Рішення від 12.12.2025 по справі 812/851/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 812/851/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0009301206,

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшла на новий розгляд вищезазначена справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД (далі позивач або ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД) до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0009301206.

Ухвалою суду від 14.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 замінено відповідача по справі, а саме ГУ ДФС у Луганській області на Головне управління ДПС у Луганській області (далі відповідач або ГУ ДПС у Луганській області).

В обґрунтування пред`явленого позову зазначено, що 15.03.2018 відповідач надіслав поштовим направленням на адресу ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.03.2018 № 0009301206, згідно з яким сума нарахованого грошового зобов`язання складає 2368927,86 грн, в тому числі 1895142,29 грн - основний платіж, 473785,57 грн - штрафні санкції. Зазначене повідомлення-рішення винесене на підставі висновків акта від 06.02.2018 № 277/12-32-12-06/20163224 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у деклараціях по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015-2017 роки ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД.

З посиланням на статтю 6 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII), розпорядження КМУ від 07.11.2018 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (далі Розпорядження № 1085-р), позивач вважає, що звільнявся від сплати за землю у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно.

Настання обставин форс-мажору по виконанню законодавчих актів України щодо подачі звітності, справляння та сплати податків і обов`язкових платежів для підприємства засвідчено висновком Луганської регіональної торгово-промислової палати від 25.07.2014 № 25.12-762.

Також зазначає про неврахування відповідачем інформації про відчуження ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД з 21.03.2016 належної йому частки будівлі супермаркету «Абсолют», за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, 44.

Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення було видане не у відповідності до приписів норм Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, прийнятих на підставі та на виконання норм цього кодексу, Закону № 1669-VII, внаслідок чого воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Представником ГУ ДПС у Луганській області 28.10.2025 подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД з огляду на таке.

На момент виникнення спірних правовідносин у справі №812/851/18 порядок звільнення платників від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на період проведення антитерористичної операції Законом № 1669 був не визначений, відповідні зміни до Податкового кодексу України не були внесені, стаття 6 Закону № 1669 суперечить нормам Податкового кодексу України, який є спеціальним законом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Відповідно, у ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД відсутні підстави для зменшення податкових зобов`язань з орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності за 2015 та 2016 роки. За період з 2015 по 2017 роки до ГУ ДФС у Луганській області не надходили відомості щодо скасування орендної плати за користування земельними ділянками по Сєвєродонецькій міській раді.

Наданий платником ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД висновок ТПП України від 25.07.2014 №25.12-762, не звільняє платника від виконання обов`язків, визначених Податковим кодексом України, оскільки у цьому документі не визначено чіткого періоду дії обставин непереборної сили. Також, у цьому висновку не зазначено, що саме перешкоджало ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД надати до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкові декларації з плати за землю у 2015, 2016, 2017 роках. Крім того, висновком ТПП України від 25.07.2014 № 25.12-762 зафіксовано настання для позивача обставин непереборної сили у 2014 році, а актом камеральної перевірки охоплено період з 2015 по 2017 роки.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2025 у справі № 812/851/18 зазначив, що скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення повністю, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що сума нарахованого грошового зобов`язання та штрафних санкцій винесена позивачу по двом земельним ділянкам, у тому числі і за договором оренди землі від 13.12.2006 № 040641900461 на земельну ділянку площею 3,1433 га, розташовану за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Радянський (Центральний), буд. 46, квартал 48, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій не перевірили та не встановили наявності або відсутності у ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД обов`язку сплачувати орендну плату за земельну ділянку площею 3,1433 га, розташовану за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр.Радянський (Центральний), буд. 46, квартал 48, за договором оренди землі від 13.12.2006 № 040641900461 за період з 08.06.2016 по 31.12.2017.

ГУ ДПС у Луганській області, враховуючи вимогу Верховного Суду, викладену у постанові від 29.09.2025 у справі № 812/851/18, надано розрахунок податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій по земельній ділянці, площею 3,1433 га, що розташована за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Радянський (Центральний), буд.46, квартал 48, яка знаходилась в користуванні ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД, за період з 08.06.2016 по 31.12.2017.

Всього по земельній ділянці площею 3,1433 га за період з 08.06.2016 по 31.12.2016 загальна сума збільшеного податкового зобов`язання складає 347 503,72 грн, розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) - 25 %, сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) складає 86 875,93 грн.

