Рішення від 10.12.2025 по справі 915/527/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року Справа № 915/527/24(915/330/24)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Приватного підприємства "Західний Буг" (80250, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Павлів, проспект Юності, буд. 39; ідентифікаційний код 32478033)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "ЮГЕЛЕВАТОР" (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1; ідентифікаційний код 36622831)

про: стягнення 5257658,96 грн

У С Т А Н О В И В:

28.03.2024 Приватне підприємство "Західний Буг" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.03.2024 (вх. № 3707/24) (з додатками), в якій просило суд:

1. Прийняти позовну заяву та порушити провадження по справі.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДОМ "ЮГЕЛЕВАТОР", Код ЄДРПОУ 36622831, адреса місцезнаходження: Україна, 54052, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Айвазовського, будинок 19/1 на користь Приватного підприємства "Західний Буг" код ЄДРПОУ 32478033, адреса місцезнаходження: проспект Юності, буд.39, село Павлів, Червоноградський р-н, Львівська обл., 80250, грошові кошти в сумі: 5257658,96 грн (п`ять мільйонів двісті п`ятдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 96 копійок), з яких: 1954008,50 грн - сума сплаченої попередньої оплати за непоставлене обладнання, 2205370,56 грн - пеня, 1098280,00 грн - відшкодування додаткових витрат по монтажу Товару залученою Позивачем сторонньою підрядною організацією.

3. Повідомити сторони про час та місце розгляду справи.

4. Судові витрати (в т.ч. по сплаті судового збору та адвокатських послуг за надання правової допомоги) віднести на сторону Відповідача.

Ухвалою суду від 25.04.2024 (суддя Смородінова О.Г.), після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №915/330/24 за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як покупця, щодо стягнення з відповідача, як постачальника, суми сплаченої попередньої оплати за непоставлене обладнання, пені, а також збитків, що виникли у покупця внаслідок монтажу обладнання (товару) залученою сторонньою підрядною організацією.

Підставою даного позову є Договір на поставку обладнання №34 від 13.05.2021, з додатками та додатковими угодами до нього; рахунки на оплату (5 шт.); платіжні доручення та інструкції (27 шт.); видаткові накладні (4 шт.); податкові накладні (28 шт.), з розрахунками коригування кількісних і вартісних показників; листи Приватного підприємства "Західний Буг" №ЗБ-793-04-23 від 06.04.2023, №ЗБ-1069-05-23 від 23.05.2023, №ЗБ-1035-05-23 від 17.05.2023, претензії-вимоги Приватного підприємства "Західний Буг" №ЗБ-1130-06-23 від 05.06.2023, №ЗБ-2068-11-23 від 09.11.2023; Договір про виконання підрядних робіт №ЗБ-148/НП від 20.07.2023, з додатками до нього; акт надання виробничих послуг №16 від 18.12.2023; рахунок на оплату №18 від 20.07.2023; платіжна інструкція №1С0194485 від 26.07.2023; застосування норм статей 11, 202, 530, 538, 599, 610, 610-612, 625-629, 670, 693, 837, 849, 854, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 173, 174, 193, 217, 220, 229, 230, 318 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Ухвалою суду від 13.05.2024 підготовче засідання було призначено на 11 червня 2024 року о 12:10.

11.06.2024 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 11.06.2024 (вх. №6895/24) про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого судового засідання по справі №915/330/24, мотивоване тим, що при виконанні п. 4 резолютивної частини ухвали від 25.04.2024 року у справі №915/330/24, ПП "Західний Буг" разом із клопотанням від 14.05.2024 року було долучено до матеріалів справи №915/330/24 на СД-диску оригінали електронних доказів, однак як виявилося пізніше, при вивантажені бухгалтером ПП "Західний Буг" із програмної системи МЕДОК оригіналів витребуваних судом документів, відбувся технічний збій внаслідок чого випадково не було вивантажено разом із оригіналами електронних доказів файли у форматі p7s, що дають можливість суду перевірити підписання долучених оригіналів документів. Тому, ПП "Західний Буг" з метою забезпечення суду можливості перевірити оригінали витребуваних та долучених позивачем оригіналів документів, 11 червня 2024 року на поштову адресу Господарського суду Миколаївської області було відправлено клопотання про долучення електронних файлів для перевірки судом оригіналів електронних доказів, що були долучені позивачем 14.05.2024 року до матеріалів судової справи №915/330/24.

Ухвалою суду від 11.06.2024 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №915/330/24 на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі №915/330/24 на 03 липня 2024 року о 12:30.

26.06.2024 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 10.06.2024 (вх. №7584/24) про долучення електронних файлів для перевірки судом оригіналів електронних доказів, що були долучені позивачем 14.05.2024 до матеріалів судової справи №915/330/24 разом із клопотанням від 14.05.2024.

Ухвалою суду від 03.07.2024 було продовжено ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" строк на подання відзиву у справі №915/330/24 - до 09.07.2024 включно; встановлено Приватному підприємству "Західний Буг" строк на подання відповіді на відзив у справі №915/330/24 - до 16.07.2024 включно; встановлено ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" строк на подання заперечень на відповідь на відзив у справі №915/330/24 - до 22.07.2024 включно; продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №915/330/24; відкладено підготовче засідання у справі №915/330/24 на 31 липня 2024 року о 10:00.

10.07.2024 до суду від ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 09.07.2024 (вх. №8279/24), у якому відповідач заявлені позовні вимоги не визнає, зауважує, що він не може підтвердити про наявність обов`язку за договором поставити обладнання (переплата) в сумі 1954008,40 грн. Акт звірки між позивачем і відповідачем підписаний не був, та добросовісному виконанню договору перешкодили бойові дії, спричинені внаслідок нападу російської федерації. У зв`язку із військовою агресією російської федерації та введенням військового стану, відповідачем відповідними наказами була зупинена господарська діяльність з 01.03.2022, призупинені трудові правовідносини з колективом до можливості надати і виконувати роботу або до припинення чи скасування воєнного стану. Відповідач посилається на неможливість виконання умов договору в силу форс-мажорних обставин, у зв`язку з якими частина бухгалтерських документів відповідача була втрачена, і на даний момент дана обставина не дає відповідачу змоги об`єктивно розглянути виставлену позивачем вимогу, викладену у позові. Зазначає, що на території де знаходиться відповідач велись бойові дії, станом на дату написання даного відзиву документи не відновлені. Крім того, у відзиві відповідач зазначає, що з цих підстав він не зміг вчасно виконати умови договору, тому вважає, що відсутні підстави для стягнення пені, проте у разі задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені, просить зменшити її розмір до однієї гривни.

Щодо стягнення додаткових витрат по монтажу товару залученого позивачем сторонньою підрядною організацією, відповідач зазначає, що не є стороною договору про виконання підрядних робіт №ЗБ-148/НП від 20.07.2023, тому не може самостійно підтвердити чи спростувати інформацію з приводу залучення сторонньої підрядної організації та реально виконаний об`єм робіт, який заявлений позивачем, у зв`язку з цим відповідач просить суд:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Приватного підприємства "Західний Буг".

2. Призначити у справі №915/330/24 судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідницькому інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

3. На вирішення експерта поставити наступні питання:

1) Чи підтверджується матеріалами справи №915/330/24 станом на 28.03.2024 факт наявності заборгованості ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" за Договором на поставку обладнання №34 від 13.05.2021 перед Приватним підприємством "Західний Буг"?

2) Якщо матеріалами справи №915/330/24 станом на 28.03.2024 підтверджується факт наявності заборгованості ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" за договором на поставку обладнання №34 від 13.05.2021 перед Приватним підприємством "Західний Буг", то в якому розмірі?

4. Призначити у справі №915/330/24 судову будівельно-технічну експертизу проведення якої доручити Київському науково-дослідницькому інституту судових експертиз (КНДІСЕ) вулиця Сім`ї Бродських, 6, Київ, 03057.

5. На вирішення експертам поставити наступні питання:

1) Який перелік та об`єми фактично виконаних робіт було виконано згідно Договору про виконання підрядних робіт №ЗБ-148_НП від 20.07.2023?

2) Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт обсягам та вартості, визначеним згідно Договору про виконання підрядних робіт №ЗБ-148_НП від 20.07.2023?

6. Провадження у справі №915/330/24 на час проведення експертиз зупинити.

16.07.2024 до суду від Приватного підприємства "Західний Буг" надійшла відповідь на відзив б/н від 16.07.2024 (вх. №8607/24), у якій позивач заперечує проти аргументів відповідача, викладених у відзиві, та просить суд:

1. Відхилити доводи відповідача щодо існування в нього форс-мажорних обставин, які вплинули на виконання ним укладеного договору на поставку обладнання №34 від 13 травня 2021 року та додатків до нього, а також як підставу для зменшення або відмови в задоволенні пені, чи як підставу для призначення та/або проведення експертизи.

2. Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про призначення в справі №915/330/24 судово-економічної експертизи.

3. Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про призначення в справі №915/330/24 судової будівельно-технічної експертизи.

4. Задовольнити позов повністю та стягнути із ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" на користь Приватного підприємства "Західний Буг" грошові кошти в сумі 5257658,96 грн, з яких: 1954008,50 грн - сума сплаченої попередньої оплати за непоставлене обладнання, 2205370,56 грн - пеня, 1098280,00 грн - збитки, що виникли у позивача внаслідок монтажу обладнання (товару) залученою сторонньою підрядною організацією.

5. Судові витрати (в т.ч. по сплаті судового збору та адвокатських послуг за надання правової допомоги) віднести на сторону відповідача.

Ухвалою суду від 31.07.2024 було постановлено: у задоволенні клопотання ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" при призначення судово-економічної експертизи у справі №915/330/24 відмовити; у задоволенні клопотання ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" при призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №915/330/24 відмовити; закрити підготовче провадження у справі №915/330/24; призначити справу до судового розгляду по суті на 25 вересня 2024 року о 10:40.

17.09.2024 до суду від ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" надійшло клопотання б/н від 17.09.2024 (вх. №11115/24), у якому відповідач, керуючись положеннями статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та нормами ГПК України, просив суд передати справу №915/330/24 до розгляду Господарським судом Миколаївської області в межах справи №915/527/24 про банкрутство ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2024 у справі №915/330/24 матеріали справи №915/330/24 за позовом Приватного підприємства "Західний Буг" до ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" про стягнення 5257658,96 грн постановлено передати судді Господарського суду Миколаївської області Адаховській В.С. для розгляду спору по суті в межах справи №915/527/24 про банкрутство ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР".

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2024 №116 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/330/24 шляхом передання її головуючому судді Адаховській В.С., у провадженні якої перебуває судова справа №915/527/24 про банкрутство відповідача ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" у судовій справі №915/330/24.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.10.2024 справу №915/330/24 було передано для розгляду головуючому судді Адаховській В.С., в провадженні якої перебуває справа №915/527/24 про банкрутство ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 матеріали справи №915/330/24 було прийнято до розгляду в межах справи №915/527/24 про банкрутство ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР", присвоївши справі номер 915/527/24(915/330/24); постановлено провести розгляд даної справи поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №21022-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Протягом розгляду справи № 915/527/24(915/330/24) від сторін не надходило до суду жодних додаткових пояснень, клопотань, додаткових доказів та/або заперечень проти позовних вимог.

Таким чином суд вважає, що учасники справи мали достатньо часу для висловлення своїх позицій та надання суду доказів на їх підтвердження.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом з цим, на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та подальших Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", починаючи з 24.02.2022, на території України діє режим воєнного стану.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

При цьому у Рекомендаціях, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії".

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії").

У справі "Bellet v. France" Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом" (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

При цьому суд зауважує, що в м. Миколаєві періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких судді та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

На підставі вищевикладеного, враховуючи наявність загрози у зв`язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, територіальне розташування міста Миколаєва відносно зони бойових дій, постійні повітряні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, необхідності забезпечення реалізації процесуальних прав та обов`язків учасників справи, їх належного та безпечного доступу до правосуддя, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, наскільки це було можливим за вказаних умов, в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, КУзПБ, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019 набрав чинності КУзПБ, яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/527/24 за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Марківське" про банкрутство ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" (ідентифікаційний код 36622831).

Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2024 (суддя Адаховська В.С.) відкрито провадження у справі №915/527/24 про банкрутство ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" (ідентифікаційний код 36622831); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Провадження у цій справі перебуває на стадії розпорядження майном боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року у справі №910/17743/18, суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18).

Як вбачається із матеріалів справи №915/527/24, позивач - Приватне підприємство "Західний Буг" станом на дату розгляду справи №915/527/24(915/330/24) не звертався до суду із заявою про визнання грошових вимог у сумі 5257658,96 грн до боржника у справі №915/527/24 про банкрутство ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР".

Водночас, як зауважив Верховний суд у своїй постанові від 23.09.2021 у справі №904/4455/19, зважаючи на притаманну позовному провадженню автономію в межах справи про банкрутство, незаявлення позивачем грошових вимог до боржника у справі про банкрутство не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ (п. 117).

У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство (п. 118).

Відтак, позов ПП "Західний Буг" підлягає розгляду Господарським судом Миколаївської області в межах справи №915/527/24 про банкрутство ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР".

Як свідчать матеріали справи, 13 травня 2021 року за №34 між ПП "Західний Буг", як покупцем, та ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР", як постачальником, був укладений договір на поставку обладнання, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення в порядку та на умовах даного договору за найменуванням, у асортименті та вартістю, визначеними у специфікаціях, які підписуються уповноваженими представниками сторін та становлять невід`ємну частину договору (п. 1.1, 1.2 договору).

За умовами п. 3.3 договору, товар поставляється на умовах ББР - пункт поставки, згідно правил ІНКОТЕРМС-2010. Пунктом поставки товару є склад покупця 47302, Тернопільська область, Збаразький район, м.Збараж, майд.Кармелюка, 1.

Термін поставки товару по даному договору узгоджується в специфікаціях даного договору (п. 3.4 договору).

Розділом 5 договору його учасники узгодили ціну та порядок розрахунків.

Так, загальна сума цього договору визначається сумою вартостей усіх партій товару, поставленого на підставі рахунків-фактур постачальника та/або специфікацій до цього договору (п. 5.2 договору).

Датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.3 договору).

Згідно з умовами п. 6.1 договору, приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№П-6).

Товар приймається за кількістю та якістю (щодо недоліків, які можуть бути виявлені при прийманні товару) в місці поставки товару на підставі супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товару (п.6.1 договору).

В подальшому, на виконання умов договору, його учасники специфікацією №1 (з урахуванням змін, внесених підписаними додатковими угодами) узгодили перелік товару, який має бути поставлений, його асортимент, характеристики, загальну вартість та порядок і строки оплати (т. 1, а.с. 34-65 на звороті).

Позивач виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши впродовж травня 2021 року - травня 2023 року відповідачу кошти у загальній сумі 114769316,20 грн, на підтвердження чого суду надані відповідні копії платіжних доручень (т. 1, а.с. 71-97).

Відповідач в свою чергу поставив позивачу обумовлений товар на загальну суму 112815307,70 грн, що підтверджується видатковими накладними (т. 1, а.с. 98-101).

Таким чином, позивач здійснив надмірну попередню оплату коштів в сумі 1954008,50 грн.

На підтвердження виконання зобов`язань з поставки товару позивач надав суду відповідні податкові накладні (т. 1, а.с. 102-187).

Окрім цього, в додаткових угодах №1-6 до Договору на поставку обладнання №34 від 13 травня 2021 року зазначено, що в загальну вартість Товару включена вартість монтажу обладнання з пусконалагоджувальними роботами, без урахування затрат на використання крану, проживання та харчування монтажної бригади.

ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" не здійснило всіх необхідних робіт по монтажу обладнання, що призвело до залучення ПП "Західний Буг" сторонніх організацій для проведення монтажних робіт поставленого обладнання.

З цих підстав позивач поставив вимогу відповідачу перерахувати на розрахунковий рахунок ПП "Західний Буг" грошові кошти в сумі 1100000,00 грн, як компенсацію за понесенні ПП "Західний Буг" додаткові витрати, пов`язані із залученням сторонніх організацій для проведення монтажу поставленого обладнання.

ПП "Західний Буг" листом-претензією №ЗБ-1038-05-23 від 17 травня 2023 року зверталося до ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" з вимогою поставити обладнання до 22.05.2023 року.

Зазначений лист-претензія був надісланий 17.05.2023 року на наступну електронну адресу: zvm05samsunge@gmail.com.

Додатково ПП "Західний Буг" листом-вимогою №ЗБ-1069-05-23 від 23 травня 2023 року зверталося до ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" з вимогою термінової поставки не поставленого обладнання відповідно до протоколу ревізії (Додаток 1 до листа).

Зазначений лист-вимога був надісланий 23.05.2023 року на наступні електронні адреси: ugelevato@ukr.net та zvm05samsunge@gmail.com.

Враховуючи вищенаведене, семиденний строк протягом якого ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" повинен був ПП "Західний Буг" поставити обладнання закінчився 24.05.2023 року.

В свою чергу, відповідач частину обладнання поставив з порушенням строків, зокрема: - Трубу телескопічну загрузочну ТТЗ-2000.ТТЗ.0000.200 в кількості 24 шт. та - Комплекс завантаження складу 149м, КЗС-1000 в кількості 17 шт. на загальну суму 64863847,70 грн, у т.ч. ПДВ, а саме було поставлено 31.07.2023 року (видаткова накладна №43 від 31.07.2023 року).

У пункті 6.3. Додаткової угоди №5 визначено, що за прострочення строків поставки постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від договірної ціни (вартості) несвоєчасно поставленого обладнання за кожний календарний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості Договору. Неустойка нараховується за весь період прострочення виконання.

Враховуючи крайній строк поставки товару 16.06.2023 року, прострочення відповідача з 17.06.2023 року по 30.07.2023 року становить: 44 дні.

Постачальником прострочено поставку Товару (видаткова накладна №43 від 31 липня 2023 року), яким є:

- Труба телескопічна загрузочна ТТ3-200.ТТ3.0000.200, в кількості 24,00 шт.,

- Комплекс завантаження складу 149 м. КЗС-1000, в кількості 17,00 шт.

Загальна сума товару, поставка якого була прострочена становить: 64863847,70 грн, у т.ч. ПДВ.

На підставі вказаного позивачем було нараховано відповідачу наступні штрафні санкції: пеню у розмірі 0,1% від договірної ціни (вартості), розрахована за період з 27.06.2023 по 30.07.2023 (34 календарних днів) і становить: 64863847,70 грн *0,1% = 64863,84 грн - пеня за 1 календарний день.

64863,84 грн * 34 днів = 2205370,56 грн.

Нарахована пеня не перевищує обмеження визначене в розмірі 10% від загальної вартості Договору, що становить 11281530,78 грн.

Таким чином, розмір пені за прострочення поставки становить 2205370,56 грн.

Окрім цього, 20.07.2023 за №ЗБ-148/НП від 20.07.2023 між Приватним підприємством "Західний Буг", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Таймстрой" був укладений договір про виконання підрядних робіт, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених договором, власними силами за свій ризик за завданням замовника виконати в обумовлений термін підрядні роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість.

В п. 1, 2 Специфікації №1 визначено:

1. На умовах, що визначені сторонами у Договорі про виконання підрядних робіт №ЗБ-148/НП від 20.07.2023р.

2. (Далі за текстом - Договір) та у цій Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, Замовник замовляє, а Підрядник зобов`язується виконати наступні Роботи: підрядні роботи на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на підрозділі Збаражський елеватор, за адресою: м.Збараж, майдан Кармелюка, 1, Тернопільська обл., в кількості 1 посл. за ціною 915233,33 грн без ПДВ, на загальну суму 1098280,00 грн, в т.ч. ПДВ - 183046,67 грн.

18 грудня 2023 року ПП "Західний Буг" та ТОВ "Будівельна компанія "Таймстрой" було підписано Акт надання виробничих послуг №16 від 18.12.2023 року, згідно умов якого по Договору №ЗБ-148/НП від 20.07.2023 виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): - Підрядні роботи на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на підрозділі Збаражський елеватор, за адресою: м.Збараж, майдан Кармелюка, 1, Тернопільська обл., в кількості 1 послуга, ціна без ПДВ - 915233,33 грн, на загальну суму 1098280,00 грн в т.ч. ПДВ - 183046,67 грн.

Загальна вартість робіт (послуг) склала без ПДВ 915233,33 грн.

Підрядні роботи були оплачені ПП "Західний Буг" в повному обсязі, на підтвердження чого суду надана копія платіжної інструкції №1С019485 від 26 липня 2023 року.

Таким чином, роботи по монтуванню поставленого постачальником товару було виконано сторонньою підрядною організацією, а саме: ТОВ "Будівельна компанія "Таймстрой".

У зв`язку з цим, позивач поніс додаткові витрати в сумі 1098280,00 грн для оплати робіт сторонніх організацій.

Позивач зазначає, та суд погоджується з даним твердженням, що монтажні роботи повинні були виконані відповідачем за власний рахунок, оскільки в укладеному між позивачем та відповідачем договорі, специфікації та додаткових угодах вартість монтування товару включена у вартість поставленого товару.

З метою вирішення питання щодо повернення надміру сплачених коштів, пені та компенсації за понесені додаткові витрати по монтажу поставленого обладнання, позивач направив відповідачу претензію-вимогу №ЗБ-2068-11-23 від 09 листопада 2023 року, яка була надіслана на адресу відповідача 14.11.2023 року та отримана ним 05.12.2023 року, що підтверджується поштовою квитанцією рекомендованого листа 8025000574084 від 14.11.2023 року.

Відповідач кошти позивачу не сплатив, вимоги останнього залишив без розгляду та задоволення, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив виконання зобов`язання щодо поставки товару, у зв`язку з чим позивач надсилав йому претензію про повернення передплати, відповідно строк повернення передоплати є таким, що настав.

Відтак, у відповідача виник обов`язок повернути суму попередньої оплати відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України.

Станом на час розгляду справи доказів повернення суми попередньої оплати від представників сторін не надійшло.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, умови договору від 13 травня 2021 року за №34 в частині поставки товару фактично сторонами виконані належним чином та позивач не має претензій щодо кількості та якості поставленого товару.

Відповідач в свою чергу не надав суду доказів, які б спростовували твердження позивача щодо сплати коштів за спірним договором у загальній сумі 114769316,20 грн та наявності залишку отриманих коштів попередньої оплати в сумі 1954008,50 грн, на які не було здійснено поставку товару.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми сплаченої попередньої оплати за непоставлене обладнання в розмірі 1954008,50 грн та відшкодування додаткових витрат по монтажу Товару залученою позивачем сторонньою підрядною організацією в розмірі 1098280,00 грн підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на тимчасове зупинення господарської діяльності, відсутність значної частини бухгалтерської документації та, як наслідок, неможливості отримання відповідної інформації для підтвердження або спростування тверджень позивача судом не приймаються до уваги, оскільки відповідні відомості щодо перерахування коштів містяться у банківській установі та можуть бути отримані відповідачем за відповідним запитом або за доступом до виписок щодо руху коштів по власних банківських рахунках.

Безпідставним також є посилання відповідача на те, що невиконання зобов`язань з поставки товару за договором на поставку обладнання №34 від 13.05.2021 виникло внаслідок дії форс-мажорних обставин - військової агресії російської федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Миколаївської міської територіальної громади.

Відповідач посилається на те, що вказані обставини підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

В силу вимог ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно із ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

При цьому, як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 14.02.2023 року у справі №903/338/22, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.

Судом взято до уваги, що згідно пункту 7.1 спірного договору, сторони погодились, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, які не залежать від волі сторін), а зокрема: війни, воєнних дій, блокади, страйків, пожеж, землетрусів, повеней та інших, сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час дії вказаних обставин. У випадку, якщо дія вказаних обставин триває більше трьох місяців, то кожна iз сторін має право на розірвання договору i не несе відповідальності за таке розірвання при умові, що вона повідомить про це іншій стороні не пізніше ніж за 15 днів до розірвання.

Відповідачем не надано суду доказів того, що він об`єктивно не міг здійснювати свою господарську діяльність у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Миколаївської міської територіальної громади, а саме, що такі обставини мали вплив на виробничі потужності відповідача за їх місцезнаходженням (на території підприємства відповідача знаходились військові країни агресора, або така територія підпадала під ракетні (артилерійські) обстріли військової країни агресора, тощо).

З огляду на викладене, загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

При цьому, відповідно до законодавства відсутність коштів у відповідача та зупинення чи ускладнення ведення ним господарської діяльності не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

За такого, наведенні вище аргументи відповідача про наявність форс-мажорних обставин є безпідставними та такими, що не приймаються судом до уваги.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Пунктом 6.3. Додаткової угоди №5 визначено, що за прострочення строків поставки постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від договірної ціни (вартості) несвоєчасно поставленого обладнання за кожний календарний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості Договору. Неустойка нараховується за весь період прострочення виконання.

Враховуючи прострочення оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 17.06.2023 по 30.07.2023 на суму 2205370,56 грн. Судом перевірено розрахунок пені та встановлено його правильність.

Судом також взято до уваги те, що в межах даної справи у відзиві відповідачем було заявлено про зменшення розміру нарахованої пені до однієї гривні, яка мотивована, зокрема, тим, що вчасне виконання відповідачем умов спірного договору було неможливе в силу форс-мажорних обставин та стягнення пені, під час дії воєнного стану з відповідача, що знаходиться на території бойових дій суперечить принципу справедливості та розумності.

Позивач заперечує проти зменшення пені у зв`язку з необґрунтованістю відповідачем поданого клопотання.

Розглянувши відповідне питання щодо зменшення розміру заявленої до стягнення пені, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 3 статті 551 ЦК України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому, реалізуючі свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №918/289/19.

Як вже зазначено судом, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2024 відкрито провадження у справі №915/527/24 про банкрутство ТОВ "ТД "ЮГЕЛЕВАТОР" (ідентифікаційний код 36622831); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича. Провадження у цій справі перебуває на стадії розпорядження майном боржника.

Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (подібні за змістом висновки викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, ухваленій у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду).

Враховуючи перебування відповідача в особливому правовому режимі після відкриття провадження у справі про його банкрутство, а також приймаючи до уваги, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за договором на поставку обладнання №34 від 13.05.2021 не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем умов договору, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому правом згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені, нарахованої позивачем, на 99%, тобто до 22053,71 грн, цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.

При визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення пені, суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені судом задовольняються частково в сумі 22053,71 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд у позові відмовляє.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "ЮГЕЛЕВАТОР" (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1; ідентифікаційний код 36622831) на користь Приватного підприємства "Західний Буг" (80250, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Павлів, проспект Юності, буд. 39; ідентифікаційний код 32478033) 1954008,50 грн - суму сплаченої попередньої оплати за непоставлене обладнання, 22053,71 грн - пеню, 1098280,00 грн - відшкодування додаткових витрат по монтажу товару залученою позивачем сторонньою підрядною організацією, а також 46115,13 грн судового збору.

3. Відмовити в решті позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська