Криворізької міської територіальної громади державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори, місце проживання ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не було зареєстровано з ОСОБА_1 за однією адресою на час відкриття спадщини, а також заявником не надано доказів шлюбних відносин її зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, що передбачено ст. 1264 ЦК України».

Посилається, що ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з червня 2005 року, що підтверджується наступними обставинами та письмовими доказами.

ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , але за місцем реєстрації не проживала, а фактично з 2001 року проживала у місті Кривий Ріг.

З червня 2005 року почали проживати з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка без укладення шлюбу, та проживали разом до дня смерті ОСОБА_3 , що підтверджується актом-довідкою від 07 травня 2024 року. Даний факт позивач також має намір підтвердити показаннями свідків.

З початком повномасштабного вторгнення позивач зареєструвалася як ВПО за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується Довідкою від 25.05.2022р. № 1209-5001648251, оскільки за місцем реєстрації в АР Крим була припинена виплата пенсії за віком, яку позивач отримувала з 16 червня 2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Фактично позивач проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Інгулецьким відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 28 листопада 2005 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірваний 19 травня 2005 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 120. Від шлюбу з ОСОБА_4 у спадкодавця ОСОБА_3 є син ОСОБА_2 , який з 2014 року проживає в РФ, на даний час отримав громадянство даної країни. Заяву про прийняття спадщини після смерті батька не подавав, разом з батьком не проживав та не був зареєстрований з ним на день його смерті, таким чином спадщину не прийняв.

Враховуючи приписи ЦК України щодо спадкування, встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем матиме для позивача юридичне значення, оскільки дозволить підтвердити право на спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 як спадкоємця четвертої черги.

Згідно частини 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідно встановлення таких юридичних фактів як: проживання однією сім`єю із спадкодавцем; на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та позивач (заявник) проживали однією сім`єю.

Тому позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою та просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім?єю як чоловік та жінка без шлюбу в період з червня 2005 року та на час відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 17 липня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Галач Т.А., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 17 липня 2025 року та задовольнити її позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в матеріалах справи містяться письмові докази проживання позивачки з померлим однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Також даний факт був підтверджений допитаними в судовому засіданні свідками.

Відзив на апеляційну скаргу не наданий.

Виконкомом Металургійної районної у м. Кривому Розі ради надано заяву, в якій заяник просить розглянути справу у відсутність представника за наявними в матеріалалх справи документами, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю доповідача,вислухавши думкупозивача ОСОБА_1 та адвокатаГалач Т.А.,яка дієв інтересах ОСОБА_1 ,які підтрималидоводи івимоги апеляційноїскарги звикладених уній підстав,просили скасуватиоскаржуване судоверішення,ухвалити новепро задоволенняпозову ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, актовий запис про смерть №946.

Відповідно копії паспорта ОСОБА_3 , останній з 02.03.1990 року по 19.05.2005 року перебував у шлюбі з ОСОБА_5 . Шлюб розірвано, що підтверджується також копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

За життя ОСОБА_3 , а саме 11.11.2023 року, склав заповіт, який зареєстрований в реєстрі за №1124, відповідно до якого останній заповів позивачці ОСОБА_1 належну йому квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 .

З копії заповіту також встановлено, що місцем проживання ОСОБА_3 зазначена адреса АДРЕСА_5 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищевказану квартиру та, крім цього, на заробітну плату (остаточний розрахунок при звільненні) в розмірі 28783,46 грн. та страхові виплати у розмірі 50000,00 грн, що встановлено судом з довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та копії електронного полісу добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби №KRLCHI-211B0UK.

ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Постановою від 24.10.2024 року нотаріус відмовив ОСОБА_6 у вчиненні нотаріальної дії мотивуючи це тим, що: «24 жовтня 2024 року громадянка ОСОБА_1 , звернулась з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , який за життя склав заповіт на ім?я ОСОБА_1 , посвідчений 11 листопада 2023 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Лосінцем С.В. за реєстровим N? 1124, на належну йому квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Грошові кошти не входять до складу спадкового майна, тому вважаю, що видати свідоцтво про право на спадшину за законом на грошові кошти не має можливості:

??відповідно до статті 46 Закону України «Про нотаріат» має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Із поданих/отриманих документів, що надано ОСОБА_1 неможливо встановити факт шлюбних відносин між спадкодавцем та заявником та чергу спадкування, а саме, що ОСОБА_3 є її чоловіком (зі слів заявника) з яким вони проживали однією сім?єю. Актовий запис про шлюб спадкодавця с заявником в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян - відсутній:

??згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України п.п. 4.1. п. 4. глава 10 розділу ІІ: «При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва», п.п. 4.6. п. 4. глави 10 розділу ІІ: «Спадкоємці закликаються до спадкування за законом у порядку черговості. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі: відсутності спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття». За Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №? 00047594900 вбачається що у померлого ОСОБА_3 є рідний син - ОСОБА_2 , який згідно матеріалів спадкової справи №117/2024 заяву про прийняття спадщини не подав та не був зареєстрований на момент смерті разом зі спадкодавцем, але є спадкоємцем першої черги спадкування.

