Постанова від 29.10.2025 по справі 752/9745/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року

справа № 752/9745/24

провадження № 22-ц/824/2643/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Желепи О.В.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс»

третя особа - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Митрофанової А.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Центр факторингових послуг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів, витребування майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності, усунення перешкод у праві користування нежитловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Центр факторингових послуг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів, витребування майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності, усунення перешкод у праві користування нежитловим приміщенням.

Ухвалою Голосіївського районного суду від 21 серпня 2024 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» про передачу справи за підсудністю.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів, витребування майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності, усунення перешкод у праві користування нежитловим приміщенням передано на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва за підсудністю.

Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що договір уступки права вимоги за кредитними угодами є самостійним зобов`язанням, яке за своєю природою містить усі ознаки договору купівлі - продажу, а відтак такий договір, оскільки його предметом є грошові кошти, є окремим предметом розгляду спору в суді.

Вирішення спору про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги не пов`язано із договором іпотеки як самостійним видом майнового зобов`язання, а об`єднання апелянтом даних договорів в одному позові було зумовлено виключно зручністю розгляду вимог в одному провадженні та тотожністю сторін.

Водночас, визнання недійсним договорів відступлення права вимоги жодним чином не вплине на визнання недійсним договору іпотеки та пов`язаного з ним нерухомого майна.

Спір з приводу визнання недійсним договорів відступлення права вимоги є самостійним, відокремленим від нерухомого майна зобов`язанням та передбачає викуп дебіторської заборгованості боржника від якої очікується вигода у вигляді погашення кредиту грошовими коштами. Таким чином, до цих правочинів не може застосовуватися виключна підсудність, яка поширюється на позовні вимоги, які стосуються нерухомого майна.

В судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином.

Інші учасники справи не з`явились в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс»про передачу справи за підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що застосуванню підлягають правила виключної підсудності, оскільки фактичним предметом спору є порушення, на думку позивача, її права власності на предмет іпотеки приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у територіальній юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 в якій позивач просить:

- визнати недійсним договір уступки права вимоги від 03 серпня 2015 року, укладений публічним акціонерним товариством «Дочірній банк сбербанк росії» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» за договором іпотеки від 21 липня 2006 року на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір уступки права вимоги, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією «Центр факторингових послуг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» за договором іпотеки від 21 липня 2006 року на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір уступки права вимоги, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» на частину набутих прав вимоги за кредитним договором № 09-0706/ФО від 20 липня 2006 року та договором іпотеки від 21 липня 20206 року на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;

- усунути перешкоди у здійсненні права користування ОСОБА_3 нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс» таким, що втратило право користування даним приміщенням.

В обгрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що 07 листопада 2008 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір б/н «Про приєднання до ТОВ «МЕДИКАЛ КЛАБ» та реорганізації існуючої структури бізнесу у формі реєстрації групи компаній, які входитимуть у новостворену структуру», відповідно до умов якого у тому числі ОСОБА_2 підтвердив факт внесення у якості свого вкладу у спільну діяльність приміщення, загальною площею 868 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, що орендувалася для обслуговування вищевказаного приміщення; майно та обладнання, які знаходились у приміщенні по АДРЕСА_1 та, які були частиною структури ТОВ «МЕДИКАЛ КЛАБ» як цілісного майнового комплексу та належали ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Тобто, як стверджує позивач, вказане приміщення після укладення договору про спільну діяльність, стало об`єктом спільної власності її та ОСОБА_2 .

На початку 2022 року їй стало відомо, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3638/15-г ТОВ «МЕДИКАЛ КЛАБ» визнано банкрутом та ліквідовано, а майно, що було об`єктом спільної сумісної власності (спільне майно), в тому числі і приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , у 2018 році перейшло у власність ТОВ «Ріал Естейт Альнс».

Також позивач дізналась, що на момент укладення договору про спільну діяльність, 07 листопада 2008 року у ОСОБА_2 вже були наявні кредитні зобов`язання перед ЗАО «Банк НРБ» Україна, які були забезпечені 21 липня 2006 року договором іпотеки на приміщення, що стало об`єктом спільної власності.

Предмет іпотеки було зареєстровано в БТІ м. Києва, запис № д2э115 та 170з та передано ОСОБА_2 , а останнім в оренду ТОВ «МЕДИКАЛ КЛАБ» до 30 червня 2007 року.

Правонаступником ЗАО «НРБ» став ПАТ «Сбербанк Росії», який у 2015 році передав свої права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки фінансовій компанії.

03 серпня 2015 року, ПАТ «Дочірній Банк Сбербанк Росії» відступило свої права вимоги до ОСОБА_2 за вказаним вище кредитним договором та договором іпотеки спочатку ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», яке в цей же день, відступило права вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет», яке відступило всі права вимоги за договором іпотеки на користь ТОВ «Ріал Естейт Альянс», яке в майбутньому, а саме наприкінці 2018 року, звернуло стягнення на предмет іпотеки та оформило право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, вважаючи, що її права на приміщення площею 868 кв.м, яке було 07 листопада 2008 року передано для ведення спільної діяльності та, яке з цього часу набуло статусу спільного майна, порушені, остання звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, що стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, дійсності чи недійсності договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно, тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.12.2020 року у справі №2/1519/8500/11.

Висновки про те, що всі спори, вимоги у яких стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, мають розглядатися виключно судом за місцезнаходженням нерухомого майна наведені у постановах

Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 640 /16548/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі №640/16548/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021р. , у справі № 911/2390/18.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» надав судам роз`яснення, де зазначив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» також зазначено, що правила статті 114 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Як вірно встановлено судомпозивач заявила про визнання недійсними договорів уступки прав вимоги за договором іпотеки на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , про витребування цього нерухомого майна у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Альянс», а також про визнання недійсним свідоцтва про право власності на вказане приміщення, обгрунтовуючи такі вимоги тим, що вона є співвласником приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про спільну діяльність, укладеного між нею та ОСОБА_2 07 листопада 2008 року.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що слід застосувати правила виключної підсудності , оскільки позивач вважає порушеним її право власності на предмет іпотеки, а саме приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.

Доводи апелянта про те, що вирішення спору про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги не пов`язано із договором іпотеки як самостійним видом майнового зобов`язання, спростовуються тим, щопри об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2025 року.

Суддя-доповідач

Судді