Рішення від 08.12.2025 по справі 910/13151/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2025Справа № 910/13151/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавань Солар 2»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 7 985 558, 69 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.12.2025.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 7 985 558, 69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 було відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.12.2024.

15.11.2024 від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 02.12.2024 представник відповідача надав усні пояснення по справі, представник позивача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 16.12.2024.

У судовому засіданні 16.12.2024 представник позивача та відповідача надали усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 було відкладено розгляд справи на 27.01.2025.

У судовому засіданні 24.02.2025 було повідомлено сторін про відкладення розгляду справи під розписку на 03.03.2025.

У судовому засіданні 03.03.2025 було повідомлено сторін про відкладення розгляду справи під розписку на 07.04.2025.

У судовому засіданні 07.04.2025було повідомлено сторін про відкладення розгляду справи під розписку на 21.04.2025.

У судове засідання 21.04.2025 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 було відкладено розгляд справи на 19.05.2025.

У судовому засіданні 19.05.2025 представник відповідача просив задовольнити вищезазначене клопотання, представник позивача заперечував проти його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 було задоволено клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про зупинення провадження у справі, провадження у справі № 910/13151/24 зупинено до прийняття судового рішення Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення у подібних правовідносинах у справі №908/948/23

24.07.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Обґрунтовуючи подане клопотання, позивачем було зазначено, що Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 04.07.2025 було прийнято Постанову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 було поновлено провадження у справі №910/13151/25 та призначено судове засідання на 08.09.2025.

У судовому засіданні 08.09.2025 представником позивача та відповідача надано усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06.10.2025.

У судовому засіданні 06.10.2025 було повідомлено сторін про відкладення розгляду справи під розписку на 27.10.2025.

27.10.2025 від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшло клопотання про зупинення провадження та повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

У судовому засіданні 27.10.2025 було повідомлено сторін про відкладення розгляду справи під розписку на 03.11.2025.

27.10.2025 від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшло клопотання про зупинення провадження та повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 здійснено перехід на стадію розгляду справи №910/13151/24 у підготовчому провадженні та призначено підготовче засідання на 01.12.2025.

01.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавань Солар 2» надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 01.12.2025 представником позивача та відповідача надано усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.12.2025.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2018 між Державним підприємством «Енергоринок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тавань Солар 2» (далі - Позивач/Виробник за «зеленим» тарифом») було укладено договір №14769/01 (далі - Договір).

30 червня 2019 року на підставі Додаткової угоди №104/01 до Договору про заміну сторони у зобов`язанні Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - Відповідач) замінив Державне підприємство «Енергоринок» у Договорі та набув права та обов`язки за Договором.

У відповідності до п. 1.1 Договору, виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно п. 1.1 Порядку, він визначає порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Зазначений Порядок поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (п. 1.2 Порядку).

Постановою НКРЕКП від 31.10.2017р. №1317 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «Тавань Солар 2», Позивачу було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.

Постановою НКРЕКП від 11 січня 2018р. №32 «Про встановлення зеленого тарифу ТОВ «Тавань Солар 2», Товариству було установлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

Згідно п. 2.3 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Відповідно до п. 2.4 Договору продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Відповідно до п. 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Постановою НКРЕКП від 24 грудня 2019 року №3111 «Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» Позивачу на лютий, березень 2020 року був установлений "зелений" тариф на електричну енергію на рівні 395,34 коп/кВт·год (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 25 березня 2020 року №723 «Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» Позивачу на квітень, травень, червень 2020 року був установлений "зелений" тариф на електричну енергію на рівні 425,36 коп/кВт·год (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 30 червня 2020 року N 1245 «Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» Позивачу на липень 2020 року був установлений "зелений" тариф на електричну енергію на рівні 451,20 коп/кВт·год (без ПДВ).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку. Дані обліку поставленої електричної енергії завантажуються платформу «Market management system» (MMS) і адмініструються АТ «НЕК «Укренерго» який є адміністратором комерційного обліку.

Згідно з п. 3.2 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 Договору, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Відповідачем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Підпунктом 2 п. 4.5 Договору визначено, що гарантований покупець зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію.

Відповідно до положень глави 10 Порядку, Відповідач зобов`язаний здійснити оплату платежу за поставлену електричну енергію:

- за перші 10 днів розрахункового місяця - до 15 числа (включно) розрахункового місяця (п. 10.1 Порядку);

- за перші 20 днів розрахункового місяця - до 25 числа (включно) розрахункового місяця (п. 10.1 Порядку);

- остаточний розрахунок - після отримання від продавця Акту купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (п. 10.4 Порядку);.

Постановами НКРЕКП (Регулятором) були затверджені розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за відповідний оскаржуваний строк (лютий-липень 2020 року):

- від 20 березня 2020 року №715 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні та лютому 2020 року»;

- від 29 квітня 2020 року №902 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2020 року»;

- від 27 травня 2020 року №995 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року»;

- від 24 червня 2020 року №1211 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року»;

- від 22 липня 2020 р. № 1435 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року»;

- 19 серпня 2020 року №1600 «Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року».

Позивач зазначає, що він виконав власні зобов`язання за Договором - виробив та поставив Відповідачу (передав через точку приєднання) у період з лютого 2020 року по липень 2020 року, а Відповідач прийняв електричну енергію.

Факт поставки електричної енергії, її обсяг та вартість підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за лютий-липень 2020 року, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, а саме:

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 29.02.2020 за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 на суму 2 717 148,10 грн (в тому числі 452 858,02 грн ПДВ);

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2020 за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 на суму 5 086 483,98 грн (в тому числі 847 747,33 грн ПДВ);

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2020 за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 на суму 7 333 019,24 грн (в тому числі 1 222 169,87 грн ПДВ);

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2020 за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 на суму 6 280 967,84 грн (в тому числі 1 046 827,97 грн ПДВ);

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.06.2020 за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 на суму 6 632 017,45 грн (в тому числі 1 105 336,24 грн ПДВ);

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2020 за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 на суму 7 566 786,43 грн (в тому числі 1 261 131,07 грн ПДВ).

Позивач зазначає, що жодних зауважень щодо обсягів та вартості поставленої електричної енергії, наведених у актах купівлі-продажу електроенергії за період з лютого по липень 2020 року Відповідач не висловлював.

Крім того, об`єми/обсяг загальної кількості та вартості поставленої електроенергії підтверджені:

- Актами звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електричної енергії між суміжними ліцензіатами «ТОВ «ТАВАНЬ СОЛАР 2» та АТ «Херсонобленерго» за період 10 та 20 днів лютого, березня, квітня, травня, червня та липня 2020 року;

- Витягом із наданої АТ «Укренерго» інформації щодо обсягів відпуску/споживання електричної енергії за 10, 20 днів розрахункового місяця, наданих до ДП «Гарантований покупець», відповідно до Постанови НКРЕКП від 26.04.2019р. №641, за період з червня 2020 по жовтень 2023 року відповідно до глави 7 Порядку ;

- Даними із платформи MMS, яку адмініструє Адміністратор комерційного обліку - АТ «НЕК «Укренерго»;

- Відомостями відпуску електричної енергії від Постачальника послуг комерційного обліку Товариства - ТОВ "Українські технологічні продукти" (додатково можуть бути підтверджено Позивачем), які повторюють дані АТ «Укренерго».

Однак, Відповідач починаючи із розрахункового місяця - лютого 2020 року почав істотно порушувати строки виконання грошового зобов`язання - порядок розрахунків перед Позивачем, в зв`язку з чим Позивач звернувся до Господарського суду з вимогою про стягнення з Відповідача

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 №910/11731/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавань Солар 2» до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості у сумі 17 521 365,29 грн. задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 2" основний борг у сумі 15 676 322 (п`ятнадцять мільйонів шістсот сімдесят шість тисяч триста двадцять дві) грн. 60 коп., пеню у сумі 580 333 (п`ятсот вісімдесят тисяч триста тридцять три) грн. 77 коп., штраф у сумі 1 219 451 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн. 12 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 262 141 (двісті шістдесят дві тисячі сто сорок одна) грн. 62 коп.

Позивач стверджує, що питання стягнення інфляційних витрат та 3% річних не було предметом розгляду у вище зазначеній справі, а неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за призвело до негативних наслідків, а тому просить стягнути: 3% річних за період порушення грошового зобов`язання за розрахункові місяці з лютого по липень 2020 року, що становить 1 188 015, 67 грн; втрат від інфляції за період порушення грошового зобов`язання за розрахункові місяці з лютого по липень 2020 року, що становить 3 349 479, 98 грн; пеню 0,1% від неоплаченої згідно Порядком суми, за період порушення грошового зобов`язання за розрахункові місяці з червня по липень 2020 року, що становить 2 490 828, 50 грн; штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати, за період порушення грошового зобов`язання за розрахункові місяці з червня по липень 2020 року, що становить 957 234, 54 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що позивачем не доведено належним чином факту заподіяння збитків з вини гарантованого покупця.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 №910/11731/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавань Солар 2» до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості у сумі 17 521 365,29 грн. задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 2" основний борг у сумі 15 676 322 (п`ятнадцять мільйонів шістсот сімдесят шість тисяч триста двадцять дві) грн. 60 коп., пеню у сумі 580 333 (п`ятсот вісімдесят тисяч триста тридцять три) грн. 77 коп., штраф у сумі 1 219 451 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн. 12 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 262 141 (двісті шістдесят дві тисячі сто сорок одна) грн. 62 коп.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2018 по справі №917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, судове рішення у справі №910/11731/20 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

Отже судовим рішенням у справі встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання за актами купівлі-продажу електроенергії, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (статті 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (статті 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Факт поставки електричної енергії, її обсяг та вартість підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за лютий-липень 2020 року, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, а саме:

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 29.02.2020 за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 на суму 2 717 148,10 грн (в тому числі 452 858,02 грн ПДВ);

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2020 за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 на суму 5 086 483,98 грн (в тому числі 847 747,33 грн ПДВ);

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2020 за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 на суму 7 333 019,24 грн (в тому числі 1 222 169,87 грн ПДВ);

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2020 за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 на суму 6 280 967,84 грн (в тому числі 1 046 827,97 грн ПДВ);

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.06.2020 за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 на суму 6 632 017,45 грн (в тому числі 1 105 336,24 грн ПДВ);

- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2020 за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 на суму 7 566 786,43 грн (в тому числі 1 261 131,07 грн ПДВ).

Відповідно, Пунктом 4.6 Договору встановлено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення. З гарантованого покупця може додатково стягуватися штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми ненадходження понад 30 днів на рахунок покупця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом.

Позивач, за прострочення зобов`язання нарахував відповідачу пеню 0,1% від неоплаченої згідно Порядком суми, за період порушення грошового зобов`язання за розрахункові місяці з червня по липень 2020 року, що становить 2 490 828, 50 грн. та штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати, за період порушення грошового зобов`язання за розрахункові місяці з червня по липень 2020 року, що становить 957 234, 54 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства та зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення (пункти 1.9, 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Суд, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій (пені та штрафу) відповідно до умов укладеного сторонами правочину, вважає, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті електричної енергії, поставленої позивачем у період з лютого по липень 2020 року, то вимоги останнього про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та арифметично вірним.

З приводу посилань відповідача на підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" судом враховується наступне.

Так, Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні із 24.02.2022 було введено воєнний стан, який триває і наразі.

Відповідно до статей 1, 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України; Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Пунктом 5 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду" в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП №333 від 27.02.2022 було передбачено: "Рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

У подальшому пункти 1-12 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 замінено новим пунктом 1 в редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022, підпунктом 16 якої передбачено: "зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституційний Суду України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

З наведеного суд доходить висновку, що підпункт 16 пункту 1 вищезазначеної постанови НКРЕКП, який набрав чинності 26.04.2022, не розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, оскільки нарахування пені та штрафу позивачем здійснено до 26.04.2022.

У судовому засіданні 08.12.2025 представник відповідача просив зменшити штрафні санкції на 99%.

Згідно зі статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за заявою сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Отже, дослідивши подану відповідачем заяву про зменшення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, перевіривши доводи, якими обґрунтовується така заява, зокрема розмір нарахованого штрафу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення суми штрафу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАВАНЬ СОЛАР 2» (Україна, 03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИТРОПОЛИТА ВАСИЛЯ ЛИПКІВСЬКОГО, будинок 18, код ЄДРПОУ 40813863) - 1 188 015 (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч п`ятнадцять) грн. 67 коп. - 3 % річних, 3 349 479 (три мільйони триста сорок дев`ять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 98 коп. - інфляційних витрат, 2 490 828 (два мільйони чотириста дев`яносто тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 50 коп. - 0,1 % пені, 957 234 (дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч двісті тридцять чотири) грн. 54 коп. - 7 % штрафу, 119 783 (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 38 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.12.2025

Суддя І.В. Алєєва