Згідно довідки № 34105 від 21 жовтня 2024 року, сформованою шляхом безпосереднього доступу в Реєстрі Криворізької міської територіальної громади державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори, місце реєстрації проживання ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не було зареєстровано з ОСОБА_1 за однією адресою на час відкриття спадщини, а також заявником не надано доказів шлюбних відносин її зі спадкодавцем однією сім?єю не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини, по передбачено ст. 1264 Цивільного кодексу України та п.п. 4.4. п. 4. глави 10 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.».

Відповідно копії Акта-Довідки від 07.05.2024 року №7, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_6 , а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 проживає в ОК «ЖБК «Восток-18», який знаходиться за адресою АДРЕСА_6 з червня 2005 року по теперішній час (дату складання акта).

Крім того, мешканці будинку стверджують, що позивач ОСОБА_1 весь цей період проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_3 до моменту його смерті.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно довідки від 25.05.2022 №1209-5001648251 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач ОСОБА_1 взята на такий облік та зареєстроване місце проживання вказано як: АДРЕСА_3 , а фактична адреса проживання зазначена як АДРЕСА_4 .

З копії паспорта позивача ОСОБА_1 вбачається, що 27.05.2022 року Криворізькою північною ДПІ ДПС України ГУ ДПС у Дніпропетровській області внесено дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, що також встановлено і з копії картки платника податків ОСОБА_1 .

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції встановши, що в період, який ОСОБА_1 зазначає як час спільного проживання з ОСОБА_3 в шлюбі, вона фактично проживала в іншому місці, що встановлено судовими рішеннями і не підлягає доказуванню, в місті Кривий Ріг позивач проживає з 2021 року, що також встановлено судовими рішеннями, дійшов висновку, що позивачка не могла проживати з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу в період з червня 2005 року та на час відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вказану норму процесуального закону, суд першої інстанції вірно врахував, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/21261/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Дніпропетровським окружним адміністративним судом було встановлено: «В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу призначено в Україні пенсію за віком у 2004 році. З 2015 року вона проживала у АР Крим. У подальшому у 2021 році позивач виїхала з тимчасово окупованоїтериторії АР Крим до м. Кривий Ріг. З травня 2022 року ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньопереміщена особа, що підтверджується довідкою №1209-5001648251 від 25.05.2022. 07.12.2022 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії. Однак, відповідач відмовив у поновленні пенсії з підстав відсутності необхідних для поновлення виплати пенсії документів (пенсійної справи)».

Вказані обставини зазначені в адміністративній позовній заяві самою ОСОБА_1 .

Крім того, Дніпропетровським окружним адміністративним судом встановлено, що з 16.06.2004 ОСОБА_1 перебувала на обліку в Пенсійному фонді України та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У 2015 році позивач переїхала до м. Щолкіно АР Крим на постійне місце проживання, у зв`язку з чим було здійснено переведення пенсійної справи до АРК, де позивачу було продовжено виплату пенсії.

У подальшому у 2021 році позивач виїхала з тимчасово окупованої території АР Крим до м. Кривий Ріг.

З травня 2022 року ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою №1209-5001648251 від 25.05.2022.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 року рішення інстанції було залишено без змін.

Тому, під час розгляду даної цивільної справи суд встановив, що в період, який позивач ОСОБА_1 зазначає як час спільного проживання з ОСОБА_3 в шлюбі, вона фактично проживала в іншому місті, що встановлено судовими рішеннями і не підлягає доказуванню.

В місті Кривому Розі ОСОБА_1 проживає з 2021 року, що також встановлено вищевказаними рішеннями.

Таким чином, суд першої інстанції суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивачка не могла проживати з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу в період з червня 2005 року та на час відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо наданих позивачкою на розгляд суду довідки від 0.05.2024 року, підписаної мешканцями будинку за адресою АДРЕСА_6 про проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою з червня 2005 року та пояснень свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , вони не є беззаперечним доказом постійного спільного проживання позивача ОСОБА_1 з ОСОБА_3 у визначений період, і не можуть бути прийняті як належні докази вказаної обставини.

Також 08.12.2025 року до Дніпровського апеляційного суду представником позивача адвокатом Галач Т.А. подана заява про долучення до матеріалів справи доказів: виписки щодо перетину кордону з АРК позивачем, викопіювання з трудової книжки, копію декларації у сімейного лікаря.

Відповідно ч. 2, 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Надані представником позивача докази не були подані заявником до суду першої інстанції, доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивачки на розгляд апеляйцййійного суду не надано, вказані докази не досліджувалися судом першої інстанції, тому надані представником позивача докази колегією суду не приймаються.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не впливають на правильність прийнятого судом рішення та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини 1статті 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367,368,374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якоїдіє адвокатГалач ТетянаАнатоліївна,залишити без задоволення.

Рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 17 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 грудня 2025 року.

Головуючий:

Судді: