Ухвала від 10.12.2025 по справі 916/43/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/43/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,

Розглянувши матеріали справи 916/43/24

за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (65062, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (вул.Канатна,83,Одеса,Одеська область,65012, код ЄДРПОУ 40477150), Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідачів: Управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-А, код ЄДРПОУ 04056902), Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ЕЛІТ" (01103, місто Київ, вулиця Товарна, будинок 1, офіс 302, код ЄДРПОУ 40117708)

про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору про закупівлю та стягнення 6267903 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляді знаходиться позов Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Одеської міської ради до Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ЕЛІТ" про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору про закупівлю та стягнення 6267903 грн.

Ухвалою суду від 08.01.2024р., серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.05.2024р. повернуто розгляд справи №916/43/24 до стадії підготовчого провадження; зупинено провадження у справі № 916/43/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 918/1043/21 за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства Фірма ДАН про визнання недійсним договору та стягнення 199850,40 грн.

Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №918/1043/21.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №918/1043/21, якою касаційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «ДАН» задоволено частково, рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у справі № 918/1043/21 змінено у частині.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави, та оспорювати на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України правочин у суді може тільки суб`єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб`єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно.

Зокрема, ВП ВС зазначила, що за недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

У такій категорії справ суд, задовольняючи вимогу сторони про повернення переданого за недійсним правочином майна, має також присудити стягнути з позивача на користь відповідача одержані за правочином кошти (повернути передане нею майно). Таке стягнення не є задоволенням окремої позовної вимоги, а є необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції.

Отже, буквальне тлумачення змісту ст. 216 ЦК України дає підстави для висновку про те, що якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, то позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за наявності для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.

Враховуючи, що Великою Палатою Верховного Суду переглянуто судове рішення у справі №918/1043/21, з огляду на те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі №916/43/24, усунено, провадження у даній справі слід поновити.

Разом з цим, як з`ясовано судом, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу №922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (частини першої статті 203, частини першої статті 215, частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, частини першої статті 208 Господарського кодексу України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України Про захист економічної конкуренції), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №914/1507/23.

Перевіривши вказану інформацію, суд встановив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу №922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Підставою для передачі зазначено необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23, про те, що встановлене порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 20.12.2024 прийняв до розгляду справу №922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів, єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку, згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Оскільки правовідносини у справі №916/43/24 і у справі №922/3456/23 стосуються застосування положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, суд вважає, що правовідносини в цих справах є подібними.

Враховуючи, що правовий висновок об`єднаної палати Верховного Суду у справі №922/3456/23 може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, з метою єдності судової практики, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №916/43/24 до закінчення розгляду Верховним Судом справи №922/3456/23.

Суд також враховує сталу судову практику касаційної інстанцій щодо зупинення провадження у подібних справах, зокрема, №918/680/24, 908/2965/23, 908/38/24 тощо.

Керуючись п. 7 ч.1 ст.228, 229, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі №916/43/24 поновити.

2. Провадження у справі №916/43/24 зупинити до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя В.Д. Найфлейш