Всього по земельній ділянці площею 3,1433 га за період 2017 рік загальна сума збільшеного податкового зобов`язання складає 653 237,46 грн, розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) - 25%, сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) складає 163 309,37 грн.

Всього по земельній ділянці площею 3,1433 га за адресою м.Сєвєродонецьк, пр.Радянський (Центральний), буд.46, квартал 48, за період з 08.06.2016 по 31.12.2017 загальна сума збільшеного податкового зобов`язання складає 1 000 741,18 грн, сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) складає 250 185,30 грн.

ГУ ДПС у Луганській області вважає, що у ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД залишається обов`язок сплачувати орендну плату по земельній ділянці, площею 3,1433 га, що розташована за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Радянський (Центральний), буд. 46, квартал 48, за договором оренди землі від 13.12.2006 №040641900461, у тому числі за період з 08.06.2016 по 31.12.2017 у сумі 1 000 741,18 грн.

Перевіркою було встановлено заниження ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015-2017 роки, у тому числі за період з 08.06.2016 по 31.12.2017 за земельну ділянку, площею 3,1433 га, що розташована за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Радянський (Центральний), буд. 46, квартал 48, за договором оренди землі від 13.12.2006 №040641900461, у сумі 1 000 741,18 грн. Відповідальність передбачена пунктом 123.1 статті 123 ПК України.

Спірним податковим повідомленням-рішенням від 12.03.2018 № 0009301206 ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД за період 2015-2017 роки збільшено грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 2 368 927,86 грн (за податковим зобов`язанням на 1 895 142,29 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 473 785,57 грн), у тому чилі за період з 08.06.2016 по 31.12.2017, за земельну ділянку площею 3,1433 га, що розташована за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Радянський (Центральний), буд. 46, квартал 48, збільшено грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 1 250 926,48 грн (за податковим зобов`язанням на 1 000 741,18 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 250 185,30 грн).

Всього по земельній ділянці площею 3,1433 га за період з 21.03.2016 по 31.12.2016 загальна сума збільшеного податкового зобов`язання складає 480 419,89 грн, розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) - 25 %, сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) складає 120 104,97 грн.

Всього по земельній ділянці площею 3,1433 га за період 2017 рік загальна сума збільшеного податкового зобов`язання складає 653 237,46 грн, розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) - 25 % , сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) складає 163 309,37 грн.

Всього по земельній ділянці площею 3,1433 га за період з 21.03.2016 по 31.12.2017 загальна сума збільшеного податкового зобов`язання складає 1 133 657.35 грн, сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) складає 283 414.34 грн.

Всього по земельній ділянці площею 0,3937 га за період з 21.03.2016 по 31.12.2016 загальна сума збільшеного податкового зобов`язання складає 55 300,47 грн, розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) - 25 %, сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) складає 13 825,12грн.

Всього по земельній ділянці площею 0,3937 га за період 2017 рік загальна сума збільшеного податкового зобов`язання складає 75 193,44 грн, розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) - 25 %, сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) складає 18 798,36 грн.

Всього по земельній ділянці площею 0,3937 га, що розташована за адресою:Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський, буд.44, за період з 21.03.2016 по 31.12.2017 загальна сума збільшеного податкового зобов`язання складає 130 493,91 грн, сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) складає 32 623,48 грн.

Що стосується періоду сплати з 21.03.2016 по 31.12.2017 по земельній ділянці площею 0,3937 га, розташованої за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський, буд.44, зазначив, що 21.03.2016 ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД за договором купівлі-продажу відчужив 95/100 часток будівлі супермаркету «Абсолют», за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 44, що розташований на земельній ділянці Сєвєродонецької міської ради.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 21.07.2016 № 516 припинено ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 4412900000:06:032:0086, площею 0,4155 га за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 44, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно іншими особами. Також вказаним рішенням з ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД припинено договір оренди землі від 10.04.2006 № 040641900133 на вказану земельну ділянку.

Інформацією з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.03.2018 за № 119075402 підтверджено перехід права власності на нерухоме майно та припинення права оренди земельною ділянкою за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 44, позивачем.

Отже, у Державному реєстрі речових прав не зареєстрована додаткова угода про розірвання ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД договору оренди землі від 10.04.2006 № 040641900133, державна реєстрація від 11.04.2006 № 040641900133, таким чином на час спірних правовідносин такий договір є чинним.

Під час попереднього розгляду справи судами не було встановлено факт розірвання договору оренди, оскільки у Державному реєстрі речових прав не зареєстрована додаткова угода про розірвання договору до договору оренди.

ГУ ДПС у Луганській області, враховуючи інформацію з Державного реєстру речових прав, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.03.2018 за № 119075402, вважає, що у ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД залишається обов`язок сплачувати орендну плату по земельній ділянці, площею 0,3937 га, розташованій за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський, буд. 44, за договором оренди землі від 10.04.2006 № 040641900133, державна реєстрація від 11.04.2006 № 040641900133, у тому числі за період з 21.03.2016 по 31.12.2017 у сумі 130 493,91 грн.

Спірним податковим повідомленням-рішенням від 12.03.2018 № 0009301206 ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД за період 2015-2017 роки було збільшено грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 2 368 927,86 грн (за податковим зобов`язанням на 1 895 142,29 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 473 785,57 грн), у тому числі за період з 21.03.2016 по 31.12.2017 по земельній ділянці площею 0,3937 га, розташованій за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський, буд. 44, збільшено грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 163 117,39 грн (за податковим зобов`язанням на 130 493,91 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 32 623,48 грн).

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ ВКФ «ЛІЯ» ЛТД.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.12.2025 № 2097588, місцезнаходженням ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД є: 01011, місто Київ, вул. Рибальська, буд. 13, офіс 4, код ЄДРПОУ 20163224.

Між позивачем та Сєвєродонецькою міською радою 13.12.2006 укладено договір оренди земельних ділянок № 040641900461, державна реєстрація від 18.12.2006 за № 040641900461, згідно якого орендодавець передає орендарю в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 3,1433 га, розташовану за адресою: місто Сєвєродонецьк, проспект Радянський (Центральний), будинок 46, квартал 48, що підтверджено копією договору оренди землі (т. 1 а.с. 135-136) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.03.2018 № 119072361 (т. 1 а.с. 101-110).

Також, 10.04.2006 між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавець) та ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД (орендар) укладений договір оренди землі від 10.04.2006 № 040641900133, державна реєстрація від 11.04.2006 № 040641900133, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю строком на 25 років земельну ділянку площею 0,3937 га, розташовану за адресою: місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 44, що підтверджено копією договору оренди землі (т. 1 а.с. 129-130) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.03.2018 № 119072361 (т. 1 а.с. 85-100).

Податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у деклараціях по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015-2017 роки, за результатами якої складено акт від 06.02.2018 № 277/12-32-06/20163224 (т. 1 а.с. 13-21), яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

1) неподання податкової звітності з плати за землю за 2017 рік в порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, відповідальність передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України;

2) заниження ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015-2017 роки на загальну суму 1895142,29 грн. Відповідальність передбачена пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Не погодившись з актом перевірки ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД подало заперечення від 22.02.2018 № 108 (т. 1 а.с. 22-25), за результатами розгляду яких ГУ ДФС у Луганській області рішенням від 05.03.2018 за № 1185/10/12-32-12-06-15 залишило без змін висновки акту перевірки (т. 1 а.с. 26-28).

За наслідками акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0009301206 про збільшення позивачу грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 2 368 927,86 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 1 895 142,29 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 473 785,57 грн (т. 1 а.с. 10).

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За підпунктами 14.1.72, 14.1.73 та 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.6 статті 287 ПК України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15.10.2014 та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції від 04.03.2015) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної або комунальної власності.

Відповідно до статті 6 Закону № 1669-VII (в редакції від 08.06.2016) звільнено суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх реалізацію.

Відповідно до частини 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р до зазначених населених пунктів належить м. Сєвєродонецьк Луганської області.

З огляду на положення статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на період проведення антитерористичної операції в силу прямої дії Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.02.2024 справі № 812/719/16.о

Зважаючи на те, що земельні ділянки позивача знаходилися на території проведення АТО, а саме у м. Сєвєродонецьк Луганської області, суд доходить висновку, що позивач у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно звільнявся від плати за землю.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що 21.03.2016 позивач за договором купівлі-продажу відчужив 95/100 часток будівлі супермаркету «Абсолют», за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 44, що розташований на земельній ділянці Сєвєродонецької міської ради (т. 1 а.с. 128).

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 21.07.2016 № 516 припинено ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 4412900000:06:032:0086, площею 0,4155 га за адресою: місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 44, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно іншими особами (т. 1 а.с. 165-166). Також вказаним рішенням з ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД припинено договір оренди землі від 10.04.2006 № 040641900133 на зазначену земельну ділянку.

Інформацією з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.03.2018 за № 119075402 підтверджено перехід права власності на нерухоме майно та припинення права оренди земельною ділянкою позивачем. (т. 1 а.с. 85-100).

Відповідно до пункту 287.7 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Згідно частин 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статті 125 і 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України, яка передбачає, якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Оскільки право власності відповідно до договору купівлі-продажу 95/100 часток будівлі супермаркету «Абсолют» зареєстровано у державному реєстрі 21.03.2016 (т. 1 зворотній бік а.с. 86), суд дійшов висновку, що у позивача був відсутній обов`язок плати за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 у період з 21.03.2016 по 31.12.2017, який згідно наданого відповідачем розрахунку до спірного податкового повідомлення-рішення складає 163 117,39 грн, у тому числі 130 493,91 грн - основне зобов`язання, 32 623,48 грн - штрафні (фінансові) санкції.

На підставі вищевикладеного, суд висновує, що у ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД відсутній обов`язок сплати орендної плати:

у період з 01.01.2015 по 07.06.2016 - за договором оренди від 13.12.2006 № 040641900461 по земельній ділянці площею 3,1433 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

у період з 21.03.2016 по 31.12.2017 - за договором оренди від 10.04.2006 № 040641900133 по земельній ділянці площею 0,3937 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, за договором оренди землі від 13.12.2006 № 040641900461 на земельну ділянку площею 3,1433 га, розташовану за адресою: місто Сєвєродонецьк, проспект Радянський (Центральний), будинок 46, квартал 48, у ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД наявний обов`язок плати за користування вказаною земельною ділянкою за період з 08.06.2016 по 31.12.2017.

Згідно наданого відповідачем розрахунку по земельній ділянці, площею 3,1433 га, за адресою м.Сєвєродонецьк, пр.Радянський (Центральний), буд.46, квартал 48, за період з 08.06.2016 по 31.12.2017, загальний розмір податкового зобов`язання становить 1 250 936,48 грн, у тому числі 1 000 741,18 грн - основне зобов`язання, 250 185,30 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим нарахування ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов`язання за договором оренди землі від 13.12.2006 № 040641900461 на земельну ділянку площею 3,1433 га, за період з 08.06.2016 по 31.12.2017, що становить в загальній сумі 1 250 926,48 грн (1 000 741,18 грн - основне зобов`язання, 250 185,30 грн - штрафні санкції).

Враховуючи загальну суму визначеного ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД податковим повідомленням-рішенням від 12.03.2018 №0009301206 грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 2 368 927,86 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 1 895 142,29 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 473 785,57 грн, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу податкового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 1 118 001,38 грн (2 368 927,86-1 250 926,48), у тому числі за податковим зобов`язанням - 894 401,11 грн (1 895 142,29-1 000 741,18), за штрафними (фінансовими) санкціями - 223 600,27 грн (473 785,57-250 185,30).

Отже, позов ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД підлягає частковому задоволенню.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 35 533,92 грн згідно платіжного доручення від 22.03.2018 № 4174.

Спірне податкове-повідомлення рішення винесено відповідачем стосовно позивача на загальну суму 2 368 927,86 грн. Суд за наслідками розгляду справи дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог на суму 1 118 001,38 грн, що становить 47,2% від первісно заявлених.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 16 772,00 грн (47,2% від 35 533,92 грн).

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД (місцезнаходженням: 01011, місто Київ, вул. Рибальська, буд. 13, офіс 4, код ЄДРПОУ 20163224) до Головного управління ДПС у Луганській області (адреса вул. Енергетиків, буд. 72, м. Cєвєродонецьк, Луганська область, 93401) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0009301206, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 12.03.2018 № 0009301206 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 1 118 001,38 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 894 401,11 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 223 600,27 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 772,00 грн (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дві гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян